КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

«Часто політики доводять свої обіцянки до абсурду»

Олексій Кошель:
KoshelКожен, хто коли-небудь голосував на виборах, знає, скільки передвиборчих обіцянок дають кандидати. А чи слідкує хтось, скільки із них виконано? Однак саме громадський контроль – один із ефективних і необхідних інструментів впливу на владу у демократичному суспільстві. Про результати роботи депутатів під час шостої сесії парламенту розмовляємо з головою Комітету виборців України Олексієм Кошелем.

– Як ви оцінюєте роботу ВР під час 6-ої сесії?
– У 2016 році було прийнято в півтора рази меншу кількість законопроектів. Понад 300 законопроектів – у 2015 і близько 200 – у 2016.

Кількість законопроектів – це не головний критерій, але він достатньо показовий щодо ефективності роботи парламенту.
– Які фракції найчастіше зривають голосування важливих законів?
– Спочатку хочу навести позитивну інформацію, яка дозволить зруйнувати кілька міфів.
Якщо  подивимося, як фракції парламенту голосували за президентські та урядові законопроекти, ми побачимо, що природно найбільш ефективними є фракції «Блок Петра Порошенка» (БПП) і «Народний фронт». Але навіть партія «Батьківщина», яка говорить про свою опозиційність, дає в середньому 53% голосів за президентські законопроекти. Радикальна партія Олега Ляшка, яка називає себе опозицією, дає понад 60% голосів. Тож наш перший висновок: стара коаліція де-факто працює.
Другий висновок, який ми фіксуємо щомісяця, руйнує міф про «Опозиційний блок» (ОБ) як ситуативного союзника парламентської коаліції. Політики нав’язали певний міф, що коаліція, яка математично не має 226 голосів, існує лише за підтримки ОБ. Наші дослідження показують, що за весь час роботи парламенту при голосуванні за президентські закони ОБ давав лише 8% голосів. Тобто фактично не голосував і провалював голосування. Щодо підтримки урядових законопроектів ми бачимо точно таку ж картину. Іншими словами – фракція «Опозиційного блоку» працює у режимі політичного бойкоту.
– Чи можна їх назвати найбільшими прогульниками?
– Ми дивимося не тільки на кількість прогулів, а й на те, як депутат працює в сесійній залі. Ми дійшли висновків, що є величезна група народних депутатів, яка активна в кулуарах, на телеефірах, у спілкуванні з пресою, але в сесійній залі вона просто не голосує. Для прикладу, лідери «Опозиційного блоку» Юрій Бойко й Олександр Вілкул. Цього року відбулося в парламенті понад 1800 голосувань, із яких Ю. Бойко взяв участь лише в 2% голосувань, О. Вілкул – у 8%. Тобто у понад 90% випадків вони не голосують, навіть якщо йдеться про технічні рішення.
Ми можемо побачити також, що такі відомі депутати, як Володимир Парасюк, Семен Семенченко або Андрій Білецький, впродовж місяця роботи ВР можуть жодного разу не з’явитися в сесійній залі. Вони персонально відповідальні за провал голосувань тих законопроектів, де не вистачало 1-2 голосів. І, я переконаний, з їхнього боку було б більш чесно здати депутатські мандати, щоб їхнє місце зайняли політики, які професійно будуть займатися саме законодавчою роботою.
– Чи відчувають депутати тиск з боку КВУ та інших громадських організацій, які моніторять їхню діяльність? Стали вони краще працювати?
– Зараз як громадська організація ми реалізуємо проект, який називається «Дослівно». І завдання цього проекту – це пошук ключових проблем у роботі вищого законодавчого органу, роботі політичних партій та українських політиків і розробка механізмів для їх вирішення.
Ми вже отримали головний результат, що про проблему неголосування депутатів почали активно говорити. Цією темою цікавляться не лише журналісти, а й українське суспільство.
– Наскільки багато в Раді є популістських законів?
– Ми використовуємо чіткі критерії того, що вважаємо популістськими законопроектами. До прикладу, подаємо запити до Міністерства фінансів і отримуємо перелік законопроектів, які вони відхиляють. Тобто вказують, що для реалізації цього законопроекту банально не вистачає грошей у бюджеті. Ви можете запропонувати підвищити пенсії в 10 разів і стипендії у 100, але на це просто немає коштів. Тому ці законопроекти ми вважаємо популістськими.
– Як ви можете проаналізувати роботу інших органів влади, зокрема уряду та Президента? Чи можна назвати їх результативними?
– Якщо брати за критерій кількість урядових законопроектів, які найчастіше приймає Верховна Рада, то найрезультативнішими міністрами є очільник регіонбуду Геннадій Зубко, міністр закордонних справ Павло Клімкін, міністр культури Євген Нищук, міністр освіти Лілія Гриневич та міністр оборони Степан Полторак. Також високі показники має Міністерство фінансів. Найменш успішними з погляду ухвалених Радою законопроектів є міністр економрозвитку Степан Кубів та міністр соцполітики Андрій Рева.
Щодо Президента Петра Порошенка, наш аналіз показує, що він досить активно працює у законотворчій сфері. За три роки він подав до парламенту 111 законопроектів, 84% з яких депутати ухвалили. Це досить високий показник.
– Чи дотримуються депутати своїх обіцянок у парламенті?
– Близько року тому ми рахували, що коаліційна угода була виконана на 34%. Але угода це не просто формальний документ, це – чіткий план дій. Це – і назви законопроектів, і  календарний план їх прийняття. Переконаний, якби ми побачили за підсумками роботи цього парламенту показник виконання коаліційної угоди на 80-90%, ми б кардинально змінили Україну.
Але проблема в тому, що політики просто не виконують обіцянки, де стоять їхні підписи. Більше того, часто свої чіткі обіцянки політики переводять у формат доведення до абсурду. Маленький приклад: в коаліційній угоді чітко сказано про необхідність проведення пенсійної реформи, натомість ми бачимо заяву лідера Радикальної партії Олега Ляшка, який тему обговорення пенсійної реформи звів до формули «Пенсії підвищити – пенсійний вік знизити». З таким підходом реалізовувати реформи надзвичайно складно.
До слова, кілька фракцій нової опозиції фактично гальмують проведення реформи децентралізації. Традиційно також не голосує «Опозиційний блок». А це базова, системна реформа. Тому що, скажімо, реформа служби дільничних поліцейських прив’язана до об’єднаних територіальних громад. Реформа медична та освітня прив’язані також до громад, і цей список можна продовжувати.
– Чи може бути якась нова домовленість щодо ключових реформ всередині парламенту? Які можуть бути сценарії?
– Я завжди переконаний, що ключовий чинник – це ставлення виборців до політиків. Цей парламент мав шанс увійти в історію як парламент реформаторів. Парламентські партії мали б лише нарощувати свою позицію, реформуючи країну. Але, на жаль, низька ефективність роботи, спекуляції на темі реформ уже дали свій результат для цих політичних сил. Якщо ми подивимося останні рейтинги, то побачимо, що вони зменшилися фактично у всіх.
Виборець шукає альтернативу серед можливих нових політичних партій. Тому зараз дуже важливо, щоб парламентські партії зрозуміли, що парламент восьмого скликання може стати братньою могилою для них усіх. Зараз вкрай важливо підвищити ефективність своєї роботи. І перспективи для цього сьогодні реально є. У середньому 74% депутатів «Самопомочі», 66% – Радикальної партії Олега Ляшка, 53% – «Батьківщини» підтримували законопроекти Президента. Ці ж фракції підтримували урядові законопроекти, що також великий плюс.
Тобто стара коаліція може демонструвати досить ефективну роботу, коли йдеться про законопроекти без політичного забарвлення – соціальні, законопроекти, спрямовані на підтримку Збройних сил тощо. Це означає, що фракціям потрібно шукати більше точок дотику і виводити законодавчу роботу по реалізації реформ за рамки політичних протиріч.
Але, щоправда, ми бачимо і великий мінус – між парламентом і урядом сьогодні немає якісного діалогу. Тому урядові законопроекти дуже часто провалюються. Ми за останній рік фіксували підтримку урядових законопроектів на рівні 19%. Це вкрай низькі показники. У парламентсько-президентській республіці ці показники мали б бути на рівні 70-80%.
Інтерв’ю підготовлено  за сприяння Центру громадського моніторингу  та контролю

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники