КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Очікували більшого

Очікували більшого

08:04:56, 10 Жовтень 2018

З червня на сортувальній лінії міського сміттєзвалища відсортували дві тисячі тонн вторсировини. [...]

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

Мовчазний спостерігач

Що приховує ОБСЄ?
Забюрократизованість та непрозорість – те, за що нещадно ганять державний апарат України європейські організації. Забюрократизованість та непрозорість – те, з чим зіткнувся кореспондент «ЗК» після детальнішого знайомства із роботою однієї з найвпливовіших серед них – Організації безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). «ЗК» намагався у формі інтерв’ю отримати відповіді на питання, стосовно роботи місії в Івано-Франківську, різні припущення щодо мети якої неодноразово доводилось чути у різних колах.
ОБСЄ об’єднує 57 країн-членів, понад 2,5 тисячі спостерігачів, з березня 2014 року більше 300 (а станом на сьогодні понад 500) із них перебуває в Україні. У зоні АТО їхня місія цілком зрозуміла. «Біло-сині жилети» відіграють роль арбітра у справі встановлення достовірності тих чи інших фактів конфлікту на Донбасі. Інша справа – їх рясна присутність на мирній території. Версії щодо функцій її представників тут циркулюють зовсім не такі, які Європі було б приємно чути. Докладні звіти спостерігачів про проведені зустрічі та відвідані місця, які вони кожноденно надсилають у головний офіс, багато хто сприймає не інакше як банальне шпигунство. Багатьох насторожує суворе табу на будь-які коментарі для ЗМІ, публічні виступи. Якось не зовсім демократично…

Словом, питань назбиралося. Тож коли один із представників ОБСЄ Алтинай Мирзабекова зайшла «поспостерігати» до офісу «ЗК» (до речі, вже другий за рахунком «гість редакції» із посвідченням спостерігача ОБСЄ, першим був Зорян Зондерструп, який станом на сьогодні розірвав контракт із організацією), нам вдалося домовитися про інтерв’ю шляхом обміну наших питань на їхні відповіді через електронну пошту. Домовлений дедлайн – тиждень, який згодом перетворився на два-три-чотири і тягнеться понині… Станом на сьогодні пані Мирзабекова перестала виходити на зв'язок.
Звичайно, такий поворот можна було б сприйняти просто як невдалу, у силу обставин, спробу підготувати цікавий матеріал. Таке у журналістиці трапляється. Однак у даному випадку питання вважаємо за доцільне поставити ребром. Цей скромний приклад наочно демонструє всі принади невиправдано суворої бюрократії, внутрішньої централізації та непрозорості роботи європейських структур, прояви яких ці ж структури нещадно викорінюють в Україні. Якщо попередньо домовлене інтерв’ю для провінційного видання, у якому більшість запитань носить суто роз’яснювальний характер, готується майже місяць (і при цьому  весь час на тому кінці дроту запевняють, що питання узгоджується), які ж фільтри проходять погодження глобальніші теми?!
І чи варто відтак Україні сліпо слідувати нав’язуваним кимось – чи то Європою, чи Росією, чи США – постулатам?
Нижче «ЗК» публікує перелік  запитань, над якими у ОБСЄ так довго ламають голову. Хоча більшість із них мають просту мету: прояснити суть діяльності організації, представники якої ведуть німе спостереження, а паралельно ставлять запитання стосовно усього, що їх цікавить франківським держструктурам та службам, громадським організаціям, окремим людям. Прояснити суть діяльності – тим же держструктурам та службам, громадським організаціям, окремим людям.
Відповіді на свої запитання  «ЗК» усе ж не втрачає надії отримати, після чого невідкладно опублікувати на своїх сторінках.
Ми запитали у ОБСЄ:
– Скільки спостерігачів місії ОБСЄ станом на сьогодні працює в Івано-Франківську?
– Яким чином в ОБСЄ відбувається підбір кадрів у спостерігачі? Хто може претендувати на цю роль, хто за жодних обставин – ні? Кому надається перевага?
– Яку підготовку проходять спостерігачі перед тим, як приступити до виконання своїх функцій?
– Яка мотивація у спостерігачів, які розривають контракт з організацією? Чи багато було таких випадків, внаслідок роботи в Україні? Чи підписують вони документи про нерозголошення даних?
– На сході України спостерігачі ОБСЄ ведуть контроль за розгортанням збройного конфлікту, дотриманням сторонами Мінських угод і т.д.  Якою є роль спостерігачів на мирній території? Зокрема в Івано-Франківську?
– Як проходить день спостерігача ОБСЄ в Івано-Франківську?
– Чи отримує спостерігач вказівки з головного офісу організації щодо того, які установи, відомства, заходи йому слід відвідувати?  На що звертати увагу?
– Якого роду скарги надходять до представників ОБСЄ в Івано-Франківську? Від кого? Скільки їх надійшло за період роботи місії у місті?
– Які наслідки подання скарги до ОБСЄ може мати для того, хто, на думку скаржника, порушує його права? Чи може невтішна статистика скарг вплинути на імідж регіону, України у світі?
– Як місцеві жителі – на мирній території – ставляться до роботи представників ОБСЄ? Чи охоче ідуть на контакт, чи сприймають як шпигунів? Чи були загалом випадки  нетолерантного ставлення, критики роботи спостерігачів на мирній території?
– Українці не мають права бути спостерігачами місії, на відміну від росіян, батьківщина яких, теж є стороною конфлікту. Багато хто із експертів, волонтерів висловлює думку, що такий стан речей несправедливий і у підсумку веде до необ’єктивності надаваної ОБСЄ інформації. Зрештою, до зниження авторитету організації. У ОБСЄ так не вважають? Прокоментуйте це.
– У ЗМІ циркулює інформація навіть про присутність серед спостерігачів колишніх російських офіцерів (за інформацією військового експерта Олексія Арестовича, яку він озвучив у ефірі «24 каналу», їхня кількість досягає половини  складу спостерігачів ОБСЄ). Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляв про можливі випадки передачі спостерігачами ОБСЄ інформації бойовикам про базування сил АТО. Депутат Європарламенту Яцек Саріуш-Вольський зазначав, про випадки використання автомобілів зі знаками ОБСЄ проросійськими сепаратистами, що не отримали пояснень, а також заяви про те, що місія ОБСЄ в Маріуполі на 80% укомплектована фахівцями з Росії, які можуть займатися шпигунством за українськими військами. А координатор проекту «Повернись живим», волонтер Віталій Дейнега назвав спостерігачів «сліпими і глухими людьми, які нічого не бачать». Як бачимо, закиди про необ’єктивність роботи ОБСЄ в Україні надходять  абсолютно з різних першоджерел та абсолютно під різними кутами. Як ви реагуєте на звинувачення у сліпоті і необ'єктивності та навіть сприянню ескалації бойових дій?
– Якщо ви звітуєте лише про те, що, за вашими словами, бачили на власні очі, то чому ж вас критикують, як ви думаєте?
– Спостерігачам ОБСЄ заборонено надавати коментарі ЗМІ, виступати на круглих столах… Словом, зобов’язані бути німими. Чому ОБСЄ дотримується саме такої політики? Чи не є така позиція щодо спостерігачів протилежною таким поняттям, як прозорість, демократія, яку активно пропагують європейські правозахисні організації в Україні?
– Яким чином ОБСЄ може допомогти у вирішенні конфлікту на сході України? За словами екс-міністра закордонних справ України Богдана Яременка, жоден конфлікт у світі не був вирішений за допомогою ОБСЄ.

Редакція «ЗК»
P.S.
Минулого тижня стало відомо про відставку спецпредставника ОБСЄ в Україні Хайді Тальявіні, яку вона пояснила особистими мотивами. Що це за «мотиви» пані Тальявіні не уточнила.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники