КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Приїдуть за пасажирами

Приїдуть за пасажирами

04:29:43, 4 Квітень 2018

Перші два нові автобуси великого класу прибудуть до Івано-Франківська до кінця тижня, а перші 15 нов[...]

No thumbnail available

Право на пенсію за віком з січня 2018 року

01:34:21, 2 Лютий 2018

Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхов[...]

До уваги пенсіонерів

До уваги пенсіонерів

01:12:08, 1 Січень 2018

Управління Пенсійного фонду України в м..Івано-Франківську звертає увагу пенсіонерів, які отримують [...]

Багато насмітили

Багато насмітили

08:57:44, 1 Січень 2018

Міський голова Івано-Франківська відзначив роботу з прибирання міста після зустрічі Нового року «Мун[...]

Ветерани» виграли турнір Степана Бандери

Ветерани» виграли турнір Степана Бандери

08:21:12, 1 Січень 2018

30 грудня у спортивному залі КП «Муніципальний фізкультурно-оздоровчий центр» відбувся турнір з футз[...]

No thumbnail available

День пенсійного фонду відбувся в Прикарпатському університеті ім.В.Стефаника.

09:38:39, 12 Грудень 2017

На заході були присутніми представники управління ПФУ в м. Івано-Франківську, а саме заступник начал[...]

No thumbnail available

Звіт про виконання заходів, визначених Антикорупційною програмою Пенсійного фонду України на 2017 рік в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську

09:37:14, 12 Грудень 2017

Виконання положень антикорупційної політики в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Фран[...]

No thumbnail available

Небезпека наближається до України!

12:06:20, 12 Грудень 2017

Управління  Держпродспоживслужби в м. Івано-Франківську  інформує про загрозу занесення  збудника за[...]

Новації в пенсійному законодавстві

Новації в пенсійному законодавстві

09:29:09, 12 Грудень 2017

11 жовтня поточного року набув чинності Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до Закону Украї[...]

No thumbnail available

До уваги платників!

08:05:52, 11 Листопад 2017

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомляє, що 15.11.2017 року в Головном[...]

Нерозлийводи на все життя

holostjkНа Прикарпатті існує унікальне для України товариство  із багаторічною історією – ПТАХ (Прикарпатське товариство активних холостяків)
Його члени і досі вірні своїм холостяцьким принципам, хоча вже давно всі одружені, ба навіть більше – подумують про перейменування товариства із холостяків у пенсіонери, бо наймолодшому із них у серпні «стукнуло» шістдесят.
«Ми утворили товариство після того, як демобілізувалися з армії, всі члени товариства були ровесниками – з 1954 року, тільки наш голова Мирон Марчук був і далі залишається справжнім холостяком, з жінкою він прожив тільки декілька місяців. Він пробув на посаді керівника товариства 35 років, а протягом останніх п’яти років є почесним головою», – розповідає теперішній голова ПТАХа Михайло Мальованчук.

Всі хлопці – уродженці села Колінці Тлумацького району – гуртувалися навколо свого керівника, купували мотоцикли, бо у ті часи це було «круто». В основному то були «Яви» і «Мінськи». Кажуть, що тоді їм заздрило усе село, ба й навіть зараз заздрісників не поменшало, хоча тепер усі дивуються із міцної чоловічої дружби. Між собою, згадуючи давні часи, чоловіки жартують, мовляв, то був прототип фільму «Бригада».
Звичайно, усі зустрічі «холостяків» не обходилися без ста грамів. Але завжди хтось мусив бути «черговим». Він залишався тверезим на випадок, якби комусь раптом довелося допомогти дістатися додому.
Зустрічались хлопці традиційно на Великдень після обіду. Але згодом свої парубоцькі збори перенесли на третій день Великодніх свят, щоби родичі не ображалися. Місцем зустрічі традиційно було урочище Хрустів, у селі його так і називають – «Зустріч».
Родичі часом дорікають «холостякам», мовляв, граєтеся в підлітків замість того, аби бути серйозними чоловіками. Але проти традицій не можуть нічого вдіяти, тому й допомагають «холостякам», коли ті збираються на чергову зустріч із колегами.
«У нашому товаристві залишилася назва, а час вніс свої корективи у життя. Тому у кожного тепер є сім’я, діти. Заради них ми і живемо, – каже голова товариства. – Наші жінки не можуть зрозуміти, чим ми тішимося».
Свого часу на сільських зборах навіть піднімалося питання про місце для поховання «холостяків» в одному ряду. Згадуючи цей момент, чоловіки жартома кажуть: «Ми не хотіли лежати поруч із жінками, бо вони нам тут, на землі, добре надоїли».
Найбільше у компанії полюбляють співати, особливо повстанські пісні. І якщо в селі дзвінко лунали співи, то всі знали, що «Хрустів гуляє». Любов до пісні і стала тим переламним моментом, коли в колективі появилася жінка і стала отаманшею. Щоправда, вона недовго керувала, бо холостяки вирішили, що вона не впоралася із своїми обов’язками. Був і такий випадок, що чоловік два роки ходив у кандидатах, але так і не потрапив до компанії «холостяків». Зрештою, когось зі сторонських «холостяки» неохоче приймали до свого колективу.
Відзначивши сорокарічний ювілей справжньої чоловічої дружби, «холостяки» замислилися над власним статусом – ніби вже й не холостяки і всім «перевалило» за шістдесят. Теперішній голова Михайло Мальованчук зовсім не ображається, коли його побратими називають Батя або Батько Махно за його ідейні заклики, котрі одноголосно підтримуються усіма членами товариства. Деяких прізвиськ товаришів і дотепер пояснити не можуть. Того, хто не став членом товариства, називали Ректором, бо був схожий на Поплавського, а от чому назвали одного чоловіка Боця, згадати не можуть.
Голова ПТАХа перед вступом на посаду складає присягу. Особливих правил у товаристві немає, головне дотримуватися укладених ще на початку створення принципів – зустріч, підтримка і допомога один одному.
Урочище Хрустів у селі Колінці «холостяки» оберігають як святиню. Саме тут вони щороку збираються, відповідно, тут і планують встановити пам’ятний знак. Кажуть, їхні дружини підсміюються над ними, мовляв, благовірні будуть скидатися собі на пам’ятник. От тільки біда – ніяк не можуть знайти відповідного каменя.
Коли ще в молодих жилах текла гаряча парубоцька кров, то й принципи холостяцькі більше були притаманні усім. Кажуть, що навіть щороку вручали ордени «за заслуги». Кожен вихвалявся, скільки разів за рік «вскочив у гречку». Так визначали лідера, щоправда, доказом могла слугувати хіба що тільки довіра один до одного.
Цій міцній багаторічній дружбі заздрить сьогодні все село. Кажуть, таких нерозлийвод тут споконвіків не було. І тепер, через сорок років, їхня дружба не знає меж. Чоловіки завжди готові виручити один одного у складній життєвій ситуації чи допомогти по господарству, особливо із будівельними роботами. Це для чоловіків святе. І навіть якщо вдома є чимало клопотів, то вони все відкладуть на потім, а зустрітися з однодумцями – закон.
Про те, щоби передати естафету молодому поколінню, і мови не може бути. Чоловіки переконують, що сьогоднішня молодь на таке не здатна. Тим більше, у кожного із холостяків утворилися сім’ї, а це вже зовсім інший рівень стосунків.

Володимир БОДАК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники