КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Б’є – значить любить, чи б’є – буде покараний?

Nasylistvo7 січня  в Україні вступив у дію Закон «Про запобігання домашньому насиллю», в якому, як стверджують фахівці, запропоновано новий підхід до боротьби з цим страшним явищем у суспільстві.

Приписи нового закону викликають чимало питань. Тепер за ними  легко залишитися (хоча й тимчасово)  без житла, навіть  незважаючи на те, що це житло є власністю кривдника; мати обмежене спілкування, навіть в телефонному режимі  з дитиною чи іншою постраждалою особою, навіть  наближатися  на визначену відстань тощо,та ще й стати на все життя кривдником чи й садистом, внесеним в Реєстр таких  осіб. А виключення кривдника з Реєстру можливе тільки в судовому порядку.

Ми звернулися за роз’ясненням щодо  норм  нового закону до юриста Уляни Гураль, яка цими днями прочитала низку лекцій перед різними авдиторіями, покликаючись на офіційну статистику, яка, згодімся, вражає.
– Пані Уляно, невже таке зло, як насилля, настільки вразило українців, насправді дуже терплячих, які поважають сім’ю і її традиції, християнські норми?
– Як юристу, жінці мені також було лячно зазирнути в мову цифр про такі явища.
Тим не менше, саме такою статистикою зараз оперують з найвищих трибун. І розуміємо, що це не точні цифри, бо скільки таких випадків не враховано, тому що  не було звернення у відповідні органи. Наведу бодай кілька  цифр, взятих із виступів у Верховній Раді.
Протягом року до органів правопорядку звертається майже 165 тис. жінок (реальна кількість жертв домашнього насилля вп’ятеро більша).
Майже 70% жінок піддаються різним формам знущань і принижень.
Щороку в Україні від побоїв чоловіків гине 1,5 тис. жінок.
Діти скривджених матерів у шість разів частіше намагаються накласти на себе руки. 50% з них схильні до зловживань наркотиками та алкоголем.
Майже 3 мільйони дітей в Україні щороку спостерігають за насиллям в сім’ї.
Майже стовідсотково матері, які зазнали насильства, народили хворих дітей (переважно з неврозами, заїканням, енурезами, церебральним паралічем, порушенням психіки).
Домашнє насильство в Україні є причиною 100 тисяч днів госпіталізації, 30 тисяч звернень до відділів травматології, 40 тисяч викликів лікарів.
23% тяжких насильницьких злочинів відбуваються в родинах.
Тобто, маючи зараз закон, який ухвалений у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, ми отримали потужний механізм  протидії насильству. Опанувати його і змусити працювати на благо людей – тепер це спільна турбота суспільства і родин.
– А що маємо у нас, на Прикарпатті?
– За даними Віталія Яворського, заступника директора департаменту соцполітики, з початку року у нас трапилося  понад 700 випадків насилля. Зафіксовано 753 заяви, з них 676 – щодо насильства над жінками, 72 – над чоловіками, 5 заяв – щодо дітей.
Хочу додати, що майже 17 років в Україні був закон про попередження насильства в сім’ї, і він передбачав заходи та повноваження органів державної влади у запобіганні та реагуванні на факти застосування фізичної сили в родинах. Однак в реальному житті постраждалі члени сім’ї та діти частіше залишались сам-на-сам із домашнім терором, і ніякої дієвої реакції від державних органів, як правило, не було. Ставлення в суспільстві загалом, знаємо, залишалось суто «домашнім», на це закривали очі, мовляв, не варто пхати носа у чужу сім’ю.
– Що тепер розуміється під «домашнім насильством» і як визначаються постраждалі?
– «Домашнім насильством» за законом вважається будь- яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.
А постраждалими вважаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні. Це можуть бути наречені, подружжя нинішнє, чи колишнє, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, прийомні діти тощо, будь- які інші родичі, пов’язані спільним побутом, які мають спільні права та обов’язки.
Щодо дітей, звернімо на це увагу, постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й стала його свідком, очевидцем.
Аби отримати захист, достатньо звернутися до органів поліції або до виконавчих комітетів сільських, селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів, установ охорони здоров’я.
Також у кожному регіоні планується відкрити нові державні установи – КОЛ-ЦЕНТРИ з питань запобігання та протидії домашньому насильству. Запроваджуються також гарячі лінії «ЛА –СТРАДА  Україна». Одразу або надалі постраждалі також мають право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо кривдника. Постраждалим закон гарантує безоплатні послуги адвоката, судовий збір не сплачуватиметься. Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, на оренду житла, щоб уникнути домашнього насилля, витрат на утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебували чи перебувають на утриманні кривдника.
– Які заходи можуть бути вжиті до особи-кривдника?
– Окрім громадських робіт та арешту до 6 місяців, обмеження волі до 5 років, закон передбачає ще й такі спеціальні заходи:
Терміновий заборонний припис
При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання – постраждалому, кривднику, є їхньою спільною власністю або власністю третіх сторін. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення.
Строк дії заборони – 10 днів. Припис може бути оскаржений у суді.
Обмежувальний припис
Він застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи чи її представника. Суд розглядає заяву не пізніше  72 годин. Заборон після такого припису чимало: перебування в місці спільного проживання, усунення перешкоди в користуванні майном, обмежене спілкування з дитиною, переслідувати, телефонувати, писати листи тощо… Рішення суду підлягає негайному виконанню і видається на строк від одного до шести місяців та може бути судом продовжене ще на шість місяців.
– Ви зауважували в своїх виступах, що відтепер усі факти домашнього насильства та інформація про кривдника фіксуватимуться і зберігатимуться у спеціальному Реєстрі…
– При тому –  незалежно від його згоди.  А також інформація про постраждалих (за згодою), вноситься до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насилля за ознакою статі, і зберігається така інформація від 1 до 10 років. Кривдника можуть взяти на профілактичний облік, з ним можуть проводити роботу органи поліції, направити на проходження виправних робіт від трьох місяців до року. Причому всі ці заходи не є покаранням ані адміністративним, ані кримінальним. Це так звані  запобіжні заходи. Проте, якщо є підстави, застосовують і одне й інше покарання за чинним законодавством.
У січні 2019 року почне діти закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за вчинення систематичного домашнього насильства, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років.
Як фахівці вважаємо, що закон заслуговує на позитивну реакцію, проте є очевидні прогалини: місце перебування кривдника, якщо йому заборонено перебувати з сім’єю, невідома й доказова база для застосування обмежувальних приписів. Хоча так Україна виходить на нову дорогу боротьби з насильством в родинах.
Мені особисто сподобалося порівняння п.О.Покальчук щодо «криміналу» і що «так має бути», яке панувало в нашому суспільстві.
Цитую. «Раніше Вася біг з сокирою за Петею, то це замах на вбивство, це кримінал. А якщо Вася біг з сокирою за дружиною Марією, то це – нормально. У селах прийнято бігати, то хай і далі бігають…».
– Хотілось би, насправді, щоб в родинах панував мир, взаєморозуміння і повага, бо це норма в цивілізованому світі. Проте… А як на насильство над дітьми в сім’ї мають реагувати, скажімо, медики, вчителі?
– І одні й інші, отримавши таку інформацію, чи маючи підстави так вважати, повинні повідомити про це службу у справах дітей та Нацполіцію не пізніше, ніж за добу, організувати роботу практичного психолога, соціального педагога.
– І, насамкінець, які очікування на практичний результат?
– Розвіється, думаю, міф, що насильство в сім’ї – це не злочин. Тепер до Кримінального кодексу введено спеціальну статтю, яка чітко визначає, що умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо теперішнього чи колишнього подружжя або іншої особи може загрожувати кривдникові тюремним терміном аж до п’яти років.
Нова редакція закону не залишила сумнівів у трактуванні зґвалтування як щодо чоловіка, так щодо жінки. Не було добровільної згоди на секс – значить маємо справу зі  зґвалтуванням.
Прибрано із закону такий термін як «пом’якшення для вбивці». Вбивство через ревнощі, чи ще через щось є вбивством. Зате є інше пом’якшення щодо обвинуваченого, якщо злочин скоєно з причини жорстокого поводження, що принижує честь і гідність; за наявності системного характеру такого поводження і катування з боку потерпілого.
– Реалізація нововведень вимагатиме часу, ресурсів. Однак ці закони вже є, одних вони насторожили, інших – втішили.
– Домашнє насильство для більшості людей – це сором. Часто жертви змінюють місце проживання, щоб почати все з чистого аркуша. Думаю, інформація вплине на менталітет людей, може й стане міні-революцією в житті багатьох родин, дітей.
Розуміємо, що живемо в світі великої мобільності, швидких змін. Нові закони вводять до Кримінального кодексу навіть поняття «примушування до шлюбу», є статті і за навмисне каліцтво геніталій.
Якщо комусь надто нетерпиться вступити в шлюб без вільної згоди на те чоловіка чи жінки, то він чи вона можуть  отримати позбавлення волі на строк до трьох років.
Таким самим строком каратиметься спонукання особи до виїзду за кордон з метою укладення шлюбу, якщо це завдало істотної шкоди.
Про ефективність цих заходів, особливо ж корекційних програм, під які держава виділятиме кошти для формування неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, говорити не беруся. Поживемо – побачимо. Проте, однозначно, це добре, що ні потерпілих, ні кривдників не залишать без уваги.
       Розмовляла  Марта ПАВЛИШИН

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники