КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Іван ВЕНГРИНЮК: «Ми не хочемо бути крайніми, бо ми не крайні»

Vengrinovski23У прагненні бути здоровими люди виробили звичку – звертатися за допомогою до аптеки. Але у них є й інша звичка – скаржитися на ліки, їхню якість та ціну. І з цим вони також йдуть в аптеку.  З таким явищем аж ніяк не погоджуються працівники фармацевтичного ринку. Апелюючи покупцям ліків, аптекарі запевняють, що формування ціни на лікарські засоби  залежить не тільки від них. Про це – у розмові із заступником голови Івано-Франківської обласної асоціації фармацевтів  Іваном Венгринюком.

– Іване Миколайовичу, сьогодні пересічних українців турбує одне питання: чому ліки в аптеках дорогі і чому ціна на один і той же препарат різна у різних аптеках?

– Ціни в різних аптеках різні. А як вони не будуть різними? Колись у Радянському Союзі був 0,25-й прейскурант. Тоді була єдина оптова і роздрібна ціна, планова економіка і суцільний дефіцит, а тепер такого немає. Якщо у нас є залишок закуплених препаратів минулого року із прив’язкою до курсу долара, то, звичайно, ліки в тій аптеці будуть дешевші, аніж там, де вони завезені вже за вищим курсом. Ціни на одні і ті ж препарати, але від різних виробників можуть також відрізнятися.
Проблема ще і в тому, що у нас, навіть якщо не імпортний препарат, то субстанції, з яких він виробляється в Україні, в більшості випадків є зарубіжного виробництва. Введення податку на додану вартість та податку на імпорт також збільшило вартість ліків.
– І все-таки, яким чином формується ціна ліків?
– В аптеці, яка бере на себе відповідальність за ліки, відпускаючи їх безпосередньо пацієнтам чи лікувально-профілактичним установам, ціна не може бути нижчою від ціни виробника чи дистриб’ютора. Такий аптечний заклад працює тільки з відомим, перевіреним постачальником, діяльність якого контролюється і відповідає міжнародним умовам належної дистриб’юторської практики. Тільки за таких умов можна не допустити неякісний лікарський засіб до реалізації або, якщо необхідно, відкликати його з фармацевтичного ринку.
Що стосується роздрібної ціни, то аптека може впливати на неї тільки в межах дозволеної націнки. На лікарські засоби і вироби медичного призначення, включені до національного переліку та обов’язкового мінімального асортименту,  закупівельна ціна яких до 100 грн. – 25%; більше 100 до 300 грн. – 23%; більше 300 до 500 грн. – 20%; більше 500 до 1000 грн. – 15%; більше 1000 грн. – 10%. А при відпуску за державні кошти (лікувально-профілактичним установам) не більше 10%.
– Чи насправді однією із складових формування ціни на лікарські препарати є плата за оренду приміщення аптеки?
– Проблема з цінами відома. Ми не хочемо бути крайніми, бо ми не крайні. Коли шукають винних у підвищенні цін, то ніхто не бачить ані заводу, ні дистриб’юторів, не бачать, що робиться з ціною ще до потрапляння ліків на аптечний прилавок. Я співчуваю працівникам першого столу. Скільки їм доводиться вислухати скарг від пацієнтів!
Це швидше стосується витрат, які несе аптека у зв’язку зі своєю діяльністю. На першому місці тут заробітна плата спеціалістів, до яких є особливі кваліфікаційні ліцензійні вимоги, в т.ч. обов’язкове проходження курсів підвищення кваліфікації, яке також є недешевим.
На другому місці оренда приміщень та витрати на їх утримання відповідно до ліцензійних вимог, а також водо- , тепло- та електропостачання, комп’ютерне забезпечення, касові апарати та стрічки, модеми, холодильники, сейфи, кондиціонери, метрологічні послуги та інше…, ціни на які постійно ростуть. І ніяких пільг, в т.ч. в оподаткуванні, аптеки не мають.
– Ви, очевидно, маєте якісь статистичні дані щодо того, яким препаратам надають перевагу пацієнти – іноземного виробництва чи все-таки своїм? Який сьогодні на ринку медичних препаратів відсоток вітчизняних ліків?
– Він постійно міняється. У кількості реалізованих упаковок цей відсоток ліків вітчизняного виробництва, звичайно, більший. Але у вартості він програє. Тобто сьогодні приблизно 30 відсотків – українські, а 70 – закордонні. Зараз це не мало би мати значення, бо Україна довела виробництво ліків до світових стандартів GMP.
Чому використовується так багато ліків з Російської Федерації, в якій належна виробнича чи дистриб’юторська практика не є обов’язковою? Це питання і до безпосереднього споживача ліків, і до тих, хто їх призначає, поставляє, а найбільше до структур, які контролюють дотримання належних практик і не повинні допускати неконтрольованого обігу лікарських засобів.
– Зараз ледь не кожна вулиця рясніє вивісками аптечних закладів. Чи потрібно їх аж стільки у місті?
– Чому в розвинених європейських державах не так багато аптек, як в Україні? Тому, що там – страхова медицина. Рецепт, крім медичного, юридичного, матеріального, має ще й фінансове значення. Хворий отримує ліки за рецептом дешевше або безкоштовно. Лікар, коли призначає лікування, керується відповідними стандартами, формулярами та протоколами, які в Україні вже багато років впроваджуються, але досі ще не впроваджені.
Але чи багато пацієнтів побачиш в аптеці з рецептами? Це у нас рідкісне явище. Здебільшого це списки препаратів на клаптику паперу без номера, підпису лікаря і т.д., за які ніхто не несе відповідальності, а це – здоров’я людини!
Крім цього, є велика ймовірність потрапляння на наш ринок ліків, які дуже дешеві, проте їх якість неможливо контролювати, оскільки  поступають вони в основному в значних кількостях, нелегально, через неконтрольовані ділянки кордону.
На відкриття аптек немає ніяких обмежень. Хто бачить в аптеці лише бізнес – використовує примітивні правила торгівлі, відкриває аптеку за однією адресою або в «розкручених  місцях», встановлює на час відкриття на певний асортимент низькі ціни, надаючи великі, навіть 15% знижки. Яка ж тоді націнка? А про фармацевтичну етику тут і не чули. Як правило, це аптечні заклади інших регіонів – найбільше в нашому місті та області – з міст Києва, Львова, Луцька, Тернополя, Харкова. Це суто бізнесові проекти, економічної вигоди від яких для нашого регіону немає. Контролювати їх діяльність також проблематично.
В різних країнах по-різному здійснюється фармацевтична діяльність. Але в більшості лікарі одночасно не можуть займатись медичною та фармацевтичною практикою; оптова реалізація ліків відокремлена від роздрібної; встановлені обмеження пішохідної доступності та кількості населення, що припадає на одну аптеку; встановлюються мораторії на відкриття нових аптек.
А ще на використання ліків впливає реклама. Як наслідок – висока смертність від одних хворіб, а велике споживання ліків цим захворюванням не відповідає.
В цій ситуації слід пам’ятати, що медицина, в т.ч. аптека, впливає на здоров’я тільки в 15%, найбільше впливають фактори спадковості, екології та способу життя.
– У якому випадку можна очікувати здешевлення лікарських препаратів? Чи може це статися в умовах переформатування фармацевтичного ринку, як про це говорять у Міністерстві охорони здоров’я?
– Це можливо за умови стабільності в нашій державі, в т.ч. економічної стабільності, усунення таких факторів, які впливають на зростання цін.
Це, в першу чергу, однакові вимоги і відповідальність власників ліцензій на фармацевтичну діяльність, щоб унеможливити непрозорі механізми придбання та реалізації ліків. Впровадження належних світових практик у лікуванні, призначенні та використанні ліків, встановлення референтних цін, впровадження страхової медицини та реімбурсації (відшкодування вартості придбаних ліків).
А ще краще ніколи не хворіти, щоб не звертатись до аптек чи лікарень.

Розмовляв   Володимир БОДАК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники