КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Щоб і сліду не було

Щоб і сліду не було

08:02:37, 10 Жовтень 2017

В Івано-Франківську планують демонтувати 150 незаконно встановлених малих архітектурних форм. Про[...]

No thumbnail available

Прикарпатські пенсійники до перерахунку пенсій готові.

06:51:27, 10 Жовтень 2017

Слово за Парламентом Впродовж останніх днів «гаряча лінія» Пенсійного фонду є дійсно «гарячою». Сту[...]

Резервістів кличуть на збори

Резервістів кличуть на збори

07:28:04, 8 Серпень 2017

Івано-Франківську необхідно направити 50 резервістів на 30-денні військові збори на Яворівський полі[...]

Перший дзвоник кличе

Перший дзвоник кличе

07:25:42, 8 Серпень 2017

Цього року за парти івано-франківських шкіл сядуть 3 тис. 108 першокласників. Про це повідомив ди[...]

«Срібло» Кубка Європи

«Срібло» Кубка Європи

06:11:27, 8 Серпень 2017

У румунському місті Арад завершився Кубок Європи з дзюдо серед спортсменів до 21 року. У ваговій [...]

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

07:40:34, 8 Серпень 2017

В Івано-Франківську продовжуються роботи на кільцевій розв’язці на Привокзальній площі. Минулого тиж[...]

Важкоатлети вибороли медалі на чемпіонаті України

Важкоатлети вибороли медалі на чемпіонаті України

07:19:55, 8 Серпень 2017

У Хмельницькому закінчився чемпіонат України серед молоді до 23 років з важкої атлетики. Вероніка[...]

Оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Івано-Франківська

Оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Івано-Франківська

01:34:58, 8 Серпень 2017

Відповідно до статей 7, 43, 44, 45, 46 Закону України «Про автомобільний транспорт», постанови Кабін[...]

Розширення можливостей

Розширення можливостей

06:23:14, 7 Липень 2017

Міська влада продовжує працювати над збільшенням пільг і знижок, які надаватиме  «Картка іванофранкі[...]

Палац – громаді

Палац – громаді

06:21:30, 7 Липень 2017

Міський голова Івано-Франківська переконаний, що палац Потоцьких має бути у власності громади і стат[...]

Рейвах на кордоні

Від любові до ненависті, як відомо, крок.  А в політиці – ще менше. Свідченням цьому – багаті на «любов» і «зраду» українські політичні стосунки, чи не

Former Georgian president Mikheil Saakashvili accompanied by Ukrainian opposition leader Yulia Tymoshenko gestures as they leave a train to Lviv after it was cancelled, at a railway station in Przemysl, Poland September 10, 2017. REUTERS/Gleb Garanich

найсвіжішим прикладом з яких є історія відносин між Петром Порошенком і Міхеілом Саакашвілі. Зараз їхні стосунки доведені до повного абсурду, за неприглядним розривом двох гіперамбітних політиків в Україні спостерігає мало не весь світ. Недільний «цирк на дроті» на українсько-польському кордоні, що посприяв цьому, – ще далеко не кінець історії. Немає сумніву, що в обидвох сторін конфлікту вистачить  і впертості, і наснаги, і винахідливості продовжувати цю «війну»,  від якої насамперед страждає імідж України.

А як гарно все починалося!.. На першому році свого президентства Порошенко запросив у владу кількох «варягів», себто іноземних економістів, правників, політиків. Серед них був і колишній президент Грузії, що прославився в себе на батьківщині швидкими й ефективними реформами. Петро Олексійович тоді не скупився на комліменти Міхеілу Ніколозовичу і взагалі поводився з ним так, ніби зі старшим і досвідченішим товаришем. В один день, у суботу, 30 травня 2015 р. надав йому українське громадянство як особі, «прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України» (цитата з назви президентського указу), та призначив керувати Одещиною, що мала б у його вправних руках стати локомотивом реформ.
Президент особисто представляв нового голову Одеської ОДА на зустрічі з активом області, де зазначив, що знає Саакашвілі як «людину, яка не словом, а ділом довела, що може не тільки демонструвати добрі знання і народжувати креативні пропозиції, але й уміє втілювати їх у життя і змінювати всю країну». Порошенко сказав, що за президентства Саакашвілі Грузія стала більш прозорою, ефективною, завдяки антикорупційній реформі – більш привабливою для іноземних інвесторів, змогла забезпечити справедливість судів і підвищити рівень захищеності громадян, і наголосив: «Такою я хочу бачити Україну, такою я хотів би бачити Одесу».
Та, очевидно, щось пішло не так. Чарівного покращення життя і ситуації в одній, окремо взятій, області не відбувалося. А з часом Саакашвілі почав дорікати Києву за гальмування реформ і поступово з «людини Порошенка» став перетворюватися на несамовитого критика спершу уряду Яценюка, а відтак і політики президента. З поданням Саакашавілі в листопаді минулого року у відставку та подальшим створенням ним опозиційної політичної сили «Рух нових сил» (РНС) прірва між колишніми соратниками стала нездоланною.
Грузинський розворот
Грім з  ясного неба пролунав 26 липня, коли Президент України несподівано для багатьох позбавив екс-голову Одеської ОДА українського громадянства нібито за недостовірну інформацію, подану при його отриманні. Але всім було ясно, що інформація (навіть якщо й недостовірна) тут не головне. Адже і президентський указ з’явився через тиждень після візиту Петра Порошенка до Грузії, під час якого грузинська сторона піднімала питання екстрадиції Саакашвілі. І пізніше нардеп і радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко говорив про те, що прокуратура Грузії передала Україні факти, які не були відомі їй під час надання Міхеілу Саакашвілі українського громадянства.
Цю шокуючу новину Саакашвілі зустрів у США. Пізніше з українським паспортом він прибув до Польщі, та безперешкодно відвідав ще кілька європейських країн (Литву, Угорщину, Данію, Бельгію), оскільки в Європі та США його кримінальні переслідування на батьківщині вважають політично вмотивованими. А в середині серпня політик анонсував, що повернеться в Україну 10 вересня через пункт пропуску «Краковець» у Львівській області.
Напередодні його приїзду прокуратура Грузії офіційно підтвердила інформацію про звернення до України щодо затримання та екстрадиції Міхеіла Саакашвілі. Але ще 6 вересня в Державній прикордонній службі України заявляли, що не мають ніяких доручень від правоохоронних органів про заборону йому в'їзду на територію України. Тим не менше, ситуація з кожним днем нагніталася і ставало зрозуміло, що тихого і мирного повернення вже не буде.
Жорстка лінія
Спочатку очікувалося, що Саакашвілі перетне кордон у пункті пропуску «Краковець», але там очікували «тітушки», яких уже перейменували у «петюшки». Тоді він разом з нардепами і журналістами, що його зустрічали, вирішив їхати потягом «Інтерсіті» Перемишль-Київ, однак потяг затримали,  оголосивши, що в ньому є «особа,  в якої немає підстав для в'їзду на територію України». Тому політик автобусом поїхав на пункт «Шегині». Польські прикордонники його пропустили, а ось у нейтральній зоні автобус «застряг» через те, що українська сторона закрила кордон у найзашкарубліший спосіб, характерний для попередньої «злочинної» влади – під приводом замінування. Але Саакашвілі все ж прорвався в Україну (його практично пронесли на руках прихильники), не пройшовши прикордонний контроль.
Після цього у МВС заявили, що під час прориву кордону прихильниками Саакашвілі отримали тілесні ушкодження 11 поліцейських та 5 прикордонників, а поліція Львівської області відкрила кримінальне провадження за ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України). Один з лідерів РНС Юрій Дерев’янко в ефірі телеканалу «Newsone» заперечив прорив кордону, назвавши це евакуацією. «Ніякого прориву не здійснювалось, а відбувалась об’єктивна необхідність рятувати людей, їхнє життя і здоров’я в умовах крайньої необхідності», — заявив депутат, маючи на увазі повідомлення про замінування.
Влада ж продовжувала гнути жорстку лінію. У понеділок президент Порошенко, коментуючи ситуацію, заявив про те, що «скоєний злочин, бо є конституційний принцип недоторканості державного кордону». «Це питання національної безпеки держави. І мені байдуже, хто порушує державний кордон: чи бойовики на сході, чи політикани на заході. Має бути абсолютно чітка правова, юридична відповідальність», – наголосив він. А міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, у свою чергу, пообіцяв, що всі, хто брав участь в інциденті на кордоні, будуть впізнані і притягнуті до відповідальності.
Тим часом Міхеіл Саакашвілі прибув до Львова, де розповів, що у нього на українському кордоні з автобуса поліцейські «вкрали» паспорт, який він там залишив, коли прихильники проводили його через кордон. Поліція ці звинувачення заперечила. А вже у вівторок, коли йому вручали адмінпротокол про порушення кордону, лідер партії «Рух нових сил» офіційно заявив, що його паспорт зараз знаходиться у кабінеті Президента України і про це йому відомо «від дуже і дуже поінформованих джерел».
Що це було?
Найцікавіше у всій цій доволі дикій історії те, що ніхто не може толком пояснити, кому вона вигідна. Якщо говорити про політичну ревність, то Порошенко і Саакашвілі – політики, що десь співмірні за своїми амбіціями та схильністю до популізму. Однак грузинський екс-президент аж ніяк не може бути конкурентом главі Української держави на його рідному електоральному полі. Через недостатній термін проживання в Україні Саакашвілі не може балотуватися ні в президенти, ні в парламент.
Єдиною загрозою, як вважають деякі місцеві спостерігачі, може бути хіба що його спроба створити потужну політичну силу на базі розрізнених опозиційних партій. Але чи така вже страшна ця загроза для нинішньої влади, коли поки що за партію Саакашвілі готові голосувати близко 2% населення? Тоді не виключено, що такими надто перебільшеними і відверто невиправданими діями, таким рейвахом відволікається увага людей від чогось значно суттєвішого.
Тарас ТКАЧУК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники