КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Очікували більшого

Очікували більшого

08:04:56, 10 Жовтень 2018

З червня на сортувальній лінії міського сміттєзвалища відсортували дві тисячі тонн вторсировини. [...]

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

Столиця Станиславів 95 років тому Івано-Франківськ набув статус головного міста краю

magistratНа початку ХХ століття, коли Галичина входила до складу Австро-Угорської імперії, її територія була розбита на невеличкі повіти. Центром краю було місто Львів, де працювало галицьке намісництво. Перша світова війна суттєво перекроїла карту Європи. Західноукраїнські землі опинилися під владою ІІ Речі Посполитої.

Відновлена польська держава зіткнулася з певними проблемами в управлінні своїми територіями, які займали майже 390 тис. кв. км. Керувати з центру сотнями повітів було складно та неефективно. Центральна влада була завалена дрібними справами. Така ситуація призвела до утворення т. зв. адміністрацій другої інстанції – воєводств. Цей процес розпочався в серпні 1919 р.

До поділу Галичини справа дійшла лише наприкінці 1920-го, по завершенні польсько-більшовицької війни. Утворюючи нові адміністративні одиниці в умовах післявоєнної Європи, коли кордони ще не були стабілізовані, поляки за міжнародними правилами мусили витримувати усталені історичні межі. Відповідно до розпорядження від 3 грудня 1920 року на землях Східної Галичини утворювалося три воєводства з центрами (столицями) у Львові, Станиславові та Тарнополі. Однак запрацювали вони лише з 1 вересня 1921-го.
Станиславівське воєводство з населенням у майже 1,5 млн. осіб і площею 16,9 тис. кв. км було одним з найменших. Першочергово воно включало в себе 16 повітів. Розміщувалося на крайньому півдні Польщі. Межувало з Румунією, до складу якої входила тоді Буковина, та Чехословаччиною (Закарпаттям).
Станиславівське воєводство майже на чверть перевищувало територію сучасної Івано-Франківської області, адже включало в себе Жидачівський, Стрийський і навіть віддалений на півтори сотні кілометрів Турчанський повіти, які нині належать Львівщині. В 1931-32 році під час уніфікації меж воєводств Турку «передали» до Львова, були скасовані богородчанський і сколівський повіти, а трохи раніше – печеніжинський. Відтак перед ІІ світовою війною Станислвівщина налічувала лише 12 повітів.
Центрами воєводств здебільшого ставали міста з більшою кількістю населення. Станиславів не зовсім відповідав цьому критерію. Згідно з переписом, проведеним у 1921 році, у місті мешкало 28 тис. осіб, тоді як, приміром, у Коломиї – понад 40 тис. Іншими великими містами воєводства були Стрий (27 тис. мешканців), Княгинин (16,5 тис.), Снятин, Турка і Городенка (по 10 тис.).
Цікаво також, що площа «столиці» воєводства заледве перевищувала чотири квадратні кілометри, а густота складала понад 5,5 тис. осіб на 1 кв. км! Станиславів був одним із найбільш заселених міст Польщі, залишивши за цим показником позаду навіть столицю панства – Варшаву.
І все ж, саме Станиславів, зважаючи на вигідне географічне розташування став адміністративним центром краю. Місто бурхливо розвивалося. Великий залізничний вузол щодня приймав і відправляв понад два десятки пар пасажирських потягів у п’яти напрямках, а за кількістю телефонних номерів Станиславів поступався у Галичині лише Львову та Кракову. До речі, саме в будинку колишньої Дирекції залізниць (нині – головний корпус Медакадемії на вул. Галицькій) розмістилася нова адміністрація воєводства. Першим воєводою Станиславова став 38-річний уродженець Львова правник Едмунд Журовський. Він обіймав посаду з 1 вересня 1921 по 18 серпня 1925 року.
З початком 1925 року розпорядження Ради Міністрів Польщі межі Станиславова було збільшено більш ніж у п’ять разів за рахунок приєднання Княгининів, які оточували місто півколом. Населення зросло до понад 50 000 осіб, що вивело місто на третю позицію в Галичині після Львова і Кракова.
Зі встановленням радянської влади у грудні 1939 року адміністративну карту Галичини вкотре перекроїли. Воєводства ліквідували, створивши натомість області. Станіславщина дещо «схудла», оскільки Стрий і Жидачів були передані до новоутвореної Дрогобицької області (вона проіснувала до початку 1959-го). Однак в цілому конфігурація нашого краю, на відміну від сусідніх Львівщини чи Тернопільщини, зазнала мінімальних змін, отримавши нині добре впізнавану форму ромба, що витягнутий з півночі на південь на 185 км, а з заходу на схід – на майже 150 км.
Володимир ГОРОЩАК

ДО ТЕМИ:
А тим часом наприкінці минулого року на офіційному сайті Президента України зареєстрували електронну петицію, згідно з якою Івано-Франківську область пропонують об’єднати з трьома іншими областями у Карпатський регіон.
«Адміністративний устрій України зараз потребує змін, – стверджує автор петиції  №22/019313-еп Віктор Постельняк. – Головною причиною недосконалого адміністративного устрою – роздутий чиновницький апарат. Я пропоную об'єднати Закарпатську, Івано-Франківську, Тернопільську і Львівську області у Карпатський регіон; Волинську і Рівненську області у Волинської регіон; Житомирську, Київську і Чернігівську області у Столичний регіон; Вінницьку, Хмельницьку і Чернівецьку області у Подільський регіон; Черкаську, Кіровоградську і Полтавську області у Центральний регіон; Сумську і Харківську область у Слобожанський регіон; Одеську, Миколаївську і Херсонську області у Причорноморський регіон; Дніпропетровську і Запорізьку області у Дніпровський регіон; Донецьку і Луганську області у Донбаський регіон і АР Крим. Кожний регіон буде складатись з областей, де чиновницький апарат буде значно скорочений. Згодом в регіонах буде проведений набір (на конкурсній основі). Отже, ця реформа дасть змогу: по-перше, заощадити бюджетні гроші, завдяки чому з'явиться можливість підняти зарплатню більш ефективним чиновникам, які будуть набрані за конкурсом. Можливо, це занадто рішучий крок, але зараз Україна переживає свої не найкращі роки, і змінити ситуацію допоможуть тільки швидкі реформи. Повільні зміни йдуть не на користь українській економіці», – мовиться в петиції.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники