КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

No thumbnail available

Право на пенсію за віком з січня 2018 року

01:34:21, 2 Лютий 2018

Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхов[...]

До уваги пенсіонерів

До уваги пенсіонерів

01:12:08, 1 Січень 2018

Управління Пенсійного фонду України в м..Івано-Франківську звертає увагу пенсіонерів, які отримують [...]

Багато насмітили

Багато насмітили

08:57:44, 1 Січень 2018

Міський голова Івано-Франківська відзначив роботу з прибирання міста після зустрічі Нового року «Мун[...]

Ветерани» виграли турнір Степана Бандери

Ветерани» виграли турнір Степана Бандери

08:21:12, 1 Січень 2018

30 грудня у спортивному залі КП «Муніципальний фізкультурно-оздоровчий центр» відбувся турнір з футз[...]

No thumbnail available

День пенсійного фонду відбувся в Прикарпатському університеті ім.В.Стефаника.

09:38:39, 12 Грудень 2017

На заході були присутніми представники управління ПФУ в м. Івано-Франківську, а саме заступник начал[...]

No thumbnail available

Звіт про виконання заходів, визначених Антикорупційною програмою Пенсійного фонду України на 2017 рік в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську

09:37:14, 12 Грудень 2017

Виконання положень антикорупційної політики в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Фран[...]

No thumbnail available

Небезпека наближається до України!

12:06:20, 12 Грудень 2017

Управління  Держпродспоживслужби в м. Івано-Франківську  інформує про загрозу занесення  збудника за[...]

Новації в пенсійному законодавстві

Новації в пенсійному законодавстві

09:29:09, 12 Грудень 2017

11 жовтня поточного року набув чинності Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до Закону Украї[...]

No thumbnail available

До уваги платників!

08:05:52, 11 Листопад 2017

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомляє, що 15.11.2017 року в Головном[...]

До уваги платників єдиного внеску!

До уваги платників єдиного внеску!

11:11:19, 10 Жовтень 2017

З 1 січня 2018 року набирають чинності зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на [...]

Оксана ЛИТВИН: «По життю веде Бог, і від нас нічого не залежить»

img287Оксана Литвин і Ярослав Сахро давно відомі на українських і міжнародних мистецьких аренах. Подружжя  вручну створює колоритний тканий верхній жіночий і чоловічий одяг. Нещодавно я мала змогу поспілкуватись з одним  із них, а саме  з Оксаною Литвин.

– Чому ви вирішили стати художницею?
– Моє сприйняття кольорового і естетичного світу розпочалося з двох років. Будучи маленькою дівчинкою, я ходила і кругом збирала кольорові шкельця розбитих пляшок. Не повірите, але ховала їх у роті за щокою. Тому моя бабця Зоська була змушена завжди за мною дивитися. Бабуся акуратно їх витягувала, а я знову збирала і ховала. І це робила не  тільки я. Розмовляючи за чашкою кави з професоркою Львівської національної академії мистецтв і проектанткою багатьох  творчих проектів Шульгою Зеновією Михайлівною, я почула таку саму історію. Вона також збирала шкельця і ховала їх за щокою.

Я переконана в тому, що по життю веде Бог, і від нас нічого не залежить. Я народилася у 1961 році. На той час в Радянському Союзі було дуже важко отримати вартісні книги.  Мої батьки,  освітяни за професією,  подарували мені неймовірний художній альбом «Ермітаж», який детально описував музей. Чому мене привабила ця книга, я до цього часу не знаю. Я розкрила її у шість років і зрозуміла, що хочу жити у світі мистецтва. Поглянувши  у вікно, я побачила сірий і нецікавий світ. А в книзі світ був  кольоровий і різносторонній. Я дитиною брала листочки і починала перемальовувати їх. Окрім цього, я автоматично здобувала мистецькі знання, вивчаючи імена художників та їх роботи. Спостерігаючи за моїм захопленням, батьки вирішили мене віддати на навчання до художньої школи.  Оскільки на той час у Житомирі не було такої школи, я пішла в художню студію. На моє щастя у 6-му класі у Житомирі відкрили художню дитячу школу, де окремо були  класи малюнку, живопису, скульптури, історії мистецтва, рисунку. Я почала себе пробувати в різних видах, оскільки сама ще не знала, що подобається мені більше. На початку я пішла навчатися у клас скульпторів. Мені дуже подобалось гратися глиною, робити каркаси, прибивати цвяхи. Через деякий час я занурилась у живопис, і, звичайно, він переміг. Щоб поступити в Київську республіканську художню школу імені Шевченка, я повинна була вивчити за два роки програму, яку викладають протягом чотирьох. Я ходила щодня, пропадала там всі дні. Завдяки цьому на конкурсній основі я вступила у цю школу. Вчитися було складно, програма була дуже складною. Я багато чого не знала і не вміла. Незважаючи на це, після останнього класу в республіканській школі я поступила у Львівську національну академію мистецтв. Багато талановитих студентів навчалися зі мною. Наприклад, Кость Лавро, який є провідним художником видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»,  а також лауреатом Шевченківської премії.  Поступала я двічі, бо першого разу мені не вистачило півбала і  мої роботи опинились під чужим ім’ям.
Якщо розповідати про мого чоловіка  Ярослава Сахра, то в нього інша ситуація. Він народився в сім’ї художника і музейного працівника. Тато викладав  йому живопис, малюнок, а мама – сакральне і традиційне мистецтво гуцулів. Що може бути кращим від вивчення джерел власного народу. Я особисто звернулась  до джерел після закінчення академії. А він народився в обстановці, яка надала йому таку можливість. Бабуся була вишивальницею, ліжникаркою. Її роботи знаходяться в нашому музеї Гуцульщини.
– «Мистецтво заради мистецтва». Чи підтримуєте ви це твердження?
– Воно є хибне, але водночас і не хибне. Чому так? Тому що рафіноване мистецтво є інтелектуальним, яке, власне, живе і заради мистецтва. Все решта – це мистецтво, яке має різні напрямки.  Для мене ближче те мистецтво, яке підживлюється джерелами. Я вважаю,  і те, і те мистецтво має право на існування. Часом вони перемішуються, допомагають одне одному. Але зрозумійте, якщо в  текстилі ми будемо використовувати нетрадиційні форми трактування (дроти, цвяхи), воно не буде живе. Як кажуть в народі: «Житиме під ліжком».  Зараз створюють багато проектів  на основі ручних творів. Рукотвори розвиваються паралельно з альтернативним сучасним мистецтвом. Рукотвори наповнені енергією, яка дає людині тепло, радість і сили. Я ціную її набагато більше.
– Яким повинен бути сучасний художник?
– По-перше, бути інтелектуалом, тобто мати відповідну освіту. По-друге, бути сильною особистістю.  Дар Божий є випробуванням для митця.  Над ним потрібно безупинно працювати.
 – Кредо, яким ви керуєтесь у житті?
– Бути правдивою людиною і притримуватись Божого заповіту.
– Звідки ви черпаєте натхнення?
– З усього. Це може бути просто хороший день або цікаво написана стаття, гарна робота колеги. Тобто звичайні речі, які приносять радість.
– Чи повинні реагувати митці на події, які відбуваються в Україні?
– «Коли гримлять гармати, музи не сплять». У цей час митці дуже активно реагують на події, відображаючи це у своїх творах.
– Чи появилися нові напрямки у мистецтві у зв’язку з війною в Україні?
– Так, наприклад, мистецтво реабілітації. Солдати без рук і ніг сідають за мольберти і за допомогою протезів, тримаючи пензлик, створюють шедеври. Мистецтво лікує, повертає в нормальний соціальний світ. Адже з війни солдати повертаються іншими.
– На вашу думку, чому пісні Скрябіна стали популярними саме зараз?
– Тому що Кузьма писав правду. Якщо ти бачиш тему зсередини, то правдиво можеш про неї писати. Його пісні відображають те, що відбувається зараз в нашій країні. Як співає Вакарчук «І за мить до відважної смерті будь таким, яким знав тебе Бог».
– Чи підтримує культуру держава?
– На жаль, ні. Наприклад, знищують ім’я Бориса Возницького, який вніс великий вклад у розвиток мистецтва. Забирають будинки у письменників, не надають допомогу майстрам. Я би назвала це аномальним ставленням. Держава руйнує, а не допомагає.  Взагалі зараз епоха непрофесіоналізму,  де більшу роль грають матеріальні цінності.
Соломія МАРДАРОВИЧ

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники