КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Крок до помісної церкви

CerkvaХоча в Україні церква і держава  де-юре не залежні одне від одного, все ж вплив державної влади на церковні справи останнім часом дуже помітний. Ініціатива глави держави в процесі об’єднання православ’я  та погодження парламентом звернення до Вселенського Патріарха є яскравим свідченням того, що фактично церква і держава тісно співіснують і залежать одна від одної. Що стоїть за можливим утворенням єдиної Української Православної Помісної Церкви? Чому для України так важливо саме зараз кинути всі зусилля на єдність православ’я напередодні ювілею хрещення України? Чи стане у наших церковних мужів сили волі обрати з-поміж себе достойного кандидата на найвищий церковний пост? Саме на цьому вже декілька разів не могли зійтися представники різних конфесій під час попередніх спроб створити єдину Православну  Церкву.

Все почалося із звернення Президента Петра Порошенка до Верховної Ради про необхідність підтримки звернення до Патріарха Варфоломія, у якому державна влада просить надати можливість такого процесу для єдиної помісної православної церкви. І це питання дуже швидко проходить усі необхідні процедури та набирає державної ваги на міжнародному рівні. Тепер слово за Вселенським Патріархом. А поки українці в очікуванні, ми розпитали в різних конфесій, чого вони очікують від такого єднання і чи насправді воно можливе після багатьох років життя нарізно.
Щоправда, тема об’єднаного українського православ’я виходить далеко за межі церковно-релігійної площини. Це вже радше глобальне чи навіть космополітичне питання, котре «заговорили» на усіх рівнях. Тим часом у середовищі релігійних громад затишшя. Поки що очікують рішення Вселенського патріарха Варфоломія.
Ієрархи УАПЦ і УПЦ КП поки що перебувають в очікуванні того, чого не могли добитися впродовж багатьох років самотужки. У 2005 році патріарх Філарет не готовий був поступитися посадою глави церкви, бо вважав, що після цього може наступити криза. Він навіть пропонував окремим парафіям УАПЦ самостійно переходити до УПЦ КП. Останні такі потуги обидвох конфесій були три роки тому. Але тоді так званий об’єднавчий собор знову зазнав невдачі. Тепер УАПЦ не погоджувалася на нерівні пропорції представників конфесій під час собору, а УПЦ КП була проти слова «автокефальна» у назві єдиної церкви.
Зауважимо, що в Івано-Франківську до усіх традиційних конфесій ставляться відносно толерантно. Про це свідчать численні екуменічні заходи, а також історичний візит одразу трьох глав Церков під час  святкування 350-літнього ювілею міста.
Тим часом на інтернет-ресурсі Івано-Франківської єпархії УПЦ КП триває голосування з цього приводу. Особливістю його є те, що по 34 відсотки респондентів висловлюються про ймовірне об’єднання вже найближчим часом. Протягом останнього місяця у православних храмах України почали посилено молитися про єдність. Приміром, в УПЦ КП виконують розпорядження патріарха Філарета про молитву за єдність і визнання Помісної Церкви.
Як у цьому питанні поводитиметься Українська греко-католицька Церква, котра в Україні має тисячі прихожан і є особливо популярною на теренах Західної України? У прес-службі Івано-Франківської архієпархії УГКЦ повідомили, що позиція митрополита Володимира Війтишина нічим не відрізнятиметься від офіційної, котру нещодавно оголосив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. Тому й порадили посилатися саме на слова Патріарха.
«Сьогодні на державному і політичному рівні багато говорять про єдину Помісну Церкву в Україні. При цьому потрібно мати на увазі, що насправді йдеться лише про єдину Православну Церкву України. УГКЦ не бере участі в цьому процесі, бо вважає це внутрішньою справою Православних Церков, — пояснив глава УГКЦ. При цьому він наголосив, що цей процес є важливим кроком для подолання розколу в українському православ’ї. – Сподіваємося, що таким чином можна буде залікувати рани поділу в українському православ’ї. У зв’язку з цим ми позитивно оцінюємо всі зусилля задля можливого визнання єдиної Православної Церкви України з боку Константинопольського патріархату».
На думку глави УГКЦ, створення єдиної Православної Церкви є тільки першим кроком для досягнення єдності Церков Володимирового хрещення в єдиній помісній Київській Церкві. «Наступним кроком є екуменічний діалог між УГКЦ і об’єднаним українським православ’ям у напрямку відновлення первісної єдності цієї Церкви», — сказав Святослав Шевчук.

Владика ІОАСАФ:
«Усі Церкви отримували автокефалію виключно із подання глав держав»

Чи станеться об’єднання православних церков у єдину Помісну Православну Церкву вже цього року? Про це нам розповів митрополит Івано-Франківський і Галицький УПЦ КП Іоасаф.

– Сьогодні надзвичайно розвиваються події в нашій державі. Московська патріархія і Міністерство закордонних справ Російської Федерації робить значні кроки, щоби Синод Вселенської Константинопольської Церкви не прийняв рішення про дарування Томосу щодо визнання нашої Церкви. Тут дуже багато буде залежати від того, наскільки Вселенський патріарх Варфоломій витримає цей тиск. А він дуже великий. Наша Церква є автокефальна, вона є помісна, але не у міжнародному, церковному, геополітичному ракурсі. Тому я вірю, що з Божою допомогою 28 липня патріарх Варфоломій у Святій Софії вручить нашому патріарху Томос про автокефалію нашої Церкви, незважаючи ні на що. Я сподіваюся, що Президент Порошенко врахував усі плюси і мінуси переговорів, які велися з 2002 року. А вони були дуже складні. Росія як і тоді, так і зараз, кинула усі сили для того, аби не допустити проголошення Томосу.
– Чому ж за об’єднання православ’я взялася державна влада?
– Коли говорять, що держава вмішується у справи Церкви, то говорять неправду. Держава не може стояти осторонь тих процесів, котрі відбуваються у суспільстві. Вона ж надає будівлі, визнає статути діяльності Церков. Усі Церкви діють у межах законодавства України. Росія, як ніколи, розуміє, якщо відірвати від них українську паству і українську Церкву, вони втрачають Україну назавжди. Тому протистояння загострюється до кінця травня, коли буде засідати Вселенський Собор. Усі Церкви отримували автокефалію виключно із подання глав держав. У 1924 році римо-католик президент Польщі Пілсудський звертався до Патріарха із таким проханням про визнання Польської Православної Церкви. У 14 столітті король, також римо-католик, звертався до Вселенського патріарха із проханням про утворення Галицької православної митрополії. Так завжди було і є. Держава не вмішується, вона сприяє тому, щоби ми були однією нацією. Згадайте початок 90-х років, коли ми трошки відірвались від Москви. Митрополит Філарет тоді отримав автономію. 95 відсотків українців проголосували за незалежність тільки тому, що в усіх храмах говорилось про незалежність України.
– Владико, ієрархи православних Церков вже декілька разів збиралися на об’єднавчі собори, але так і не змогли домовитися. Чи готові зараз ієрархи до спільного життя?
– Зараз і автокефальні, і наші наполягають на тому, що прийшов час. Звичайно, ми всі люди, а тому маємо свої вподобання чи погляди на те чи інше питання. Але зараз ми вирішили, що будуємо одну Церкву, а потім будемо розглядати ті питання життєдіяльності Церкви, котрі виникатимуть. Москва боїться, бо сьогодні більше десяти ієрархів Московської Церкви готові перейти у єдину Церкву, а рядового духовенства ще більше.
– Чи відбувалися вже якісь перемовини щодо кандидатури на посаду глави єдиної Помісної Церкви?
– Особисто я кращої кандидатури від патріарха Філарета не бачу. Людина пройшла все, людина зробила Церкву. Він залишився з одним Володимирським собором і там навіть два тижні ночував на кушетці, оберігаючи храм, бо хотіли навіть замки різати. І сьогодні, якщо сказати, що він нам не потрібний, то було би з нашої сторони неправильно чи навіть аморально і не по-християнськи. Єдиним патріархом об’єднаної Церкви має бути людина, яка зуміє об’єднати і привести до порозуміння усіх архієреїв.
– Як це відбуватиметься на місцевому рівні. Зараз в Івано-Франківську є два православні митрополити – ви і митрополит Андрій. Як ділитимете посади?
– Ми з ним говорили. Ми нічого ділити не будемо. Під моєю юрисдикцією залишається 186 приходів і 170 священиків, у митрополита Андрія є близько сотні приходів. Тому він буде керувати своїми, а я своїми. Синод установлює, що певні райони підпорядковують тому чи іншому архієреєві. Тому, наприклад, ми зможемо домовитися про перехід декількох приходів у Тлумацькому районі під юрисдикцію владики Андрія, а в Богородчанському – під мою.
Володимир БОДАК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники