КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

No thumbnail available

Небезпека наближається до України!

12:06:20, 12 Грудень 2017

Управління  Держпродспоживслужби в м. Івано-Франківську  інформує про загрозу занесення  збудника за[...]

Новації в пенсійному законодавстві

Новації в пенсійному законодавстві

09:29:09, 12 Грудень 2017

11 жовтня поточного року набув чинності Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до Закону Украї[...]

No thumbnail available

До уваги платників!

08:05:52, 11 Листопад 2017

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомляє, що 15.11.2017 року в Головном[...]

До уваги платників єдиного внеску!

До уваги платників єдиного внеску!

11:11:19, 10 Жовтень 2017

З 1 січня 2018 року набирають чинності зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на [...]

Щоб і сліду не було

Щоб і сліду не було

08:02:37, 10 Жовтень 2017

В Івано-Франківську планують демонтувати 150 незаконно встановлених малих архітектурних форм. Про[...]

No thumbnail available

Прикарпатські пенсійники до перерахунку пенсій готові.

06:51:27, 10 Жовтень 2017

Слово за Парламентом Впродовж останніх днів «гаряча лінія» Пенсійного фонду є дійсно «гарячою». Сту[...]

Резервістів кличуть на збори

Резервістів кличуть на збори

07:28:04, 8 Серпень 2017

Івано-Франківську необхідно направити 50 резервістів на 30-денні військові збори на Яворівський полі[...]

Перший дзвоник кличе

Перший дзвоник кличе

07:25:42, 8 Серпень 2017

Цього року за парти івано-франківських шкіл сядуть 3 тис. 108 першокласників. Про це повідомив ди[...]

«Срібло» Кубка Європи

«Срібло» Кубка Європи

06:11:27, 8 Серпень 2017

У румунському місті Арад завершився Кубок Європи з дзюдо серед спортсменів до 21 року. У ваговій [...]

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

07:40:34, 8 Серпень 2017

В Івано-Франківську продовжуються роботи на кільцевій розв’язці на Привокзальній площі. Минулого тиж[...]

Андрій РОМАНЧУК: «Про все, що стосується хто є нашими клієнтами і які справи ведемо, готові відкрито говорити»

Romanchyk-4Коли він працював помічником народного депутата Миколи Круця – його вважали людиною Зіновія Шкутяка. Коли в 2005-07 роках обіймав посаду першого заступника голови ОДА – його вважали людиною Миколи Круця в команді Романа Ткача. Коли наприкінці минулого року точилися розмови про ймовірне призначення головою ОДА – його зараховували до орбіти Олега Бахматюка.
Насправді ж сьогодні Андрій Романчук  – самодостатня людина з величезним досвідом (незважаючи на молодий вік). Його компанія Moris Group – в 50-ці кращих юридичних компаній України – надає послуги у різних сферах економіки, в тому числі представникам великого бізнесу.

Українці не особливо тішаться успіхами своїх знайомих, тих, хто, так би мовити, виріс в одному дворі. Якщо хтось багатший чи успішніший – його одразу ж намагаються заплямувати. Шукаємо авторитетів десь далеко, не помічаючи своїх, і ніяк не хочемо зрозуміти, що чим більше буде багатих і успішних українців, тим швидше матимемо Україну (в повному розумінні).

– Пане Андрію, коли в 2007 році ви, назвавши себе командою «технократів», вирушили завойовувати столицю, було багато скептиків (зізнаюся, і я не виняток). В пресі звучало питання: чи зуміє тутешня регіональна еліта вперше стати помітним гравцем на всеукраїнському рівні? Минуло 9 років…
–  Ми увійшли у більшість європейських та міжнародних рейтингів як компанія, яку рекомендують в різних галузях. Минулий рік був складний, бо зупинилося багато клієнтів з реального сектора економіки, зокрема і в будівельній галузі. Але разом з тим, ми наростили нові проекти.  Наприклад, розпочали співпрацю з адміністрацією морських портів. Зважаючи на окупацію Криму, порти Одеси розвиватимуться. Працюємо з «Укроборонпромом», зокрема супроводжуємо завод ім. Антонова. Наразі це для нас фінансово не дуже вигідно, адже процеси для «Укроборонпрому» ведемо безкоштовно.
– Працюєте на перспективу?
– І на перспективу, і намагаємось підтримати одну з найважливіших на даний час для України галузей. «Укроборонпром» – це сфера, де завжди багато полярних інтересів. А топ-менеджмент, який зараз там працює, має правильні цінності. Ми раді допомагати. Кілька процесів вже виграли.
– Хто ще є вашими клієнтами?
– Про все, що стосується хто є нашими клієнтами і навіть які справи ведемо, готові відкрито говорити. Простіше вступити в дискусію і пояснити, чому ми це робимо, ніж потім чути якісь здогадки. Друге. Вболіваю, щоб адвокатів не асоціювали з клієнтами. Чому? Люди потрапляють в різні обставини, і вони повинні мати право на кваліфікований захист. Що ж до клієнтів, перелічу основних: Societe Generale Transportation Leasing, Івано-Франківськцемент, Федерація футболу України, Ukrlandfarming, Tweelingen Groep B.V. та ряд банківських установ.
– На початку вашого походу на Київ серед клієнтів значився ТОВ «Карпатнафтохім» (нафтохімічна «дочка» російського гіганта «Лукойл»). Якою є співпраця тепер?
– На даний час підприємство не працює в силу економічних чинників. Там є дві проблемні  складові. Перша – російський власник. Друга, хто б не купив – сировина може поступати тільки з Росії. А на сировину існує акциз. При нинішніх стосунках між Україною і Росією тут навряд чи будуть пільги. Велися переговори з польським мільярдером паном Кульчиком, але, на жаль, нещодавно він помер. На даний момент статус переговорів незрозумілий.
– Не секрет, що ваш успіх не останнім чином утверджувався на «трьох китах»: Миколі Круцю, Роману Ткачу і Олегу Бахматюку. Що ви від них почерпнули?
– Основні фундаментальні принципи я отримав у Пласті, а відтак у Студентському братстві. Згодом – робота помічником народного депутата Миколи Федоровича Круця. Становлення вже як людини, яка причетна до політики, в мене починалося з ним. Неймовірно позитивні емоції. Ми з ним по сьогоднішній день, якщо можна так говорити через різницю у віці, друзі. Він є нашим клієнтом. Ми з ним познайомилися в 1999 році, а зараз вже 2016-й. Це про щось говорить. В цієї людини я почерпнув багато позитивних рис у веденні бізнесу, у відношенні до партнерів, до людей.
З Романом Ткачем ми працювали в обласній адміністрації після Помаранчевої революції. Великий його плюс (рідко такі керівники бувають) – він давав широту повноважень. Довіряв. У мене не було обмежень у формуванні команди. Працювали день і ніч. Переживали, розбиралися в проблематиці домайданного періоду.
– В той час ви познайомилися з Олегом Бахматюком. Спершу ваші стосунки були напруженими як представника влади, що прийшла «розгрібати авгієві стайні», і бізнесмена, що заробив перші великі гроші в часи, як тоді говорили, «кучмізму». Та в результаті ви порозумілися і навіть стали кумами…
– Була така історія. Ми з ним познайомилися в 2005 році. Тоді в Олега був не найкращий імідж в Івано-Франківську. Він базувався на історії з Палацом Потоцьких. Юридично виграти ту справу перспективи не було. Тож ми виробили концепцію повернення палацу у власність територіальної громади. Коли ми з Олегом зустрілися, розмова тривала дуже коротко, я висловив вимогу, що ми б хотіли, щоб громада отримала Палац Потоцьких. На наступний день в мене була офіційна відповідь Карпатської нафтової компанії, що вони готові піти назустріч та віддати Палац Потоцьких у власність територіальної громади. Далі почалася нова історія: обласна рада не змогла прийняти відповідне рішення, міська рада подала в суд… І ось так воно триває до сьогодні. Знаю позицію Олега: Палац Потоцьких повинен нести історичну й культурну цінність для міста.
Сьогодні ми з Олегом Бахматюком дійсно в дружніх стосунках.
– Ведете юридичний супровід його компаній?
– Частково так. Проекти, що стосуються «Ukrlandfarming» та «Авангарду».
– А як щодо банківського бізнесу? Співпрацюєте з Фондом гарантування вкладів, тоді як два банки Олега Бахматюка (VAB Банк та «Фінансова ініціатива») збанкрутували. Чи немає тут конфлікту інтересів?  
– Є. Ми офіційно повідомили Фонд гарантування вкладів, що по «Фінансовій ініціативі» та  VAB Банку в нас конфлікт інтересів, тож Фонд не передавав нам ті справи. В той же час ми не супроводжуємо і ці банки.
Коли ми працювали по VAB Банку, то в нас не було конфлікту інтересів, адже ми працювали по частині недобросовісних боржників, – а це в основному попередній власник, який вивів на себе багато активів (майже 2 млрд.), – тож ми супроводжували стягнення цих активів у інтересах банку. Причиною неплатоспроможності VAB Банку в тому числі є і ось ця історія з попереднім власником.
– Суми успішно реалізованих вами проектів та врегульованих спорів свідчать про те, що найбільші успіхи у вас саме в аграрному секторі – 9,5 млрд. грн. Це все стосується компаній Олега Романовича?
– Не тільки. З 2007 року в нас було три крупні клієнти, абсолютно не пов’язані між собою: «Ukrlandfarming», «Дружба нова» і «Докучаївський чорнозем».
– З 1 січня 2016 року уряд мав намір скасувати спецрежим ПДВ для аграріїв, однак це вперлося в потужне аграрне лобі у парламенті, що ледь не зірвало прийняття Державного бюджету. Головними бенефіціарами тут є «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка та «Ukrlandfarming» Олега Бахматюка. Що думаєте з цього приводу?
– Бюджетна та податкова реформа – це питання стратегії держави. Ми як юристи розуміємо, що суттєвий поштовх може дати податкова реформа, запропонована Ніною Южаніною. З цього приводу ми спілкувалися з рядом депутатів. Всі розуміли, що так, а з іншого боку ті пропозиції, які дає Кабмін, узгоджені з МВФ – значить потрібно приймати кабмінівський проект. Але я впевнений, що якби був прийнятий ліберальний Податковий кодекс, то багато підприємств вийшло б з тіні. Ми як компанія, яка не один рік вигравала в Україні найбільші податкові спори, знаємо, які бізнес ставить питання, тож впевнений: за рік всі би вийшли з тіні.
В Україну інвестор не повернеться, доки він не зможе отримувати прибуток на своїх інвестиціях. На сьогодні Нацбанк штучно зупиняє вивід валюти з України. Це правильний крок сьогоднішнього дня. Але якщо ми говоримо про перспективу, коли в нас все стабілізується, давайте працювати – інвестор заходить, то він повинен спокійно отримувати дивіденди під ті ставки податку, які є за кордоном. Наприклад, Кіпр – 5%. Хай би ці дивіденди залишалися в Україні. Южаніна пропонувала, наприклад, зняти податок з суми коштів, які ти реінвестуєш в свій же бізнес. Це дало б розвиток.
По с/г. Аграрний сектор може стати реальним локомотивом. Але не в цьому році і, мабуть, не в наступному. Чомусь в держави до нього підхід якийсь не зрозумілий. Гравці аграрного сектора пристосовуються до якихось правил. Чи вдасться державі зменшити об’єми земель в  агрохолдингах – сумніваюся. Тому що це буде удар і по власності. Якщо ми говоримо про  «Ukrlandfarming», «Миронівський хлібопродукт» – це компанії, які вийшли на публічне розміщення своїх акцій, там є іноземні інвестори – вони не допустять цього. Інше питання: як повинно відбуватися господарювання? Вважаю, що в багатьох секторах держава повинна давати інвестиційні канікули на два-три роки. Для того, щоб я почав платити податки, я повинен вже щось заробляти. А що стосується сьогоднішнього стану – все відбувається в режимі деолігархізації. По суті – правильно. Але цей процес не повинен зробити всіх бідними, а повинен вивести великий бізнес з політики і припинити його вплив на парламент та чиновників. Я за таке двома руками «за»!
– Наприкінці минулого року в пресі була інформація про зустріч найбагатших людей країни, де начебто обговорювалася ситуація в державі і шляхи виходу з неї. Там були і ваші клієнти. Який вихід бачать вони? Це вихід для країни, чи для них? Чи це поєднувані речі?
–  Власники великого бізнесу  вже самі дійшли до усвідомлення, що присутність в політиці їм тільки шкодить. Бізнес і політика повинні йти окремо. Тому потрібно створити єдині прийнятні для всіх правила і дотримуватись їх. Сподіваюсь, в найближчий час ми побачимо це на практиці. Серйозною проблемою залишається відсутність довіри між самими представниками великого бізнесу. А для реалізації будь-яких домовленостей потрібно, щоб хтось зробив перший крок.
– Домовлялися, а в кишені тримали дулі…
– Приблизно так. Але одна така зустріч, друга – і вони до цього прийдуть. Для того, щоб колесо запустити в другу сторону, його потрібно зупинити. Після другого Майдану держава повинна була виробити стратегію і встановити чіткі правила гри, які б призвели до виходу бізнесу з тіні. Одним з найважливіших кроків мало б бути застосування податкової амністії (в основному середнього та малого бізнесу) та обмеження обігу готівкових коштів. Це дало б можливість зменшити тиск на підприємництво з одного боку і значно урізати корупційні інструменти з іншого.
– Ви говорите про зразки, які є в розвинених країнах світу. Але ж у нас банківська система вкрай не надійна…
– Це проблема! Але повірте, наступного року в банківській системі ситуація зміниться. На жаль, позиція Нацбанку була дуже поганою з точки зору довіри до банків, поганою з точки зору вкладників банків. І постраждали в основному фізичні особи, які відкривали депозити. Шокова терапія вже відбулася. Наступного року в Україні залишиться 15-20 банків. Частина з них державні. В цьому році ключове питання: якою буде доля Приватбанку. Адже це системний банк, який не має права впасти. Незважаючи на історію відносин влади і власника банку, це банк, який держава завжди буде підтримувати. При правильній банківській політиці зможе ожити вся система. А це, відповідно, повертатиме довіру до банківських установ.
– Чому, на вашу думку, в країні не відбулося суттєвих змін?
– На словах все декларується ніби правильно, а на ділі багато чого не вдається. Хоч я оптимістично налаштований. Для нас дуже важливо, щоб закінчилась війна. На жаль, все, що відбувається з тими мінськими домовленостями,  не найкращий вихід для України, але нам потрібно зважати на геополітичні реалії. Україна повинна механізмами компромісів дійти до миру. Мусимо усвідомлювати: в Європі криза. Можемо залишитися самі. Якщо ми залишимося з Росією сам на сам, то нам буде вкрай важко.
Сьогодні відбувається конституційний процес. Україна прийняла зміни до Конституції в першому читанні. Якщо ми зараз завершимо конституційний процес, то він вже буде не зворотний. А де гарантія, що Росія виконає свої зобов’язання? Немає. Тому Україна робить правильно, відкладаючи внесення змін до Конституції. Беремо під контроль кордон, проводимо вибори на Донбасі, а тоді приймаємо зміни до Конституції. Чесно, ментально я не розумію, як ми маємо жити з «радянсько-російським» Донбасом. Коли сьогодні Київ, Центральна, Східна Україна  більш патріотично налаштовані, ніж Західна (бо в нас це здебільшого пам'ять про УПА і т.д.). Зараз в центрі і на сході зовсім інший патріотизм, навіть російськомовний. В нас пройшла декомунізація. Ще би ми перейшли на святкування релігійних свят разом з Європою – це би нас відкинуло від Росії дуже далеко.
– Повернімося до Moris Group. Нещодавно один з ваших партнерів по фірмі Юрій Запісоцький став виконавчим директором Федерації футболу України…
– Раніше ми ніколи не працювали в сфері спортивного права. Проте, коли президентом Федерації футболу став Андрій Павелко, він як новий керівник потребував юридичної підтримки.  Важливо було провести відповідний аналіз та юридичний аудит. Далі постало питання формування органів футбольного правосуддя. Потрібні були юристи рівновіддалені від всіх власників клубів. Потім ми допомагали рятувати кошти, які Федерація розмістила в одному банку, який банкротував. Врятувати вдалося завдяки угоді з іншим нашим клієнтом – «Першою приватною броварнею» Андрія Мацоли. Після успішного завершення справи ми отримали пропозицію делегувати керівником юридичної служби фахівця нашої компанії. Юрій, будучи партнером в компанії, найкраще знався на футболі, є палким вболівальником. Крім того, він в нас в компанії вів міжнародний арбітраж, антидемпінгові розслідування, і ми прийняли рішення делегувати саме його. Юра добре себе зарекомендував, і йому дуже швидко поступила пропозиція стати виконавчим директором Федерації футболу. Ми горді!
– В попередніх каденціях обласної ради ви були депутатом. Правда, публічним політиком вас важко назвати. На останніх виборах ви взагалі не балотувалися. Чому так? Зрозуміли, що за принципом «гроші люблять тишу» впливові не ті, що багато виступають, а ті, що тихо роблять свою справу?..
– Перший раз, коли балотувався в депутати, я працював в ОДА. Важливо було бути депутатом облради. Наступний раз балотувався, напевне, вже за інерцією. І це, власне, була помилка, тому що я вже жив у Києві і навіть прилітати на сесії для мене було дуже складно. Пройшов за списком. На окрузі не працював. Тож, щоб приносити якусь користь громаді, брав на себе безкоштовний юридичний супровід якихось процесів, які стосуються області. Наприклад, ми ведемо справу по захисту інтересів Івано-Франківської ОДА щодо вивезення небезпечних відходів гексахлорбензолу з Калуша. Там історія дуже складна, з держави стягують майже 300 млн. грн. До нас потрапила ця справа, коли вже всі суди були програні. Окрім того, по цій же справі існує позов до ОДА та держави в суді Нью-Йорку. Так-от – тільки на цій справі ми заплатили власних 120 тис. грн. держмита, бо в адміністрації відповідних призначень не було. А рішення потрібно було оскаржувати.
Не хочу ображати депутатів, але відверто скажу як депутат двох скликань: якщо обласну раду з сьогоднішніми повноваженнями ліквідувати – ніхто б цього навіть не помітив. Нам потрібна термінова реформа місцевого самоврядування та децентралізації. Якщо простий громадянин проаналізує, які рішення відносяться до компетенції обласної ради, він буде дуже сильно здивований. Це рішення, які не носять стратегічного характеру, рішення, які не мають наслідків, впливу на суспільні процеси в регіоні.
Тепер, коли велася кампанія на місцевих виборах, я категорично відмовився балотуватися. Сказав, що готовий надавати кандидатам юридичний супровід, але балотуватися не буду.
– Після місцевих виборів вас називали одним з претендентів на посаду голови ОДА. Начебто і співбесіду вже пройшли, і рішення було готове…
– Сподіваюся, що ця тема закрита. В області сформована обласна рада, обласна адміністрація. Не знаю, що мене завтра чекає, але мені подобається робити те, що я роблю сьогодні.
Інтерв’ю записав  Руслан УГРИНЧУК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники