КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Вакцини в дефіциті

Вакцини в дефіциті

09:16:26, 11 Листопад 2018

В Івано-Франківську закінчуються вакцини проти кору для дітей. Про це повідомила начальник міського [...]

Студентки ПНУ змагатимуться у Китаї

Студентки ПНУ змагатимуться у Китаї

08:28:42, 11 Листопад 2018

Жіноча збірна України серед студентів вирушила на етап Всесвітньої університетської ліги з баскетбол[...]

Парк для індустрії

Парк для індустрії

08:58:58, 11 Листопад 2018

Івано-Франківськ планує викупити 14 га землі для створення у Хриплинській промисловій зоні індустріа[...]

Очікували більшого

Очікували більшого

08:04:56, 10 Жовтень 2018

З червня на сортувальній лінії міського сміттєзвалища відсортували дві тисячі тонн вторсировини. [...]

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

Ближче до тіла

Уряд планує дозволити поховання померлих у парках і скверах

PohovanniaКабмін вніс до парламенту законопроект, яким передбачається надання дозволу на так зване біопоховання померлих у парках, лісопарках, скверах і на інших земельних ділянках. У пояснювальній записці до нього зазначається, що документ спрямований на дерегуляцію підприємницької діяльності у сфері ритуальних послуг, створення конкурентного середовища та розвиток такого різновиду поховань як кремація, а до переліку принципів діяльності у сфері поховань пропонується додати еколого-економічну ефективність використання земельних ресурсів.  А чому  б і ні? Кладовищ в Україні не вистачає.

Здебільшого монополістами з надання послуг поховань на діючих кладовищах є комунальні ритуальні служби, а землі парків і скверів з економічного погляду використовуються не ефективно, тож, українці, піддавайте своїх померлих родичів кремації, захоронюйте урни з їхнім прахом у парках і скверах та платіть за це все гроші, – пропонує уряд.
А тим часом у центрі Івано-Франківська уже є прецедент щодо нових поховань традиційним способом на колишньому кладовищі на вул. Бандери, яке зараз іменується Меморіальним сквером, що внесений до реєстру національних пам’яток державного значення. «Західний кур’єр» вирішив з’ясувати, як так сталося і чи нова урядова законодавча ініціатива не перетворить це на норму.
Цвинтар чи сквер?
Теперішній Меморіальний сквер на вул. Бандери у Івано-Франківську насправді є одним із найстаріших кладовищ Західної України. Його заклали у 1782 році відповідно до декрету австрійського цісаря Йосифа ІІ про перенесення всіх цвинтарів з-під церков і костелів на околиці міст, тож він старший за відоме Личаківське кладовище у Львові, яке заклали у 1786 році. У 1955 році радянська влада вирішила закрити це кладовище, а на початку 80-х років і взагалі знищити, щоб стерти з пам’яті та з лиця землі поховання 143 січових стрільців, які тут були, і перетворити його на сквер. Спершу ще планували залишити 26 могил відомих містян, але під час так званої  реконструкції кладовища під сквер фактично уціліли лише 11. Ще одну реконструкцію цей сквер-кладовище пережив на початку 2000-х років. А у 2009 році Меморіальний сквер на вул. Бандери у Івано-Франківську постановою Кабінету міністрів України внесли до реєстру національних пам’яток державного значення. Тож про жодні нові поховання тут не могло бути мови. Однак це таки сталося.
Емоційне рішення
У 2014 році, після трагічних подій на Київському Майдані і розстрілів Небесної сотні, Меморіальний сквер де-факто знову перетворюється на діюче кладовище. Спершу міська влада дозволила тут поховати Героя Небесної сотні Романа Гурика, а згодом ще шестеро правоохоронців, які першими загинули в так званій зоні АТО, захищаючи Україну від російських агресорів.
Суперечливе рішення про відновлення поховань на території пам’ятки культурної спадщини тодішній заступник міського голови з гуманітарних питань Михайло Верес прокоментував так: «Коли ухвалювалось рішення виконавчого комітету про надання дозволу на поховання на території скверу Романа Гурика і шести хлопців, полеглих під час АТО, виходили з міркувань того, що вони загинули за Україну, є героями і заслуговують такої честі». Водночас міські чиновники тоді визнавали, що таке рішення було радше емоційним, бо Меморіальний сквер не є кладовищем і нові поховання там заборонені. Але посилалися на те, що, відповідно до закону, органи місцевого самоврядування для почесних поховань можуть відводити земельні ділянки поза територією місць для  поховання, на яких створюються меморіальні бульвари, сквери, парки і кургани слави.
Начальник відділу культурної спадщини  Володимир Ідак каже, що дозвіл на захоронення у Меморіальному сквері мало б дати Міністерство культури, яке курує державну  пам’ятко-охоронну галузь, але зазначає, що таке рішення попередньої міської влади було ухвалене під впливом емоцій, і це можна зрозуміти. Він наголошує, що міська влада взагалі мала б визначитися, як поводитися з такими об’єктами надалі. «Треба осмислити цей об’єкт і ухвалити кодекс правил, що з ним робити, що можна там робити, а чого категорично неможна. Там треба провести археологічні дослідження, розкопки, ексгумації, адже на цьому цвинтарі знесли лише надгробки, а поховання ж залишились», – каже В.Ідак. І наводить приклад Личаківського кладовища у Львові, яке водночас є пам’яткою та діючим кладовищем. Дозвіл на поховання там надається за відповідною процедурою, а самі захоронення проводяться лише у цинкових запаяних ящиках.
Суперечлива ініціатива
Тож чи не перетворить нова урядова законодавча ініціатива міські парки і сквери на кладовища? Відповідно до неї, Закон України «Про поховання та похоронну справу» повинен зазнати низки змін і міститиме нові визначення. Серед них – біопоховання – різновид поховання з використанням матеріалів, що розкладаються протягом п’яти років.
Органам місцевого самоврядування дозволятиметься відводити у населених пунктах місця для біопоховань не тільки на визначених територіях кладовищ, але й у парках, лісопарках, скверах та на інших земельних ділянках. Однак на місцях таких поховань не можна буде встановлювати жодних надмогильних споруд, а лише таблички.
Зміни до закону також передбачають вичерпні визначення «колумбарій», «наруга над могилою», «наруга над тілом померлого» та інші й запровадження санкцій за неналежне чи самовільне використання надмогильних споруд, склепів, урн з прахом, могил або інші дії з метою зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого. Йдеться про штраф до 1700 грн, або арешт до чотирьох місяців чи обмеження або позбавлення волі до двох років.
Органам місцевого самоврядування мають намір доручити ведення публічного реєстру надавачів ритуальних послуг на відповідній території, виявляти місця несанкціонованих поховань та сприяти будівництву крематоріїв, а правохоронним органам – заборонити передавати ритуальним службам контакти родичів померлого.
Також законопроект містить зміни до статті про перепоховання з переліком можливих причин для цього.
На розсуд місцевої влади
Начальник управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Віталій Фіглевський зазначає, що цей законопроект має загальний, декларативний характер. У ньому містяться нові визначення біопоховання і колумбарію, що є наслідком імплементації європейських зразків поховання та похоронної справи. У разі його ухвалення вноситимуться відповідні зміни до різних підзаконних актів чи ухвалюватимуться нові, які регламентують діяльність у цій сфері. А рішення щодо можливості відведення під біопоховання земельних ділянок поза межами кладовищ ухвалюватимуть органи місцевого самоврядування, які, відповідно до чинного законодавства, забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов’язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.
Наразі вони передбачають, що ділянки, відведені під поховання, не мають  піддаватися дії можливих зсувів та обвалів, затоплюватися чи підтоплюватися водами. Натомість вони повинні характеризуватися так званими легко аерованими грунтами і мати ухил у протилежний бік від населеного пункту та відкритих водоймищ, які використовуються для господарсько-побутових потреб, а максимальний рівень грунтових вод від поверхні землі на них має бути не меншим двох метрів.
Санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного метода поховання і крематорію до житлових чи громадських будівель повинна бути не меншою 300 метрів, а від території для поховання урн після кремації – не менше 100 метрів. Водночас санітарно-захисна зона закритих кладовищ у містах може бути зменшена до 50 метрів.
Чи потрібен крематорій?
Як уже зазначалося, новий законопроект, серед іншого, має на меті й розвиток такого виду поховань як кремація. Наразі крематоріїв в Украні лише три, а території для їх розміщення та поховання праху в урнах досі мали передбачатися у містах з населенням понад один мільйон чоловік. При цьому розміри ділянки для захоронення урн з прахом після кремації повинні становити два квадратні метри, а глибина таких поховань не регламентується. Могили ж для поховань традиційним методом повинні мати глибину не менше 1,5 м, довжину – 2 м і ширину 1 м. Відстань між могилами з довшого боку – не менше 1 м, а з коротшого – 0, 5 м.
За словами керівника Міської ритуальної служби Андрія Хруника, іванофранківці загалом ще не готові до кремації своїх померлих родичів та і традиційні українські церкви такого виду поховань не схвалюють. Скажімо, торік з усіх померлих у місті їхні родичі вирішили піддати кремації всього до десятка тіл. Натомість на діючому міському кладовищі у Чукалівці в середньому за день відбувається по три поховання. Торік за рішенням міської ради викупили 10 прилеглих до нього земельних ділянок загальною площею 2,5 гектара, яких повинно вистачити для поховань на два наступні роки.
Але потреба у подальшому розширенні міського кладовища таки є. Зараз воно можливе у бік аеропорта та села Драгомирчани Тисменицького району. Щодо ухвалення рішень про відведення місць для біопоховань за межами кладовищ, то, за словами чиновників, говорити про це наразі передчасно. Відмовилася міська влада і від продовження поховань загиблих під час АТО героїв на території Меморіального скверу. Для цього на діючому міському кладовищі у Чукалівці відвели спеціальну алею, поруч з алеєю ветеранів УПА. Кілька захоронень героїв нашої доби також провели у Дем’яновому Лазі.
Левко КУТИНСЬКИЙ

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники