КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Приїдуть за пасажирами

Приїдуть за пасажирами

04:29:43, 4 Квітень 2018

Перші два нові автобуси великого класу прибудуть до Івано-Франківська до кінця тижня, а перші 15 нов[...]

No thumbnail available

Право на пенсію за віком з січня 2018 року

01:34:21, 2 Лютий 2018

Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхов[...]

До уваги пенсіонерів

До уваги пенсіонерів

01:12:08, 1 Січень 2018

Управління Пенсійного фонду України в м..Івано-Франківську звертає увагу пенсіонерів, які отримують [...]

Багато насмітили

Багато насмітили

08:57:44, 1 Січень 2018

Міський голова Івано-Франківська відзначив роботу з прибирання міста після зустрічі Нового року «Мун[...]

Ветерани» виграли турнір Степана Бандери

Ветерани» виграли турнір Степана Бандери

08:21:12, 1 Січень 2018

30 грудня у спортивному залі КП «Муніципальний фізкультурно-оздоровчий центр» відбувся турнір з футз[...]

No thumbnail available

День пенсійного фонду відбувся в Прикарпатському університеті ім.В.Стефаника.

09:38:39, 12 Грудень 2017

На заході були присутніми представники управління ПФУ в м. Івано-Франківську, а саме заступник начал[...]

No thumbnail available

Звіт про виконання заходів, визначених Антикорупційною програмою Пенсійного фонду України на 2017 рік в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську

09:37:14, 12 Грудень 2017

Виконання положень антикорупційної політики в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Фран[...]

No thumbnail available

Небезпека наближається до України!

12:06:20, 12 Грудень 2017

Управління  Держпродспоживслужби в м. Івано-Франківську  інформує про загрозу занесення  збудника за[...]

Новації в пенсійному законодавстві

Новації в пенсійному законодавстві

09:29:09, 12 Грудень 2017

11 жовтня поточного року набув чинності Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до Закону Украї[...]

No thumbnail available

До уваги платників!

08:05:52, 11 Листопад 2017

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомляє, що 15.11.2017 року в Головном[...]

Майстри маніпуляції

manipuluvannj-1Які політтехнології найефективніше впливають на суспільство
Від разу до разу, від виборів до виборів, народ тупцює на політичних граблях саме з їхньої ласки. Після чергового розчарування в тому чи іншому політсуб’єкті, плюється,  чортихається, сам собі клятвено обіцяючи: «Більше за такого не проголосую, хоч би й під катуваннями!». Але ось на порозі новий електоральний сезон, народ придивляється  до ошельмованого діяча пильніше. І бац! Не такий він вже й поганий, виявляється. А на тлі всіх інших то й узагалі свій хлопець. Видний, розумний!  І чого це всі на нього так напосілися?      
Приблизно так, у концентрованому вигляді, свій шматок хліба відробляють люди із загадкової когорти – політтехнологи. Саме завдяки їхнім зусиллям нерідко ми віддаємо голоси за тих, кого ще вчора критикували, ведемося на заїжджені обіцянки. Вони знають на що орієнтується громадянин, роблячи свій вибір, і наскільки цей вибір усвідомлений. А оскільки наша країна живе від виборів до виборів, то і трудяться політичні піарники практично без перестанку. Останні виборчі кампанії були майже взірцевими з точки зору їхньої вправності. І на наступних місцевих виборах їхня роль, очевидно, зросте ще більше.

Технології на виборах…
Під час останньої виборчої кампанії, що відгомоніла у жовтні, політтехнологи маніпулювали виборцем активно і, що головне, результативно. За словами політолога Тараса Случика, про ефективність впливу політичних маніпуляцій свідчить уже той факт, що перемогу на виборах здобули три політичні партії, які до цього проіснували лише декілька місяців.
«Тобто політичні партії стали витвором медіакампаній та агітаційних мереж, – впевнений політолог. – Парламентські політичні проекти можна назвати швидше політичними брендами, а не політичними партіями. Більшість комунікації з виборцем велось через телебачення та друковану пресу. Це означає, що політичні консультанти вдало виконали свою роботу. Адже, як результат, змогли переконати виборця проголосувати за політичні проекти, «одягнувши» їх в образ політичних партій, а лідерам надавши ауру безальтернативності».
Через низький рівень політичної освіти, політичної культури та впливу телебачення політичні консультанти та медіаменеджери взяли на озброєння класичні підходи. В хід ішов стандартний «кандидатсько-джентельменський» набір.
«Перемогли ті, хто замовляв найбільше політичної реклами на центральних телеканалах, та ті, хто мали мережі для поширення агітації чи організації прямого підкупу виборців, – переконує Тарас Случик. – Також «бонуси» від виборців отримали політичні проекти, які позиціонувались, як «нові» та лідерські. Тенденція, з точки зору якості ведення кампанії і підготовки продукту (рекламних роликів, вибір позиціонування чи ключового повідомлення), невпинно росте».
Минула виборча кампанія серед іншого відзначилася і появою доволі рафінованих, з точки зору психології, політичних проектів. Оку було за що зачепитися: приміром, усміхненого кандидата Чубаку на біл-борді важко пропустити серед іншої агітпродукції. І вже, напевно, швидко не забути. Присутність таких політичних «динозаврів» у медіапросторі була, як ніколи, помітна, відповідно, кимось щедро профінансована.
«Такі проекти це свого роду специфічна соціологічна розвідка, – вважає політичний аналітик Василь Остап’як. – У суспільстві завжди є певний відсоток вічно незадоволених «противсіхів», які, тим не менше, хочуть прийти на вибори і проголосувати. Їм теж дають політичний продукт».
Окрім відбирання голосів у інших кандидатів, такі проекти заточені на деполітизацію суспільства. «Технологія «Інтернет-партії» чи іншої, говорячи словами Добкіна, «дибільної» партії спрямована на те, щоб демонструвати, що ці вибори нічого не вирішать. Щоб люди, бачачи  кандидатів типу Дарта Вейдера, просто не прийшли на вибори», – переконаний Василь Остап’як.
На останніх виборах з тріском провалилося застосування технології чорного піару, стверджують політологи. «Чорнуха» негативно впливала скоріше на своїх авторів. Як це сталося, приміром, на нашому 84-му окрузі з центром у Тисмениці. Граючи проти висуванця від БПП Михайла Довбенка, кандидат від «Волі» Ольга Галабала прийшла лише третьою. Попутно підігравши конкуренту від «Народного фронту» Роману Вірастюку, який у підсумку програв Довбенку лише на 400 голосів. Власний рейтинг, критикуючи конкурента, Галабала понизила.    

…і поза виборами
Впливу політтехнологів люди піддаються не лише на сезони виборів, а практично весь час. Маніпуляції суспільною думкою йдуть і з боку керівних органів країни, і з боку  спецслужб. Найпоширенішим способом такого впливу є телебачення.
«Телевізор – це найпростіший метод подати інформацію, яка буде засвоєна і на свідомому, і на підсвідомому рівні, – запевняє Василь Остап’як. – Читаючи статтю в газеті чи інтернеті, ми можемо її тут же проаналізувати, відфільтрувати або й узагалі не читати». Телепродукт, за словами аналітика, ми споживаємо цілком і повністю, з усіма «25-ми кадрами» та іншими вивертами.
«Згадаємо той період, коли Янукович ще був при владі, і всі надіялися, що він підпише Угоду про асоціацію, жовтень 2013 року, – продовжує Василь Остап’як. – Я думаю, на той момент в Україні вже були люди, які знали, що документ не буде підписано, і готували людей на рівні підсвідомості до «повороту річок». У вересні на «1+1» протягом двох тижнів йшла реклама фільму «Пірати Карибського моря» з єдиною фразою: «він змінює курс». За один рекламний блок, який триває десь 5-6 хвилин, це звучало тричі. Тобто, «хтось» намагався попередити суспільство про певний перелом».
Даними в інтернеті теж крутять, як циган сонцем. Всесвітню мережу політтехнологи давно й успішно використовують як благодатний грунт для вирощування політичних скандалів та провокацій. У кількох інтернет-виданнях публікується яка-небудь «гаряча» побрехенька, на яку клюють телепередачі новин і друковані видання цілком обґрунтовано, з посиланням на конкретне джерело, переказуючи сенсацію та розвиваючи тему. А на той час, коли «жертва» починає виправдовуватися та спростовувати «компру», інформація зникає з віртуального простору і навіть з архіву. Або, що значно надійніше для замітання слідів, випаровуються самі сайти-дезінформатори.
Наочності тут вистачає, особливо у періоди кадрової сверблячки. Передчасно засвітивши головного претендента на те чи інше крісло, таким чином доброзичливці зазвичай його автоматично усувають. З інтернетом  це завдання просте як булижник. Метод хоч і заїжджений, зате ефективний на всіх рівнях.
Ще один надзвичайно ефективний спосіб політичного маніпулювання, який за результативністю поступається тільки телебаченню, – метод «сарафанного радіо». Випробуваний спочатку на полігоні бізнесу, нині він майстерно обкатаний і політтехнологами, використовується здебільшого для локальних кампаній. «Сарафанному радіо» довіряють. Не лише завдяки правильно сформульованим вивіреним інформаційним повідомленням, але, в основному, завдяки тому, що його джерелами є довірені особи – друзі, родичі, знайомі, колеги та ін. Політтехнолог починає «говорити» вустами найближчого оточення споживача, непомітно та неусвідомлено схиляючи його на свій бік. А працює все дуже просто: кількадесят агентів «сарафанного радіо» працюють на певній території протягом тижня-двох, зав’язуючи то-там, то-тут «невимушені» розмови, під час яких закидають співрозмовнику інформацію, яку потрібно поширити. Буцімто, «чував я тут, сорока на хвості принесла…». Як думаєте, скільки потенційних «жертв» може такий «агент» обробити впродовж дня. А тижня? А далі справа техніки. Чим «смаженіший» факт, тим швидше люди рознесуть його між собою. Технологія ідеальна для таких невеличких міст, як наше. До речі, широко відомі віднедавна провокатори – продукт саме цієї технології.
Одним із механізмів впливу на нашу свідомість є і сам політик, його зовнішній вигляд. От Юлія Тимошенко змінила зачіску – і що б ви думали? Це теж технологія, твердять експерти!
«Біля кожного політика є ще як мінімум 5-6 спеціалістів, які працюють над його іміджем, поведінкою, – каже Василь Остап’як.  – Самі політики, це, як правило, доволі бездарні особистості, яких просто правильно навчили говорити, стояти, рухатися. Можемо згадати приклад з Пшонкою, коли під час його виступу у Верховній Раді журналісти сфотографували перед ним на трибуні записку: «головой не качать, подбородок держать високо». Ясно, що він собі не сам давав такі рекомендації».
Такими послугами не гребують і прикарпатці – від народних депутатів  до політиків середньої ланки, депутатів обласної та міської рад. Причому таких умільців не обов’язково виписувати з Києва чи деінде. В Івано-Франківську вони теж є, переконують знавці.
«Як правило, це працюючі або колишні журналісти – вони орієнтуються на кон’юнктурі ринку, суспільному запиті, – запевняє Василь Остап’як. – Також у нас дуже непогана кадрова школа спецслужб. Колишніх працівників спецслужб, які працюють зараз журналістами, лікарями в різних сферах, часто залучають до такого роду консультування».   

Оксана ГЛУШКЕВИЧ

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники