КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Тенори прекрасного співу завітали в Івано-Франківськ

DSC02301Іванофранківцям пощастило. Фестиваль професійної музики «Прикарпатська весна» розпочався із виступу всесвітньовідомого квартету «Tenors BEL’CANTO» (м. Львів). Концерт, який відбувся 20 квітня в Обласній філармонії, зібрав справжній аншлаг, глядачі довго не хотіли відпускати «тенорів прекрасного співу».

Тенори Василь Понайда, Роман Трохимук, Тарас Глова та баритон Роман Антонюк виконують твори найрізноманітніших жанрів: класичні, народні пісні, популярні хіти.
Гаряче сприйняли глядачі виконання арій з опер Вольфганга Моцарта, Джакомо Пуччіні, Джузеппе Верді, справді світовий хіт «Besame mucho», «Пам’яті Карузо», «Yellow Submarine» з репертуару Бітлз, українські пісні «Два кольори», «Я піду в далекі гори», романс «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», який можна вважати івано-франківським, адже його автори Іван Франко та Анатолій Кос-Анатольський мали пряме відношення до нашого міста. Також «Tenors BEL’CANTO» виконали особливу пісню «La Tua Semplicita», текст до якої написав Папа Римський Іоан-Павло ІІ.

І, як завжди, на висоті був камерний оркестр «Harmonia Nobile», який не тільки супроводжував виступ гостей, але й виконував інструментальні твори.
Пощастило не тільки глядачам, але й читачам «Західного кур’єру». У невеличкій перерві між репетицією і концертом співаки погодилися дати інтерв’ю журналістам газети.
– Як так сталося, що ви, колись мешканці різних міст, займаючись кожен своєю професійною діяльністю, об’єдналися в один колектив?
Василь Понайда:
– Ми вчилися в одній Академії, з Романом Антонюком – навіть на одному курсі. А потім познайомився з Романом Трохимуком. Тобто знайомі давно, співали разом іще до створення колективу.
У цьому році виповнюється 10 років з часу першого виступу. У 2007 році у Польщі, в Красічині, у королівському замку відбувся наш перший виступ. Це був спільний українсько-польський проект до Євро-2012 – Польща та Україна якраз виграли право на проведення чемпіонату з футболу.
Це був єдиний концерт, де був інший тенор, Роман Трохимук тоді ще з нами не співав. Усі інші концерти проводимо у теперішньому складі.
– За 10 років творчої діяльності ви стали справжніми світовими знаменитостями, маєте міжнародні відзнаки, виступали у найкращих концертних залах понад 20-ти країн світу. Чи не плануєте перебратись за кордон, адже українські реалії не спонукають до співу?
Василь Понайда:
– Думки такої, щоб звідси поїхати, не було ніколи. Роман Антонюк міг жити в Німеччині давно. У мене були пропозиції з Німеччини, Італії, Польщі. Романа Трохимука запрошували співати у Німеччину…
Коли говорять, що зараз не до співу… У нас є багато концертів, на які організатори запрошують безкоштовно хлопців, що були на війні. І вони після концертів до нас підходять і говорять, що музика їм дає подекуди більше, ніж психологи.
– А чи отримуєте пропозиції виступити в Криму чи Росії?
Роман Антонюк:
– Відмінили наші виступи у Криму, де раніше ми виходили на 10 концертів у турі. До повернення Криму категорично відмовляємося там виступати.
Василь Понайда:
– Ще буквально місяць тому було запрошення приїхати в Крим. Ми сказали категорично – «ні»!
Ще була пропозиція виступити у Росії – на даний момент це виключено. Навіть не знаю, чи захочеться поїхати туди, коли закінчиться війна. Хай собі живуть і нас не чіпають. Насправді, там багато українців, які наші виступи дуже добре сприймали. У Сибір вивозили українців, у їхніх дітей, внуків живе українська душа. На концерт ми привезли багато українських пісень, але їм було мало.
Тарас Глова:
– Ми мали концерт в Кемерово, зробили баланс українських і російських пісень. У кінці концерту із залу запитали: чому так мало українських пісень. Можливо, там є люди, які нормально мислять, але вони бояться влади…
– Як вам вдається «зіспіватися» разом, адже у кожного свій тембр, манера виконання?
Роман Трохимук:
–  Звичайно, кожен – різний, кожен – індивідуальність. Певною мірою кожен обдарований талантами по-різному і багатогранно. Суть у тому, що ми розуміємо, що наше об’єднання – це не бізнес-проект, це – проект, який нам приносить задоволення насамперед. І це, насправді, нас тримає, бо інакше не може бути. Це так як хобі, яке дуже сильне, яке, можна сказати, подразнюється великими енергетичними потоками від публіки, і воно стимулює так, що хочеться жити, творити.
На сцені стараємося, щоб все було гарно, а от у машині, коли їдемо з концерту, постійно аналізуємо виступ, «випускаємо пар».
– Хто формує репертуар, як ви вибираєте твори?
Василь Понайда:
– Співаємо в першу чергу тільки те, що подобається всім. Якщо спільний твір, то він йде на обговорення. Хтось знайшов музику, твір – запропонував. Сольний твір може співати будь-хто з нас, який забажає: будь-які арії, будь-які романси…
– Чи товаришуєте ви поза роботою?
Василь Понайда:
– Так. З Романом Антонюком ми уже сім років куми, а знаємося з 1993 року. Два Романи мають спільне хобі – рибалка, причому серйозна, підводна, з підводними рушницями.  Тарас так само до рибалки приєднується. У мене з Романом Трохимуком своє захоплення – їздимо по гриби.
– Співаки, особливо тенори, мають дотримуватися багатьох обмежень: не їсти морозива, не застуджуватися, сильно не перевтомлюватися… Чи дотримуєтесь ви таких застережень?
Роман Антонюк:
– У кожного – індивідуальний підхід. Стежити за своїм здоров’ям повинні не тільки співаки, але й звичайні люди.
— І традиційне питання: чи сподобався вам Івано-Франківськ?
Василь Понайда:
– Ми тут уже не перший раз. Івано-Франківськ – чудове місто. Знаю, що декілька років підряд Івано-Франківськ у рейтингу займав перші місця як місто, найкомфортніше для життя. Дуже красиве місто і публіка тут прекрасна.
В Івано-Франківську я буваю досить часто, так як родом із Рожнятівського району, навідую свою маму.
Розмовляла Наталя ХРАБАТИН

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники