КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Сіль забирає землю

Калуш  однією ногою вже перебуває на початку техногенної катастрофи

IMG_0034На Прикарпаття вже роками насувається екологічне лихо. Розпочнеться воно із Калуша, але не омине нікого, адже існує ймовірність потрапляння солей у головну водну артерію нашого краю – річку Дністер. Місцеві чиновники безсилі. Кажуть, протистояти такій стихії соляних розчинів у Домбровському кар’єрі повинна як мінімум державна влада.

IMG_0053Промислова зона на околиці Калуша вражає не тільки напівзруйнованими приміщеннями колишніх промислових гігантів, але й покладами солей, котрі, як виявляється, можуть завдати непоправної шкоди не лише Калушу, а як мінімум усьому Прикарпаттю. На перший погляд, Домбровський кар’єр – це таке собі велике озеро. Насправді ж усі його таємниці криються під водою.

Потенційний вилив солей через дамбу загрожує потраплянням у води Дністра. Тоді вже буде надто пізно, переконані екологи. Питання Домбровського кар’єру вкотре зацікавило депутатів Івано-Франківської обласної ради. Тому вони провели виїзну екологічну сесію саме в Калуші. Щоправда, логічними були зауваження деяких народних обранців, мовляв, усе виглядає так, ніби вони вирішили вкотре просто заговорити це питання і попіаритися на екології. З самого ранку у програмі перебування місцевого парламенту на природі депутати ознайомилися із ситуацією безпосередньо на місці потенційного екологічного лиха. Депутати побували на території Домбровського кар’єру, а також відвідали хвостосховища та провалля на вулиці Вітовського. А вже після наочного знайомства із масштабами проблеми продовжили засідання виїзної сесії у залі палацу культури «Мінерал».
З 2010 року навколо кар’єру відбувається постійне просідання ґрунту. Місце, із котрого тодішній президент України Віктор Ющенко оглядав кар’єр, уже  на 20 метрів затоплене і поховане під товстим шаром солі. Дамба, котру свого часу тут спорудили за 50 мільйонів гривень, також попливла у кар’єр.
«Масштабний процес потребує коштів, причому державного рівня. Наші мізерні кошти втопляться у цьому кар’єрі, і їх ніхто навіть не зауважить», – сказав голова обласної ради Олександр Сич під час візиту до місця екологічної катастрофи.
Навколо кар’єру, куди ще можна хоч якось підійти, видно сліди нещодавніх пікніків. Проте, як запевняють спеціалісти, наближатися навіть на один-два метри до краю берега дуже небезпечно, бо земля постійно тікає з-під ніг. А навколо у радіусі 300-400 метрів можна спостерігати великі тріщини. Вражає і те, що зовсім поряд розташовані дачі мешканців Калуша.
«Це єдине місце у світі, де видобувалися поклади калійних солей близько від поверхні землі відкритим способом. Такі унікальні місця у світі рідко трапляються. Цю ділянку розвідали вперше ще за часів панування Польщі на теренах нашої держави 100 років тому», – розповідає заступник директора науково-дослідного інституту галургії Олег Садовий. Як зауважують науковці, проблеми із добуванням калійних солей саме таким способом передбачали  ще на самому початку цього процесу. Основна небезпека – це потрапляння води у сіль і розчинення мінералів у землі. Тепер південна частина кар’єру, за словами науковця, затоплена шаром розсолів глибиною понад 100 метрів. Кар’єр міг ще років 30 експлуатуватися і давати роботу як мінімум тисячі громадян та цінну продукцію для сільського господарства країни.
«Це навіть не стільки техногенно-екологічна, як соціально-економічна загроза для суспільства, – переконаний Олег Садовий. – На дні мінералізація розчинів становить 400 грам солі на літр води. Багато опадів та ґрунтових вод сприяють розбавленню сировини у верхньому шарі. Кам’яна сіль знаходиться на відстані 30-40 метрів від поверхні утвореного озера».
Потоки солі поступово вимиваються через земляні насипи. Це видно на дамбі хвостосховища. Поступово ці солі рухаються у напрямку Калуша. «Контролювати ці потоки неможливо, оскільки немає спостережних свердловин. Сьогодні ареал засолонення сягає майже тисячі гектарів. Ситуація могла би бути не такою критичною, але зараз бачимо активне просідання землі. Навіть при відносно невеликій повені кар’єр може бути повністю затоплений впродовж однієї-двох діб. У такому випадку доведеться відгороджувати Калуш від усього світу», – наголошує вчений.
За найменшої повені цілком можливе підтоплення навколишніх населених пунктів. До зони екологічного лиха належать села Кропивник, Сівка-Калуська, Мостище, Верхня і Пійло. Як повідомляють представники Держпродспоживслужби, у кожній четвертій пробі води у криницях проблемних сіл спостерігається перевищений вміст хлоридів.
Крім того, на території цих сіл існує загроза виникнення провалля. Сільський голова Кропивника занепокоєний ситуацією, бо за його словами, лише за два дні більша частина його села може бути просто затоплена. Сьогодні села вимагають від обласної ради виділення коштів для виготовлення містобудівної документації. Таким чином, кажуть, можна буде переселити частину сіл у більш безпечне місце.
Обговорення під час сесії були тривалими і напруженими. Доречно зауважив Роман Ткач, що будь-яке виділення коштів не вирішить проблеми. А Петро Книшук наголосив, що із вирішення цього питання обласна влада відстала як мінімум на 26 років.
Понад дві години потратили депутати на вивчення проблемного питання, а  результатом депутатської уваги до екологічного лиха стало звернення до керівництва держави та центральних органів виконавчої влади щодо проведення комплексу робіт для недопущення екологічної катастрофи на території Калуського гірничопромислового району. Як виявилося, доречним став і пункт щодо повторного визнання Калуша зоною екологічного лиха, оскільки попереднє рішення мало часові рамки – всього 90 днів.
«Чим довше відтягується прийняття рішення, тим складніше вирішити проблеми. Щоразу спостерігаються все більші негативні наслідки. Для вирішення проблеми треба працювати у двох напрямках. Якщо говорити про кар’єр, то його треба вичищати від води. А загалом треба створювати виробництво із переробки розчинів. Таким чином можна буде зняти навантаження на навколишні ґрунти», – переконаний геолог.
Народний депутат України від Калуського виборчого округу Віктор Шевченко зажадав конкретного плану дій із локалізації чи навіть закриття наслідків. «Ми бачили і знаємо, що є колосальна проблема. Але якщо є розроблений якийсь проект фахівцями, то давайте його реалізовувати. Я всіляко готовий лобіювати, аби цей процес якомога швидше закінчити. Зараз десятки років триває переливання з пустого в порожнє. Я аж ніяк не хочу бути статистом загибелі людей», – наголосив Віктор Леонідович, акцентуючи на потенційних невтішних наслідках екологічного лиха.
Володимир БОДАК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники