КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

No thumbnail available

До уваги платників!

08:05:52, 11 Листопад 2017

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомляє, що 15.11.2017 року в Головном[...]

До уваги платників єдиного внеску!

До уваги платників єдиного внеску!

11:11:19, 10 Жовтень 2017

З 1 січня 2018 року набирають чинності зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на [...]

Щоб і сліду не було

Щоб і сліду не було

08:02:37, 10 Жовтень 2017

В Івано-Франківську планують демонтувати 150 незаконно встановлених малих архітектурних форм. Про[...]

No thumbnail available

Прикарпатські пенсійники до перерахунку пенсій готові.

06:51:27, 10 Жовтень 2017

Слово за Парламентом Впродовж останніх днів «гаряча лінія» Пенсійного фонду є дійсно «гарячою». Сту[...]

Резервістів кличуть на збори

Резервістів кличуть на збори

07:28:04, 8 Серпень 2017

Івано-Франківську необхідно направити 50 резервістів на 30-денні військові збори на Яворівський полі[...]

Перший дзвоник кличе

Перший дзвоник кличе

07:25:42, 8 Серпень 2017

Цього року за парти івано-франківських шкіл сядуть 3 тис. 108 першокласників. Про це повідомив ди[...]

«Срібло» Кубка Європи

«Срібло» Кубка Європи

06:11:27, 8 Серпень 2017

У румунському місті Арад завершився Кубок Європи з дзюдо серед спортсменів до 21 року. У ваговій [...]

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

В Івано-Франківську стане на одне проблемне перехрестя менше

07:40:34, 8 Серпень 2017

В Івано-Франківську продовжуються роботи на кільцевій розв’язці на Привокзальній площі. Минулого тиж[...]

Важкоатлети вибороли медалі на чемпіонаті України

Важкоатлети вибороли медалі на чемпіонаті України

07:19:55, 8 Серпень 2017

У Хмельницькому закінчився чемпіонат України серед молоді до 23 років з важкої атлетики. Вероніка[...]

Оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Івано-Франківська

Оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Івано-Франківська

01:34:58, 8 Серпень 2017

Відповідно до статей 7, 43, 44, 45, 46 Закону України «Про автомобільний транспорт», постанови Кабін[...]

Василь ТИМКІВ: «Якщо зал повний, це означає, що ти досягнув вершини»

Timkiv-50За три місяці роботи на посаді директора Івано-Франківської обласної філармонії її новий керівник Василь Тимків ще не встиг реалізувати нових планів, проте готовий доказати найперше самому собі, що наполеглива праця і підвищення рівня особистої культури є важливими факторами у подоланні стереотипів. Наше спілкування із паном Василем відбулося вже після святкування 75-річчя філармонії, проте ця величезна кузня культури невпинно працює і в будні, і у свята. Більше про філармонію – у розмові із її директором.

– Філармонія – складний організм, в котрому працює чимало колективів, діяльність котрих потрібно зводити до якогось спільного знаменника – популяризації професійної класичної музики  Чи важко це робити і як вам вдається керувати?

– За три місяці моєї роботи на цій посаді вже можна про щось говорити. Але треба зрозуміти специфіку. Філармонійна діяльність структурована у сезони. І коли приходить керівник на початок сезону у вересні, то це означає, що він вже прийшов на те, що було закладено і сформовано без нього. Якщо говорити про підготовку до сезону, то слід розуміти, що керівник може спланувати не більше 60 відсотків, а решта 40 відсотків залишається на поточні потреби. Фактично я прийшов сюди на 40 відсотків, які вже були реально сформовані. Але повинен сказати, що ми дещо змінили із того, що було сплановано. Мова, звісно, не йде про якісь кардинальні зміни. Попередній сезон завершував в. о. директора філармонії Володимир Чайківський.
За три місяці у нас не змінилися колективи, керівний склад також залишився без змін. Відбулося декілька конкурсів на посади артистів оркестру. Коли я йшов сюди, то вбачав своє завдання у правилі «Не нашкодь». Я прекрасно знаю, що філармонія – це не заслуга найближчих моїх попередників. Тут вже склалася внутрішня корпоративна культура і напрацьоване осердя, яке допомагає витримувати шторми під час зміни керівника.
За 75 років філармонії я всього лише восьмий директор, а за часи незалежності я вже п’ятий. У філармоніях завжди найбільша проблема виникає між директором і художнім керівником, особливо коли директор хоче влазити у функції художнього керівника. Розуміючи, що в мене немає мистецької освіти, я погоджувався очолити філармонію тільки тому, що я у культурі на посаді заступника начальника управління культури пропрацював з 2009 року.
– То як краще: щоби директором філармонії був менеджер чи художній керівник?
– Це суперечливе питання, і я сподіваюся, що істина завжди посередині. Мав би бути менеджер із добрим відчуттям мистецьких проблем та рівнем культурного розвитку вище середнього. Мова йде про загальний культурний кругозір. Культура загалом не є мистецьким явищем, а суспільно-соціальним. Якщо ми до культури ставимося як до мистецького явища, то перетворюємо її у шароварщину.
– Василю Миколайовичу, обласна рада вирішила довірити вам управління одним із найбільших колективів культурної сфери області. Вам вділили три роки кредиту довіри. Чи достатньо, на вашу думку, такого періоду для того, аби довести свій професіоналізм на цій посаді?
– Вони в будь-який момент можуть переглянути своє рішення, бо вони є власниками. У проекті рішення про моє призначення спочатку було п’ять років. Мені приємно, що предметом суперечки стало не моє прізвище, а термін мого перебування на цій посаді. Пропонували термін один рік, на що я не погоджувався. Бо це означало, що я мав просто прийти на давно спланований концертний сезон. Тому вважаю, що три роки – доволі компромісний період.
– Вашому призначенню передували декілька бурхливих місяців обговорень, сподівань. Зрештою, управління культури зробило свою справу, не провівши відкритого конкурсу. Хто були вашими основними конкурентами?
– Навпаки, ця посада, згідно із положенням, не є конкурсною. Було оголошено підбір кандидатур. В останній день була подана лише одна заява від Андрія Савки, котру розглядала комісія з питань культури. У квітні ця ж комісія розірвала з ним угоду і вже у липні вирішила не продовжувати. Мене покликали на комісію і запропонували цю посаду. Я трохи сумнівався, а потім вирішив спробувати і доказати навіть самому собі, чи тут головне мистецька освіта, чи загальний мистецький рівень із освітою управлінця. Коли я працював в управлінні культури, то в мої обов’язки і входили питання, пов’язані із діяльністю філармонії. Особисто курував питання про вихід із структури ансамблю пісні і танцю «Гуцулія», опікувався симфонічним оркестром, котрий був створений у 2008 році. Третина затрат на філармонію – це затрати на симфонічний оркестр. Я переконував керівника управління культури, що керівник оркестру повинен працювати не на півставки, а бути на основному місці роботи. Я зумів переконати свого часу, що такий проект, як Балетна школа, має право на життя. Сьогодні ми є єдиною філармонією України, котра має Балетну школу. Тому під час святкування було приємно почути зі сцени, що у нашій філармонії музику танцюють.
– Чи можна говорити у цьому контексті про вас як «свою» людину, котрою в управлінні культури можуть вільно керувати і диктувати вам «важливі» кроки на цій посаді?
– Мої стосунки із Володимиром Федораком доволі протяжні. Перший раз ми з ним були конкурентами на посаду начальника управління у справах сім’ї і молоді у 1996 році. Тоді Володимир Васильович не виграв і залишився у Надвірні. Згодом він таки прийшов у адміністрацію, і ми добре працювали разом. Оперативне керівництво філармонією здійснює орган у справі культури. Якщо говорити про управління, яке має ієрархію, то як розуміти, коли керівник філармонії не буде підпорядковуватися управлінню культури? Людина, яка хоче керувати чимось, мусить вміти підпорядковуватись. Я не маю права виконувати тільки злочинних наказів.
– Одним із моментів під час звільнення з посади керівника філармонії Андрія Савки були закиди, мовляв, філармонія не може себе окупити, бо немає наповнюваності залу. Як часто ви навідуєтеся в глядацький і чи бувають у ньому вільні місця під час концертів?
– Я буваю майже на кожному концерті. Якщо говорити про місця у залі, то, звичайно, є вільні, а є й такі концерти, під час яких немає вільних місць. Про що свідчить останній концерт симфонічного оркестру. Ми його розкручували не просто так. Тут маємо три основні моменти: професіоналізм художнього керівника, головного диригента, відповідна реклама і підбір аудиторії. Важливою є і репертуарна політика. Ми зробили концерт на пошану митрополиту Шептицькому. Одне відділення грав «Harmonia nobile», а в другій частині була симфонічна музика. Ми зіграли Рахманінова, який є дуже важким для виконання оркестром, нормально працюємо із публікою. Віктор Олійник запропонував концерт музики Шопена. Ми зрозуміли, що це можна нормально подати. На такий концерт пішла і українська, і польська громади. Ми зробили перелом, підняли містян на симфонічну музику. А на концерт із кінохітів отримали аншлаг. Я люблю, коли зал заповнений на 90 відсотків. Бо якщо зал повний, це означає, що ти досягнув вершини. А що далі? Це не моя заслуга, а заслуга наших адміністраторів, музикантів.
– Чи плануєте й далі нести високу професійну виконавську майстерність до районів? Свого часу була дискусія з приводу такої гастрольної, не надто прибуткової діяльності колективів. І все-таки чи буде тривати практика концертів у сільських клубах?
– Це цікава думка. Тих 7,5 мільйона гривень, які дають нам на існування філармонії, означає 5 гривень податку з кожного жителя області. Ми є комунальний заклад спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. Я би поставив це питання по-іншому: чи не означає це, що ми піднімаємо рівень сільського клубу чи будинку культури до рівня філармонії? І, повірте, так воно є. Ми активно проводимо такі виїзди у райони, хоча вони обходяться для нас дорогою ціною. Знаєте, скільки зараз коштує бензин, оренда автобуса?
– Переглядаючи напередодні сайт філармонії, відзначив для себе, що кількість творчих колективів та солістів дещо скоротилася. Що стало причиною і чи не вплинуть такі зміни на якісне наповнення музичного середовища філармонії?
– Якщо говорити про малі форми, то вони є. Тріо бандуристок – це унікальний колектив, котрий тимчасово не існує із однієї причини: усі учасниці тріо синхронно пішли у декретну відпустку. Проблема полягає у тому, щоби взяти людину на ставку і оголосити конкурс. А мова йде про тріо, їх не так просто набрати. Зараз у нас народжується квартет саксофоністів. Поки що він працює де-факто. Маємо «Бревіс», «Арт престиж».
– А що скажете про абонементи, адже залишилися тільки для учнів, студентів та пенсіонерів? Пригадую, свого часу діяли ще й інші види абонементів.
– У нас є абонемент для постійних відвідувачів, але він повністю проданий на весь сезон.
– Цього року філармонія відзначає 75 років. З яким настроєм відзначаєте ювілей? Які плани на новий, ювілейний для України рік?
– Хочу сказати, що ювілейним концертом свято не закінчується. Ми будемо відзначати день народження свого закладу впродовж усього сезону – аж до червня. Попереду маємо головний ювілей держави. Усі колективи готують потужні нові програми. Маємо добрі плани із симфонічним оркестром, напрацювання із «Harmonia nobile». Наталія Мандрика настільки все чітко готує, що я деколи навіть починаю переживати.
Ми намагаємося, щоби в приміщенні було тепло. Якщо в нас буде порушення температурного режиму, то ані скрипка не заграє, ні соліст не заспіває. Тому ми хотіли б, аби у нас працював гардероб, аби відвідувачі відповідно вдягалися. Прагнемо духу професіоналізму у всьому – в одязі, в манерах, і в тому культурному продукті, котрий ми подаємо. Це не завдання одного дня і не забаганка, це одна із складових загальної культури.
– Останнім часом вас можна побачити на різних культурних заходах. Ви піднімаєте особистий рівень культури чи таким чином доказуєте, що філармонія готова до співпраці із усіма напрямками культури?
– Насправді і одне, і друге. Я завжди вважав, що людина не має права зупинятися на чомусь досягнутому. І для того, аби відчувати музику, треба бачити, що робиться у бібліотеці, у художників, у театралів, у музейників. Лише в такому випадку можна зрозуміти, в якому напрямку рухатись. Зрештою, представницькі функції – це одне із важливих завдань директора. Я не лізу диригувати, не втручаюся в репертуарну політику, бо в нас для цього є художня рада. Питання не має стояти таким чином, що директор сказав. Якщо я тримаю руку на пульсі нашого культурного життя, то ця звичка в мене залишилася ще із управління культури.
Розмовляв Володимир БОДАК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники