КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

No thumbnail available

Небезпека наближається до України!

12:06:20, 12 Грудень 2017

Управління  Держпродспоживслужби в м. Івано-Франківську  інформує про загрозу занесення  збудника за[...]

Новації в пенсійному законодавстві

Новації в пенсійному законодавстві

09:29:09, 12 Грудень 2017

11 жовтня поточного року набув чинності Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до Закону Украї[...]

No thumbnail available

До уваги платників!

08:05:52, 11 Листопад 2017

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомляє, що 15.11.2017 року в Головном[...]

До уваги платників єдиного внеску!

До уваги платників єдиного внеску!

11:11:19, 10 Жовтень 2017

З 1 січня 2018 року набирають чинності зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на [...]

Щоб і сліду не було

Щоб і сліду не було

08:02:37, 10 Жовтень 2017

В Івано-Франківську планують демонтувати 150 незаконно встановлених малих архітектурних форм. Про[...]

No thumbnail available

Прикарпатські пенсійники до перерахунку пенсій готові.

06:51:27, 10 Жовтень 2017

Слово за Парламентом Впродовж останніх днів «гаряча лінія» Пенсійного фонду є дійсно «гарячою». Сту[...]

Резервістів кличуть на збори

Резервістів кличуть на збори

07:28:04, 8 Серпень 2017

Івано-Франківську необхідно направити 50 резервістів на 30-денні військові збори на Яворівський полі[...]

Перший дзвоник кличе

Перший дзвоник кличе

07:25:42, 8 Серпень 2017

Цього року за парти івано-франківських шкіл сядуть 3 тис. 108 першокласників. Про це повідомив ди[...]

«Срібло» Кубка Європи

«Срібло» Кубка Європи

06:11:27, 8 Серпень 2017

У румунському місті Арад завершився Кубок Європи з дзюдо серед спортсменів до 21 року. У ваговій [...]

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

07:40:34, 8 Серпень 2017

В Івано-Франківську продовжуються роботи на кільцевій розв’язці на Привокзальній площі. Минулого тиж[...]

Наливай, медоваре

medovuha-3В Івано-Франківську три дні пригощали питним медом
Традиції медоваріння для бджолярів – відносно нове ремесло. Не кожен пасічник готовий витрачати дещицю свого часу для приготування питних трунків. Проте за вісім років культура споживання такого виду меду набула чималої популярності. На Прикарпатті минулого тижня вже вдруге відбувся фестиваль-ярмарок «Питні меди», на який з’їхалися однодумці з усієї Західної України.
У нас екологічно-чистий регіон, а тому організатори фестивалю переконані, що саме на цьому потрібно «виїжджати» – екологію варто використовувати як приманку. Для цього зовсім не потрібно нічого будувати чи створювати, природа сама вже все створила. Акцентують на покращенні екології і звертають увагу, що в останні роки появилися хрущі та джмелі. А це, за їх словами, хороший показник.

Як зауважив заступник начальника управління економічного та інтеграційного розвитку Івано-Франківського міськвиконкому, куратор дійства Володимир Устинський, фестиваль «Питні меди» відкрив цьогорічну фестивальну карту міста.
«Започаткування фестивалю минулого року стало можливим за пропозицією гільдії медоварів Прикарпаття. Ідея відновити імідж медоварів дуже цікава і вона себе виправдовує саме такими ярмарками. Виробники питних медів нашого краю демонструють призабуті традиції народу. А це, повірте, важливо для збереження національного духу, – каже Володимир Устинський. – Ярмарку-виставку та зустріч медоварів ми внесли у туристичний календар міста і не шкодуємо, бо маємо дійсно цікаве дійство. Загалом уся бджолярська галузь символізує традицію натурального господарства, котре свого часу було основою економіки. На жаль, тепер доводиться відновлювати багато втрачених речей».
Триденний фестиваль розпочався із ярмарки-виставки. Тут можна було не тільки продегустувати різних трунків, але і придбати унікальні медові сувеніри – свічки, мила, креми, помади, дивовижні фігурки із натурального воску та іншу продукцію пасічників. Благо, вибір був чималий, адже на святі були представлені пасіки із декількох областей України, а також продукція 11 бджолярів нашого краю.
Другого дня відбувся фестиваль-конкурс. Професійна дегустаційна комісія визначила кращі напитки у декількох номінаціях. Цього року на конкурс навіть надходили зразки питних медів поштою.
«2008 рік став початком відродження медоваріння. Тоді на хуторі в діда Василя відбулося частування меді вкою», – каже голова Гільдії медоварів Карпатського краю Костянтин Лецин. Стрімке поширення такого промислу пояснюють тим, що це наш традиційний український напиток.
За деякими переказами, ще на царські столи подавали питні меди. І тепер медовари зізнаються, що вміють готувати саме такий – царський напій. «Вміємо робити царські напитки. Їх секрет криється у тому, що це дуже солодкі трунки, і їх важко збродити», – наголошує пан Лецин.
Гама напитків – від важких до легких, деякі вимагають восьмирічної витримки, у кожного свої особливі медові наливки із додаванням різних ягід. Насправді ж наші медовари зізналися, що в основному найлегше готувати питні меди, котрі витримуються один-два роки. Тому й на ярмарку можна було скуштувати меди в основному із урожаю 2013 року.
«Збродження і витримка – основні моменти у приготуванні питного меду. При дотриманні технології у такому напої зберігаються усі мікроелементи, які є у меді. Це як аксіома, котру доводити не потрібно. Варто тільки куштувати і насолоджуватися», – закликали до частування медовари.
Кажуть, що в основному міцність питного меду витягається до 14 градусів. Чимало людей вже купують цей напій як альтернативу винам.
«Цим напитком впитися не можна, від нього можна хіба що захмеліти. Радіє душа. Мед у великій кількості також шкодить, тому ми проводимо фестиваль для того, аби показати культуру споживання меду», – каже Костянтин Лецин.
Поміж собою жартома бджолярі зізнаються, що саме їхнє ремесло було першою професією. Мовляв, ще коли Адам і Єва жили в Едемі, то бджоли вже трудилися і збирали мед.
Позаочі медоварів називають самогонщиками. Проте самі чоловіки сприймають це тільки як жарт. Кажуть: «Ми не гонимо нічого». Поміж собою, відомою тільки медоварам мовою, свої наливки чоловіки називають «двійняк» і «трійняк». Для простих відвідувачів пояснюють, що усе залежить від того, яку частку меду додають у рецепт. Два літра води на один літр меду – це і є «двійняк». Не застраховані медовари і від проблем та «хвороб» власних трунків. Кажуть, що часто мед переходить в оцет.
Медовар Ігор Андрусів із Крихівців має чим похвалитися своїм колегам і рецептом приготування солодкого напою також охоче ділиться. Каже, що свого часу мав можливість побувати на великій бджолиній фермі у Монреалі. Пасіка має свою історію, адже їй понад 200 років. Виготовляють 16 видів напитків. Ту пасіку відвідують 35 тисяч дітей щороку. Як такого меду там не продають, бо це надто дешево, а виготовляють усе із меду – губна помада, крем, горішки із додаванням меду.
Минулого року на всеукраїнському конкурсі Гільдії медоварів Ігор Андрусів посів друге місце із питного меду із трояндою та порічками. Але у чоловіка виникли проблеми із медовим напоєм із кизилу – ледве врятував. Зараз у погребі пана Ігоря настоюється понад 15 різних сортів напитку.
Володимир БОДАК
Фото Тараса Яковина
Рецепт питного меду від Костянтина Лецина
На одну частину меду треба взяти дві частини води. Перемішати і підігріти. Зібрати піну (цей процес може зайняти до двох годин). До того, що залишилося долити гарячої води і охолодити до 38 градусів. Потім додати 2,5 г дріжджів на 10 літрів (найкраще підходять французькі для випічки і напитків). Залити в посудину із запасом для бродіння. Накрити кришкою так, щоби виходив вуглекислий газ, і чекати, щоб збродило. Якщо освітлюється, значить закінчується дія дріжджів. Процідити і почекати до другого освітлення, а вже потім можна ставити у погріб на зберігання. Продукт готовий для вживання через рік після початку приготування. Для аромату під час закладення на бродіння можна додавати різні ягоди  – тоді мед матиме відповідний колір і смак.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники