КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Вакцини в дефіциті

Вакцини в дефіциті

09:16:26, 11 Листопад 2018

В Івано-Франківську закінчуються вакцини проти кору для дітей. Про це повідомила начальник міського [...]

Студентки ПНУ змагатимуться у Китаї

Студентки ПНУ змагатимуться у Китаї

08:28:42, 11 Листопад 2018

Жіноча збірна України серед студентів вирушила на етап Всесвітньої університетської ліги з баскетбол[...]

Парк для індустрії

Парк для індустрії

08:58:58, 11 Листопад 2018

Івано-Франківськ планує викупити 14 га землі для створення у Хриплинській промисловій зоні індустріа[...]

Очікували більшого

Очікували більшого

08:04:56, 10 Жовтень 2018

З червня на сортувальній лінії міського сміттєзвалища відсортували дві тисячі тонн вторсировини. [...]

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

Ой, сусідко, сусідко…

istorij-50Як мешканці Станиславова сто років тому ладнали з сусідами
Про відносини з сусідами кожен з нас може розповісти як сумні, так і веселі історії. Сто років тому в Станиславові більш-менш мирно уживалися люди різних національностей, які ходили до різних церков, сповідували різні звичаї. Звичайно, не обходилось без конфліктів, але здебільшого мешканці сприймали рідне місто як один спільний дім. Як же їм вдавалося ладнати між собою?

Національні особливості
Про етнічну приналежність жителів міста свідчили віросповідання, рідна мова та етнічна свідомість, тобто до якої національності людина сама себе зараховувала. Українці переважно були греко-католиками, поляки – римо-католиками, а євреї – юдеями. Невеликий відсоток населення становили німці, які за віросповіданням здебільшого були євангелістами. Ставлення української громади до поляків було двозначним. З одного боку – негативним, що зумовлювалося певними історичними і політичними факторами. Проте на побутовому рівні відносини були непоганими і традиції іншого народу сприймалися доброзичливо. Українці святкували українські свята, поляки – польські. Були й випадки, коли українці приходили в гості до поляків на польські свята, а поляки брали участь в українських святкуваннях. Дуже поширеними були змішані шлюби, існувала навіть приказка, що «польсько-українська границя пролягає через шлюбне ліжко». Ні з польського, ні з українського боку жодних заперечень громади щодо таких шлюбів не було.

На ставлення українців до німців впливали відносини в релігійній сфері. Під впливом німців-євангелістів серед українського населення почав розповсюджуватися протестантизм. Українці, які прийняли євангельську віру, симпатизували німцям і ставилися до них приязно. Крім того, більшість українців поважала німців за те, що ті були спокійними, роботящими і хазяйновитими.
Ставлення українців до євреїв також формувалося впродовж багатьох століть. Загалом в уяві українців євреї були торговцями, шинкарями та лихварями. Українці переважно заробляли на життя важкою фізичною працею, тож заняття землеробством, скотарством та ремеслами сприймали з повагою. Натомість лихварсько-посередницьку діяльність вони вважали недостойним заняттям. Цей стереотип про євреїв великою мірою зберігся в народній уяві до сьогодні. Проте на побутовому рівні українці часто позитивно ставилися до євреїв, оскільки в багатьох життєвих ситуаціях у них завжди можна було під невеликий відсоток позичити гроші чи отримати речі, які не продавалися у неєврейських крамницях. Через це їх цінували і вважали суспільно корисними.
Дві господині на одній кухні
На взаємовідносини жителів міста впливали не лише національні особливості, а й певні побутові обставини. Так, угоди на винаймання житла в Станиславові початку ХХ ст. завжди укладалися на рік – з 1 травня, рідше з 1 листопада. Отже, мало не половина міста в той самий час гарячково шукала помешкання. І нерідко траплялося, що попередній квартирант мусив чекати, поки звільниться житло, в яке він планував переїхати. В той же час новий жилець не міг чекати і вселявся попередньому квартиранту «на голову», взявши з собою лише найважливіші речі. Таким чином, дві сім`ї мешкали разом, дві пані тихенько обмовляли між собою спільних колєжанок, дві кухарки сварилися на одній кухні, де були нагромаджені два комплекти кухонного посуду й начиння. Газета «Кур’єр станиславівський» в 1901 р. з гумором описувала таку ситуацію. «Мішанина, біганина, галас… якесь непорозуміння, якийсь скандальчик, хай маленький, але він завжди є. Кухарка нового жильця випадково, а радше з помсти, розбила дві тарілки старого локатора. Лакей старого квартиранта шалено закохався в покоївку нового жильця, за що наречена розбила лакеєві глечик на голові. Новий квартирант трохи затримався в місті, повертався пізно, помилково прийшов до старого помешкання і поцілував чужу пані, думаючи, що то його дружина. А отже, знову образа, ґвалт і скандал…».
Типовий станиславівський двір
На початку ХХ ст. перфораторів ще не існувало, про телевізори й магнітофони ніхто навіть не чув. Але про тишу у власному помешканні типовий житель Станиславова міг лише мріяти, адже сусіди не давали йому нудьгувати. В 1909 р. «Кур’єр станиславівський» описав життя типового міського подвір’я. «Подвір’я цієї тихої пристані являє собою квадрат, один бік якого утворює флігель у глибині, два інших – одноповерхові будинки, один з яких ми з родиною займаємо, а з вулиці – штахети з двома хвіртками. В тих двох будинках разом з флігелем знаходиться шість помешкань, в яких зі своїми батьками проживає двадцять дві дитини різного віку.
Отже, щасливий мешканець цього затишного куточка вкладається після обіду подрімати. Раптом страшний вереск вириває його з ліжка. Що сталося? То наймолодша дитина сусідів упала на кам’яних сходах і розбила собі ніс. Мати біжить з мокрим рушником, групка дітей один перед одним розповідають, як сталося нещастя. Розлючений мешканець знову вкладається в ліжко. Аж тут під його вікнами починають веселу гру в жмурки кілька хлопців. Вони бігають, ловлячи одне одного, кричать. В цей час у сусідньому покої починається урок музики. В будинку навпроти хтось теж виграє уривки мелодій на фортепіано, на якому, судячи зі звуку, грала ще його прабабуся. Ти чуєш ці мелодії дуже чітко завдяки відкритому вікну. З вулиці долітає безперестанний гуркіт фіакрів та екіпажів, а біля хвіртки стоїть пес, який щосили гавкає на чистильника коминів, що проходить повз нього.
За хвилину нарешті все затихає. Урок музики закінчився, пса прогнали, діти втомились від забави. Аж раптом – дзень! – то чиясь вправна рука розбила шибку вистрілом з рогатки. Знову чути крики, хтось із сусідів грюкає дверима так гучно, неначе стріляє з гармати. Інша компанія дітей починає гру в «самовар». «Самовар» гудить, шумить, діти сміються з утіхи. Аж тут хтось з бахурів починає плакати, бо набив собі ґулю. Мешканець цього затишного куточка, який мріяв про пообідній сон, гарячково хапає капелюха і чимдуж вибігає з дому…».
Сусідські історії
В давній пресі можна знайти немало цікавих історій, в яких фігурували сусіди. Так, з газети «Гасло» за 1874 р. ми дізнаємося про місцевого єврея, чий будинок цілком згорів від пожежі, а господар і його родина втратили майже все майно. Сусіди єврея-погорільця лише за три дні зібрали 400 злотих ринських і допомогли з будівельними матеріалами, щоб постраждалий одновірець відбудував свій дім. Цей же часопис повідомив про власника місцевої ресторації Юзефа Клюґа, який у своєму закладі давав безкоштовні обіди двом сусідським хлопцям з незаможних родин.
В 1901 р. газета «Кур’єр станиславівський»  розповіла про сімох місцевих дітей, що залишилися зовсім самотніми. Їхній батько, в’язничний сторож, помер у 1900 р., мати певний час лежала паралізована, а згодом і її не стало. Сусіди сиріт, хоч і самі незаможні, довший час спільними зусиллями утримували дітей, надаючи їм харчування і одяг.
Були в місті й відверто прикрі сусіди. В 1908 р. преса повідомила про заможну пані, яка займала чотири покої з балконом на другому поверсі будинку в престижному районі й носила туалети просто з Відня. І ця елегантна дама підробила ключі від пивниці сусіда й цілу зиму крала в нього дерево, щоб опалювати своє помешкання, та ще й смакувала сусідськими курми. Коли сусід спіймав злодійку на гарячому, всі мешканці будинку мусили виготовити нові ключі для своїх пивниць.
У 1910 р. мешканці вулиці Ґіллера (нині вул. Гординського)  склали колективний протест проти столяра Валентина Стельмашинського, який оснастив бензиновим мотором свою невелику фабрику на подвір’ї особняка. Відтоді сусідам постійно заважали шум і сморід.
Ще один прикрий сусід мешкав на вул. Липовий (нині вул. Шевченка) і мав надзвичайно голосистого пса. Не встигало розвиднитися, як той пес гучним гавкотом підривав з ліжок мешканців цієї вулиці. Бідолашні сусіди не витримали й у 1910 р. опублікували в газеті звернення, в якому погрожували віддати тварину гицлям, якщо господар якось не вплине на свого улюбленця.
І насамкінець згадаємо заповіді для сусідів, які були надруковані в місцевій пресі у 1904 р. «Завжди ввічливо вітайся з сусідами, але не вступай з ними в ближчі стосунки. Ніколи не бери на роботу служницю, яка раніше служила в сусідів. Нічого не позичай у сусідів, а якщо позичив, віддавай вчасно. Якщо випадково насмітив на сходах чи у під’їзді, прибери за собою. Не роби галасу, поважай спокій сусідів. Якщо чуєш сварку від сусідів, замкни вікна і не слухай її. Належно виховуй дітей, щоб вони поводилися з сусідами чемно». Очевидно, хоча б до деяких з цих заповідей варто прислухатися й нашим сучасникам – і тоді хороші стосунки з сусідами їм гарантовані.
Олена БУЧИК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники