КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Очікували більшого

Очікували більшого

08:04:56, 10 Жовтень 2018

З червня на сортувальній лінії міського сміттєзвалища відсортували дві тисячі тонн вторсировини. [...]

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

Своє плекати, сусідів поважати – пограниччя як полікультурний край

IMG_20180921_10461215-річчя факультету туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника відзначили міжнародною науково-практичною конференцією «Культурна спадщина пограниччя» з участю науковців, краєзнавців з Прикарпаття, Львівщини, Тернополя, Волині, а також академії імені Якуба з Парадижу в Гожові Великопольському. Вони не лише розповідали про свої наукові дослідження, а й відвідали Більшівці та Обертин, де свого часу були чисельні польські громади, і навіть дегустували давні покутські страви, описані Оскаром Кольбергом.

Міждисциплінарний підхід дасть дорожню карту до порозуміння

Це я цитую професора кафедри політології факультету історії, політології і міжнародних відносин ПНУ Івана Монолатія. Свій виступ він присвятив дилемам взаємодії у західноукраїнському регіоні як пограниччі «своїх» і «чужих». Розглядає цей регіон як порубіжжя етнічних культур, ідентичностей і спільнот, що створювали «багатоманітну неоднорідність». Вважає маловивченою проблему впливу полікультурності у межах одного простору, до того ж навколо цієї проблеми виникають містифікації, невиправдані припущення, міфи. Радить шукати рецепти, як вести діалог, при цьому не боятися акцентування на складних проблемах. Згадує «архітекторів порозумінь», яких, можливо, і не було багато в нашій спільній історії, але які вчили ставитися з повагою до сусідів.
– Здавна на території Галичини проживали представники різних національностей, і всі вони впливали на формування спільноти цієї території, – зазначає декан факультету туризму професор Володимир Великочий. – Власне питанням культури, етніки, мови, традицій, історії, зрештою, туризму як способу показу цієї культури і промоції цього краю присвячена конференція.
За кількістю учасників вона не була надто чисельною, і це робили свідомо. Як і свідомо не уникали складних питань взаємовідносин національностей, культур, закликаючи спільно долати стереотипи – «неправдиві і несправедливі», яких в українсько-польській історії чимало. Приміром, Володимир Великочий запропонував нову хронологію, що впливає і на концепт Української революції. Науковець вважає, що завдяки революційним процесам на західноукраїнських землях Українська революція може трактуватися як така, що тривала з серпня-вересня 1914 року до середини березня 1923 року (замість звичних дат 1918—1921). Передбачає можливі дискусії навколо цього, але закликає «не дивитися на історію через російські окуляри».
Загалом тематика конференції була різноплановою – спільна спадщина пограниччя, історичні розвідки, туризм, література, гастрономія і навіть морфологія та управління. І все це – через призму, послуговуючись термінологією Івана Монолатія, «єдності різноманіть».
А дещо з почутого спонукає до серйозних запитань: чому Україна, маючи унікальні пам’ятки історії і природні красоти, давні традиції і автентичну гастрономію, за туристичною привабливістю лише на 88 місці у світі? Як збалансувати вплив туризму на довкілля, щоб і привабити мандрівників, але і зменшити навантаження на природно-заповідні території? Чи не варто відновлювати популярні колись шкільні туристичні табори, адже є потреба в малокомфортних (зате недорогих) закладах туристичного відпочинку? Як налагоджувати прикладну комунікацію, щоб знати, чого хоче споживач, й інтегруватися у світовий туристичний простір? Це лише деякі з питань, які виокремила я як пересічний слухач. Для спеціалістів-науковців, думаю, тематика була ширшою, глибшою, яка матиме своє продовження.
– За 10 років, відколи зустрічаємося на таких конференціях, ми бачимо, що протиріч між нами стає менше, а Європа стає ближчою, –  зазначила ректор академії імені Якуба з Парадижу з польського міста Гожов професор Єльжбета Скорупська-Рачинська. – Нас поєднує дуже багато – спільна культура, спільне мистецтво, спільна історія і головне – спільне майбутнє. Ми мусимо нашу культурну спадщину досліджувати для того, щоб долати стереотипи і зближуватися.
Покутські страви  від польського етнографа
Родзинкою конференції стала презентація давніх страв покутської кухні, згадки про які знайшли у працях польського етнографа, фольклориста і композитора Оскара Кольберга. Виявляється, у його чотиритомнику про Покуття є не лише назви страв, які вживало населення цього краю, а й їх опис. Деякі вже майже забуті, а деякі дотепер готують у селах. Студенти під керівництвом доцентів Лілії Лояк та Раїси Загнибіди рецепти відшукали і за ними приготували автентичні смаколики. Ними пригощали, розказуючи про найцікавіші.
На столі, застеленому вишитою скатертиною, у глиняному посуді були шупеня з квасолі на м’ясному бульйоні і товчена квасоля з часником, затерка, кулеша, голубці з квашеної капусти та кукурудзяної крупи, начинка любківська, вареники з картоплею та сиром, присмачені шкварками, студенець або гижки, картопля з сиром і квасним молоком, коржі з маком, спечені на блясі. А до цього, звісно, і пампушки, і буженина, і узвар.
Навіть традиційні борщ і вареники на Покутті мають свої особливості. Вареники часто робили з гречаного борошна, бо не завжди було пшеничне. А борщ готують з заквашеного заздалегідь буряка з додаванням кукурудзяної крупи або пшона, в деяких селах заправляють підсмаженою пасеровкою з борошна, яку називають запражкою. Під кінець додають домашню сметану або вершки.
– Цей борщ і зараз часто включають у весільне меню, –  каже доцент Лілія Лояк, до речі, уродженка Тлумаччини. –  Це як колись для нас була червона ікра, так тепер такий борщ. В ресторанах і готелях теж подають страви за давніми рецептами. Хоча сучасні технології не можуть передати того смаку, які мали страви, приготовлені в печі, в казанку.
Науковець розповідає, що покутські господині готували не три рази на день, а вранці запалювали піч і готували всі страви, які потім упродовж дня споживали. Завжди була перша страва, завжди була зварена квасоля, часто кулеша, а також картопляна зупа.
– Опис цієї зупи теж знаходимо в Оскара Кольберга, як він пише «зупа з кістом», у нас теж так кажуть, – зазначає Лілія Лояк. – Всі страви були корисні, всі продукти натуральні. На таких стравах і я виросла. А дехто з наших дітей їх уже не знає. Ми повинні зберігати ці традиції, час від часу готувати – хоча б у дні великих свят, популяризувати їх, приваблювати туристів. Бо це наша культура, традиції, цінності.
Галина Добош

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники