КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Медреформа чи порушення конституційних прав громадян України?

Meedreforma19 жовтня 2017 р. депутати Верховної Ради проголосували в кількості 240 чоловік за початок медичної реформи в Україні. В останні дні 2017 року Гарант Конституції України  підписав Закон про запуск медичної реформи. Отже, з 30 січня 2018 р.  медицина в Україні починає ставати  платною. З усіма наступними жахливими наслідками для пересічних громадян нашої держави. Про це невтомно попереджають фахівці від медицини, які не залучені у політичні ігрища провладної вертикалі.  

Але я хочу загострити питання дещо на іншому. У нашій країні досить часто на слуху посилання політиків на беззаперечне виконання положень Основного Закону України – Конституції усіма гілками влади та громадянами. І це, погоджуюсь, – першооснова будь-якої держави. Проте хочу запитати кожного з вас: шановні читачі, наскільки уважно ви читали Конституцію України і чи читали взагалі? Чому запитую? Бо коли народ не знає Основного Закону, тоді влада легко може ігнорувати положення існуючої Конституції.

Давайте переглянемо статті Конституції України, що діють на сьогодні. Наскільки зміни, протягнуті через Верховну Раду, відповідають положенням Основного Закону?
Стаття 22 Конституції говорить однозначно: «Конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Підкреслюю і звертаю увагу – «не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Тому саме з цієї статті я розпочинаю подальше дослідження, адже звуження чи скасування прав і свобод громадян вимагає відповідних змін у чинній Конституції.
Стаття 49 говорить про наступне: «Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. (!!!) Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності».
Складається враження, що творці медреформи свідомо проігнорували положення Основного Закону країни. Адже, запроваджуючи платні багатотисячні хірургічні та інші медичні послуги, вони по-суті скасували положення Конституції, що медична допомога надається безкоштовно і є доступною для всіх! Тобто, це є свідоме, злочинне порушення Конституції України. Інакше це характеризувати НЕМОЖЛИВО!
Чому так категорично? Бо творці реформування медицини перш ніж братися за це мали би знати, що будь-які зміни Конституції повинні проходити через певні правові процедури, які також прописані в ній. І не інакше! Бо інакше, це – злочин!
А тепер те, що вимагають положення Конституції: Стаття 156. «Законопроект про Внесення змін до Конституції України» подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України».
У нашому випадку за прийняття реформи медичної галузі проголосувало лише 240 народних депутатів, а не 300, як того вимагає норма Конституції щодо двох третин. До того ж було проігноровано проведення загальнонаціонального Референдуму з цих доленосних для людей змін. Отже, запам’ятаймо їх всіх 240 народних депутатів поіменно, бо рано чи пізно вони повинні відповісти перед Законом за свідоме порушення Конституції, яке відкрило шлях для експериментів над українським народом в галузі медицини під назвою «реформа».
Розмови, які провадили провладні агітатори щодо необхідності медреформи, не є вагомі. Мовляв, де-факто медицина і медпослуги в нашій країні давно вже платні, адже вже так склалося, що хірургу, анестезіологу, іншому персоналу слід по замовчуванню заплатити перед операцією «в кишеню» певну суму, вже не кажучи про закупівлю  всіх необхідних ліків. Проте це  НЕ Є АРГУМЕНТОМ! Це скорше діагноз хвороби нашого суспільства, злочинного державного невтручання і недостатнього державного фінансування галузі, мізерних зарплат медпрацівників і небажання держструктур здійснювати контроль за дотриманням законодавства. Саме це вимагало докорінних змін в існуючій системі медпослуг! Адже дійшло до того, що медзаклади перестали забезпечувати за державні кошти навіть спиртом, ватою, бинтом та йодом, вже не кажучи про медичні халати для персоналу, які працівники медустанов змушені купувати за власні кошти. Куди і де розчинялося чимале державне фінансування? Про це, напевно, тепер вже ніхто і ніколи не довідається.
Звичайно, набагато легше скинути всі витрати на пересічних громадян, встановивши драконівські тарифи на медпослуги. Хто хоче вижити – нехай платить! Хто не має – хай здихає! А найбільшим шоком у цьому плані стане 2019 рік, коли запрацює новітній прейскурант медпослуг. До речі, навіть у січні 2018-го уряд так і не спромігся оприлюднити розцінки вже задекларованої медреформи. Проте Ольга Богомолець, як фахівець, назвала деякі з них і ніхто їй не заперечив. Так лікування відкритої рани на нозі буде коштувати майже 72 тис. грн. Нема стільки? Держава може (?) надати субсидію до 50%. Нема і 36 тисяч – то вже особиста проблема постраждалого! Така нині гуманна в нас стала державна політика щодо своїх громадян!
Я вже не говорю, що, починаючи з  2018 року, держава не планує закуповувати препарати для анестезії. Не зазначено в держбюджеті! Самостійна ж купівля наркозу передбачатиме протизаконне придбання наркотичних речовин, що каратиметься законом. Отже, залишиться або терпіти операційний біль, або застосовувати рауш-наркоз (оглушенням), або, як під час війни, гасити біль непомірним споживанням спирту хворим. Дожилися, як-то кажуть, у 21-му  сторіччі! Європа…
Але я дещо відійшов від головної теми – Конституції України. А вона однозначно каже наступне у Статті 27: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Обов'язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань». Стаття 55 наголошує: «Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань».
Свого часу видатний юрист Анатолій Коні ще задовго до держперевороту 1917 року написав у своїй дисертації наступне: «Влада не може вимагати поваги до закону, коли сама його не поважає. Громадяни мають право відповісти на її вимоги: «Лікарю, зцілися сам!» і революція є останнім засобом захисту від свавілля влади». Не хотілося, щоб дійшло до чергового збурення, але невтішні перспективи чомусь налаштовують саме на такий сценарій.
Стаття 157 декларує однозначно: «Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану». Проте у нас ніби і не війна, хоча й гинуть та калічаться люди в окопах на передовій. Не війна,  а таке-собі невідоме і нескінченне «АТО». Не війна, хоча вже названо ім’я агресора та визнано окуповані території, є тисячі біженців і наша влада просить в Америки надання летальної зброї. Не війна?
То  хто має право змінювати існуючу Конституцію держави в таких умовах? Просто за власним бажанням, натисканням кнопки «за» в сесійній залі і розчерком пера? І не питаючи думки громадян на референдумі? Хто зобов’язаний захистити знищені політиками права громадян, записані в Конституції?
А відповідь проста. Знову-таки – читаймо положення Конституції: Стаття 102. «Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина». Все зрозуміло!
Анатолій МНІХ

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники