КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Опозиція чи влада, або Партійні кульбіти по-українськи

В справді демократичному суспільстві опозиція, як і влада, є важливим і необхідним політичним гравцем. Саме опозиція покликана контролювати владу, вказувати владі на її помилки, доносити до неї проблеми суспільства, сприяти цивілізованому розв’язанню суперечностей між різними соціальними групами. Опозиція – це елемент розвинутого громадянського суспільства, тому не можна її вважати «антидержавною» силою.
Про те, якою є опозиція у сучасній Україні, кореспондент «Західного кур’єра» розмовляє із Олександром Солонтаєм, експертом Інституту політичної освіти, екс-головою політради політичної партії «Сила людей».

– Тож які опозиційні партії задекларовані у сучасній українській політиці?
– В Україні партій дуже багато. Причому, досі популярними є партії, лідери яких уникають відповіді на найважливіші державні питання. Наприклад, мовчать про Голодомор, не формують позицію по НАТО, навіть є партії, які заперечують факт війни між Росією та Україною, сором'язливо оминають тему окупації Криму та Донбасу. Такі політичні угрупування навіть партіями назвати важко, а не те, щоб класифікувати їх на партії влади чи опозиції.
Але якшо говорити формально, то одна і та сама партія може бути опозиційною в одній громаді, нейтральною в іншій, і при тому при владі або в опозиції на національному рівні. До прикладу, партії «Самопоміч» та «Громадянська позиція» при владі у Львові, а на національному рівні «Самопоміч» перейшла в опозицію. При тому, «Громадянська позиція» взагалі відсутня у Верховній Раді. Інший приклад – партія «Свобода» перебуває при владі в багатьох містах, але на всеукраїнському рівні давно в опозиції. Та ж сама «Самопоміч», а також «Батьківщина» та Радикальна партія Ляшка ще два роки тому були при владі, але пізніше перейшли в опозицію. Навіть та ж сама партія Президента – БПП, в одних випадках перебуває при владі, наприклад,  на всеукраїнському рівні, але на місцевому рівні часто взагалі відсутня. Наприклад, в Маріуполі БПП програла вибори, а натомість молода партія «Сила людей» пройшла в міську раду та стала опозицією.
На всеукраїнському рівні головними опозиційними партіями є «Батьківщина», «Самопоміч», Радикальна партія Ляшка, «Свобода», Опозиційний блок, «Народний контроль», «За життя», «Укроп», «Соціалісти», «Сила людей», «Громадянська позиція», «Рух нових сил» Саакашвілі, «Демократичний альянс», «Воля», «Національний корпус». Є ще інші, всіх навіть перерахувати важко. Тобто опозиційних партій багато, а партій влади офіційно тільки дві – БПП та «Народний фронт». Але як я вже казав, що на місцевому рівні все може бути інакше. До прикладу, та ж «Сила людей», яку я представляв раніше, в 2015 році прийшла до влади в Чорткові на Тернопільщині та Тростянці на Сумщині, здобувши і посаду мера, і найбільше депутатів. Кожна громада має свою специфіку. Також є регіональні партії, наприклад, на Закарпатті дуже сильні дві угорські партії та «Єдиний центр», на Галичині – «Галицька партія», на Харківщині – «Волонтерська партія» тощо.
– Чи справді ці партії є опозицією до влади? Чи не є вони частиною владного політикуму, за рахунок якого влада «випускає пар», зменшує протестні настрої у суспільстві?
– Домовленості між владою та опозицією є традиційним явищем для політики. Згадайте Євромайдан! Навіть після розстрілів людей представники нинішньої влади, а тоді опозиції, бігали до Януковича на переговори. Завжди в усі часи влада намагається використовувати різноманіття опозиційних партій, щоб вирішити свої завдання, а опозиційні партії намагаються виграти конкуренцію серед опозиційних партій за співпрацю з АП (Адміністрацією Президента). Як правило, влада розраховується за таку співпрацю грошима, доступом до телебачення, посадами, а опозиційні сили здійснюють певні заходи, додають свої голоси в парламенті за потрібні законопроекти, атакують конкурентів влади, висувають технічних кандидатів. До прикладу, «Відродження» та «Воля народу» офіційно себе оголошують опозицією, а насправді активно співпрацюють з владою, фактично будучи партіями влади. Тобто, замість формування іншого бачення, вони займаються політичною торгівлею заради свого бізнесу.
– Чи може бути зараз сформована справжня опозиція до влади?
– Як бачимо, формально опозицій є багато. Реально, є проблема в тому, що ці партії є виборчими проектами, не мають ідеологій. Тому вони працюють проти когось, а не за щось. Партії хочуть довести суспільству, що вони менше зло, а не пропонують реальну альтернативу. Причому, проблема не тільки в партіях, але і у виборцях. Виборці не зрілі, мало цікавляться ідеологією, тобто конкретною програмою, а найголовніше – мало враховують свої інтереси. Людей, на жаль, занадто легко обманути, їхньою думкою занадто легко маніпулює телебачення, наприклад тв-шоу.
– Яке політичне майбутнє України ви бачите?
– Майже всі ці партії, які є зараз, в майбутньому зникнуть. Партійна палітра зміниться повністю, будуть ідеологічні партії. Це вже давно на часі. Тобто, партії не будуть створюватися перед виборами, як гриби після дощу, а потім змінюватися на інші, а будуть працювати постійно, стабільно, особливо інтенсивно в міжвиборчий період. Причому, партії не будуть розпадатися у зв'язку з втратою довіри до лідера партії, а будуть змінювати лідерів, кандидатів в президенти. Партії стануть стабільними та працюватимуть над своєю ідеологією, вони матимуть відповіді на всі базові питання, а лідери не уникатимуть та не ховатимуться від проблем та виборців. Але зараз ще перехідний період, наразі тимчасових лідерських проектів більше, вони «правлять бал» в сучасній політиці.
Інтерв’ю записала Наталя ХРАБАТИН

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники