КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Щоб і сліду не було

Щоб і сліду не було

08:02:37, 10 Жовтень 2017

В Івано-Франківську планують демонтувати 150 незаконно встановлених малих архітектурних форм. Про[...]

No thumbnail available

Прикарпатські пенсійники до перерахунку пенсій готові.

06:51:27, 10 Жовтень 2017

Слово за Парламентом Впродовж останніх днів «гаряча лінія» Пенсійного фонду є дійсно «гарячою». Сту[...]

Резервістів кличуть на збори

Резервістів кличуть на збори

07:28:04, 8 Серпень 2017

Івано-Франківську необхідно направити 50 резервістів на 30-денні військові збори на Яворівський полі[...]

Перший дзвоник кличе

Перший дзвоник кличе

07:25:42, 8 Серпень 2017

Цього року за парти івано-франківських шкіл сядуть 3 тис. 108 першокласників. Про це повідомив ди[...]

«Срібло» Кубка Європи

«Срібло» Кубка Європи

06:11:27, 8 Серпень 2017

У румунському місті Арад завершився Кубок Європи з дзюдо серед спортсменів до 21 року. У ваговій [...]

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

07:40:34, 8 Серпень 2017

В Івано-Франківську продовжуються роботи на кільцевій розв’язці на Привокзальній площі. Минулого тиж[...]

Важкоатлети вибороли медалі на чемпіонаті України

Важкоатлети вибороли медалі на чемпіонаті України

07:19:55, 8 Серпень 2017

У Хмельницькому закінчився чемпіонат України серед молоді до 23 років з важкої атлетики. Вероніка[...]

Оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Івано-Франківська

Оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Івано-Франківська

01:34:58, 8 Серпень 2017

Відповідно до статей 7, 43, 44, 45, 46 Закону України «Про автомобільний транспорт», постанови Кабін[...]

Розширення можливостей

Розширення можливостей

06:23:14, 7 Липень 2017

Міська влада продовжує працювати над збільшенням пільг і знижок, які надаватиме  «Картка іванофранкі[...]

Палац – громаді

Палац – громаді

06:21:30, 7 Липень 2017

Міський голова Івано-Франківська переконаний, що палац Потоцьких має бути у власності громади і стат[...]

Палац Потоцьких – місту в пожертву?.

Чому, незважаючи на прийняті рішення,  в остаточному результаті є сумніви

ColagВиконавчий комітет Івано-Франківської міської ради виніс на розгляд сесії міськради проект рішення «Про укладення договору пожертви», згідно з яким ТОВ «Карпатська нафтова компанія» пожертвує місту, а місто прийме в комунальну власність військове містечко № 4, що розташоване за адресою вул. Шпитальна, 5. Тобто палац Потоцьких «для використання об’єкта нерухомості з метою задоволення мистецьких, соціальних, культурних, рекреаційних потреб громади міста, з правом виконання будь-яких робіт та прийняття будь-яких рішень, необхідних для досягнення мети використання об’єкта нерухомості» нинішній власник пам’ятки архітектури Олег Бахматюк обіцяє віддати громаді.  В черговий раз!

Ще десять років тому новітній «Потоцький» затіяв з владою гру щодо передачі цього об’єкта в комунальну власність. Тоді, правда, йшлося не про «пожертву», а про «подарунок».
Відразу після Помаранчевої революції, яка, власне, змусила підкорегувати плани на такий ласий шматок в центрі міста, було проведено масу ритуальних піар-танців довкола палацу: прес-конференції, виступи представників влади в ЗМІ з історіями про те, які грандіозні плани виношуються щодо реконструкції палацу, якщо він повернеться у комунальну власність. Розпинався направо і наліво в благих намірах і сам Олег Бахматюк, який завдяки відомій оборудці з Міноборони тоді вперше приміряв на себе публічну славу.
І ось сталося: 30 січня 2007 року на сесії Івано-Франківської міської ради 50-ма голосами (з 60-ти) було підтримано рішення про передачу у комунальну власність територіальної громади міста Івано-Франківська майнового комплексу «Палац Потоцьких». Олег Бахматюк «подарував» палац місту. Однак майже одночасно він не забарився «подарувати» цей об’єкт  й Івано-Франківській обласній владі. А що – мав шкодувати?!. Обласна рада теж поспішила проголосувати за рішення взяти на баланс цей об’єкт у свою комунальну власність. Так виник майновий конфлікт між містом та областю. А тим часом акти прийому-передачі Олег Бахматюк не підписав ані з містом, ані з областю. Як буде тепер?
Безпосереднім учасникам попередніх ініціатив щодо передачі Палацу Потоцьких до комунальної власності міста чи області – міському голові (2006—2015 рр.) Вікторові Анушкевичусу та голові обласної ради (2006—2010 рр.) Ігореві Олійнику, а також міському голові (1996—2006 рр.) Зіновієві Шкутяку, при якому (але не з його волі) палац  і перейшов у приватну власність, ми поставили три питання: 1. Що, на їхню думку, тепер спонукало Олега Бахматюка пожертвувати палац міській громаді? 2. Що він зараз може просити від міста взамін? 3. Чому, попри попередні рішення обласної та міської рад, тоді не відбулася передача палацу Потоцьких в комунальну власність?
Віктор АНУШКЕВИЧУС:
1. – Що зараз спонукало Олега Бахматюка передати палац Потоцьких містові, я не знаю. Це треба у нього питати. Але коли свого часу ми з ним про це говорили, то він і тоді казав, що готовий це зробити. Була зустріч, у якій брали участь колишні голова ОДА Роман Ткач та його перший заступник Андрій Романчук, Олег Бахматюк і я, на якій ми про це домовилися.
2. – Що він може захотіти взамін, теж не знаю. Можу лише сказати, що тоді йшлося про те, що у Бахматюка у місті було ще кілька об’єктів, котрі перейшли у його власність за договором міни, і якщо він передасть палац Потоцьких містові, жодних перешкод щодо їх використання і подальшого розвитку не повинно бути.
3. – Передача палацу Потоцьких до комунальної власності міста тоді не відбулась через те, що почалось, так би мовити, перетягування канату. Ігор Олійник, який тоді був головою обласної ради, вважав, що палац повинен належати області. До того часу ніяких рухів зі сторони обласної влади не було. І лише коли вони взнали, що палац може бути переданий містові, то заворушилися. Тоді обласна рада ухвалила рішення про прийняття палацу Потоцьких до спільної власності громад області. Хоча голова ОДА Роман Ткач  був на боці міста. Але, зрештою, цього так і не відбулось.
Ігор ОЛІЙНИК:
1. – Питання не в тому, що спонукало Бахматюка передати Палац Потоцьких, а в тому, що би там тепер мало бути, щоб він став окрасою області і міста. Я так би ставив питання. А те, що зараз його спонукало до такого кроку, я не можу сказати. І це не основне. Основне зараз – дати з тим всім раду, щоб це справді використовувалось для потреб міста і області, як я колись про це говорив, і щоб все це не перетворилось у черговий бізнес-проект.
2. – Що Олег Бахматюк може захотіти взамін, я теж не можу сказати. Свого часу він ніяких умов не ставив. Ніяких домовленостей не було. Принаймні зі мною. Мені про це нічого не відомо. Ми вирішували це питання на користь громади. Планували у палаці Потоцьких створити обласний культурний центр. Там мали бути обласна бібліотека і обласний краєзнавчий музей, інші речі, які б стали візитівкою Івано-Франківщини.
3. – Тоді не відбулась передача палацу Потоцьких, бо почались якісь ігри. Рішення про згоду на його прийняття до спільної власності громад області обласна рада ухвалила швидше, ніж рішення міської ради про прийняття до комунальної власності міста. Ви ж подивіться на хронологію цих рішень. Це важливо. А потім, я так розумію, почалися якісь ігри за моєю спиною і за спиною обласної ради. Я тоді не мав ніяких домовленостей ні з ким. І зараз я би хотів, щоб у палаці Потоцьких зробили щось для добра усієї громади області і міста.
Зіновій ШКУТЯК:
1. –  Я не знаю, які речі зараз спонукали Олега Бахматюка передати палац Потоцьких містові. Думаю, він просто зрозумів, що це місце, звідки фактично починалося місто, не варто тримати у приватній власності і його треба передати громаді.
2. – Не думаю, що місто може запропонувати Бахматюку щось взамін. Думаю, що те, що він у місті хотів мати, уже було в його власності і дещо з цього він уже, здається, продав. В принципі, Бахматюк, наскільки я знаю, уже давно обіцяв передати палац Потоцьких і ніяких умов при цьому не ставив.
3. – Передача палацу Потоцьких місту чи області досі  так і не відбулась, бо, наскільки я розумію, не було досягнуто остаточної згоди з власником, він не поставив свій підпис під документами. Зараз про це теж ідуть лише розмови. Але у міської влади, мабуть, уже є попередня згода власника, хоча остаточного рішення офіційно ще теж немає.
До теми

Палац Потоцьких перейшов у приватну власність у 2004 році. Тоді між Міністерством оборони України (за часів міністра Євгена Марчука) та «Прикарпатською фінансовою компанією» (власник Олег Бахматюк) було укладено договір міни, згідно з яким військове містечко № 4, що розташоване за адресою вул. Шпитальна, 5, а також будинок офіцерів,  генеральський особняк на вулиці Шевченка та шість гектарів військової частини в районі вулиці Національної гвардії обмінювались на кілька квартир для військових.  З часом більшість об’єктів, які належали «Прикарпатській фінансовій компанії», перейшли в інші руки. Наприклад, більшість земельної ділянки на території військової частини в районі вулиці Національної гвардії відійшла до структури «Індустріальний союз Донбасу», а потім – ще далі…

Коментар фахівця

Ігор ПАНЧИШИН, архітектор-реставратор:
Палац Потоцьких – це умовна назва. Офіційно пам’ятка називається «Комплекс споруд з брамами». Всі бачать, в якому вона стані. Фактично там лише одна споруда ціла і в нормальному стані.  Дві споруди  головного фасаду не досліджені. Туди ніхто не заглядав. Там є проблеми з фундаментом, зі стінами, інші. Найцінніший – триповерховий корпус у глибині. У ньому багато нашарувань і, очевидно, в підвальних приміщеннях є первинні елементи конструкції.  Австрійці там багато перебудували, але ці перебудови теж цінні як австрійська мілітарна архітектура.
Найперше на території пам’ятки і довкола неї необхідно провести тотальні археологічні дослідження. Адже там і військова вежа-бастіон, і можуть бути різні військові елементи фортеці. Крім цього, це і культурний шар. Поки там не буде зроблена археологія, то не можна ні про що дальше говорити. Тому необхідно починати з реставраційних кроків. Це і архівні дослідження, обстеження, детальні обміри, зондажі і по конструкції, і по землі, фіксація. Це –першочергово. І потім уже визначатися, що там можна робити, що треба демонтувати, а що необхідно реставрувати.
Паралельно можна займатися ескізним проектуванням створення там мистецько-культурного центру і, в першу чергу, – музейно-виставкового комплексу. Відповідно ув’язуючи все це з містобудівельними речами і генпланом. Тобто, з валами і доколишньою територією. І у цьому сенсі будівництво там церкви дуже злочинне. Розбирання будиночка садівника теж. Хоч окремі будинки там і не позначені пам’ятками, але все це – історико-архітектурна заповідна територія, затверджена відповідним положенням у 1998 році, яке ніхто не відміняв. Тому все, що будується у цій зоні, – незаконне.
Все це можна зробити швидко, а можна тягнути безкінечно довго.  Але якщо міська влада каже, що гроші на це є, то їх треба поетапно виділяти кожного року.  Тим більше, що затверджена програма реставрації пам’яток архітектури до 2018 року. Нехай не роблять зараз ратушу, бо вона ще не впаде, нехай не зроблять кілька підсвіток будинків, а нехай починають із цього. Археологія – процес довший і також залежить від погодних  умов,  але зараз ще можна починати. Робити обміри – так само.  Правда, до реставрації треба залучати фахівців, яких у Івано-Франківську нема.  Є люди, які мають відповідні ліцензії, але не мають досвіду роботи. Тому треба або їх запрошувати з інших міст, або, на кшталт містобудівної ради, створювати консультативну раду з питань охорони культурної спадщини і визначати поетапність досліджень.  Якщо братись до цього вже, то роботи мінімум на два роки.  Дослідну частину можна зробити за рік.

Хвалимир ВЛАДІВ

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники