КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Вікторія СУСАНІНА: «Резерви наповнення міського бюджету є, але над ними ще треба працювати»

Як виконується міський бюджет і фінансування якої галузі для міста обходиться найдорожче, а які фінансуються за залишковим принципом, у чому полягає реформа податкової служби і хто адмініструватиме місцеві податки?  Про це у редакції «Західного кур’єра» розповіла заступник міського голови -начальник фінансового управління Вікторія Сусаніна. Вона також повідомила, скільки вдалося зекономити коштів міського бюджету завдяки впровадженню системи електронних закупівель «Прозоро», пояснила для чого місто хоче взяти запозичення та чому міська рада зменшує забудовникам розмір пайових внесків, які вони сплачують на розвиток міської інфраструктури.           А також відповіла на запитання від читачів нашої газети, які надійшли до рубрики «З перших уст».

— Вікторіє Юріївно, що для вас змінилося з призначенням на посаду заступника міського голови і які основні завдання на цій посаді поставив перед вами міський голова?
– Пропозиція міського голови стати його заступником була для мене несподіваною. Але моя нова посада – «заступник міського голови-начальник фінансового управління». А основне завдання, яке стоїть перед фінансовим управлінням, — це забезпечення максимальних надходжень до міського бюджету в умовах децентралізації та реформування податкової служби і, відповідно, максимально прозоре їх використання. Уже два роки діє система «Прозоро». Ми взяли на себе зобов’язання щодо великих інфраструктурних об’єктів, тому нам зараз, як ніколи, необхідні додаткові кошти, і ми намагаємося їх залучити.
– У чому полягає реформа податкової служби, хто адмініструватиме місцеві податки і які функції податкової планується передати міськфінуправлінню?
–    Реформування податкової служби триває уже більше року, але ніякого позитиву для органів місцевого самоврядування воно не несе. В області ліквідовані всі юридичні особи податкових інспекцій. Залишилась лише Івано-Франківська міська, яку до кінця року теж ліквідують. Податкова служба матиме лише сервісну функцію. Якщо районні і міські ДПІ працювали над тим, щоб залучати кошти і контролювати їх надходження до місцевих бюджетів, погашати борги, то тепер основний акцент робиться на надходженнях до державного бюджету.
Функції податкової місцевим фінансовим органам наразі не передають, бо торік проти цього виступило Міністерство фінансів, мотивуючи тим, що на місцеві фінансові органи зросте навантаження. Але за пропозицією міського голови ми створили сектор з платежів і зараз активно наповнюємо податкову базу. Хочу подякувати за співпрацю нашій міській податковій, яка надає нам бази платників. Це незворотний процес. У межах реформи децентралізації та державної служби такі речі все одно повинні контролювати місцеві фінансові органи. Колись у своєму складі вони вже мали податківців, ревізорів, аудиторів і це був єдиний орган, який ніс відповідальність за всі грошові потоки.
– Як виконується міський бюджет за доходами і видатками?
– За перше півріччя ми виходимо на перевиконання міського бюджету на 22%. Це непоганий показник в області і Україні. Будемо готувати рішення про перерозподіл бюджетних призначень, бо є потреба у фінансуванні поточних витрат, погашенні заборгованості із зарплат, фінансуванні інфраструктурних об’єктів.
Щодо видатків, то найбільші проблеми з освітньою та медичною субвенцією. Зарплати ми виплачуємо, але борг майже 40 мільйонів у зв’язку з невідповідністю місячних призначень. Якщо фонд зарплати в освіті 30 млн., то місячний план доводять 21 млн. Тобто, касовий розрив становить 8 млн. у місяць. Мінфін не робить перерозподілу і за рахунок касового розриву виникає заборгованість з виплат зарплат.
Також обов’язково намагаємося погашати заборгованості за харчування у цих сферах, бо наші діти і хворі не винні у такій політиці уряду, за енергоносії, з теплопостачання.
– На що у першу чергу йтимуть кошти від перевиконання міського бюджету?
– Перевиконання йтиме на погашення боргів, і обов’язково ми змушені перекривати фінансування делегованих державою повноважень. Спрямовуватимемо кошти на виплату відпускних учителям, виплати медикам. До Дня медичного працівника вишукали 2,5 млн., щоб дати премії лікарям, медсестрам, санітаркам. Зараз постане питання виплат матеріальної допомоги на оздоровлення адмінперсоналу, що, до речі, ніде не закладено у бюджеті, і урядова постанова знову перекладає це на органи місцевого самоврядування. Намагаємося нівелювати оту зрівнялівку, коли лікар без категорії і санітарка мають одинакові зарплати. Бо якщо в освітній галузі реформа із зарплат відбулася, то в медичній – ні.
– А на впровадження «Нової української школи» гроші у міському бюджеті є?
– Це болюча тема, бо з 1 вересня ми повинні виконувати вимоги освітньої реформи. На це орієнтовно потрібно 25-27 млн. Розпорядженням голови ОДА містові напряму виділяють лише 1,5 млн. і ще 2,3 млн. вони залишають в області, а ми маємо надати співфінансування. Але міський голова доручив директору міського департаменту освіти провести тендерні закупівлі самим, без залучення департаменту освіти ОДА. І якраз частина коштів від перевиконання міського бюджету піде на виконання тез «Нової української школи».
Але проблема не тільки в «Новій українській школі», а й в інклюзивних центрах, на роботу яких з 1 вересня додатково необхідно 2,5 млн. Маємо проблеми зі школами у селах міської ради, які взагалі не враховані у формулі фінансування освіти. Це п’ять шкіл, які відносяться до категорії сільських, і там ціна питання 5 млн. Якщо Болехову і Яремчі дали гроші з державного бюджету, то Івано-Франківськ знову обійшли, бо вважають, що обласні центри самі мають на це гроші. Так, ми маємо гроші, але ми виконуємо частину делегованих повноважень і маємо фінансувати свої інфраструктурні проекти.
– Міський голова нарікає, що при розподілі субвенцій область не враховує потреб обласного центру…
– Область виділяє лише точкові субвенції. Торік з екологічного фонду виділили 5 млн., а місто додало ще 5 млн. і за ці гроші придбали сміттєсортувальну лінію. Один мільйон виділили на контейнери для сміття. Але нас більше цікавить виділення коштів на делеговані державою повноваження. На освітню і медичну субвенції області виділили 740 млн., з яких 500 млн. уже розподілили, а містові не перепало ні копійки. Наприклад, видатки на ЗНО. Відповідно до реформи, його проводило місто. При потребі 1,7 млн. область виділила лише 240 тис., а 1,5 млн. ми мусіли вишукати самі. Те саме з підручниками. Для 4-7 класів їх мали закупити централізовано і передати на місця. В результаті місто виділило 1,7 млн. і купувало підручники самостійно.
– Які ще невластиві органам місцевого самоврядування видатки доводиться фінансувати з міського бюджету?
– Ще один наш головний біль – це профтехосвіта. Два роки ПТУ у нас на утриманні, але перебувають у підвішеному стані. Ми виплачуємо зарплату працівникам і стипендії учням, фінансуємо теплоенергоносії, але не маємо ніякого стосунку до їхніх приміщень і не маємо права вкладати кошти у їхню модернізацію. Торік Кабмін видав розпорядження, відповідно до якого ми хоча б маємо вплив на призначення керівників ПТУ, які колись напряму підпорядковувалися Міністерству освіти, воно з ними укладало контракти і визначало зарплату. Також органи місцевого самоврядування мають погоджувати замовлення на навчання певних робітничих кадрів. Торік обласна рада, яка формує такі завдання, зробила це без погодження з містом. Цього року ми вже подали інформацію, яких робітників нам не вистачає, і сподіваємось, що область це врахує. Ви знаєте, що місто викупило Локомотиворемонтний завод, якому потрібно 200 робітників, 500 вакансій є у комунальних підприємств, заходять інвестори на ВО «Карпати» і їм теж потрібно працівників.
–  Щоб утримати працівників, їм треба платити гідну зарплату. Чи планується її зростання у бюджетній сфері, на комунальних підприємствах?
– Ми вже два роки намагаємося піднімати зарплати. Торік вчителям підняли на два тарифні розряди. Є з цим проблеми у медичній галузі. Звичайно, що фінансового ресурсу міського бюджету на це не вистачає, бо для цього потрібні шалені кошти. Ми підрахували, що для того, щоб виплатити мінімальну зарплату, встановлену урядом, нам до кінця року потрібно 48 млн. А щоб хоч трохи знівелювати оту «зрівнялівку», про яку я говорила, – необхідно 90 млн.
Щодо комунальних підприємств, то зарплата водіїв «Електроавтотрансу» 9-10 тис. грн. і зараз будуть введені нові коефіцієнти, зарплата в «Муніципальній дорожній компанії» – від 6  тис. грн. Ми фінансуємо внески до статутних фондів, інфраструктурні об’єкти і таким чином намагаємося втримати відповідний рівень зарплат на комунальних підприємствах. А от щодо бюджетної сфери, то це важче. Уряд підвищив зарплату державним службовцям, і ми змушені підвищити оклади, але зменшили премії. І зростання зарплат вони не відчули.
– Чи не планується у такому разі оптимізації штату міських держслужбовців?
– Івано-Франківськ має оптимальний штат. В 11 апаратах у нас працює до 500 чоловік. Це не є багато, з огляду на ті повноваження і завдання, які на них покладені. Скажімо, штат фінуправління – 25 чоловік. У нас п’ять вакансій. А через реформу податкової нам треба ще як мінімум п’ятеро працівників. Два роки тому ми відмовились від казначейства і обслуговуємося у банку. Всі капвидатки ідуть через фінуправління і банк, тому ми створили сектор з двох людей, які просто фізично не завжди встигають виконувати всю покладену на них роботу. На часі також збільшення чисельності працівників комп’ютерного відділу. Так що у нас не такі-то вже й великі штати, щоб їх ще й скорочувати…
– Скільки коштів передбачено на ремонти доріг і чи отримує місто щось із дорожнього фонду?
– З дорожнього фонду обласному бюджету на цей рік виділили аж 280 млн. грн. Івано-Франківську з цих грошей не перепало ні копійки. Хоча ми просили 205 млн. і сподівалися, що ремонт якоїсь вулиці із переліку Вовчинецької, Мазепи, Коновальця чи Івасюка фінансуватиметься з дорожнього фонду. Але якщо на область Кабмін виділив 280 млн., а місто на ремонт доріг запланувало 450 млн., то, як кажуть, відчуйте різницю в цифрах. Закон передбачає, що не менше 20% коштів з дорожнього фонду має йти на ремонт доріг комунальної власності міст обласного значення, тому сподіваємося, що місто ще щось з нього отримає. А поки що «Муніципальна дорожня компанія» просить ще п’ять мільйонів на поточні ремонти доріг.
– Для чого місто бере запозичення і ставить бюджетні кошти на депозит?
– У вас трохи недостовірна інформація. Цього року місто коштів на депозит не ставить. Таке було торік, коли ми буквально на чотири місяці поставили кошти на депозит під 20%, а потім банк в односторонньому порядку хотів зменшити ставку до 12% і ми з ним договір розірвали.
Щодо запозичення, то ринок цінних паперів уже сім років в Україні не функціонує. У 2011-12 роках запозичення брав Львів і після цього такого не було. Торік Львів знову ухвалив таке рішення, а після нього, у лютому-березні, Івано-Франківська міська рада теж вирішила взяти запозичення на 300 млн. грн. Зараз ми пройшли всі необхідні процедури, підписали договір з банком і чекаємо погодження нацкомісії з цінних паперів. Зразу хочу сказати, на що вони підуть. Це чітко прописано – на соціально-транспортні інфраструктурні об’єкти. У першу чергу ми хочемо дофінансувати будівництво нового моста і двох транспортних розв’язок біля нього. Частина коштів піде на виконання умов тендеру на закупівлю комунального громадського транспорту, а інша частина на добудову дитсадків на вул. Хоткевича, у селах Микитинці та Крихівці, а також на будівництво нового дитсадка у мікрорайоні «Каскад». Грошей ще нема, а ми їх уже поділили…
– Щосесії  міська рада звільняє забудовників від сплати пайових внесків на розвиток інфраструктури. На підставі чого і за яким принципом це робиться та скільки пайових внесків забудовники все ж сплачують?
– Пайові внески — це наш додатковий дохід. Від 2012 року діє закон «Про регулювання містобудівної діяльності», і, згідно з нашим положенням, кожен забудовник (не лише той, що будує будинки, але й ті, котрі щось добудовують чи реконструюють) зобов’язаний  брати участь у наповненні фонду соціально-економічного розвитку. Але закон передбачає, що вартість мереж, які забудовник прокладає за межами земельної ділянки новобудови, ми маємо зарахувати йому як внесок до цього фонду. Для нас це теж позитив, бо таким чином ми капіталізуємо наші мережі. «Водоекотехпром» працює зі Світовим банком щодо фінансування заміни мереж. Але це відбувається локально, бо, щоб замінити усі мережі в місті, необхідні шалені мільярди. Скажімо, щоб прокласти дощівку і відвести воду з вулиці Надрічної, яку завжди затоплює, потрібно вкласти 8 мільйонів. Торік від забудовників до фонду соціально-економічного розвитку надійшло 32 млн. і ще на 23 млн. ми зарахували внески за будівництво мереж. Крім того, з 2008 року у виконавчій службі застрягли ще 15 млн. боргу до цього фонду.
– А скільки вдалося зекономити коштів міського бюджету завдяки впровадженню системи електронних закупівель «Прозоро»?
– У місті немає єдиного тендерного комітету, тому кожен розпорядник коштів сам відповідає за проведення закупівель і має тендерний комітет. У системі працюють усі розпорядники коштів від суми закупівель понад 50 тис. грн. До речі, зараз уже є законопроект, відповідно до якого усі закупівлі понад 50 тис. грн. повинні відбуватися через систему «Прозоро».
Торік завдяки «Прозоро» (не враховуючи тендеру на будівництво моста) економія склала 35 млн. грн.  Щодо останніх тендерів, то капремонт вул. Вовчинецької оголошувався з очікуваною вартістю 25 млн., а договір з переможцем уклали на 21 млн. На добудову школи в мікрорайоні Опришівці з підрядником уклали угоду на 26 млн., а очікувана вартість закупівлі складала 31 млн. Загалом бюджет розвитку цього року складає майже один мільярд гривень і у системі «Прозоро» уже виставлено тендерів на 450 мільйонів.
Записав Левко КУТИНСЬКИЙ

Запитання від читачів:

– Фінансування якої галузі для міста є найдорожчим і яка галузь фінансується за залишковим принципом?
– Якщо розмежувати делеговані і власні повноваження, то у 2018 році найбільше вкладень у капітальне будівництво. За рахунок будівництва мосту, проектування басейну, будівництва дитсадків, проведення капітальних ремонтів соціально-культурних об’єктів, доріг, прибудинкових територій, встановлення дитячих майданчиків та іншого.  Але якщо взяти зведений бюджет разом з державними субвенціями, то найдорожча галузь – це соціальний захист. Там найбільше субвенцій, пільг і допомог, але найбільше – субсидій. Зараз змінився підхід до їх призначення і за прогнозами 10-12% мешканців міста втратять право на субсидії. Але станом на початок року державний бюджет боргував нам 170 млн. субсидій.
Друга за величиною галузь освіти – 6,5 тис. працівників, 2,5 тис. учнів. Далі йде охорона здоров’я – 3,5 тис. працівників. Потім – житлово-комунальне господарство. Це вже не делеговані, а наші власні різноманітні видатки на ОСББ,  житловий фонд, міжбудинкові,  дороги, комунальні підприємства, які ми намагаємося всіляко підтримувати.  Управління транспорту і зв’язку, яке частково перебрало на себе повноваження комуналки щодо нанесення розмітки, встановлення знаків, нових зупинок. Не хочу обійти увагою і галузь культури, бо за три останні роки ми вклали великі кошти у будівництво та ремонт її приміщень, народних домів, музичних шкіл, придбання обладнання, утримання муніципальних колективів. Хоча це, мабуть, та галузь, яка фінансувалася за залишковим принципом.
– Яким чином відбуватиметься монетизація субсидій?
– Зараз йде мова про монетизацію пільг на проїзд у транспорті. Два роки тому відшкодування пільгових перевезень переклали на місцеві бюджети. Торік це було 25 млн., а цього року ціна питання майже 30 мільйонів. Це шалені кошти. Тепер, згідно з урядовою постановою, людині відшкодовуватиметься вартість 30 поїздок на місяць, але наразі й така монетизація на практиці не діє. Натомість уже проведений тендер на впровадження у місті електронного квитка, ми проплатили аванс. Коли ми введемо електронний квиток, то це буде та сама монетизація.
Щодо комунальних послуг, то тут зменшено норми споживання, а відшкодування йтиме підприємствам-надавачам послуг.  Скажімо, якщо досі була норма споживання газу 6 кубометрів, а людина використовувала 4, то були роки, коли гроші взагалі не поверталися, а переходили на наступний період. Торік уже проводили перерахунки і у нас лише за воду і водовідведення вони склали 8 млн., а за газ – 60 млн. От уявіть собі: за рік перерахунок людям, які не використали субсидію за газ, лише в Івано-Франківську склав 60 млн. А ці гроші уже були профінансовані.
– На чому місто зараз найбільше заробляє? Від яких надходжень найбільше поповнюється міський бюджет і які резерви його подальшого наповнення?
– Найзначніший для міста податок – це податок на нерухомість. Офіційно він вступив у дію з 2016 року.  Але ОБТІ ліквідували,  а своєї бази, щоб податкова могла його адмініструвати, вони не передали. Втім, якщо порівняти надходження, то торік надійшло цього податку 20 млн., а у 2016 році – лише два мільйони. Тобто ріст відбувається, але в основному за рахунок новобудов. Тому ми шукаємо шляхи наповнення бази оподаткування нерухомості, і тут у міста є великі резерви.
Наступне – це земля. Відколи у місті діє відділ самоврядного контролю при управлінні земельних ресурсів, то платіжна дисципліна щодо орендної плати за землю набагато поліпшилася.  Але уряд відмінив застосування індексу інфляції і її приросту не буде.  Дай Боже, аби надходження залишились на попередньому рівні. Надходження від продажу землі і майна теж на середньому рівні. І орендна плата не знижується, і надходження від продажу не падають.
Ще один важливий податок – це податок з доходів фізичних осіб. Щоб його надходження зростало, постійно працюємо у напрямках легалізації найманих працівників, збільшення кількості робочих місць, підвищення зарплати або хоча б забезпечення її виплати на рівні не нижче мінімальної. Резерви наповнення міського бюджету ще є, але над ними треба постійно працювати.

 

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники

Цитата тижня

ЦИТАТА ТИЖНЯ

ЦИТАТА ТИЖНЯ

07:27:51, 7 Липень 2018

Олександр ТУРЧИНОВ, секретар РНБО (Людина-епоха) – Пішов із життя Левко Лук'яненко – справ[...]

Трибуна депутата

Працюємо задля того, щоб кожен мешканець Вовчинця завжди відчував гордість за своє село

Працюємо задля того, щоб кожен мешканець Вовчинця завжди відчував гордість за своє село

07:15:40, 7 Липень 2018

Володимир Фецич, депутат міської ради, фракція ОП «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Мину[...]

Vox Populi

VOX POPULI: Що б ви порадили молодому поколінню, з огляду на ваш досвід?

VOX POPULI: Що б ви порадили молодому поколінню, з огляду на ваш досвід?

06:35:28, 7 Липень 2017

Валерій Петрович, інженер-пенсіонер: – Навчитися культури поведінки, зрозуміти, що круто і модно бу[...]

КУРСИ ВАЛЮТ