КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

«Оскар» для Богородчанщини

oskar-15Футболісти з Підгір’я здобули прем’єрне «золото» для свого району
Івано-Франківщина потрохи відвикає від тих часів, коли її футбольний чемпіон визначався в заключному турі або ж у додатковій грі. Торік, так би мовити, за явної переваги «золоті» нагороди здобули «Карпати» з Брошнева-Осади. Нині – підгірський «Оскар». На фініші перевага представника Богородчанщини над срібним призером сягла найвищої позначки  від 2000 року і склала  14 залікових пунктів…
Перемога «Оскара» була очікуваною. Команда за своїм складом не мала конкурентів. Водночас не так багато її гравців у своїй кар’єрі раніше сходили на найвищий щабель п’єдесталу. Якщо бути точним, то лише п’ятеро з понад двох десятків, які захищали кольори клубу у сезоні. Отож, «золоті» медалі стали першими не тільки для «Оскара», Богородчанщини загалом, але й для більшості новоспечених чемпіонів…

Богородчанщина довго йшла до свого тріумфу. Перші футбольні команди з’явилися тут ще в 30-х роках минулого століття. Однак то були нетривкі утворення. В офіційних турнірах вони не виступали, обмежуючись товариськими поєдинками.
Не змінився футбольний статус регіону і за радянських часів. Вперше богородчанська команда засвітилася у вищому дивізіоні обласного футболу наприкінці 1950-х. Спершу як «Колгоспник», згодом — «Спартак». Однак закріпитися серед кращих їй не вдалося.
З початком 1960-х кращі команди області переходять під опіку промислових або ж лісообробних підприємств. На провідні ролі у Богородчанському районі виходить команда Солотвинського лісокомбінату. В 1962 році вона здобуває право виступу у групі А обласного чемпіонату, де проводить десять наступних сезонів. Солотвинські авангардівці трималися «золотої середини», не піднімаючись вище шостої і не опускаючись нижче дев’ятої позиції. Втім, у 1972 році вони різко здали, фінішували останніми, 18-ми, і залишили провідний дивізіон.
Повернутися в еліту солотвинці зуміли лише в другій половині 1980-х, та лише на два сезони (1987-88 рр.). Значною перешкодою у діяльності команди є відсутність футбольного поля у селищі, яке було зруйноване при будівництві школи. Згодом шкільний стадіон відновили, проте «великий» футбол сюди через певні проблеми так і не повернувся. Вже добрих 30 років солотвинці вимушено гостюють у сусідньому Дзвинячі…
В 1974 році серед обласної еліти несподівано з’явився богородчанський «Будівельник» (в райцентрі на початку 1970-х запустили цегельний завод). З невідомих нам обставин команда потрапила до числа кращих, минуючи другий дивізіон. Та вже за два роки вона зникла з футбольної карти.
Наступна сторінка футболу Богородчанщини пов’язана з підгірським «Маяком». Свою назву команда отримала від місцевого колгоспу, який очолював палкий прихильник футболу Петро Перепічка. У 1980 році в селі за лічені місяці звели спортивний комплекс, який досі є одним з кращих в області. Успіхи місцевої команди не забарилися. Того ж року команда виборола першість у другому дивізіоні. Однак підвищитися в класі не змогла. Річ у тім, що обласна федерація футболу саме затіяла реорганізацію змагань. Провідний дивізіон скоротили одразу на третину — з 18-ти до 12 команд, тож новачків він прийняти не міг.
Довелося підгірцям зачекати. Наступного року конкуренція була вищою, тож повторити «золотий» успіх «Маяк» не зумів, посівши друге місце після «Карпат» з Печеніжина. Дебютуючи в еліті, сільські футболісти одразу посіли п’яту сходинку з-поміж 12-ти колективів.
Перший успіх прийшов до команди у 1984 році, коли вона зуміла здобути Кубок Івано-Франківщини, перегравши у вирішальній грі «Сільмаш» з Коломиї. Щоправда, на той момент «Маяк» вже представляв не Підгір’я, а Богородчанський район загалом: команду добровільно-примусово «перетягли» у райцентр. Тож «бронзу» зразка 1986 року «Маяк» здобував вже під богородчанською вивіскою. Тренував команду Юрій Шулятицький.
В Підгір’ї відновили команду у 1990 році. Вона виступала у першості області серед сільських команд. В 1991 році «Маяк» став чемпіоном України серед сільських колективів. Фінал змагань проходив наприкінці жовтня на Богородчанщині.
Команда райцентру тим часом під різними назвами («Дружба», «Флоріан», «Бистриця» і навіть ФК «Богородчани») стабільно, але без особливого блиску виступала в чемпіонаті Івано-Франківщини. Повторити свій «бронзовий» успіх їй вдалося лише одного разу, в сезоні 1996-97 рр. (чемпіонат проходив за схемою «осінь-весна»).
І лише в 2012-13 рр. місцевий «Газовик» (цю назву команда отримала у 2004 році) увійшов до числа лідерів обласного футболу, двічі поспіль здобуваючи «срібні» нагороди. В 2013-му команда поклала «срібні» нагороди у кубок Івано-Франківщини (у вирішальному матчі «газовики» здолали ФК «Турка»). На цій високій ноті команда несподівано припинила своє існування.
Саме гравці «Газовика» склали «основу» підгірського «Оскара», що був створений на початку 2014 р. (в теперішньому чемпіонському складі їх нараховується ціла дюжина). Свій дебютний сезон команда пройшла без жодної поразки, здобувши титул чемпіона і володаря кубка Богородчанщини, а також перемогла в Кубку чемпіонів міст і районів області. Відтак її включили до складу учасників чемпіонату області 2015 року…

Чемпіони Івано-Франківщини (1934—2010)
12 разів — «Хімік» Калуш (1952, 1955, 1958-61, 1966-67, 1969, 1975, 1978, 1995)
9 разів — «Нафтовик» Долина (1964, 1979-80, 1983-84, 1989-90, 1994, 1997)
7 разів — «Електрон» Ів. -Франківськ (1971-74, 1976-77, 1985)
4 рази — «Ревера» Станиславів (1934-35, 1937-38), «Спартак» Станіслав (1946, 1949, 1951, 1953), «Карпати» Яремче (2007-09, 2012)
3 рази — «Бистриця» Надвірна (1963, 1965, 1988), «Дельта» Гвіздець (2003-05)
2 рази — «Локомотив» Івано-Франківськ (1981-82), «Колос» Голинь (1986-87), «Пробій» Городенка (1999 (в), 2001), «Карпати» Коломия (ФК): 2011, 2013
1 раз — «Погонь» Стрий (1936), «Стшелєц-Гурка» Станиславів (1939), зб. Калуша (1947), «Динамо» Станіслав (1948), ДТСАРМ Станіслав (1950), «Іскра» Коломия (1954), «Буревісник» Коломия (1956), «Харчовик» Станіслав (1957), ЛК «Осмолода» Перегінське (1962), «Карпати» Коломия (ЛК) (1968), «Будівельник» Калуш (1970), «Покуття» Коломия (1991), «Хутровик» Тисмениця (1992), «Лімниця» Перегінське (1993), «Автоливмаш» Ів. -Франківськ (1996), «Енергетик» Бурштин (1998), «Техно-Центр» Рогатин (1999), ФК «Королівка» (2000), «Тепловик» Ів. -Франківськ (2002), «Цементник» Ямниця (2006), «Карпати» Печеніжин (2010), «Карпати» Брошнів-Осада (2014), «Оскар» Підгір’я (2015)
Володимир ГОРОЩАК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники