КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Новації в пенсійному законодавстві

Новації в пенсійному законодавстві

09:29:09, 12 Грудень 2017

11 жовтня поточного року набув чинності Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до Закону Украї[...]

No thumbnail available

До уваги платників!

08:05:52, 11 Листопад 2017

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомляє, що 15.11.2017 року в Головном[...]

До уваги платників єдиного внеску!

До уваги платників єдиного внеску!

11:11:19, 10 Жовтень 2017

З 1 січня 2018 року набирають чинності зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на [...]

Щоб і сліду не було

Щоб і сліду не було

08:02:37, 10 Жовтень 2017

В Івано-Франківську планують демонтувати 150 незаконно встановлених малих архітектурних форм. Про[...]

No thumbnail available

Прикарпатські пенсійники до перерахунку пенсій готові.

06:51:27, 10 Жовтень 2017

Слово за Парламентом Впродовж останніх днів «гаряча лінія» Пенсійного фонду є дійсно «гарячою». Сту[...]

Резервістів кличуть на збори

Резервістів кличуть на збори

07:28:04, 8 Серпень 2017

Івано-Франківську необхідно направити 50 резервістів на 30-денні військові збори на Яворівський полі[...]

Перший дзвоник кличе

Перший дзвоник кличе

07:25:42, 8 Серпень 2017

Цього року за парти івано-франківських шкіл сядуть 3 тис. 108 першокласників. Про це повідомив ди[...]

«Срібло» Кубка Європи

«Срібло» Кубка Європи

06:11:27, 8 Серпень 2017

У румунському місті Арад завершився Кубок Європи з дзюдо серед спортсменів до 21 року. У ваговій [...]

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

07:40:34, 8 Серпень 2017

В Івано-Франківську продовжуються роботи на кільцевій розв’язці на Привокзальній площі. Минулого тиж[...]

Важкоатлети вибороли медалі на чемпіонаті України

Важкоатлети вибороли медалі на чемпіонаті України

07:19:55, 8 Серпень 2017

У Хмельницькому закінчився чемпіонат України серед молоді до 23 років з важкої атлетики. Вероніка[...]

Дмитро та Назарій ЯРЕМЧУКИ: «Ми не маємо права схибити»

Jremchyk-47Наше знайомство із братами Яремчуками відбулося перед їхнім концертом в Івано-Франківську. Хлопці люб’язно погодилися поспілкуватися, хоча й часу для цього у них було вкрай мало. У рамках міжнародного туру «Моя Україна – велика родина» заслужені артисти України Дмитро та Назарій Яремчуки подолали вже сотні кілометрів. Але артисти не відчувають втоми, бо їх надихає відчуття єдиної родини. І немає значення, де у них відбувається концерт – в Івано-Франківську, Львові, Луцьку чи десь далеко від рідного дому.  

– Дмитре, Назарію, розкажіть, будь ласка, про ідею вашого міжнародного туру. Що намагаєтеся донести до слухачів?

Дмитро: Усе починалося із концерту «Моя Україна – велика родина», який відбувся 5 та 6 грудня минулого року в Києві. Фестиваль «Родина», котрий ми щороку проводимо, був не на часі. Тому хотілося зробити якусь національно-патріотичну програму. Мистецтво покликане втішати та об’єднувати людей. Наші адміністратори з інших міст запропонували провести схожі концерти у себе в містах. Саме так вималювався всеукраїнський концертний тур. Під час різдвяних концертів в Америці з нами зв’язалися менеджери, котрі працюють в Європі. Там самі громади ініціювали проведення наших концертів. Ми виступали у концертних залах багатьох міст Португалії, Іспанії, Італії, були у Франції, Чехії.
Назарій: Наш тур і надалі продовжується, додаються країни, а також міста у тих країнах, де ми вже побували. Таким своїм туром ми прагнемо об’єднати українців за кордоном в одну велику родину. У такі нелегкі часи це втішає людей, дає їм якусь надію, спонукає відчувати себе вагомими у суспільстві. У цей час люди спраглі української пісні.
Дмитро: Наше закордонне турне розширене. Плануємо виступити в Одесі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні.
– Кажуть, що на дітях талановитих батьків природа відпочиває. Чого не скажеш про дітей знаменитого Назарія Яремчука. Те, що ви стали артистами, ви вважаєте талантом, Божим даром?
Дмитро: Це природно. Бо, наприклад, мій син повторює все за мною. У брата також діти намагаються повторювати, починаючи від простих речей до того, як ми себе поводимо. Це нормально і це саме те, що  розумію під поняттям родина. Аналогічні стосунки були до цього і в нашій сім’ї. Те, що вклали у нас мама і тато, те ви зараз бачите.
– Попри попередження батька про те, що сцена – це важкий хліб, ви все ж вирішили продовжити його справу. Що спонукало вас до цього? Чи ви просто не мали морального права не займатися музикою у музичній сім’ї?
Дмитро: Він хоч і казав, що то важкий хліб, нелегко, постійні переїзди, але він наполегливо рекомендував займатися музикою. При цьому тато наголошував, що це має бути прикладом для людей.
Назарій: Як і всі прості діти, ми прагнули погратися десь на вулиці, побігати із м’ячем, але батьки наполягали на тому, що музикою варто займатися. Це все давало відчуття родини. В результаті все сталося якось природним чином.
– Що для вас означає бути артистом?
Дмитро: Це перш за все наша робота. Ми несемо відповідальність за те, що говоримо, співаємо і пропагуємо. Можливо, зі сторони ця ідея виглядає надто утопічною, але ми хочемо, щоби люди були кращими. Ми співаємо про маму, про батьків, родину, покинутих дітей та інші проблемні речі.
Назарій: Ми говоримо не про легковажні речі, а про вічні цінності. А тому сподіваємося, що хоч хтось до цього дослухається і наші пісні знайдуть свій відгук у житті людей.
– Глядачі на концертах більше підтримують саме пісні вашого батька чи ваші авторські твори?
Дмитро: Ми співаємо різні програми. Концертна програма цього туру більш лірико-патріотична. Є такі, котрі ми співаємо на площах і стадіонах. Усе залежить від замовників. Є у нас і корпоративні варіанти, котрі виконуються у більш камерних залах. Це наша робота, і ми намагаємося її виконувати, ставлячись до неї професійно.
– Якщо вас запрошують на комерційний виступ, скільки разів за вечір ви можете заспівати «Смерекову хату» чи «Родину»?
Назарій: Буває по-різному. Якщо замовник нас запрошує, то він вже знає, чого очікує. Якщо людина навіть купує квиток на концерт, то вона знає, куди і на кого йде, що вона почує. Зараз люди не обмежені, вони мають доступ до інформації в інтернеті, можуть там також послухати пісні. Немає тепер такого, що люди йдуть на концерт на якихось хлопців, вони, звичайно, знають, до кого йдуть, хто ми такі. Крім того, ми стараємося справджувати всі очікування глядачів.
– Пісня «Смерекова хата» стала для вас першою сходинкою на сцену. Що відчуваєте тепер під час виконання батькових пісень?
Дмитро: Це було ще у дитинстві, коли ми вчилися у музичній школі та співали у дитячому вокально-інструментальному ансамблі, – понад 30 років тому. Після того ми її більше не співали.
– Як данина пам’яті про батька ви проводите щорічний фестиваль «Родина». Чи охоче відгукуються для участі у такому фестивалі інші артисти? Ставите для них якісь особливі умови?
Дмитро: Цього року вже втретє фестивалю не буде. Зараз він не на часі. З італійської слово фестиваль перекладається як весело. Сьогодні Україна живе з оптимізмом. І ми дивимося в майбутнє також із оптимізмом, вірою, надією і любов’ю. Такі християнські цінності повинні бути наріжним каменем у кожної людини. Сподіваємося, що вже наступного року нічого нам не завадить у проведенні фестивалю.
Назарій: Для учасників фестивалю, звичайно, ми ставимо умови. Отримуємо чимало дзвінків від артистів різного рівня з пропозиціями. Зрештою, цими питаннями більше відає режисерсько-постановочна група.
– Вам часто дорікають, що своєю популярністю в колі артистів ви зобов’язані батькові?
Дмитро: Є такі люди, котрі щось схоже говорять. Але ми ж не сидимо, а працюємо. Навпаки, це дуже велика відповідальність. Ми не маємо права схибити. Відчуваємо велику відповідальність бути причетними до цього роду.
– Своєю творчістю ви пропагуєте ідеали справжньої родини. А що для вас особисто означає міцна родина?
Дмитро: Щоби була любов. Коли є справжня любов, тоді є і жертовність, і прощення, є допомога, терпіння і смирення. Бо у житті, як каже наша бабуся, як на довгій ниві.
– Чи підтримуєте ви стосунки із своєю молодшою сестрою Марією?
Дмитро: Підтримуємо, але бачимося дуже рідко.
– Як ви оцінюєте  її творчі успіхи на ниві шоу-бізнесу?
Дмитро: Її творчі успіхи вітаємо і щоразу запрошуємо на фестиваль «Родина».
– Часто творчі особистості не можуть довго співіснувати і взаємодіяти, а тому й стаються розколи. У вас бувають суперечки? Ділите сцену на двох порівну чи все-таки хтось стоїть на голову вище?
Дмитро: Буває, як і у всіх людей. Сваримося і миримося. На сцені ми підтримуємо один одного. І це найголовніше. Нас цього вчили батьки, вони постійно говорили, що ми повинні підтримувати один одного.
– У вашій родині, як, напевне, ніде більше, чітко дотримуються одного правила – хлопців називають іменем Назарій. Чому так?
Дмитро: Це вже навіть від нас не залежить. Спочатку народився син у Назара. Він не назвав його Назарієм, а Олесем, а коли вже народився у мене син, то ми його хрестили у день Назарія. А ви знаєте таку традицію, що у церкві називають залежно від того дня, коли хрестять. Все склалося само собою.
Назарій: Мабуть, Назарій – покровитель нашого роду. Своїх покровителів має кожне місто чи країна, то чому б не бути покровителям родин.
– Своїх дітей ви хотіли б бачити на сцені?
Дмитро: Я про це ще не думав. Поки що їм ще зарано, бо маленькі. А коли виростуть, то вже буде братися до уваги не моя думка.
Назарій: У виборі майбутньої професії має бути свобода, але при цьому батькам варто давати свої мудрі рекомендації. Тому вибір будуть робити діти самі.
– На кого опираєтеся у творчості. З ким співпрацюєте? Чи не думали підписувати контракти із знаменитими продюсерами та шоуменами для ще більшої розкрути?
Дмитро: Є різні компанії, адміністратори у регіонах, тур-менеджери. Технічні питання також забезпечують різні команди. Але це, як правило, люди, котрі знають свою справу.
Назарій: Ми відкриті для всіх і співпрацюємо із різними продюсерськими центрами. Якщо нас задовольняють їхні умови, то підписуємо контракти  – усе дуже просто.
– Чи не всі політичні партії вибудовують піар-кампанії, запрошуючи у свою команду артистів. Чи готові ви сьогодні виступати на підтримку якоїсь політичної сили?
Дмитро: В країні насправді дуже багато проблем, і хочеться, щоб люди, котрі йдуть до влади, виконували свої обіцянки. Вважаю, що бути осторонь неправильно, бо якщо не ти, то хтось зробить свій вибір за тебе. Щодо власного вибору, то ми придивляємося, спілкуємося. Для мене особисто це мають бути патріотичні сили. Є, звичайно, люди, котрі нас запрошують. Політика має працювати на людей. У нас багато роботи.
– Зараз дуже популярною серед знаменитостей є допомога АТО. Хтось реально допомагає, інші просто викручуються заради особистого піару. Чи світилися ви у цей період на Донбасі?
Дмитро: Ми особливо цим не піаримося, але проводили концерти в зоні АТО та у військових госпіталях. Осторонь таких речей ми залишатися не можемо, але сподіваємося, що потреба в цьому дуже скоро відпаде.
Назарій: Ми віримо, що невдовзі настане мир, не будуть летіти кулі, плакати діти і нарешті країна оговтається від усього, що було.

Розмовляв   Володимир БОДАК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники