КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Руслан МАРЦІНКІВ: «Ми почали вирішувати ті проблеми, які не вирішувалися роками»

1 червня Руслан Марцінків перетнув екватор каденції на посаді міського голови Івано-Франківська. Це час для підбиття проміжних підсумків роботи очолюваної ним міської влади і визначення пріоритетів на наступний період каденції. Про основні здобутки за два з половиною роки   і подальші плани, виклики, які стоять перед органами місцевого самоврядування у часі проведення реформ, та співпрацю з депутатами Верховної Ради, обраними від міста, Руслан Романович розповів у редакції «Західного кур’єра». Тут він також поспілкувався з представниками місцевих засобів масової інформації та відповів на запитання від читачів нашої газети, які надійшли до рубрики «З перших уст».

– Руслане Романовичу, зараз ви, образно кажучи, перетнули екватор каденції перебування на посаді міського голови. Що за цей період ви б зарахували до основних здобутків міської влади, а що до невдач і чому?
– Найбільшим здобутком за ці два з половиною роки вважаю те, що триває системний благоустрій Івано-Франківська. Ми почали вирішувати ті проблеми, які у місті не вирішувалися роками. Вже всі звикли до ремонтів дворів, реконструкції парків і скверів, благоустрою. Майже щодня з’являються один-два нові сучасні павільйони на зупинках громадського транспорту, розпочинається благоустрій тієї чи іншої території.
Найбільший проект, який ми почали втілювати в життя, – це будівництво нового моста на Пасічну, про що говорили десятиліттями. Надіюся, що до кінця каденції воно завершиться і міст успішно введемо в експлуатацію.
Другий важливий напрямок – це розвиток комунального транспорту. Від розмов про це ми перейшли до діла і почали закуповувати як тролейбуси, так і автобуси. Думаю, що така системна робота дасть плоди до кінця каденції. Але уже зараз є перший результат – шість нових великогабаритних автобусів на 27 маршруті. Я спілкувався з мешканцями, які ним користуються, і вони кажуть, що це вже зовсім інша якість перевезень.
Кілька амбітних проектів, які ми розпочали, зараз ще не завершені, але згодом вони стануть окрасою Івано-Франківська. Це реконструкція площі Міцкевича і вулиці Лесі Українки. Дуже правильно центральну частину міста робити пішохідною. І те, що зараз ремонтуємо невеличкі вулички в історичній частині міста, теж є великим позитивом. Думаю, що мешканці і гості міста належно все це оцінять за кілька місяців, коли роботи буде завершено.
Окремо хочу сказати, що в кожній галузі визначені чіткі пріоритетні завдання. Наприклад, у спорті ми ставили завдання не тільки відновити футбольну команду «Прикарпаття», у що мало хто вірив, а й щоб вона вийшла до першої ліги, і це сталося. Ми підтримуємо й інші види спорту. Франківськ став столицею волейболу. Діють жіноча і чоловіча команди, які показують непогані результати.
Пишаюся тим, що нам вдається будувати нові дитячі садочки. За час моєї каденції введено в експлуатацію уже сім дитсадків, а цьогоріч плануємо ще два. У селі Микитинці новий дитсадок відкриємо 28 серпня, на День села, і будемо докладати усіх зусиль, щоб у грудні відкрити дитсадок на вулиці Хоткевича, 11-А.
Загалом, зараховую до здобутків і запровадження у місті системи електронних торгів «Прозоро» на закупівлю товарів, робіт і послуг від 50 тисяч гривень. Завдяки цьому, наприклад, будівельні роботи у нас виконуються у два-три рази дешевше, порівняно з іншими містами, і це економить кошти міського бюджету. Хоча ця система має достатньо великий «мінус», бо дешевше — не завжди якісніше, і це є проблемою усіх тендерних закупівель. Також маємо уже кілька судових позовів до тих підприємців, які виграли тендери, але так і не розпочали роботи. Наприклад, у тендері на будівництво фонтану перед стоматкорпусом на вулиці Незалежності перемогла столична фірма, яка запропонувала на 1 млн. 200 тисяч меншу ціну, ніж конкуренти, але за сім місяців до виконання робіт так і не приступила.
Ну а одна з моїх найбільших помилок, мабуть, та, що я поставив перед собою і підлеглими занадто амбітні плани і ми розпочали у місті дуже багато робіт. Можливо, треба було менше розпочинати, щоб вчасно все завершувати. Але сьогодні ситуація з фінансами у місті дуже плачевна. Такого вже не було років з 5-6, ще з часів правління Януковича, коли фінансування відбувається у ручному режимі, бо грошей фактично немає. Будь-яка центральна влада, уряд чи Президент, які ідуть на президентські чи парламентські вибори, завжди централізують кошти і забирають їх з місцевих бюджетів на виконання своїх програм, щоб показати людям, як вони про них дбають. Тому ми зараз живемо у такий період, коли кошти обмежені і внаслідок цього місто було змушене взяти запозичення.
– У вас був досвід роботи секретарем міської ради, депутатом обласної ради та Верховної Ради, а що для вас стало несподіванкою на посаді міського голови, яка робота видалася найважчою?
– Робота міського голови справді найважча. Тут відповідальність набагато більша і набагато більше спілкування з мешканцями. За два з половиною роки тільки офіційно на прийом до мене прийшло 8 тисяч 900 мешканців. З кожним індивідуально треба поспілкуватися, знайти підхід до людини і шляхи вирішення її проблем, досягнути певного компромісу. Я вже не кажу про спілкування на вулиці чи під час «прямих ефірів» на радіо і телебаченні, які відбуваються постійно. За кожним зверненням якась конкретна проблема людини і не завжди я її можу вирішити, бо є питання, які не у компетенції міського голови. Найважче працювати сім днів на тиждень з 7 до 22 години і постійно спілкуватися з людьми, з підлеглими. Це достатньо насичений, напружений графік.
– Коли у місті затвердять генеральний план і які найбільші проблеми із забудовами?
– Протягом літа генплан буде ухвалений. Він уже є. Але у нас до нього були певні зауваження. У генплані не були враховані нові парк, дитсадок і школа у мікрорайоні Пасічна, перспектива розширення міського кладовища і будівництво нових транспортних розв’язок та двох мостів, які ми хочемо збудувати. Один з них – на Загвіздя з вулиці Берегової і другий – попри Микитинці на Хриплин. Ці зауваження ми направили проектантам для врахування у генплані, тому його ухвалення дещо затяглося. Думаю, у червні новий генплан офіційно представимо і проведемо громадські слухання, а у липні-серпні його ухвалить міська рада.
Будівництво – це непогано, бо це розвиток економіки і створення робочих місць, але воно повинно бути якісним і враховувати інтереси громади, а не лише забудовників. Ми домоглися того, що у нових будинках проектують підземні паркінги, у дворах – дитячі майданчики, а у нових мікрорайонах – об’єкти соціальної інфраструктури. Нові проекти виготовляють на зовсім іншому якісному рівні.
А основною проблемою із забудовами вважаю недосконалу систему регулювання. Повноваження держархбудконтролю ніби-то передали на місця, але право реєструвати декларації на початок будівництва залишили у Києві. І якщо забудовники не можуть вирішити ті чи інші питання з будівництвом на місці, то вони їдуть вирішувати їх до Києва. Деякі забудовники взагалі починають будівництво без дозвільних документів, а потім його узаконюють через Київ чи через суди. І друга проблема у тому, що правоохоронна система, яка мала б контролювати процеси законності будівництва, зараз теж є потужним забудовником. Ви ж подивіться, скільки будинків у нас будує поліція, СБУ, прокуратура…
Але позитивом вважаю те, що ми не дали забудувати зелені зони, парки і сквери. Навпаки, нам вдалося знайти низку земельних ділянок і закріпити їх за містом, виготовити акти на землю, яку вже ніхто не зможе забудувати.
– Чому так повільно відбуваються поточні ремонти основних міських вулиць? Не вистачає техніки, людей, матеріалів?
– Техніка є, але є проблеми із сипучими матеріалами, з асфальтом. Зараз ремонтуємо вул. Бандери, Коновальця, Івасюка. Недавно відремонтували перехрестя вулиць Вовчинецької-Деповської, дорогу до Дем’янового Лазу. Роботи тривають.
– Чи є співпраця з депутатами Верховної Ради, обраними від міста? Над чим, на ваш погляд, вони б мали працювати у парламенті і які закони необхідно ухвалити для підтримки і подальшого розвитку органів місцевого самоврядування?
– Ми готові співпрацювати з усіма, якщо це на користь міста і його мешканців. Недавно була зустріч міських голів з Прем’єр-міністром, на якій порушували питання, що турбують органи місцевого самоврядування. На жаль, багато ініціатив депутатів Верховної Ради ідуть всупереч розрекламованій децентралізації. Сильне будівельне лобі у Верховній Раді хоче скасувати пайові внески забудовників на розвиток інфраструктури. А для нашого міста це 60 мільйонів гривень. Є законопроекти, які передбачають постійне зменшення податків, які мали б йти органам місцевого самоврядування. Мало хто знає, але отой створений дорожній фонд забере від Івано-Франківська від 80 до 120 мільйонів гривень.
Основний критерій співпраці з народними депутатами, обраними від Івано-Франківська, (незалежно від політичної приналежності) – це інтереси нашого міста. Зараз, разом з кількома народними депутатами, я займаюсь питанням залучення державних коштів на будівництво моста. Низка депутатів сприяють залученню коштів на реалізацію інших проектів. Скажімо, Володимир Шкварилюк неодноразово допомагав в отриманні державних субвенцій  на розбудову спортивної інфраструктури, завдяки яким вдалося побудувати спортзал біля німецького озера та майданчики зі штучним покриттям у навчальних закладах. Фірма ПБС, наприклад,  перемогла у тендері на капремонт частини вулиці Галицької, біля радіозаводу, і найближчим часом має приступити до робіт.
– Що дала містові децентралізація?
– Найкраща ситуація була два роки тому, коли  децентралізація дала містові набагато більше коштів. Торік з цим уже були проблеми, які почалися у вересні-жовтні, а цього року ми відчули їх уже тепер, у травні-червні. Зараз ми виплачуємо зарплату і відпускні учителям, маючи 80 мільйонів гривень боргу перед різними підрядниками.
Для органів місцевої влади цей рік буде надзвичайно важким. Скажімо, останні події з реформою освіти і «Новою українською школою» та субвенцією на її втілення. У школах Івано-Франківська цьогоріч буде понад сто перших класів. Техніку закуповує область (хоча гроші мали б надійти органам місцевої влади) лише на вісім класів. При цьому замість сучасних інтерактивних дощок закуповують телевізори. Решту закупівель для реалізації реформи «Нової української школи» хочуть перекласти на місцеву владу.
– Які виклики державні реформи становлять для органів місцевого самоврядування?
– Коли частину податків віддали на місця – це позитив, бо на місцях громада максимально може контролювати витрачання коштів. А ви проконтролюйте кошти, які йдуть на місця з того чи іншого міністерства? Це дуже важко. На місцевому рівні громадянське суспільство завжди краще працює у цьому плані. Це досвід усіх попередніх років. Чим вище сидить розпорядник коштів, тим дорожчою буде виконана робота, а чим ближче кошти опускають на місця, тим вона буде дешевша. Це теж доведено роками. Так, коштів стало більше, але більше стало і видатків. Ми зараз утримуємо профтехосвіту, доплачуємо за півроку зарплату освітянам та медикам і не знаємо, що ще буде далі, а особливо – після виборів. До проведення державних реформ у органів місцевого самоврядування є більше питань, ніж відповідей на них в урядовців. Я можу про це вільно говорити, бо належу до ВО «Свобода». Але мене здивувало, коли представники БПП вже відкрито виступають перед міністрами і ставлять ці проблемні питання. А це означає, що з реформами в державі і їх втіленням на місцях справді щось не так, що з цим справді є серйозні проблеми.
– Які основні завдання ставите перед собою на другу половину каденції?
– Три ключові питання. Перше, звичайно,  міст. Я ніколи не бачив, як будують мости, а зараз маю можливість за цим спостерігати. Там своя специфіка. Це достатньо складний процес. Там навіть бетон інший, який не змогли знайти у місті і треба було спеціально домовлятись з «Івано-Франківськцементом», виплавка заліза, яку можна зробити лише у Запоріжжі. Сподіваюсь, до кінця каденції міст здамо в експлуатацію.
Друге – це розвиток громадського транспорту. Якщо до кінця моєї каденції у нас буде сто нових автобусів і 50-60 тролейбусів, то я думаю, що ситуація з перевезеннями зміниться. До кінця року ми плануємо взяти на обслуговування новими комунальними автобусами найпроблемніші маршрути в Опришівці до онкодиспансеру і до Крихівців. А в перспективі всі великі мікрорайони повинні сполучатися комунальним транспортом. Тоді ми не будемо залежати від приватних перевізників і зможемо ставити їм свої умови.
І третє – це сполучення Південного і Північного бульварів. Це виявилось не так просто, і я розумію, чому попередні мери не могли цього зробити. Бо дуже багато інтересів пов’язано. Це і два ринки, і будинки, які перепродали дуже не простим людям, з якими треба вести перемовини про викуп. Але у нас уже є принципова домовленість з ринками про пробиття там дороги, а це основне. Ми виграли суд з власником МАФу на Тичини, який зараз будемо зносити. І залишається ще проблема з двома квартирами, які треба викупити, але власники поки що ставлять нам захмарні вимоги.
– Коли запрацює сміттєсортувальна лінія, відкриття якої планували ще на День міста?
– Вона є, працює у тестовому режимі, але ми не хотіли спішити з її офіційним відкриттям до Дня міста, бо були деякі суто технологічні зауваження до роботи пресу і сама подача сміття була зашвидкою, працівники не встигали його сортувати. З 35 робочих наразі набрали лише 15, бо це специфічна робота і не кожен хоче за 6,5 тисяч гривень зарплати на руки щодня перебирати сміття.
Також ми домовилися з Міністерством оборони, і у цьому нам дуже допомагав народний депутат Анатолій Матвієнко, про виділення поруч зі сміттєзвалищем у Рибному понад 8 гектарів землі для будівництва сміттєпереробного заводу. Сміття на наш полігон звозять з половини області, навіть з Буковелю. Він уже заповнений на 70%. Тому нам було дуже важливо отримати землю під сміттєпереробний завод. Адже будь-який інвестор, який прийде, захоче землю в оренду не менше ніж на 20 років, щоб бути впевненим, що він собі поверне інвестицію. І це нормально. Також ми спілкувалися з європейськими партнерами, які готові дати як суміжний гранд, так і кредит під будівництво сміттєпереробного заводу. Але це великі інвестиції і потрібна гарантія, що завод стабільно працюватиме і матиме сировину. Йдеться про те, щоб сміття звозити не лише з області, а, грубо кажучи, зі всього регіону. З огляду на проблеми зі сміттєзвалищами у сусідніх областях, це можливо. І якщо такий завод побудують, він буде першим в Україні.
– Комунальні та інші підприємства мають проблеми з працівниками, бо багато людей повиїжджали за кордон. Що може зробити міська влада, щоб утримати їх тут?
– Ми змушені робити гуртожитки. Наприклад, «Електроавтотранс» робить гуртожиток, «Локомотиворемонтний завод» замість профілакторію на своїй території робить гуртожиток, щоб працівники, які приходять на підприємства (а багато є з районів і з сіл), яким важко добиратись і нема де жити, могли тут переночувати. Поки що лише така мотивація можлива, бо конкурувати за рівнем зарплат, навіть у тій же Польщі, ми не можемо. Хоча зарплати помалу теж зростають. Але не завжди є розуміння інвесторів. Мені було неприємно чути, коли представниця одного з інвесторів, до речі, полька, сказала: ми того і вибрали Україну, що у вас дуже дешева робоча сила. Сподіваюся, що найближчим часом на ВО «Карпати» прийдуть інвестори, які налагодять виробництво сонячних батарей. Якщо все вдасться, то вони обіцяють працівникам найвищу зарплату в регіоні. А це викличе додаткову конкуренцію за робочу силу і спонукатиме до зростання рівня зарплат на інших підприємствах міста.
– Недавно Івано-Франківськ удостоївся Призу Європи. Що дають містові такі європейські відзнаки?
– Такі відзнаки – це, перш за все, визнання міста. От приїжджав недавно мер одного з західнонімецьких міст і для нього це було певним знаком, що з Івано-Франківськом сміливо можна мати справи. А німці, особливо західні німці, знаєте, дуже придивляються до України і ще ставляться до неї з недовірою. У 2012 році таку відзнаку отримав Дрезден, а цього року Івано-Франківськ, і для них це певний показник. Це не значить, що у нас у місті нема проблем, бо проблем у нас, насправді, ще багато. Але це значить, що місто динамічно розвивається, має тенденцію до позитивних змін, і це найважливіше.
Складно управляти містом, яке росте і динамічно розвивається. За кількістю населення, інфраструктурою, територіями, які входять в конгломерацію. Тому надзвичайно важливо правильно управляти оцим ростом, оцими змінами. І наші європейські партнери це бачать, вони розуміють, що Івано-Франківськ – одне з небагатьох таких міст в Україні. А велика кількість різноманітних культурних, мистецьких, спортивних подій у нашому місті лише додають нам такого реноме в Європі.
– Які перспективи в Івано-Франківська стати центром ОТГ?
– Ми проводимо консультації, але не проста це справа. Проблема усіх обласних центрів, що села не хочуть з ними об’єднуватися. Земля дорога, і кожен сільський голова хоче бути господарем навіть у найменшому селі, ніж третім чи четвертим війтом в ОТГ. Найближче до об’єднання з нами підійшли села Рибне, Підпечери і, можливо, Підлужжя. Але ініціатива у цьому має бути не обласного центру, а сіл. На сесії міської ради ми задекларували, що готові до об’єднання, і показали механізм, як це має відбуватися. В перспективі, звісно, ОТГ буде. Ми і так уже тісно пов’язані, бо у наших дитсадках, школах, поліклініках обслуговуються, а на підприємствах працюють багато неміських мешканців, і навіть мешканців не приміських сіл. Тобто, де-факто, об’єднання відбулося давно, а тепер треба оформити його де-юре. Але це надзвичайно складно.
– Чи почалася уже підготовка міста до зими і наступного опалювального сезону? Як вирішуватиметься проблема забезпечення теплом споживачів від «Станіславської теплоенергетичної компанії»?
– Почалася. Я підписав розпорядження про звільнення директора «Івано-Франківськтеплокомуненерго» Василя Рущака і призначення на цю посаду Руслана Гайди. Мова йде про підсилення цієї галузі, зважаючи на ситуацію, що склалася. Підприємство має велику заборгованість. А якщо ми не переведемо за рік-півтора споживачів СТЕК на обслуговування ТКЕ, то будуть великі проблеми. Я зустрічався з представником власників СТЕК, і вони декларують, що за півтора-два роки підуть з ринку теплопостачання. Торік нам вдалося 30% споживачів переключити, цьогоріч ставимо собі за мету переключити принаймні не менше. А загалом, щоб переключити райони обслуговування СТЕК до ТКЕ, треба побудувати 12 котелень. І призначення Р.Гайди покликане інтенсифікувати роботи в цьому напрямі. Найважливіше – пережити цю зиму, бо проблеми будуть і з лімітами на газ, і з веденням різних переговорів. І Руслан Гайда саме та людина, яка на цьому етапі може бути керівником цього підприємства. Зрештою, у нього вже є відповідний досвід, він очолював «Теплокомуненерго» і був заступником міського голови з питань житлово-комунального господарства.
– Чи візьмете ви участь у Карпатському форумі з Прем’єр-міністром?
– Я отримав запрощення, але минулого тижня уже мав нагоду спілкуватися з Прем’єр-міністром. Зараз ми працюємо у двох напрямках. У нас є амбітні проекти будівництва моста і будівництва басейну, тому я просив Прем’єр-міністра фінансової допомоги на це від уряду. Розумію, що проблем у місті багато, але ми визначили пріоритети, і я просив допомоги на реалізацію цих двох речей.
– Як місто готувалось до приїзду Президента? Жодних робіт не було видно.
– Ну, як не готувалось? Он, заасфальтували дорогу до перинатального центру… Знаєте, це наш совковий менталітет – готуватися до приїзду високопосадовців. Коли спілкуюся з підлеглими, я їм наголошую, що робота має вестися постійно і системно, а не до певних візитів, подій і заходів. Ми пробуємо від цих речей відходити, але, на жаль, навіть молодому поколінню чиновників це притаманне. Мені подобається, як працює молода команда департаменту комунального господарства, молоді керівники комунальних підприємств, того ж «Електроавтотрансу», які готові працювати краще і рухатися швидше, ніж уся система. У моєму підпорядкуванні шість тисяч людей. Це великий колектив, який потребує постійного вдосконалення, постійної роботи, і хочеться, щоб він ішов в одну ногу.
– Іванофранківці скаржаться на неякісні роботи на міському озері. Чи будуть там усунуті усі недоліки і коли завершиться його реконструкція?
– З озером ми, справді, трохи попали. Це проблема департаменту комунального господарства, який при проектуванні не врахував дуже багато нюансів – освітлення, пірси, лодочну станцію. Я визнаю: так, це одна з помилок, які сталися. Але вона не смертельна, бо роботи ще не завершені і все можна змінити. Зараз триває перепроектування другої черги реконструкції озера і паралельно ведуться роботи щодо освітлення, лодочної станції, пірсів. Підрядник зобов’язався усунути всі недоліки. А на другу чергу проекту реконструкції оголосимо новий тендер. На місці, де стояла сцена, необхідно провести бетонні роботи, а біля «Парк-готелю» потрібні дренажні роботи. Так, це буде довше, але треба, щоб було якісно. А з якістю, направду, є проблеми. Тому дуже часто ми на нарадах заслуховуємо роботу технагляду. Є проблеми з підрядниками. Сьогодні навіть наявність призначень не гарантує того, що роботи будуть виконані. Наприклад, на завершення ремонту вулиці Марійки Підгірянки тендер відбувається втретє. У підрядників є проблеми з робітничими кадрами. Показово, що маленький сквер на Галицькій завершувала четверта за рахунком бригада, бо три попередні поїхали на заробітки до Польщі. Третина тендерів зараз проходять без участі підрядників, такого ще ніколи не було.

ЗАПИТАННЯ ВІД ЧИТАЧІВ:

– Коли ви вирішите проблему з маршрутами на кладовище? Бо те, що робилося напередодні Зелених свят, – це знущання над тими, хто хотів відвідати могили рідних.
– Справді, у суботу перед Зеленими святами з автобусами на кладовище були проблеми. Але у той день, за даними «Міської ритуальної служби», кладовище відвідало понад 15 тисяч людей, що більше, ніж на Великдень. Наступного дня наше комунальне підприємство «Електроавтотранс» на кладовище дало один автобус великого класу та один малий, і такої гострої проблеми уже не було. Ми обговорили це питання, і комунальне підприємство готове на свята додатково виділяти на кладовище ці автобуси.
– Чому цього року у місті такі проблеми з нанесенням розмітки? Подивіться, що зробили на вул. Івана-Павла ІІ!
– Так, я бачив фотографії в інтернеті і обов’язково з’ясую, чому стався такий прикрий збій. Тим більше, що торік розмітку там нанесли нормально. Сподіваюся, що такого, як з нанесенням розмітки на вул. Івана-Павла ІІ, у місті більше не повториться.
– Місту потрібно більше зелених зон, парків і скверів, а не лише нових будинків, бо їхні майбутні мешканці не будуть мати де відпочивати і гуляти з дітьми. Ви обіцяли новий парк на вулиці Целевича.
– Проект нового парку на Пасічній перебуває на стадії експертизи. Потім оголосимо тендер і його переможець розпочне там роботу. Позитивом є те, що ми виділили землю під цей парк. Роботи там справді багато, бо це буде третій за величиною парк після парку Шевченка і парку на вул. Молодіжній.
Зараз тривають роботи з впорядкування скверу на вул. Грюнвальдській, де встановлять нове сучасне освітлення і лавки. Маємо проблему з парком Військових ветеранів, бо підрядник, який виграв тендер, відмовився від виконання робіт, мотивуючи тим, що у нього бракує ресурсів. Тому будемо оголошувати новий тендер. Продовжаться роботи  у парку Шевченка. Будемо упорядковувати зону з виходом на вул. Дорошенка.
Також плануємо продовжити роботи у сквері на вул. Вовчинецькій, біля будинків №№ 202-206. Він буде повністю освітлений. Невеличкі сквери будуть на вул. Миколайчука, біля розворотного кільця, і на вулиці Слави Стецько, ремонт якої зараз завершується.
– Чи знайдете гроші на футбольну команду у першій лізі і що там чути з будівництвом палацу спорту?
– Ми не зраджуємо своїй концепції, що у нашій команді грають лише місцеві футболісти. Вчора підписали ще одного гравця, вихідця з нашої області, який виступав за Охтирський «Нафтовик». Це нападник, якого нам бракувало, і працюємо над подальшим підсиленням нашої команди.
Також ми створили команду U-19 на базі нашого «Тепловика»,  де зможуть грати молоді футболісти, які за віком ще не потрапляють до складу «Прикарпаття».
Що стосується палацу спорту, то зараз мова йде про виділення для цього ділянки, біля «Хет-трик Арени». Ми зійшлися на тому, що там для цього найкраще місце, є можливість під’їзду і паркування транспорту.
Щодо стадіону, то роботи там тривають постійно, але ми не маємо змоги одномоментно виділити кошти на його реконструкцію. За оцінками експертів, для добудови стадіону необхідна інвестиція у сумі від ста мільйонів гривень. Тому роботи виконуємо поетапно. Встановили відеоспостереження і маємо встановити огородження, так звані «клітки» у фанзоні для вболівальників. Відремонтуємо центральні трибуни і тоді перейдемо до інших.
– На День Незалежності концерт буде? Хто виступатиме?
– Буде концерт. Ми ще ведемо перемовини, але швидше за все це буде «Плач Єремії» і Тарас Чубай. Принаймні, мені дуже б хотілося, щоб він приїхав до Івано-Франківська з концертом. Переговори майже завершені, і я думаю, що нам це вдасться. Також виступатимуть місцеві виконавці. І буде хор імені Верьовки. Тобто такі різнопланові колективи. Для Івано-Франківська це вже добра традиція – хороші артисти і якісна музика.
Записав Левко КУТИНСЬКИЙ

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники

Цитата тижня

ЦИТАТА ТИЖНЯ

ЦИТАТА ТИЖНЯ

07:27:51, 7 Липень 2018

Олександр ТУРЧИНОВ, секретар РНБО (Людина-епоха) – Пішов із життя Левко Лук'яненко – справ[...]

Трибуна депутата

Працюємо задля того, щоб кожен мешканець Вовчинця завжди відчував гордість за своє село

Працюємо задля того, щоб кожен мешканець Вовчинця завжди відчував гордість за своє село

07:15:40, 7 Липень 2018

Володимир Фецич, депутат міської ради, фракція ОП «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Мину[...]

Vox Populi

VOX POPULI: Що б ви порадили молодому поколінню, з огляду на ваш досвід?

VOX POPULI: Що б ви порадили молодому поколінню, з огляду на ваш досвід?

06:35:28, 7 Липень 2017

Валерій Петрович, інженер-пенсіонер: – Навчитися культури поведінки, зрозуміти, що круто і модно бу[...]

КУРСИ ВАЛЮТ