КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

«Нема жида, нема жиця»

rabin-23Інтерв’ю з рабином єврейської громади Івано-Франківська Моше-Лейб Колесником
Єврейство – не більше і не менше світова загадка. Будучи більшою мірою бідним, воно все ж панує над грошима і капіталами всього світу. Розсіяний по всій земній кулі, цей народ виявляє рідкісну єдність і міць, не досягнуті жодною іншою нацією.
В Івано-Франківську життя єврейської спільноти для нас, обивателів, теж огорнуте таємницями. Кількасот членів цієї общини, яким вдалося залишитися у місті після війни та геноциду, ревно підтримують традиції своєї культури на невеликому оазисі – синагозі на вулиці Страчених. Поряд – кошерний ресторан-готель. Сьогодні на цьому клаптику землі проходить більша частина культурно-цивільного життя франківських євреїв. Важко уявити, що до війни вони складали майже половину жителів Станіславова...

Хоча і зараз, будучи в меншості, євреї беруть участь в політичному та бізнесовому житті регіону. От вам і перша загадка – як саме? Адже серед місцевих чиновників чи депутатів облич «єврейської національності» не спостерігаємо. Навіть у час, коли містом керує націоналістична політсила, євреї не втратили свого впливу.
Про нинішній статус цієї общини в Івано-Франківську та Україні загалом «ЗК» погодився розповісти рабин тутешньої єврейської громади Моше-Лейб Колесник. На чолі місцевих євреїв офіційно він вже чверть століття. Неофіційно – ще довше.
Кабінет Моше Колесника у самісінькій синагозі. Аби туди потрапити, треба пройти через кілька залів єврейського храму (щоправда, робити фото там заборонено). Прийшовши у домовлений час для розмови, застаємо рабина за обрядом ранкової молитви. Щойно закінчивши, Моше Колесник люб’язно запрошує до свого кабінету й відразу закурює цигарку. «Курю, як швець», – зізнається  рабин чистою українською, видихаючи першу цівку диму. Ми розпочинаємо інтерв’ю відразу із політики.

– Рабине, чи комфортно євреї почувають себе в Івано-Франківську сьогодні, коли місцева влада – і мерське крісло, і найбільше мандатів у міській раді – належить партії з націоналістичними лозунгами та яку на європейському рівні подекуди звинувачують у антисемітизмі?
– Я не можу назвати ставлення до нас утисками. З боку держави, влади міської, дякувати Богу, все в порядку. Що стосується окремих вар’ятів, то їх вистачає завжди і всюди. Головне, що їхню думку поділяють не всі.
– Минулого року виник конфлікт із міською владою щодо розміщення літника на вулиці Страчених від лоббі–бару «Цимес», який знаходиться на подвір’ї, поруч з синагогою. Влада виступила проти. Тоді ви розцінювали це як ущемлення прав вашої спільноти?   
– Ні, це дрібні політичні міжусобиці, не більше. Євреї як спільнота тут абсолютно ні при чому. Є інші запитання. Те, що нам загородили в’їзд до синагоги. Те, що на бельведері на гробах зараз будують будинки. При чому винні не ті, хто будує, а ті, хто це дозволяє. Але з цим ми вже змирилися. Дякувати Богу, що не гірше. Сонечко світить, перекурити можна. Значить все в порядку.
– Хто є лобістами інтересів єврейської громади в Івано-Франківську?
– У владі – ніхто. Просто тому, що нас там немає. Єврейської громади – тих, хто з єврейською мамою – в місті лишилося навіть не двісті. По татові, по дідові і по сусіду – можливо, стільки ж. Майже всі дідуськи і бабуськи. Молодь виїхала, переважно в Ізраїль, бо хоче жити добре і вже.
– Чим тоді зумовлена впливовість євреїв у місті? А те, що вона є – факт. Навіть на усіх офіційних представленнях чиновників присутній делегат від вашої спільноти.  
– В нас такий же вплив, як у будь-кого іншого. Незалежно від походження і віровизнання. Якщо людина знаходиться в суспільстві, то вона в ньому знаходиться. Представники певних груп людей так чи інакше присутні в тому чи іншому середовищі. І нічого більше. З нас кожен крутиться як годен. Хтось займається бізнесом, хтось політикою. Але політикою – не на місцевому рівні.
– То, можливо, саме тут «собака закопана». З євреями рахуються всюди, в силу того, що найвищі керівні посади в нашій країні обіймають люди єврейського походження. Головний капітал України теж зосереджений у руках євреїв...
– Багато і так, але не все. Так, є певна кількість людей єврейського походження в парламенті. Так, наша людина туди преться бізнес робити. А там ще й зарплату дають! Ну як не йти?! Але що стосується керівних посад… Президент до єврейства не має жодного відношення. Попередній прем’єр – теж близько не лежав. Нинішній прем’єр – безумовно, наш. Але що я вам скажу. Молодець пан прем’єр-міністр. Але навіщо? Ну навіщо це йому, я ще десь розумію. А мені це для чого? Їм це все забавки, а під це діло всілякі шарах-барах контори процвітають з перекривленою ідеологією. Тут, біля нас. Не біля них. І вже пішло: отам і отам позалазили.
– То ви не раді, що ваші представники на найвищих рівнях влади?
– Я не радий і не нерадий. Мені насправді байдуже. Що мені з того? Ліпше немає. І, дякувати Богу, поки що немає гірше.
– Невже жодним чином на місцевому рівні не відчуваєте від цього позитиву?
– Не відчуваю. Інакше, де моя доля? (сміється – ред.) А якщо серйозно, то якщо людина щось робить, то яка різниця, хто вона за походженням? Що мене то обходить? Аби було тихо, мирно і спокійно.
– Чому тоді багато політиків все одно воліють приховувати, або ж принаймні не афішувати своє єврейське походження?
– Мало хто відсипається від свого народу. Але дехто асимілюється і йде геть. Дехто приховує за інерцією, ще від радянських часів. Дехто через сприйняття. Бо якщо десь в державних структурах опиниться хтось африканського чи монгольського походження, то про це мовчать. Це нецікаво. А от затесався туди один єврей – і все. Носять в зубах до останнього. І це при тому, що всіх євреїв залишилося в Україні навіть не сто тисяч. Переважна більшість – старші люди. Лише у Львові перед війною нас було 150 тисяч. То про що йдеться?
Я вам скажу, партизани часом попадаються і в Івано-Франківську. Але менше і менше. По-перше, нема вже кому. По-друге, так склалося історично. Повторюся: за радянської влади для євреїв була купа заборон.
– Чи є якийсь основний вид діяльності, яким займаються франківські євреї?
– Пенсіонери. В переважній більшості, процентів 70. Решта – по дрібничці. Мають щось типу готельчика, невеличкий бізнес якийсь. Люди крутяться. Є ще кілька лікарів, теж глибоко пенсійного віку. Нас зараз дуже мало. З членами сімей – до 400 чоловік. А євреїв по закону – до двох сотень. Всі, в тій чи іншій мірі, відвідують синагогу.
– Ви сказали «єврей по закону». Хто це? Той, хто має єврейські корені, чи той, хто сповідує іудаїзм? Кого ви вважаєте членами своєї спільноти?
– Це речі взаємопов’язані і невід’ємні. За нашим законом єврей є євреєм тоді, коли єврейкою є його мати. Коли мамина мама єврейка, і бабця, і прабабця. Душа передається через маму. Яка мама, такі діти, як би там світ не крутився. Якщо мама не єврейка, то і дитина до єврейства відношення ніякого не має. Звичайно, за ізраїльським законодавством така людина має право на репатріацію. Але це не єврей. Це людина з правом на репатріацію. Зовнішність аніяк не робить євреєм. Хоча, зрозуміло, що б’ють не по паспорту, а по морді. Звісно, наше в євреях по татові проскакує. Але основний принцип залишається – мама повинна бути єврейкою.
– Що саме «ваше» проскакує? Що ви маєте на увазі?  
– Особливості характеру. Так, як українці особливі, на відміну від мадярів. Так, як мадяри особливі, на відміну від румунів. Всі групи людей самі по собі є особливими. І дай Бог, щоб такими залишалися.
– «Особливості» євреїв в більшості розглядають з негативної сторони. Мовляв, ви досі живете  за принципом, закладеним у Торі – «око за око, зуб за зуб». Також, що для євреїв вважається за велику радість надурити гоя, тобто неєврея. Чи так це?
– Люди, котрі це говорять, дуже погано вчать цю тему. Тому що основний принцип «око за око, зуб за зуб» говорить: якщо ти, боронь Боже, комусь наніс якісь збитки, то ти мусиш відновити, вилікувати, сплатити за те, що загублено, і накинути ще зверху. Скільки накинути – теж чітко виділено, не більше і не менше. Грабунок не дозволений. Все написано, якщо уважно прочитати.
А обман неєвреїв – теж брехня, неєврейського походження причому. Так працюють  провокатори з усіляких заідеологізованих шарахів. Їхня мета – перекривити. Бо якщо два на два не чотири, то що б ви далі не робили, все не так.
Знаєте, є таке польське прислів’я, яке не всіх влаштовує, але його потиху говорять: «нема жида, нема жиця». І вшистко. Тому що там, де живе єврей, він живе добре. Йому мусить бути добре. І він робить так, щоб всім біля нього було добре. Все просто.
Мені, наприклад, зрозуміло, коли людина на базарі торгується. А чого ж не торгуватися? Незалежно від походження. Чому б ні? Дивись що купуєш, дивись, скільки платиш, думай головою. А не чимось іншим.
– Чи переїхали до Івано-Франківська євреї з Донбасу після початку АТО на Сході?
– Так, переїхали, але не в великій кількості. Одна сім’я вже виїхала звідси в Ізраїль. Але я знаю, ще з самого початку з Дніпра відразу підняли кілька літаків на Ізраїль. Для тих, хто встиг добігти. Ребе переїхав до Києва. Хоча на Донбасі все одно ще лишилася певна кількість наших людей. Там була ціла єврейська інфраструктура, на відміну від Станіславова. Це важко залишити просто так… Лише в самому Донецьку було тисяч 10 євреїв.
– Чому Ізраїль зберігає нейтралітет у висловленні своєї позиції щодо українсько-російського конфлікту?
– Відповім коротко: щоб нікому не нашкодити. Я дуже розумію і єврейське керівництво в Росії. Я з ними усіма знайомий. Треба прикривати своїх, завжди і всюди. І не створювати умов, щоб було гірше.
– Чи існує розкол між українськими та російськими євреями, так як між українцями та росіянами?
– Ми живемо там, де ми живемо. Для нас закон держави – закон. Таким чином, треба бути громадянином. Але у всьому іншому, яка мені різниця, звідки єврей – з Америки чи з Австралії? Все одно своє. Хоч би там що. Придурок? Ну той що. Але своє.
– Рабине, ви дуже цікава людина. Якою є ваша життєва філософія?
– Я живу по тому, що написано. Все простенько. Всевишній створив світ. Встановив все, як має бути, дав нам чіткий закон. Це ви можете робити, це не можете. Тут шнурок треба зав’язати спочатку на цій нозі, а потім на другій. Головне, не треба нічого вигадувати. Нащо потрібна конституція, якщо до неї потрібні поправки?
– Тобто релігія – це основа вашої життєвої філософії?
– У нас релігія це дещо інше. Це спосіб життя.
Розмовляла  Оксана ГЛУШКЕВИЧ

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники