КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У міській раді новий депутат

У міській раді новий депутат

03:38:58, 12 Грудень 2018

Екс-мера Івано-Франківська у депутатському корпусі міської ради замінив його колишній заступник. [...]

Вакцини в дефіциті

Вакцини в дефіциті

09:16:26, 11 Листопад 2018

В Івано-Франківську закінчуються вакцини проти кору для дітей. Про це повідомила начальник міського [...]

Студентки ПНУ змагатимуться у Китаї

Студентки ПНУ змагатимуться у Китаї

08:28:42, 11 Листопад 2018

Жіноча збірна України серед студентів вирушила на етап Всесвітньої університетської ліги з баскетбол[...]

Парк для індустрії

Парк для індустрії

08:58:58, 11 Листопад 2018

Івано-Франківськ планує викупити 14 га землі для створення у Хриплинській промисловій зоні індустріа[...]

Очікували більшого

Очікували більшого

08:04:56, 10 Жовтень 2018

З червня на сортувальній лінії міського сміттєзвалища відсортували дві тисячі тонн вторсировини. [...]

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

Остап Дроздов:
«Немає поганої влади у хороших народів»
ANFL-urpЛьвівський журналіст, ведучий актуальних телепередач «Прямим текстом» та «Drozdov», медіа директор телеканалу ZIK 19 жовтня відвідав Івано-Франківськ. Він узяв участь у круглому столі «Сталий захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області», а ввечері презентував свою першу художню книгу «Роман-вибух № 1». Незважаючи на таку насичену програму, Остап Дроздов знайшов час поспілкуватися із журналістами «Західного кур’єра».
– Почнемо з питання глобального – що, на вашу думку, є патріотизмом?
– Я дуже вимогливо ставлюся до цього поняття, тому що відчуваю, як слово «патріотизм» потрошки девальвується, знецінюється і під патріотизмом дуже часто розуміють звичайну питому любов до країни. Мені дуже часто приходить на згадку визначення патріотизму Семюелом Джонсоном, який сказав, що патріотизм – це останній притулок негідника.

Я для себе чітко розділяю два поняття: є громадянський патріотизм, коли людина любить свою країну настільки, що готова прислужитись їй – це викликає тільки похвалу. Але я дуже не люблю політичного патріотизму, коли політики починають прикриватися гарними словами про Україну, а насправді в цей час робити свої бізнесові оборудки.
Саме політики, а не прості люди, повністю знецінили поняття любові до України, повністю знецінили патріотизм. І ми зараз опинилися у ситуації, коли кожний негідник називає себе патріотом, і йому охоче вірять.
– А волонтерство? Благодійність? Це патріотизм чи поклик небайдужої душі? Як ви вважаєте?
– Я схиляю голову перед тими людьми, які задля громадського блага тратять свої сили, свій час.
Ще два роки тому, коли була кульмінаційна фаза самоорганізації волонтерського руху, я написав статтю, в якій ствердив, що волонтерство є величезною ганьбою для держави. Якщо держава не здатна свого героя захистити і нещасна пенсіонерка з своєї жалюгідної «африканської» пенсії віддає 5 грн. на огірки для солдата, то тут нема чим пишатися. Це є ганьба, ганьба і ще раз ганьба для держави.
А людям, волонтерам, треба пам’ятник ставити за те, що вони можуть самоорганізуватись, докластися до того, що мала би робити держава, яка отримує 1,5 відсотка військового збору чи не від кожного українця. Чому ми досі, на другому році війни, повинні збирати з людей гроші на кросівки для українського героя?
В усьому світі армія – це є першочергова функція держави. Там світську людину й близько не підпустять до армійської теми. Це є повністю державна сфера.
І я хочу, аби люди розрізняли: там, де це є внутрішнє почуття людини, внутрішня потреба прислужитися країні – це є гідне подиву й поваги явище, але для держави дотепер триваючий волонтерський рух – це є страшна ганьба. І взагалі волонтерський рух давно мав бути припинений. Коли країна два роки воює, а держава досі ганяє контрабанду через блокпости, то з цим треба вже щось робити…
– Можливо, волонтерський рух стане зародком дієвого громадянського суспільства?
– По великому рахунку так і є. Волонтери показали, що вони можуть бути державою і замість держави. Суспільство саме відчуло цю можливість і нагоду собою замінити державу. І це вже відбувається. Люди приватно можуть організувати такі речі, які держава просто не в силі зробити, бо є бюрократичною і розкраденою. В якийсь момент люди самі зрозуміли, що їм така держава не потрібна. Вони самі замість держави організовують все: і лікування, і протезування, і амуніцію, і пошук найновіших оснащень для військових. Те, що мала би робити держава, яка для того й створена, для цього ми утримуємо її на свої податки, те роблять люди.
І дуже скоро, я підозрюю, буде ситуація, коли люди засмакують цей момент і почнуть обходитись без держави. І це добре. Я хотів би, щоб недержавний, позадержавний сектор дуже стрімко розростався в Україні. Чим менше держави, тим краще людям!
– А яким, на вашу думку, є сучасний стан громадянського суспільства в Україні? Як показують вибори, нам ще далеко до організованого громадянського суспільства…
– Я дуже часто люблю казати, що кожні вибори для мене це є перепис розумного населення. І кожні вибори для мене є великим знаком питання – куди дівається моє дороге розумне населення. Я від політиків дуже часто чую такі тези, що, мовляв, «люди у нас мудрі, люди в усьому розберуться». Нічого подібного! Я дуже би не хотів переоцінювати народну мудрість. Я знаю, як працює механізм оболванення і плебеєзації суспільства. Ми маємо дуже дешеве суспільство. Наших людей можна дуже дешево купити. Їм достатньо дати 200-300 грн., торбинку з олією і гречкою…
Люди хочуть, щоб їм безперервно брехали. У нас виборці дуже неосвічені, не ставлять високих вимог до свого кандидата, безвідповідально ставляться до його обіцянок, не змушують обранців виконувати обіцяне. Суспільство не має запиту на розумного і чесного політика. Розумний і чесний політик не потрібен українському народу. Це підтверджують кожні вибори. Ми завжди думаємо, що на виборах відсортовуємо зерно від полови. Насправді ж на виборах ми займаємося сортуванням однієї і тієї ж полови – ми переставляємо полову з однієї урни в другу, а нам зерно не потрібне.
У суспільстві – фрустрація. Я дуже часто їжджу по всій країні, маю зустрічі з різними аудиторіями – від молодіжних, студентських до зрілих і всюди бачу фрустрацію, стан безнадійності, безперспективності. Люди розчаровані. Нічого у нашій країні за два роки ще не названо своїми іменами. У нас досі існує одне по факту, друге – за термінами.
– На кого ж надія?
– Я покладаю велику надію на ту частину суспільства, яка менше застала Радянського Союзу та його атрибутів – пристосуванства, подвійних стандартів, лицемірства. Молоді заявлять свою претензію на країну. Країна належить їм. Не тим людям, які звикли все життя мовчати, пристосовуватися, а поколінню, народженому в Україні. Вони – основний ресурс майбутнього України.
Для мене основна інтрига майбутнього полягає в питанні: чи включиться в державотворчий процес молодь, яка народжена в Україні? Якщо включиться, тоді ще маємо шанси. Якщо ж їй буде простіше з України виїхати, то ми матимемо плачевну ситуацію.
У нас величезні втрати генофонду. Наша нація є дуже підкошена. На жаль, ми є нащадками гірших, тих, хто пристосувався вчасно до соціалізму, хто його розбудовував, хто звик ховатися за лицемірством, як способом пристосуватися до дійсності, яка їх не влаштовувала. І нам треба долати в собі привиті історичні ментальні комплекси, які нас змушують також трішки лицемірити. Що доброго можуть збудувати нащадки гірших?
У нас зараз повторюється ремейк 20-х років минулого століття. Тоді усі кращі були винищені у збройній боротьбі, або емігрували за океан (це була одна із найбільших хвиль еміграції), пізніше – були знищені репресіями. Я не хочу проводити жодних аналогій. Але історія – це така пані, яка любить по декілька разів повторювати тим, хто її не чує. Ми маємо зламати цю програму, або ми в Україні втратимо кращих і залишиться люмпен, який буде вибирати на виборах відомо кого, потім буде вічно плакатись на долю. І це перетвориться у замкнуте коло. Я би цього дуже не хотів.
Я хочу, щоб молодь, яка знає що таке Європа, яка знає, що таке загальноприйняті європейські стандарти, почала задавати порядок денний в країні.
– У ваших передачах беруть участь політики, ви з ними знайомі… А чи є така політична партія, у яку ви би могли вступити?
– Я не розглядаю таких варіантів. Для мене як журналіста важливо бути незаангажованим.
Я неодноразово мав можливість балотуватися у депутати, але не хочу брати участі у фарсі. З крупних парламентських політичних сил не бачу жодної, яка є достойна голосів виборців. В Україні політика є дискредитована як інтелектуальне ремесло. І ми маємо ситуацію, коли йти у політику стає просто огидно. Багатьох гідних людей зупиняє цей бруд, лицемірство, безперервне вимагання брехні.
Політика постійно псує будь-кого, хто туди потрапляє. Створена політична система працює незалежно від людини. Вона створена до нас, не нами і не для нас. Змінити її політичними методами неможливо. Це є замкнуте коло, тому що система є захищена, по-перше, 5-ма відсотками прохідного бар’єру. Допоки в Україні встановлений 5-відсотковий бар’єр, ніхто з нових достойних людей не потрапить у парламент. Також спрацьовує високий майновий ценз – партія мусить заплатити мало не мільйон грн., щоб узяти участь у виборах. Це означає, що у нас партії можуть бути тільки олігархічні. Третій момент – важливо, хто як рахує. У нас членами виборчих комісій, за законом, є висуванці партій, які зацікавлені у фальшуванні виборів. І в це втягнута низова ланка народу, яка працює в сільських, міських, обласних комісіях…
– Ви намалювали дуже сумну картину українського буття. Як Україні вийти із кризової ситуації?
– Ми повинні для себе зрозуміти, хто наш ворог. Наш ворог не тільки ззовні. Наш основний ворог – це той політикум, який привчив людей лукавити, дешево продаватися, який привчив людей до популізму, марних обіцянок. Починати треба із себе. Дуже добре сказав Конфуцій: коли хочеш навести лад у світі, то починати треба на віддалі витягнутої руки. На рівні одного метра треба навести лад, а з цих метрів складається вся країна. Треба брати відповідальність на себе, зрозуміти, що тобі ніхто нічого не зобов’язаний, треба змінюватися, ставати європейцями.
Корінь і ключик до успіху є у самих людях. Якщо вони захочуть жити в іншій країні, вони її дуже швидко збудують. Якщо ж погодитись на існування в країні, яка робить людину нещасливою, постійно обдурює, то треба визнати, що ми самі до цього призвели. Українському суспільству потрібно подивитись у дзеркало і зрозуміти, що не існує поганої влади у хороших народів. Не марсіяни обирають президентів, депутатів, чиновників, мерів. Це роблять люди, і вони повинні нести відповідальність за кожну свою дію.
Розмовляла Наталя ХРАБАТИН

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники

Цитата тижня

ЦИТАТА ТИЖНЯ

ЦИТАТА ТИЖНЯ

03:44:12, 12 Грудень 2018

. Віктор ПИНЗЕНИК, екс-міністр економіки та міністр фінансів (двічі), народний депутат, фракція БП[...]

Трибуна депутата

Двір мрії у мікрорайоні Пасічна

Двір мрії у мікрорайоні Пасічна

08:56:13, 11 Листопад 2018

Андрій СТРОЇЧ,депутат Івано-Франківської міської ради, фракція ВО «Свобода» Відкриття сучасного д[...]

Vox Populi

VOX POPULI: Що б ви порадили молодому поколінню, з огляду на ваш досвід?

VOX POPULI: Що б ви порадили молодому поколінню, з огляду на ваш досвід?

06:35:28, 7 Липень 2017

Валерій Петрович, інженер-пенсіонер: – Навчитися культури поведінки, зрозуміти, що круто і модно бу[...]

КУРСИ ВАЛЮТ