КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Що рік прийдешній нам готує…

Прогнозують відомі прикарпатці

ropjanykІгор Роп’яник – художник:
– Прогнози, як відомо, справа невдячна. Дуже хотілось би, звісно, сказати: нарешті, у 2017 році в Україні настане мир, буде нам щастя, добробут і процвітання. Але ж ми реалісти, тому сподіватись, що все буде гладко, не доводиться, а навпаки — будемо набивати собі ґулі, а мо’ й лити сльози...
Але почну з позитивного. Скоріш за все, навесні, чи навіть ближче до літа, Європа з жалем у серці таки подарує нам омріяний «безвіз», аби не виглядати останніми жлобами. Українці тут же рвонуть здійснювати свою мрію, яка, як відомо, у кожного різна — хто засмагати, а хто мити клозети. Охочих виїхати буде настільки багато, що Європа потерпить східнослов’янську навалу якихось два місяці, і, дуже скоро знайде причину, аби застосувати завбачливо прийнятий нею механізм призупинення «безвізу».

Наш народ сприйме цей крок як зраду, причому всю провину покладе на власну владу, пригадавши їй при цьому всі її останні проколи. Наприклад, націоналізацію відомого банку. Народ ще не розібрався, добре це чи ні, але неконтрольоване зростання цін, яке неодмінно відбудеться з початку року, пов’яжуть саме з цією подією. А ще перепад курсу валют дуже дратуватиме бідних українців, адже навіть вартість пучка зелені на франківському базарі тісно пов’язана з курсом «зелені» в обмінниках. Думаю, що 30 грн. за один долар не дуже здивує нас. Незважаючи на підвищення мінімальної зарплати, українці, навпаки, дещо збідніють через підняття вартості продуктів, палива, тарифів. Не виключено, що частина з них втратить роботу, оскільки приватним підприємцям стане невигідно тримати зайвих людей, за кожного з яких слід буде збільшити відрахування у державну казну. До речі, додатковим податковим навантаженням на підприємців може стати запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування, прийняття якого очікується влітку 2017-го. Нещасна українська економіка одночасно зіткнеться і з деяким уповільненням іноземних інвестицій, і з проблемами на фондових біржах, і з кредитами. Тобто відчутно бракуватиме ресурсів, щоб вирватися з проблем, у яких застряли. Коротше, повна торба!
Негаразди в матеріальному становищі людей помножаться на зростання злочинності, насамперед пограбувань, що викличе хвилю невдоволення роботою правоохоронних органів. Все це вкупі настільки накипить, що в середині року люди вийдуть на площі, українців охопить нова революційна хвиля. Втім, третього Майдану не буде. Народ вдовольниться деякими перетасовками в уряді, а то й усуненнями з владних крісел, як-от міністра внутрішніх справ.
Саме в час народних збурень загостриться війна на Сході України. Міжнародні партнери на конфлікт на Донбасі реагуватимуть пасивно, що ще більше розв'яже руки агресору — Росії. Нинішні «друзі» України відвернуться від неї і від осіб, які нині перебувають на політичному олімпі, мовляв, «як ви нас вже дістали зі своїм АТО, корупціонерами і бідними е-декларантами»… Не виключено, що внаслідок такого повороту подій настане новий виток масштабних акцій протесту, в результаті яких боротьба за Крим та Схід розпочнеться з новою силою, і цілком ймовірно, що до кінця року принаймні на Донбасі відновиться українська влада. Цьому великою мірою посприяє відхід із політичного обрію Володимира Путіна через важку хворобу. А може його повалять під час державного перевороту. Або в Росії відбудеться такий же Майдан, як і в Україні. Щось одне з того. Помріяти ж можна, еге ж?!
Яких змін чекати іванофранківцям? Особливо ніяких. Якщо не націоналізують «Буковель», Шевченко далі змагатиметься з Марцінківим в ремонті доріг. МАУ, можливо, знову уступить нашу злітну смугу «Турецьким авіалініям». Спілку художників очолить нова людина. Підніметься вартість проїзду у міських маршрутках. Спорудження Галицького мосту через Бистрицю ще не почнеться. Центр сучасного мистецтва отримає від влади нове приміщення. Пластикову ялинку біля пошти знову поміняють на живу. А може, й не поміняють.
Але то все вилами по воді писано… Отакий з мене Глоба вкупі з Вангою… А якщо серйозно, то хто може знати напевне, як складуться карти для України? Лиш там, на Небі, все відомо: як закерують, так і буде…

SlemkoДмитро Шлемко –  народний депутат України чотирьох скликань, голова обласної організації партії ВО «Батьківщина»:
– Політичне, економічне життя українського суспільства в 2017 році залежатиме від багатьох факторів і, в першу чергу, від того фундаменту, який закладено в році, що минув. А він досить крихкий. Наприкінці року країну сколихнув «Онищенкогейт», який підтвердив, що Україна залишається найкорумпованішою країною Європи, а головні корупціонери знаходяться на найвищих щаблях влади. Його відголоски та нові факти і події, безсумнівно, ще будуть істотно впливати на політичне життя країни. А це значить, що тугий вузол політичних кризових явищ буде зогострюватися. Президент і його фракція у Верховній Раді України, Яценюк і його парламентська команда «Народного фронту» розгубили на політичній ниві весь авторитет, тому як воші кожуха триматимуться нинішньої ситуації і боротимуться за те, щоб не допустити дострокових виборів до вищого законодавчого органу та оновити виборче законодавство. Опозиційні парламентські сили, в тому числі й ВО «Батьківщина», нові партії будуть все робити, щоб під тиском громадськості перезавантажити нинішню владу в 2017 році. Для цього вони використовуватимуть всі політико-масові інструменти протесту і найважливішим аргументом від них буде те, що влада не може справлятися з ситуацією, особливо на соціальному фронті, в боротьбі з державною корупцією, в проведенні позитивних реформ. До того ж абсолютна більшість простих українців не хоче цього надалі терпіти. Тому з весни 2017 року тиск на всі гілки державної влади посилиться і, найімовірніше, приведе до серйозних урядових змін.
Досить напруженою буде й соціально-економічна ситуація. Здирницька тарифна політика уряду доведе багатьох людей до безумства, ціни на продуктовий набір, транспортні перевезення, комунальні послуги поповзуть і далі вверх, інфляція зросте, гривня поступово падатиме і голова НБУ пані Гонтарєва буде розказувати українцям, що причина у відсутності чергового МВФівського траншу кредиту та несприятливій експортній кон’юктурі на сировинну вітчизняну продукцію. Бідність зросте. Хоч куди дальше? Ми і так уже за цим показником остання країна в Європі. Купівельна спроможність простих українців знизиться, а страхи за життя, за майбутнє своє і своїх дітей посиляться. Влада суттєво щось змінити не зможе, бо відсутні професійні реформи в нинішній період, а прагнення перерозподілити і придбати нову власність шляхом приватизації ласих шматків народного добра збережеться, «дерибан» Державного бюджету продовжиться навіть в умовах страху за свої діяння. Така вона мораль нашого державного керівництва. Крім того, вже в 2017 році нам потрібно виплачувати досить значні суми зовнішніх кредитів, взятих нинішньою владою, що теж суттєво вплине на внутрішнє становище країни. Тому рік 2017 буде ще гіршим за свого попередника.
В цій ситуації, на жаль, війна на Сході країни продовжиться, бо кремлівський вождь очікує, що в році наступному до керівництва багатьох країн Європи прийдуть проросійські політичні сили, а також зміниться політика й американського президента щодо тиску на РФ. Такі побоювання для України не безпідставні, бо можуть привести до зменшення економічних санкцій щодо Москви, яка саме на це й розраховує. Однак патріотизм, незламний бойовий дух наших військових, накопичений досвід ведення бойових дій в умовах гібридної війни, усвідомлення, що ніхто не допоможе відстояти незалежність держави, крім самих українців, принесе позитив: Путін не ризикне проводити масштабні військові дії і почне шукати вихід з ситуації. Головне, щоб керівництво української держави не допустило стратегічних помилок.
Достатньо велика європейська спільнота не буде забувати про Україну, однак думки щодо оцінки наших реформ, надання допомоги, в т.ч. й фінансової, розділяться. Окремі країни різко будуть говорити про українські негаразди, про те, що досить кормити нинішніх корумпованих керманичів України, олігархічні корпорації. В той же час, як вексель поваги за героїзм і стійкість, довіри та подяки за це українцям, дадуть безвізовий режим з часовою пересторогою. Однак введуть досить серйозні обмеження для наших громадян щодо перебування на території країн ЄС.
Прикарпаття не є оазисом в гнітючій соціально-економічній ситуації дуржави. Тому всі загальноукраїнські проблеми торкнуться і наших краян. Однак політичні бурі в 2017 році тут будуть значно менші, бо мудрість багатьох місцевих політиків вища столичних. Тому вони в більшості випадків будуть знаходити, як це робили і в цьому році, консенсус. Продовжиться децентралізація, що дасть тим громадянам Прикарпаття, які вже об’єдналися в ОТГ і провели вибори, та черговим новим успішніше вирішувати справи громади. Взагалі місцеве самоврядування почне функціонувати продуктивніше.
Усвідомлюю, що це надто невтішний прогноз, бо згідно з ним ситуація в 2017 році передбачається від нині поганої до ще гіршої. Однак така реальність, а не фальшиві соціально-економічні прогнози від українських чиновників, які не несуть будь-якої відповідальності як за те, що роблять, та і за їхні наслідки. Тому нашим краянам необхідно все робити економно, продумано, щоб в такій складній ситуації гідно вижити.
Тож нехай Новий рік принесе кожному земляку комфорт в сім’ї, відчуття впевненості, що так довго не буде, віру і оптимізм в краще життя, яке обов’язково наступить.

IvanochkoВасиль Іваночко – видавець, краєзнавець:
– В політичному житті особливих змін не буде. Не думаю, що будуть позачергові вибори. Якщо відбудуться, то вийде на гірше. Змінити існуючу владу іншою політичною партією чи силою можливості не бачу, тому що немає такої сили. Політичні сили, які є нічим не кращі одна від одної, не відрізняються одна від одної. Можливо, знайдеться український Наполеон… Поки що не бачу такої фігури чи товариства.
Військовим, хлопцям, що платять здоров’ям та життям за цю країну, ситуація надоїсть, про це уже звучать заяви ветеранських об’єднань. Незадоволення існуючою владою наростає.  Вони будуть заявляти про себе все гостріше, навіть, поставивши чиновнику гранату на стіл… І це буде дієвий крок. Новітні опришки – це єдине, що може врятувати Україну. Можливо, це буде наступний рік.
Стосовно війни. З одної сторони, звичайно, шкода, що москалі нас так «мочать», а ми нічого з того не робимо. Але, з другої сторони, боюся, щоби не було ядерної війни. Що у Путіна в голові – невідомо. Я думаю, якщо його загонять в кут, то він цілком може почати ядерну війну і тут переможця не буде. Сильно йому наступати на граблі і бути великим воїном – не знаю, чи в сучасних умовах це добре. Якщо ж ми попробуємо спокійно перебути цю фазу агресії Путіна, то, можливо, він згодом зосередиться не на нашому напрямку, знайде собі ще десь жертву, може, ми тоді обійдемося меншою кров’ю. Я думаю, що українська територія рано чи пізно буде назад повернута. І Крим, і Донбас. Але це буде за умови, коли розвалиться Росія, що буде неминуче. Чи це відбудеться наступного року? Мабуть, ні. Війна буде продовжуватися. Але цією війною ми достатньо зміцнимо армію. Ми вже на сьогодні маємо одну із модерновіших і найцікавіших армій світу.
До війни наші громадяни звикають. У кожного є своє життя, яке минуче.  Хто хоче втілити свої економічні задуми – він буде працювати у цьому напрямі. Якщо війна не буде поглиблюватися, то економіка буде потрохи розвиватися. Звичайно, якась частина бізнесу втече, але люди настільки звикнуть до війни, що будуть розвиватися навіть у цій ситуації.
Що чекає Україну на міжнародній арені? Згадаймо ситуацію на міжнародній арені століття назад, коли проголосили ЗУНР. Україну тоді не бачили. Європа чи Америка в першу чергу захищала і захищає свої інтереси. Тоді Антанта бачила загрозу від «червоної» Росії, і країни Заходу пожертвували Україною, створивши армію Геллера, озброївши поляків, щоби вони стримали Росію. Так само Європа поводиться і зараз. Вона не хоче втрачати економічний ринок в Росії і буде усіма силами намагатися зробити так, щоб конфлікт на сході України на нас і застряг, і щоб путінська зараза не йшла в Європу. Я не вірю, що нам дадуть безвіз чи економічно хтось нас буде тягнути. Та й наші політичні чинники не дорівнюють бодай тогочасній Польщі сто років назад. Наші дипломати, політики дотепер дбають про окремо взяті свої господарства чи фірми, а не про інтереси держави.
Прорив буде тоді, коли Україна придумає своє «українське чудо» і заставить Європу рахуватися з собою. Я думаю, що рано чи пізно ми відновимо ядерний статус, щоб ніяка зараза не наважувалася посягати на нашу територіальну цілісність.
Хотілося би, щоб Прикарпаття не було областю заробітчан, щоб у нас почала розвиватися хоч якась промисловість. Якщо розглянутись довкола, то в нашій області  найцінніший культурний феномен – це Галич, колишня столиця тих часів, коли наші сусіди звіряли свою політику з Галицькою державою. Вважаю, що необхідно зробити наголос на нашій гордості, на нашому минулому. Якщо би люди усвідомили, що вони нащадки князів наших, то не продавалися б за копійки заради тимчасової вигоди. Ніколи не можна збудувати власну державу, працюючи на когось. Можливо, Галич буде тим важелем, який заставить задуматися прикарпатців – й щось почне змінюватися.
Усі проблеми у нас в голові. Якщо ми зможемо якось переломити психологічне усвідомлення українців і вони почнуть до себе краще відноситись – це стане початком розвитку країни, та й Прикарпаття.
Я – оптиміст, я вважаю, що ми матимемо серйозну і могутню державу. Але чи буде це в наступному році – не знаю.

ChaplunskaНаталія Чаплинська – психолог:
– Почнемо з того, що ми прожили ще один рік протистояння добра і зла. Добро веде і веде до перемоги. Стійкість та мужність нашого народу за свою землю переборює все, що гальмує наш розвиток. Ми творимо себе, як нація з новим, здоровим та усвідомленим мисленням. Це складно і, в той же час, можливо і з добрими результатами. Так було минулого року і буде у майбутньому. Зле буде тим, хто не хоче усвідомлювати і розуміти, що ми як українці відроджуємось, і у вимірі історичного часу це відбувається дуже швидко та інтенсивно.
Війна – то велике зло та трагедія, і в той же час ці події дають нам та нашому народові сили для усвідомлення і змін. Війна – це тимчасово, після таких потрясінь, як правило, починається відновлення та відродження у всіх сферах життя. Ще є одна з особливостей – це мудрість тих людей, які пройшли військові дії та здобули досвід мудрого воїнства. То люди з новим мисленням – їх не так багато, але ще з давніх часів саме такі особистості ставали старійшинами нації чи очолювали державу.  Тому готуймося до усвідомленого вибору нових лідерів нації. В скорім часі будуть нові обличчя в політиці, тому варто орієнтуватись на патріотів України.
Спостерігається і невеликий бебі-бум,  на наступний рік нас буде ще більше. Це теж позитив і добрий прогноз, бо основними змінами на краще буде займатись молодь, ті, хто виріс і виховувався у незалежній Україні.
Думаю, що добрими новинами нас потішить новий президент США Трамп. У нього є цікаві риси характеру, які схожі з нинішнім очільником Росії. Саме бажання бути кращим та першим може зіграти на нашу користь. Бо їхня боротьба за сферу впливу і бажання перемогти може дати для нашої держави добрі результати. Одне насторожує: чи зуміють наші керівники держави та дипломати добре зіграти в цій партії.
На загал – ми навчились відстоювати себе, підтримувати себе, усвідомлювати себе  українською  нацією. Тому прикладімо працьовитості, мужності та наполегливості у реалізації змін на краще, і вони до нас прийдуть. Користуйтесь знаннями з психології. Будуймо мислеформи про добрі справи і переможні результати, і вони здійсняться. Адже правду кажуть: «Не бійтесь мріяти, мрії мають властивість збуватись»!

TomenchukБогдан Томенчук – директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти, поет:
– Це буде рік усталених вже сподівань і остаточного повернення «до тями», усвідомлення того, що нікому, крім нас самих, справжня Україна не потрібна.
Механізми перерозподілу власності будуть працювати достатньо чітко, але зовні майже непомітно.
Обіцянка Євросоюзу залишиться красивою цяцянкою насправді.     Можливо, нам відкриється, нарешті, глибинність російської присутності тут не тільки завдяки її мас-культурі і по факту окупаційним діям. Вона присутня тут своїми приватними власниками і впливом на бізнесові процеси – і то може стати визначальним чинником в майже остаточному оформленні нашого статусу як латентного її протекторату де-факто.
Дай Боже, аби ситуація з «Приватом» була тим, про що каже телевізор, а не тим, про що гомонять кав'ярні... «Старо предание...».
Є велика небезпека, що запущені з таким скрипом процеси начебто суспільного очищення, стануть банальним інструментом зведення міжкланових порахунків. Міграційні процеси – зовнішні і внутрішні – тільки й зможуть, що надати цим обставинам випуклості. Держава буде рухатись у бік безальтернативності наступних виборів. При чому жодного натяку на їх дочасність. Народ все більше ставатиме потенційним електоратом, навіть     східна війна не зможе на це вплинути по суті. Надто багато в кожного буде клопотів, пов'язаних з власне виживанням. Це не похмуро, це реально. Хоч і жорстко. На зміну стратегії великих сподівань прийде тактика маленьких житейських радостей у поведінці кожного. Ми будемо байдужіти один до одного на фоні конкретних клопотів і обставин. Це не означає, що ставатимемо гіршими. Просто прагматизм у нашому виконанні буде саме таким. Тому особливо цінними будуть саме корпоративна єдність, готовність і вміння берегти надбані стосунки, бо таки не хлібом єдиним...
Бережіть тих, котрі не можуть без вас. Бо такі люди – то рідкісне справді щастя, особливо коли настає  «століття самотності».
Прикарпаття? Воно втомилось любити Україну... І потроху буде вчитися любити себе, як і кожен з нас... Та чи кожного з нас? Тому
Хай буде днів, як маку у куті
І вищим від обставин наше кредо.
І оминем житейську ожеледу,
Як будемо з Христом і во Христі...

VolkoveckyiСтепан Волковецький – політик , дипломат, народний депутат України І-го скликання, Почесний голова Івано-Франківської ОО ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка:
– В наступному році катаклізмів не передбачаю. Очікую початок економічного росту, хоча й не такий стрімкий, на який розраховує влада.
Чи буде мир на Донбасі? Принциповим є не мир, а наша перемога. І тепер може бути мир, якщо піти на поступки імперській Росії, здати національні інтереси, в тому числі, територію України. А поки що немає підстав чекати повернення території Донбасу вже у наступному році. Конфлікт набуває замороженого характеру, як в Абхазії і Придністров’ї.
Можна прогнозувати, що т. зв. ДНР і ЛНР опиняться в щораз більшій ізоляції.
На Прикарпатті, як і в усій Україні, триватимуть процеси децентралізації, збільшуватиметься вага і значення місцевих громад, які об’єднуються в ОТГ. Продовжиться будівництво доріг та створення інфраструктури.
В цілому, незважаючи на певні проблеми, процеси в країні йдуть у правильному напрямі.
Одна із проблем в Україні – засилля олігархії, яке спричиняє корупцію, заважає розвитку економіки.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники