КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

No thumbnail available

Небезпека наближається до України!

12:06:20, 12 Грудень 2017

Управління  Держпродспоживслужби в м. Івано-Франківську  інформує про загрозу занесення  збудника за[...]

Новації в пенсійному законодавстві

Новації в пенсійному законодавстві

09:29:09, 12 Грудень 2017

11 жовтня поточного року набув чинності Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до Закону Украї[...]

No thumbnail available

До уваги платників!

08:05:52, 11 Листопад 2017

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомляє, що 15.11.2017 року в Головном[...]

До уваги платників єдиного внеску!

До уваги платників єдиного внеску!

11:11:19, 10 Жовтень 2017

З 1 січня 2018 року набирають чинності зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на [...]

Щоб і сліду не було

Щоб і сліду не було

08:02:37, 10 Жовтень 2017

В Івано-Франківську планують демонтувати 150 незаконно встановлених малих архітектурних форм. Про[...]

No thumbnail available

Прикарпатські пенсійники до перерахунку пенсій готові.

06:51:27, 10 Жовтень 2017

Слово за Парламентом Впродовж останніх днів «гаряча лінія» Пенсійного фонду є дійсно «гарячою». Сту[...]

Резервістів кличуть на збори

Резервістів кличуть на збори

07:28:04, 8 Серпень 2017

Івано-Франківську необхідно направити 50 резервістів на 30-денні військові збори на Яворівський полі[...]

Перший дзвоник кличе

Перший дзвоник кличе

07:25:42, 8 Серпень 2017

Цього року за парти івано-франківських шкіл сядуть 3 тис. 108 першокласників. Про це повідомив ди[...]

«Срібло» Кубка Європи

«Срібло» Кубка Європи

06:11:27, 8 Серпень 2017

У румунському місті Арад завершився Кубок Європи з дзюдо серед спортсменів до 21 року. У ваговій [...]

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

07:40:34, 8 Серпень 2017

В Івано-Франківську продовжуються роботи на кільцевій розв’язці на Привокзальній площі. Минулого тиж[...]

Валютна пастка

kreditАкція валютних позичальників, так званий Кредитний майдан,  – одна з найтриваліших в новітній українській історії. Пікет під Нацбанком стоїть вже 137 добу! Мітингувальники не виступають проти Президента, Кабміну, Верховної Ради чи голови НБУ, а лише вимагають справедливої конвертації валютних кредитів у гривневі. Вітчизняні ЗМІ до минулого тижня акцію відверто замовчували. Виявляється, громадяни, котрі виходять на захист своїх прав, не висуваючи при цьому жодних політичних гасел, нікому не цікаві…

«Ну ви ж знали…»
Масова видача валютних кредитів розпочалася в Україні у 2005-06 рр. Після перемоги «помаранчевої революції» в країну активно потік іноземний капітал. Кажуть, що у за-хідних банкірів голова пішла обертом від наших ставок. Влітку 2006 р. я, як і багато інших позичальників, стояв перед вибором: взяти кредит у доларах під 12% річних чи у гривні під 18%. Як бачимо різниця була разючою. Гривневий кредит коштував у півтора раза дорожче! Дозволити собі таку розкіш я не міг. Більшість інших позичальників також.

Нині банкіри, надзвонюючи таким, як я, кажуть: «Ну ви ж знали, що гривня не завжди буде стабільною…». Тут виникає цілком резонне запитання: якщо банки все «знали», то навіщо видавали кредити у такій кількості? Проте те, що валютне кредитування переходить усі розумні межі, створюючи загрозу курсу гривні, незаангажовані фахівці попереджали Нацбанк задовго до кризи 2008-го. Однак НБУ на все закривав очі, а тепер робить вигляд, що він ні при чому…
Навіть на піку кредитного буму отримати необхідну для купівлі житла суму могли далеко не всі. Позичальник мав надати купу довідок і показати відповідний дохід своєї родини. Підкреслю, дохід мав бути офіційним. Зарплати у конвертах до уваги не бралися. Це суттєвий момент. Люди, котрі сьогодні опинилися у валютній пастці, сумлінно сплачували усі податки і збори.
Достатнім для отримання кредиту вважався дохід у двісті «баксів» на кожного члена сім’ї плюс сума щомісячного погашення. Максимальний термін кредитування складав 20 років. Якщо ви позичили у банку 20 000 доларів під 12% річних, то ваш щомісячний платіж при ануїтетній формі розрахунків (рівними частинами) складав приблизно 220 доларів, при стандартній – понад 280 (з кожним наступним платежем ця сума незначно зменшувалася, приблизно на 80-90 центів).
Однак у 2006-му за 20 000 «зелених» навіть однокімнатне помешкання в Івано-Франківську вже не продавали. На вторинному ринку квадратний метр підскочив до 650 доларів. Кожні півроку ціна зростала на 100 у. о., досягши у 2008-му 1 000 доларів за «квадрат». Отож, довелося брати у банку більше 20 тисяч...

Помиляєтеся, шановна пані…
Після кризи 2008 року крива цін на житло покотилася долу. Минулорічні події взагалі обвалили її до позначок, які пам’ятають хіба що старожили ринку нерухомості. Валютні позичальники опинилися у пастці. З одного боку, вони вже заплатили банкам більше, ніж позичили, з іншого, виконувати далі свої обов’язки не було змоги. Вартість заставного майна стала меншою за тіло кредиту. Тож навіть продаж помешкання не рятував від боргового ярма.
Криза неплатежів припала на лютий, коли НБУ на вимогу МВФ відмінив продаж позичальникам валюти за спецкурсом (по 13 гривень за долар). Відтепер платежі приймалися тільки за комерційним курсом, який на той момент досяг позначки у 35 грн./дол. Ось тоді й постав перед Нацбанком пікет позичальників.
Особисто я за свої 36 кв. м мав внести у касу банку понад 7 500 грн. (в 2006-08 рр. платив трохи більше 1 200 грн., а після 2008-го — майже 2 000 грн.). Не повірите, та вперше з моменту оформлення кредиту, зітхнув… з полегшенням. Тому що не потрібно було більше думати, де взяти гроші на чергову оплату: у кого позичити чи в чому собі відмовити… Сума до оплати перейшла усі розумні межі.
Наприкінці лютого панянка з центрального офісу подзвонила зі словами: «Вже 29 (курс долара – прим. авт.). Можете оплачувати…». Та в тому й то справа, що платити за таким курсом я не міг, як і десятки тисяч інших позичальників по всій країні.
На будь-які аргументи панянка з центрального офісу банку відповідала, наче автомат: «Це ваші проблеми…». Помиляєтеся, шановна пані. Тепер це вже наші спільні проблеми. Це як в безсмертній гайдаєвській стрічці про пригоди Шурика: «Ось ти думаєш, це мені дали 15 діб. Це нам дали 15 діб. А для чого? Щоб ти вів серед мене роз’яснювальну роботу…».
«Роз’яснювальна» робота не забарилася. По кілька разів на день мені стали надзвонювати з різних відділів банку, то розповідаючи різні страшилки, лякали судами, то пропонуючи «пільгові» варіанти рефінансування. В останній «цікавій» (так охарактеризував її сам банк) пропозиції пропонувалося здійснити перерахунок за курсом 17 грн./дол. під 17%.
Після нескладних перерахунків вийшло, що нова сума до оплати навіть перевищує теперішню, і до 25 000 доларів, які я вже сплатив, потрібно докласти ще 900 000 грн. При тому, що нині моє помешкання вартує 15-18 тисяч у. о.!? Що й казати, цікава пропозиція. Для банку…
У валютній пастці опинилися не тільки позичальники, але й самі банки. За словами Міністра фінансів України Наталії Яресько, в Україні зараз 70 тисяч валютних боржників. Відтак банки щомісяця недоотримують значні суми. Фінустанови погрожують позичальникам судами. Та при вмілому захисті процес може розтягнутися на роки. До того ж у багатьох квартирах прописані неповнолітні. А отже, особливого зиску від судів банки в найближчій перспективі не отримають…

Кредитний майдан
Якщо зважити, що кожна з родин складається в середньо-му з 3-4 чоловік, йдеться про долю 250-300 тисяч громадян України (таким є населення більшості обласних центрів України). Ще навесні 2014-го, коли курс лише почав повзти угору, вони звернулися до НБУ щодо рефінансування своїх кредитних зобов’язень у гривневі. Негайно вирішити проблему, зафіксувавши курс на рівні 8 грн./дол., обіцяв перед виборами і тодішній кандидат в президенти Петро Порошенко. Та віз і нині там…
Наприкінці минулого року у Верховній Раді депутати зареєстрували кілька законопроектів з рефінансування. Однак Нацбанк зіграв на випередження, відзвітувавши про підписання з комерційними банками Меморандуму про реструктуризацію валютних кредитів. Він не діє. До того ж НБУ скромно промчав про те, що Меморандум не підтримали держателі найбільших кредитних портфелів…
Закон і тільки закон, – вимагають валютні позичальники. Конвертація за курсом на момент отримання аж ніяк не благо і не пільга, а відновлення справедливості, – вважають вони. Валюта так чи інакше обмінювалася на гривні, що є єдиним засобом платежу в Україні. Вона поверталася в банківську систему. Протягом періоду валютного кредитування кілька хвиль позичальників були прокредитовані одним і тим самим об’ємом валюти.
Позичальників обурює позиція НБУ, який стверджує, що втрати банківської системи України від прийняття законопроекту № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» складуть мало не 100 млрд. грн.
«Повний обсяг споживчих кредитів у банківській системі на 1 квітня 2015 р. становила 2,57 млрд. дол. Обсяги реструктуризованих кредитів в гривневому еквіваленті в платоспроможних банках становитимуть 36,3 млрд. грн., в той час як сформовано резервів під ці цілі в платоспроможних банках – 33,7 млрд. грн. Тобто банки самостійно зможуть погасити практично всю суму», – стверджують активісти Кредитного майдану.
До того ж МВФ (на який так люблять посилатися українські можновладці) у своїй доповіді “World Economic Outlook” відкрито заявив та економічно обгрунтував, що списання іпотечних боргів, а також інші механізми регулювання іпотеки під час економічної кризи, в тому числі прощення боргу, може принести значну економічну вигоду та суттєво пом’якшити негативний вплив кризи на економічну активність країни.
Прийнятий у минулий четвер закон про реструктуризацію несподівано взірвав український політикум. Останнім часом такої реакції не удостоювався жоден з інших законопроектів, за винятком хіба що «диктаторських». Чиновники найвищого рангу в один голос почали заявляти, що позичальникам не варто перекладати свої проблеми на плечі держави. Що відповідальність потрібно ділити між усіма сторонами (маються на увазі позичальники, банки і держава). Ніхто ж не заперечує. Але чому справа до «ділення» дійшла лише тоді, коли долар став коштувати 22 грн. Чому не ділили, коли було 8, 10 чи 12?
А взагалі діяльність Кредитного майдану може слугувати взірцем того, як громадянам потрібно відстоювати свої права. Невелика загалом група активістів неабияк налякала потужну банківську систему (так і хочеться сказати, мафію). Вони досягли результату (нехай наразі і не остаточного) попри відверте ігнорування своїх проблем з боку держави, попри потужну піар-кампанію проти себе у ЗМІ… Дарувати квартири, куплені за свої кревні (пригадуєте, на початку матеріалу йшлося про те, що дохід позичальника мав бути офіційним) ніхто не збирається.
Попри скруту, в якій опинилися позичальники (на прострочені суми банки щодня нараховують пеню), вони не втрачають почуття гумору. Одна з активісток залишила на сторінці Кредитного майдану такий запис: «Телефонували з банку. Цікавилися, коли планую погашати заборгованість. Жартома відповіла, що найближчим часом не планую, оскільки збираюсь в круїз Середземним морем. У відповідь – хамство і піна з рота...». Інший позичальник написав: «Навіть у лихі 90-ті мені вдавалося якось домовлятися з бандитами. А от домовитися зі своїм банком я не можу…»

Андрій ГОП’ЯК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники