КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Вакцини в дефіциті

Вакцини в дефіциті

09:16:26, 11 Листопад 2018

В Івано-Франківську закінчуються вакцини проти кору для дітей. Про це повідомила начальник міського [...]

Студентки ПНУ змагатимуться у Китаї

Студентки ПНУ змагатимуться у Китаї

08:28:42, 11 Листопад 2018

Жіноча збірна України серед студентів вирушила на етап Всесвітньої університетської ліги з баскетбол[...]

Парк для індустрії

Парк для індустрії

08:58:58, 11 Листопад 2018

Івано-Франківськ планує викупити 14 га землі для створення у Хриплинській промисловій зоні індустріа[...]

Очікували більшого

Очікували більшого

08:04:56, 10 Жовтень 2018

З червня на сортувальній лінії міського сміттєзвалища відсортували дві тисячі тонн вторсировини. [...]

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

Не чекаємо, щоб нам все дала держава,

і є противниками політичних спроб брати наші заслуги на свої щити…

AndriivТретій рік в Івано-Франківську діє Громадська спілка «Івано-Франківська міська асоціація учасників АТО». Нині на її рахунку ініціативи, які показують приклади успішного вирішення найбільш проблемних питань, з якими часто сам на сам полишені воїни – недавні учасники бойових дій на сході України. Здавалось би, на рівні ініціатив задумують неможливе. Проте  результати викликають щире захоплення людей, які повернулися в мирне життя і знаходять спосіб допомогти собі і побратимам, яким  ще дуже непросто… Про це розмовляємо з головою громадської спілки «Івано-Франківська міська асоціація учасників АТО» Василем Андріївим.

– Найперше, пане Василю, що спонукало об’єднатися?
– У 2016 році було вже багато демобілізованих бійців, які прийшли з війни. Вони мали тверду громадську позицію щось змінити в цьому суспільстві, почали самотужки об’єднуватися в громадські організації ветеранського руху. Тоді створилися понад 10 таких ветеранських організацій в самому Івано-Франківську. Стало очевидним: різний тип ментальності, різні потреби, ідеї… Добробатівці. Нацгвардійці. Тому виникла думка, щоб ми спільно з нашими хлопцями об’єдналися в єдину громадську спілку. Адже чітко розуміли, що разом, в єдності можна більше зробити і  координувати наші  потреби, генерувати ідеї.
На цьому етапі стало принциповим питання, що об’єднатися мають дієві ветеранські організації, які мають не менше 40 бійців. Відразу була й оцінка роботи – що було зроблено цими організаціями для своїх побратимів? Бо ні для кого не стало секретом, що політичні сили брали дві-три людини, створювали організацію і голосно озвучували більше свої, ніж ветеранські гасла.
– Ви це зрозуміли, роздивилися…
– Абсолютно вірно. І, звичайно, такі речі відразу відсіяли, створили свої правила і принципи, серед яких перший — принцип аполітичності. Cьогодні під нашим крилом є 8 організацій, які об’єднані в Асоціацію учасників АТО. Це 1160 учасників бойових дій виключно з Івано-Франківська. Це і демобілізовані бійці, і ті, хто вкотре підписали контракт і знаходяться зараз на сході.
– Про що ви  найбільше дбаєте, що вирішуєте?
– Від самого початку була і є в нас думка, що ми повинні робити максимальні кроки, які стосуються забезпечення сімей загиблих та бійців, які внаслідок вогнепальних чи осколкових поранень дістали інвалідність. Це ті люди, які не мають можливості самі за себе постати, зробити ту чи іншу дію. Ці питання – в пріоритеті. Звідси і першочерговість наших дій.
Серед рішень, які реалізовані,  – придбання шкільних наборів. Торік на початку шкільного року (це буде на щорічній основі) сім’ям загиблих і сім’ям інвалідів 1 та 2 груп, багатодітним, малозабезпеченим міська влада купляє з міського бюджету портфелі і шкільне приладдя для дітей.
Інше питання – ми перші і єдині в Україні почали його вирішення – це визнання учасниками бойових дій бійців-добровольців. Адже вони не увійшли офіційно в Збройні сили України. Їх було багато в 2014 році. Наш проект  підтримали депутати. Зараз через Івано-Франківську обласну раду ми розіслали ці напрацювання кожному обласному осередку АТОвців України. Як результат, на сьогодні вже 12 областей і м. Київ визнали учасниками бойових дій своїх воїнів-добровольців. Наступний крок у цьому питанні, щоб всі ті пільги, які мають визнані державою учасники бойових дій, поширювалися і на добровольців. Для наших АТОвців цієї категорії кошти наразі виділяють з місцевого бюджету: а це навантаження на місто, область. З районами ще складніше, там кожен керівник має приймати своє рішення.
Скажу, що не завжди чиновники сприяють нам.
– Чи не найскладніше питання – житлове. І знаю, очолювана вами спілка дивує зараз багатьох своїми напрацюваннями, ініціативами, проектами. Розкажіть більше про це…
– Насправді, маємо масу проблематичних питань, які стосуються роботи, житла, оздоровлення, адаптації психологічної, фізичної. Тому підходимо до цих завдань комплексно. І багато що вдається.
Щодо житла… Є закон, згідно з яким кожен учасник бойових дій має право отримати земельну ділянку. Ми цей закон ідейно трансформували: взяли першу ділянку, а це було тоді 46 соток, і не роздали 4 бійцям, як це пише закон, а спільно з інвестором на цій ділянці збудували багатоквартирний житловий будинок. І результат –  32 наші бійці отримали одно- і двокімнатне житло. Отримали його безкоштовно.
Багато хто свого часу не вірив, що це вдасться зробити. Насправді це складний процес. Вимагали десятки документів, звернень, вели безкінечні  перемовини. Але була мета, і ми її втілили в життя.
На сьогоднішній день ми видали вже 55 дво- і однокімнатних квартир нашим бійцям. Окрім того, забезпечили житлом сім’ю, яка має дитину з ДЦП. І надалі такі сім’ї також триматимемо в полі зору, щоб допомогти, бо чимало потребуючих. На жаль, цього не робить держава.
– Скільки взагалі АТОвців потребують житла? Як складаєте почерговість?
– Чергу ми створили ще в 2016 році. Виробили чіткі критерії. Мова йде про те, що держава забезпечує житлом в повному об’ємі сім’ї загиблих, інвалідів першої та другої групи. А от власне ті воїни, які не підпадають під ці критерії,  а це інваліди 3 групи, учасники бойових дій багатодітні і малозабезпечені, – то вони у нас мають першочерговість. Маємо на черзі бійців, які живуть у гуртожитках, які взагалі не мають свого житла.
Нас запитують: а чому в Івано-Франківську бійці отримують житло, а в районах – ні?
Відповідь одна: та тому, що треба ставати і працювати, а не чекати, що влада дасть. Якщо у нас за 27 років незалежності держави видано три квартири бійцям-афганцям, чи тим, які брали участь у миротворчих місіях, то ми, громадська спілка, за рік видали 56 квартир. Тому що не чекали, а діяли.
– Що в планах?
– Ми вирішили і торік заснували житлово-будівельний кооператив учасників АТО «Соціум». За ідеєю, самі учасники бойових дій, ті, що живі-здорові, будуватимуть собі житло. Власними силами, залучаючи необхідний людський ресурс. Щодо техніки, матеріалів, то ми домовляємося з нашими партнерами і розраховуємося з ними квадратними метрами, які збудуємо.
Все банально просто. І вже на вул. Хіміків ми почали цей процес реалізовувати. Ми створили чергу — 138 бійців.
– Якою буде ціна на таку квартиру? Символічною, у 4 рази нижчою ринкової і у два рази нижче собівартості. Кажуть: «Як це можливо?»
– Суть доволі проста. Будь-який забудовник, який має на меті збудувати житло, закладає в результат потенційний прибуток. Наш потенційний прибуток йде в різницю ціни. Ми будуємо зараз 112 квартир, то з них – 62 продаємо населенню за ринковою ціною, а на решту квартир для наших бійців – ціна пільгова, символічна ціна. Маємо вийти в нуль… Але одночасно  це є робочі місця для демобілізованих бійців, зарплата, та ж фізична реабілітація, мотивація… Все в комплексі.
Окрім того, одночасно з житлом ми будуємо реабілітаційний центр. Зараз вже ведуться перемовини про наповнення його необхідним обладнанням. Адже розуміємо, що проблематика психологічної і фізичної реабілітації,  адаптації в суспільстві буде гостра протягом найближчих 10 років… Держава,  на жаль, не докладає зусиль, щоб реалізувати ці потреби, тому ми взяли на себе таке зобов’язання.
– Стосовно яких питань у вас із владою нема порозуміння? Що складно?
– Складно те, що на хвилі ейфорії в 2014—2015 роках чиновники у вишиванках билися в груди та клялися, що будуть всіляко сприяти учасникам бойових дій, що готові максимально ухвалювати ті чи інші рішення для покращення їх життя. З 2016 спостерігаємо, як все це згасає, а в 2018 — реально вже зникає… Натомість перетворюється у фарс, якщо не казати гірше – у підле, цинічне дно. Люди на телеекранах, на гучних заходах озвучують одне, а фактично роблять інше. Я не кажу, що нічого… Але в побуті, в житті, коли ми приходимо до чиновника і стукаємо у двері, стимулюємо його працювати, то це мало сказати – непросто дається. Зате знаємо, їх «допомога» буде перед виборами. Адже фактично переслідують меркантильні інтереси окремих людей, які їх пристосували в політику.
Наприклад, кажу про те, що не голосують за виділення нам землі, щоб ми своїх бійців забезпечили житлом. Розуміємо, це означає, що меркантильні інтереси ближчі. Краще продати землю своїм, ближчим, зацікавленим людям та мати зиск. А що матимуть з житла наших бойових побратимів? І це лише приклад…
– Не менш проблемне питання оздоровлення… Як у цьому питанні вирішуєте проблеми?
– Вдалося виробити чіткі механізми, і тепер наші бійці мають можливість підлікуватися. Розуміємо, що на папері медицина безкоштовна, а за фактом – це недосяжно будь-якому сімейному бюджету, навіть людині, яка заробляє непогані кошти, маючи бізнес.
Торік з міською клінічною лікарнею ми почали реалізовувати спільний проект: щотижнево наші хлопці безкоштовно проходять повне комплексне медичне обстеження, і в подальшому, якщо є проблема, то лікуються за рахунок бюджету. Є підписаний меморандум між міською владою та цією лікарнею. Банально казати, що це мала би влада зробити з власної ініціативи, з турботою про своїх захисників Вітчизни, а не ми – бігати, проектувати їм ці питання, шукати шляхи вирішення.
Таких проектів є десятки, бо проблем також є десятки. Тому кожен  член нашої громадської спілки за своїми  напрямками працює, збирає індивідуальні і загальні наші потреби, ідеї і їх комплексно вирішуємо у департаментах.
– Чи маєте бажання щось говорити, оцінювати з досвіду своєї участі в АТО, з практики спілкування з бойовими побратимами?
– Вочевидь, ймовірне тимчасове замороження конфлікту… Ми всі це бачимо… Але не варто розслаблятися. Армія системно відновлюється.
Якщо говорити правду, корупція поїдає (як зовнішня, так і внутрішня) 30 відсотків бюджетних коштів війни. «Відкати»… з постачання палива,  техніки, продуктів… Привезли ліс… За документами дошки 50-ка, реально – двадцятка, тридцятка. Прилетіла міна… І нема людей, зате в тих,  хто давав цей ліс, –  грошей «не міряно».
Ми давно би вийшли на НАТОвський рівень, але аморальний радянський совок не здається, навіть в час війни.
І маємо розуміти, що в разі широкомасштабного розвитку, загострення операції з боку агресора, наші вищі і ще вищі чини повсідаються на чартерні літаки, на ходу знімаючи вишиванки… Бо їхні гроші і совість десь там…
А хто буде воювати?… Прості хлопці, які мають бойовий досвід і яким є що втрачати. Це наша земля…
– Хто ви, пане Василю, до і після демобілізації з АТО?
– Ще з 2009 року займаюся підприємницькою діяльністю, зараз займаюся також громадською роботою. Сім’я, родина – все тут, в місті, яке дуже люблю.
Марта ПАВЛИШИН

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники