КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

До уваги пенсіонерів

До уваги пенсіонерів

01:12:08, 1 Січень 2018

Управління Пенсійного фонду України в м..Івано-Франківську звертає увагу пенсіонерів, які отримують [...]

Багато насмітили

Багато насмітили

08:57:44, 1 Січень 2018

Міський голова Івано-Франківська відзначив роботу з прибирання міста після зустрічі Нового року «Мун[...]

Ветерани» виграли турнір Степана Бандери

Ветерани» виграли турнір Степана Бандери

08:21:12, 1 Січень 2018

30 грудня у спортивному залі КП «Муніципальний фізкультурно-оздоровчий центр» відбувся турнір з футз[...]

No thumbnail available

День пенсійного фонду відбувся в Прикарпатському університеті ім.В.Стефаника.

09:38:39, 12 Грудень 2017

На заході були присутніми представники управління ПФУ в м. Івано-Франківську, а саме заступник начал[...]

No thumbnail available

Звіт про виконання заходів, визначених Антикорупційною програмою Пенсійного фонду України на 2017 рік в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську

09:37:14, 12 Грудень 2017

Виконання положень антикорупційної політики в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Фран[...]

No thumbnail available

Небезпека наближається до України!

12:06:20, 12 Грудень 2017

Управління  Держпродспоживслужби в м. Івано-Франківську  інформує про загрозу занесення  збудника за[...]

Новації в пенсійному законодавстві

Новації в пенсійному законодавстві

09:29:09, 12 Грудень 2017

11 жовтня поточного року набув чинності Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до Закону Украї[...]

No thumbnail available

До уваги платників!

08:05:52, 11 Листопад 2017

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомляє, що 15.11.2017 року в Головном[...]

До уваги платників єдиного внеску!

До уваги платників єдиного внеску!

11:11:19, 10 Жовтень 2017

З 1 січня 2018 року набирають чинності зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на [...]

Щоб і сліду не було

Щоб і сліду не було

08:02:37, 10 Жовтень 2017

В Івано-Франківську планують демонтувати 150 незаконно встановлених малих архітектурних форм. Про[...]

Ігор ЦЕПЕНДА: «Університет – це лакмусовий папір суспільних взаємин»

Cependa-26Нещодавно цей вищий навчальний заклад відзначив 76-річчя свого існування. Цілі покоління випускників з гордістю згадують свою альма-матер і впроваджують у життя здобуті тут знання. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника щороку набирає обертів, про що свідчить потужна інфраструктура навчального закладу та кількість абітурієнтів, охочих тут навчатися. Про сучасні реалії університету, його досягнення та плани розмовляємо із ректором Ігорем Цепендою.

– Пане ректоре, сьогодні освіта стоїть на роздоріжжі – попереду анонсовані Міністерством освіти і науки реформи, котрі певною мірою повинні торкнутися і вищої освіти в тому числі. Ви готові до новацій?

– Те, що закон «Про вищу освіту» був необхідний, було очевидним, і вся університетська спільнота цього очікувала. Це було викликано в першу чергу тим, що ми формально з 2005 року увійшли у Болонську освітню систему. В її основі в першу чергу лежить питання академічної мобільності. За цих обставин ми відразу ж зіткнулися із невідповідністю наших навчальних планів із навчальними програмами європейських університетів. У них один семестр студент може навчатися в одному університеті, наступний – в іншому, ще через рік – в третьому університеті. Це можливо тільки тоді, коли навчальні плани узгоджені між собою. Таким чином іде автоматичне зарахування навчальних предметів. Відповідно молодь не зациклюється виключно на своєму університеті, а має можливість засвоювати знання в різних вузах, навчатися у різних викладачів. Це творить ту єдину європейську спільноту, яку Євросоюз хоче зміцнювати.
Новації, які сьогодні вводить Міністерство освіти, є потрібними для університетів. Інше питання, що ми змушені це робити дуже швидко. Адже вже декілька років українські університети ведуть конкурентну боротьбу з європейськими університетами. Це сьогодні найбільша проблема для освітнього простору України. Адже ми не готові до такої конкуренції. У деяких випадках вона  нечесна зі сторони наших європейських колег, коли вони довгі роки вимагали від України створення системи ЗНО, а зараз приймають наших студентів без ЗНО. Таким чином порушуються основні принципи європейської освіти. Звичайно, важко конкурувати з університетами, історія яких сягає ХІІ століття. Важко конкурувати з університетами, котрі навіть зараз створені у Євросоюзі, бо ті кошти, які вони отримують, є неспіввимірними з нашими. За таких обставин молоді люди, котрі захоплені Заходом, починають реалізовувати своє право на освіту за кордоном. З подібними проблемами стикаються університети Центральної Європи, які у значній мірі зараз поповнюються українськими студентами. Наші студенти є привабливими, оскільки мають добрі знання. Скрізь вони показують себе із позитивного боку. Це молоді дисципліновані люди, які не створюють проблем ні університету, ні суспільству. А це свідчить про те, що і надалі європейські вузи будуть намагатися переманити наших студентів до себе. Наше завдання – знайти мудру межу і дати можливість отримувати освіту в європейських університетах.
Серед згаданих викликів, маємо і наукові. Якщо ми не будемо підсилювати свою дослідницьку базу, то у найближчі роки загубимо як фундаментальну, так і прикладну науки. З тих грантів, які ми маємо завдяки співпраці із європейськими університетами, в значній мірі можна втриматися. Але це не дає поштовху для розвитку. Тому має бути послідовна державна політика розвитку науки. Фактично сьогодні університети самі шукають наукових партнерів, щоб втримати той чи інший напрям. І це можливе завдяки науковцям, які мають контакти на Заході, і які цікаві для західних колег.
Новації, які сьогодні запроваджуються Міністерством, – це свідчення того, що держава розуміє проблему. Визначаються напрями, які будуть складати основу для втримання університетської освіти і науки.  Але це потрібно робити дуже швидко.
– Свого часу вам доводилося займатися дипломатичною місією у сусідній Польщі. Яким чином виглядає зараз діяльність університету в рамках його співпраці із європейськими вузами? Використовуєте дипломатичні напрацювання?
– Ми зробили кроки, які не тільки дали нам можливість розвинути двосторонні взаємини із Варшавським університетом, але водночас їх не монополізували. Разом з Варшавським університетом ми реалізовуємо два масштабних проекти – відновлення астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван (Карпати) та створення Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Польщі. Свого часу разом з цим університетом ми стали співзасновниками Консорціуму Варшавського та українських університетів. Сьогодні в Консорціум входять тринадцять провідних класичних університетів України. Будемо відвертими, що для багатьох українських науковців саме співпраця із Варшавським та іншими польськими університетами стала першим кроком до пізнання європейської науки. Наш університет має 19 діючих угод із провідними польськими вузами. Безпрецедентною є угода із Ягеллонським університетом, яка дає можливість нашим викладачам протягом 30 днів  у рік стажуватися і проживати за кошти польської сторони.
– У фарватері часу популярними стають спеціалісти ІТ-технологій. Натомість популярні для вашого університету юридичні та економічні спеціальності зазнають скорочення зі сторони державного замовлення. Це якось вплине на хід вступної кампанії? У вашому університеті готують ІТ-спеціалістів?
– Вступна кампанія – це завжди для університету велика відповідальність. Закономірно вона збігається із випуском. З одного боку, маємо можливість оцінити діяльність університету протягом п’яти років, з іншого – це шанс накреслити перспективи на наступні п’ять років. Сьогодні ми є найбільшим навчальним закладом Прикарпаття. Згідно з останніми даними, із 31 тисячі студентів різних рівнів акредитації, майже 50 відсотків – наші студенти. Якщо подивитися на спеціальності, які залишаються популярними, та яким надають пріоритети у Міністерстві, то можна ствердити, що ми стали класичним університетом, який готує фахівців за 47 спеціальностями.
Зрозуміло, що зараз у суспільстві немає потреби у такій великій кількості юристів чи економістів, але є потреба у добрих фахівцях. Тому ми намагаємось реагувати на сучасні потреби. Зокрема, розпочали магістерську програму з бізнес-адміністрування, яка на західний зразок дозволяє готувати менеджерів найвищого рівня.
Ми готуємо також фахівців з інформаційних технологій, але не зациклюємося тільки на своєму рівні, а й даємо їм можливість поглиблювати свої знання у закордонних університетах. Зокрема, ми підписали угоду із Краківською гірничо-металургійною академією, згідно з якою наші випускники мають право на безкоштовне навчання за спеціальністю інформатика управління. При університеті також працює школа молодих інформатиків. Щороку для них ми проводимо конкурс імені професора Павла Федорука. Водночас державі потрібно розширювати ринок для спеціалістів з інформаційних технологій, щоби максимально задіяти наших випускників у себе, а не продукувати спеціалістів лише для Заходу.
– Яких спеціальностей ще бракує університету? Відкриватимете щось нове?
– Ми прийняли рішення, що завершуємо екстенсивний шлях розвитку університету за рахунок розширення спеціальностей. Зараз наша стратегія полягає у поглибленні знань студентів та зміцненні спеціальностей, які акредитовані. Додатково цього року, реагуючи на виклики та загрози від північного сусіда, створили військову кафедру. Ми пішли тим шляхом, яким йдуть європейські університети. Хочемо започаткувати напрямки, які формують оборонні еліти. Це не мають бути тільки фахівці, які знають військову справу. У своїй основі військові спеціальності будуть базуватися на цивільних спеціальностях університету. Для прикладу, в нас буде військова спеціальність соціальний психолог, адже багато військових потребують психологічного супроводу. Такий підхід дозволить забезпечити  Збройні сили фахівцями високого рівня.
– Чи є, на вашу думку, такі спеціальності, котрі не дотягають до справжнього європейського рівня викладання?
– Питання, від якої спеціальності відмовитися, є риторичним. Україна – молода держава. А тому на багато процесів необхідно дивитися з точки зору перспективи держави. Якщо сьогодні, для прикладу, біохімія не на такому рівні, як у Європі чи США, це не означає, що ми повинні повністю занедбати цю науку. Національні університети повинні виконувати державницьку місію і підтримувати спеціальності, які сьогодні є для них дотаційними. Потрібно прогнозувати їхню важливість для державотворення з огляду на світові тенденції. Це стосується не тільки прикладних і фундаментальних наук, але і гуманістики. Говорити про те, що історія, література чи філософія нам не потрібні, це безглуздя. Якщо ми не будемо виховувати в людей гуманізму, то вони перестануть розуміти головні засади розвитку людства. Те, що ми бачимо сьогодні у світі, це відсутність ідей гуманізму. Університет – це лакмусовий папір суспільних взаємин, тому що він повинен не тільки реагувати на суспільні виклики, але й випереджати їх.
– Який рівень державного замовлення маєте на цьогорічну вступну кампанію?
– Міністерство хоче піти цього року тим шляхом, щоби державне місце йшло за студентом, тим самим позбутися розмов про їх розподіл у «ручному» режимі. Звичайно, є небезпека, що багато державників захочуть вступити у столичні вузи. Адже молодь завжди хоче підкорювати столицю. Хоча не завжди столичний університет може бути найкращим місцем для навчання. Коли в одному університеті збирається багато найкращих, то чимало з них можуть загубитися. В умовах сучасних інформаційних технологій поступово втрачається  значення, де ти навчаєшся. Якщо молода людина знає англійську мову, має інтернет, то вона може прослухати курси нобелівських лауреатів, увійти у фонди бібліотеки Конгресу США і отримати необхідну інформацію. Монополія на знання, яка була в університетах періоду СРСР, відійшла у минуле. Тепер навіть у найвіддаленішому гірському селищі можна бути освіченою людиною. Головне – прагнення до знань. Тому  місцезнаходження, яке нібито впливає на провінційність університету, втрачає значення. Для прикладу, найпотужніші університети Великобританії не знаходяться у Лондоні. Це ще раз підтверджує, що провінція – не географічна точка, а стан душі.
– Наскільки важливою для університету є оцінка популярності вузу не серед абітурієнтів, а різних інституцій? Ви зважаєте на показники різного роду рейтингів?
– Якщо подивитися на рейтинги, які сьогодні є визначальними для суспільства, то слід зазначити, що ми посідаємо 16 місце серед більш ніж 300 вищих навчальних закладів України. А за науковими здобутками  впевнено втримуємо 11 місце у міжнародній науковометричній базі даних «Scopus». Перед нами знаходяться університети, історія яких щонайменше сягає початку 19 століття. Я вважаю, що це величезний успіх колективу. Це свідчить, що наукові дослідження розвиваються не тільки на українському рівні, але вони цікаві й для світової наукової спільноти.
Водночас сила університету не тільки у рейтингах, а у внутрішній атмосфері. Ми творимо єдину спільноту викладачів і студентів. Для нас важливо не тільки підготувати фахівців високого рівня, але й сформувати патріота і громадянина.
– Ви вже згадували, що університет впроваджує міжнародний проект із відновлення обсервації на горі Піп Іван. Чи можна говорити в цьому контексті про розширення можливостей для прикарпатської науки?
– Це амбітний проект, до котрого поверталися декілька поколінь. Зацікавленість до нього проявляють не тільки українські університети, але й європейські, об’єкт розташований в унікальному для досліджень місці – третій за висотою вершині українських Карпат. Відповідно, є багато напрямів, котрі могли б зацікавити наукову спільноту України і Європи. Це стосується астрономії, метрології, сейсмології, флори і фауни Карпатського національного парку, туризму, екології тощо. Це весь блок питань, який сьогодні є пріоритетом у європейській науці. Розглядаємо його як потужний європейський об’єкт, на базі якого будуть реалізовані цікаві наукові проекти.  Як завжди, виникає проблема коштів, тому плануємо здавати об’єкт частинами, левова частка яких готується на 2018 рік.
Розмовляв  Володимир БОДАК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники