КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Екологія для кожного: виховувати і вчитися

Як навчитися і навчити наших дітей дбати про довкілля, сортувати відходи, впроваджувати цікаві практики їх переробки? Як об’єднати зусилля різних інституцій задля охорони довкілля? З кого і з чого починати? Не лише чиновники, а й громадські активісти шукають відповіді на ці запитання. В Ізмаїлі на Одещині відбувся круглий стіл на екологічну тематику. Не лише учасником, а й спікером на ньому була голова правління громадського центру «Еталон» з Івано-Франківська Леся Аронець.

– Що це був за захід, хто його організовував? А запитання – чому, думаю, зайве.
– Запросила мене наша партнерська організація, з якою маємо угоду про співпрацю і багато спільних ініціатив. Це благодійний фонд «Агенція розвитку та інвестицій Південного регіону» у рамках німецько-українсько-молдовського проекту щодо обміну учнівської молоді та екологічної експертизи вздовж берегів Дунаю «Ефективний шлях сталого розвитку українського Придунав’я». А щодо актуальності тематики, тут з вами погоджуюся. Досить навести кілька цифр. Коли у 2015 році разом з кримчанами-переселенцями ми очищували береги Бистриці, то не повірите, протягом чотирьох годин назбирали 60 мішків сміття. Це ж ніхто чужий нам не привіз. І озвучені експертами під час круглого столу дані: з 15 млрд. тонн сміття за рік Україна переробляє лише близько 2,8 %,  Це жах, тоді як деякі країни Європи не мають що переробляти.

– Одразу згадалось нещодавнє повідомлення, що у Швеції закінчилося сміття, вони змушені закуповувати де-інде.
– А ми захлинаємося у смітті. Хоча роками про це говоримо. У січні доповнена 32 стаття «Закону про відходи», згідно з якою захоронення неперероблених побутових відходів забороняється. Передбачаються великі штрафи, але наразі нема механізму, хто і як має це робити.
– Те, що вам довірили в Ізмаїлі бути спікером, означає, що маєте досвід екологічних проектів, чи не так?
– Наша організація ще з 2005 року працює в екологічній тематиці. До того проходили навчання, вивчали досвід з роздільного сортування сміття у Польщі, Угорщині. До слова, хочу зазначити, що обов’язковою умовою для міжнародних організацій, які надають Україні технічну допомогу, є те, аби проекти не завдавали шкоди довкіллю. І, звісно, підтримка екологічних проектів. Наш перший проект з роздільного сортування сміття був у 2006 році в Рогатині, а у 2007—2008 роках – в Івано-Франківську.
– З ким співпрацювали – з органами влади, з освітянами, з молоддю?
– Насамперед з вчителями, вчили їх вчити дітей. А ще працювали з учнівськими органами самоврядування ЗОШ №№ 18, 20, 22 і 24. Тобто це якраз ті спальні райони, де було найбільше несанкціонованих звалищ. Учні вчилися правильно сортувати сміття, а для освітян ми спільно з польськими партнерами розробили інформаційний посібник, як можна використовувати елементи екології при викладанні різних предметів: біології, безпеки життєдіяльності, географії, історії. Тобто вкраплювати в усвідомлення дітей, що ми є відповідальними за ту місцевість, де живемо.
– Це, напевно, тоді ваша громадська організація випустила посібник у вигляді коміксу «Історія про те, як місто стало чистим»?
– Так, у 2008 році наш Гуцулик став таким собі провідником і вчителем селекції сміття (зараз вживають такий термін). Він подорожував містом і показував, як зробити його чистим, як сортувати відходи, чому кольори для скла, паперу і пластику мають бути різними. Ми зрозуміли, що з дітьми треба говорити їхньою мовою, тому і зробили книжечку у вигляді коміксу. Це найбільш популярно, цікаво і захоплююче.
– Куди роздавали ці комікси? Їх уже, напевно, не знайти?
– Роздавали по школах, які були залучені до проекту. Проводили серед учнів конкурси. А зараз вже більше матеріалів щодо інтерактивних методів навчання поводження з відходами і використання вторинних ресурсів. У лютому презентували мультимедійний посібник на екологічну тематику «Крок за кроком», який розробив Екологічний центр для країн Східної Європи. І тепер в електронному вигляді є те, що ми десять років тому збирали по крупинках. А для освітян є «Зелений пакет» з розробкою матеріалів на різні уроки.
– Скільки років минуло з тих ваших перших проектів, а тема, на жаль, залишається актуальною. Досить глянути на сміттєві контейнери біля будинків. Та і роздільного сортування відходів мало хто дотримується. Як переконати людей, що це потрібно усім нам?
– Треба розпочинати саме з просвітницьких, інформаційних кампаній. І спрямовувати їх на молодь, дітей. Адже на кому в родині лежить виніс сміття? Важливо в сім’ї правильно підходити до сортування відходів. Елементарне: розчавити пет-пляшку, щоб не перевозити повітря. Повірте, це відчутно заощадить державний бюджет. Якщо діти бачать приклад, що треба сортувати, розділити сміття, навіть в якій упаковці вибирати у магазині, то і вони так чинитимуть. По-друге, повинен бути ланцюжок, як у розвинутих країнах: садочок – школа – доросле життя. І дуже важливо, що робить держава. Якщо діти сортують, розкладають у різні баки, а потім приїжджає машина і скидає все докупи, то вони бачать марну втрату часу і зусиль.
– То, може, по-іншому треба ставити питання: діти повинні вчити батьків? Бо довший час ті, хто зараз старший, жив за принципом: хтось має прийти і навести порядок.
– Згідна з вами на сто відсотків. Діти беруть приклад з батьків, але діти можуть виховувати батьків. Тут є такий взаємообмін. Під час круглого столу в Ізмаїлі ми почули про цікаві ініціативи щодо самих підходів до навчання молоді. Наприклад, один з інструментаріїв – самоорганізуючий навчальний простір, коли діти, працюючи в команді, маючи доступ до Інтернету, протягом кількох годин розглядають проблему з різних сторін, шукають інформацію, поділяють її на частини, кожен вирішує якусь окрему частинку, а потім вони її узагальнюють і представляють як проект. Тобто це не зазубрення матеріалу чи просто інформування, а вони шукають виходи, презентують свої ініціативи. Це елементи проектного менеджменту.
– І це якісь конкретні, реальні проекти?
– Реальні. З десяти поданих учнями проектів три підтримані. Одна з ізмаїльських шкіл, приміром, отримала фінансування на те, щоб очистити територію свого навчального закладу і зменшити виплати на вивезення органічного сміття. Вони закупили баки, черв’яки і будуть переробляти біогумус.  Діти зробили розрахунки,  скільки їм потрібно контейнерів, щоб через 7-8 місяців вони вже могли отримувати прибуток, продаючи біогумус, а за ті кошти купити контейнери для роздільного сортування пет-пляшок і корків. І вже знайшли, куди це можна буде здавати на переробку. Ще один приклад: біля школи,  де була дуже забруднена територія, учні її прибрали, закупили 80 саджанців і заклали парк. Я більш ніж впевнена, якщо дитячі руки посадили дерево, то вони його не зламають, будуть за ним доглядати.
– Що треба зробити, щоб стимулювати такі дитячі ініціативи?
– Просто їх підтримувати. А для цього об’єднувати зусилля батьків, освітян, неурядових організацій, органів влади. Ми повинні усвідомлювати і вчити цьому дітей, що ми на цій планеті є гостями. Що ми залишимо для майбутнього покоління – купи сміття чи сади, звалища чи чисті зони – це важливо. Ми повинні самі собі ставити це питання. І кожен повинен про це думати.
 Галина ДОБОШ

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники