КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

До уваги платників єдиного внеску!

До уваги платників єдиного внеску!

11:11:19, 10 Жовтень 2017

З 1 січня 2018 року набирають чинності зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на [...]

Щоб і сліду не було

Щоб і сліду не було

08:02:37, 10 Жовтень 2017

В Івано-Франківську планують демонтувати 150 незаконно встановлених малих архітектурних форм. Про[...]

No thumbnail available

Прикарпатські пенсійники до перерахунку пенсій готові.

06:51:27, 10 Жовтень 2017

Слово за Парламентом Впродовж останніх днів «гаряча лінія» Пенсійного фонду є дійсно «гарячою». Сту[...]

Резервістів кличуть на збори

Резервістів кличуть на збори

07:28:04, 8 Серпень 2017

Івано-Франківську необхідно направити 50 резервістів на 30-денні військові збори на Яворівський полі[...]

Перший дзвоник кличе

Перший дзвоник кличе

07:25:42, 8 Серпень 2017

Цього року за парти івано-франківських шкіл сядуть 3 тис. 108 першокласників. Про це повідомив ди[...]

«Срібло» Кубка Європи

«Срібло» Кубка Європи

06:11:27, 8 Серпень 2017

У румунському місті Арад завершився Кубок Європи з дзюдо серед спортсменів до 21 року. У ваговій [...]

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

07:40:34, 8 Серпень 2017

В Івано-Франківську продовжуються роботи на кільцевій розв’язці на Привокзальній площі. Минулого тиж[...]

Важкоатлети вибороли медалі на чемпіонаті України

Важкоатлети вибороли медалі на чемпіонаті України

07:19:55, 8 Серпень 2017

У Хмельницькому закінчився чемпіонат України серед молоді до 23 років з важкої атлетики. Вероніка[...]

Оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Івано-Франківська

Оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Івано-Франківська

01:34:58, 8 Серпень 2017

Відповідно до статей 7, 43, 44, 45, 46 Закону України «Про автомобільний транспорт», постанови Кабін[...]

Розширення можливостей

Розширення можливостей

06:23:14, 7 Липень 2017

Міська влада продовжує працювати над збільшенням пільг і знижок, які надаватиме  «Картка іванофранкі[...]

Тарас БЕНЮК: «Треба жити тим, що маєш тепер»

BeniukІвано–франківський «Новий театр» набирає обертів і ставить на сцені Театру ляльок нові постановки. Тим часом стаціонарна сцена у Народному домі «Княгинин», де ведуться ремонтні роботи, має стати сучасним плацдармом для вистав із відповідним технічним оснащенням. Побачити це можна буде лише наступного року.  Директор «Нового театру» Тарас Бенюк переконаний, що магія театру полягає в тому, що людина після побаченої вистави починає жити іншим життям.  А тому актори намагаються робити свою роботу добре і професійно.  У творчій кар’єрі Тараса Бенюка зустрічалися хороші вчителі, талановиті режисери. Про роботу із знаним режисером сучасності Романом Віктюком та стосунки із народним артистом України Богданом Бенюком – у нашому інтерв’ю.

– Тарасе, зараз оголошено повторний конкурс на посаду директора Народного дому «Княгинин». Чи  буде у вас можливість і надалі продовжувати працювати у тому ж дусі? На що сподіваєтесь? Чи буде новий керівник дотримуватись тієї ж лінії, котра була дотепер?
– Думаю, що так. Попри те, що на сесії 22 грудня було проголошено, що «Новий театр іде у приміщення «Княгинина» як комунальний заклад, у нас все одно окрема структура. Театр не може існувати при Народному домі або ще при чомусь. І всі це прекрасно розуміють. Але Народний дім не закривається. Він буде продовжувати свою діяльність. Не обов’язково щось закривати, аби потім щось відкрити. Те, що «Новий театр» у цьому приміщенні буде працювати і матиме свою площадку, це однозначно.
Народний дім працює трошки за іншим принципом. Там є колективи, котрі складаються із людей, що працюють на інших роботах. А тут, у театрі, люди цілий день на роботі працюють задля того, аби потім випустити продукт. Не можна порівнювати ні в якому разі театр із Народним домом. Далі будемо бачити. Маю надію, що співпраця наша триватиме.
– Ви не боїтеся, що хтось новий може вставляти свої палиці в колеса і тим самим перешкоджати вашій творчості?
– Знаєте, може бути все. Але я маю надію, що цього не буде. Якщо буде, то будемо про це говорити, висвітлювати, дискутувати. Безвихідної ситуації немає.
– Чи переманюєте ви акторів із інших театрів, адже маємо яскравий приклад – свого часу Володимир Тафійчук грав у драмтеатрі, а тепер він працює у вас?
– Володимир Тафійчук – прекрасний актор. Він як там себе зарекомендував, так тепер і тут. Маємо хороші перспективи для ролей у кіно. Це вибір Володимира Тафійчука. Неможливо когось перетягнути. Я дуже радий, що такі професійні актори є у нас на сцені. А те, що він перейшов до нас, – цілком нормально. У театрі, як і в будь-якій іншій установі, є плин кадрів. Актор – вільна людина. Не можна змусити когось залишатися, бо якщо це зробити, то користі не буде ані акторові, ані театру.
– Тарасе, ви зізналися, що у вас за плечима досвід роботи в різних театрах. Які театри не змусили вас як актора залишитися працювати у них?
– Я працював у хороших театрах. Так, слава Богу, доля склалася, що я був у київських театрах і в театрі Романа Віктюка у Москві. Коли я приїхав у Москву, то Роман Віктюк взяв мене в театр, хоча там був конкурс понад 300 людей на одне місце. Тоді мене буквально накрило. Я подумав, зараз я у Москві зроблю кар’єру. Але ж моя дружина Ірина на той момент працювала у Театрі Лесі Українки в Києві. Більше року ми моталися між Києвом і Москвою. То я приїжджав до неї, то вона до мене. Там я зрозумів, що все–таки я українець і не можу лишити все і просто поїхати працювати в Москву. Це була внутрішня боротьба. Я справлявся зі своєю роботою. Театр Лесі Українки також хороший. Відверто кажучи, я не хотів працювати у російськомовному театрі. Я пробувався і в ТЮГ (Театр юного глядача. – авт.), і в театр Івана Франка. Але мене там не взяли на роботу. Так само і в нашому театрі. А російськомовні театри мене взяли. Просто так пішло. Скажемо так, не я вибирав. Як правило, обирають акторів.
– Роман Віктюк – доволі ексцентрична особа. Як вам вдалося спрацюватися з ним і наскільки він лояльно ставиться до акторів?
– У нього працює дуже багато українських акторів, зокрема з Театру Лесі Українки. У житті він абсолютно не такий епатажний, як «на камеру». Я до нього в кабінет прийшов відразу на другий день після того, як тільки мене взяли в театр. Пригадую, тоді дуже хвилювався. А він спілкувався зі мною українською мовою, сказав, щоби я його не позорив. Таке спілкування додало мені впевненості у собі.
– Ностальгії за тим періодом у вас немає?
– Ностальгія є за будь–яким періодом. І навіть за тим часом, коли працював у київських театрах. Але це виключно ностальгія. А треба жити тим, що маєш тепер, і рухатися далі.
– Дуже багатьох людей цікавить питання: чи насправді ви маєте якийсь стосунок до знаної акторської родини Бенюків?
– Мій батько Богдан Бенюк, тільки інший. Народний артист України Богдан Михайлович, а мій батько – Богдан Васильович. Усі ми родом із села Битків Надвірнянського району. Там насправді дуже багато Бенюків і насправді так багато поколінь перемішалося, що вже й годі зрозуміти, хто кому родич. Скажу вам правду – ми просто однофамільці. Коли ми з Володею Тафійчуком закінчили театральний інститут і працювали на будові, то хотіли створити свою театральну компанію на зразок «Бенюк і Хостікоєв». Тоді ми грали виставу «Ігри на задньому дворі». Але Богдан Бенюк взяв нас у масовку вистави «Задунаєць за порогом». Це додало нам такої внутрішньої сили, що ми зрозуміли – пора рухатися до акторської професії. Взагалі Богдан Михайлович нам часто допомагає. Коли ми з дружиною приїхали до Києва, то він знайшов нам житло. Він не зобов’язаний був цього робити. Це не лише прекрасний артист, але й хороша людина.
Розмовляв Володимир БОДАК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники