КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Володимир ГАЙДАР: «Палац Потоцьких – це артефакт, який дасть можливість відчути кожному мешканцю міста причетність до історії»

Як вже повідомляв «Західний кур’єр», депутати Івано-Франківської міської ради ухвалили рішення про створення КП «Простір інноваційних креацій «Палац» і передачу на його баланс міської і архітектурної пам’ятки – палацу Потоцьких. Керівником підприємства обрали колишнього головного архітектора міста                         Володимира Гайдара.
Знаний спеціаліст вже з перших днів роботи заявив, що має дві принципові домовленості з міським головою Русланом Марцінківим. Перша – усі процеси, які будуть відбуватися на території історичного комплексу, будуть відкритими. І друге – ця територія буде абсолютно аполітичною. У той же час на вищезгаданій сесії міської ради  затвердили статут комунального підприємства та статутний фонд у розмірі 10 мільйонів гривень.

Про те, яких ремонтних робіт потребує палац Потоцьких, про майбутню концепцію та причетність мешканців Івано-Франківська, а також історичну складову та таємниці території палацу  Володимир Гайдар ексклюзивно розповів «Західному кур’єру».

 

Про нинішній стан комплексу…
Насамперед, якщо пройтися по спорудах сьогодні, можна побачити, як будівлі «здали». Тобто є реально такі незворотні процеси руйнівні, які треба негайно зупиняти. Треба виводити будинки з аварійного стану, не всі, звичайно ж. Але значна частина споруд є в аварійному або передаварійному стані. У всіх будинках треба терміново виконати хоча б дрібні ремонтні роботи, елементарно почистити ринви, де потрібно, почистити водостоки тощо. В нас є люди, які прораховують весь обсяг робіт, які б унеможливили або відсікли джерела подальшого руйнування. В основному це вода, яка збирається на даху і перетікає через ринви, відповідно, замокають карнизи, штукатурка. У той же час відсутність вертикальних водовідвідних труб призводить до того, що вся вода, яка стікає з даху, потрапляє одразу під фундамент. Підмиваються ґрунти, які тут є насипними. Тобто це такі елементарні речі, які кожен ґазда мав би виправити. Адже 15 років це все фактично стояло без елементарного нагляду. Десь пішли такі тріщини, які треба ззовні фіксувати, є такі тріщини, які потрібно буде «стягувати» по периметру, підсилювати фундаменти. Зараз якраз над оцінкою тієї необхідної кількості протиаварійних робіт працюють фахівці «Львівської політехніки», фахівці-реставратори зі Львова, які вже обстежили три найстаріші і найбільш небезпечні споруди. Вони якраз будуть встановлювати ступінь аварійності і необхідні первинні заходи стосовно виводу з того стану. Тобто це все якраз в процесі.
Про зупинку руйнації палацу…
Територія комплексу має жити, сюди потрібно запускати людей більше. Скажімо під час підготовки до Дня міста та «Свята ковалів» ми відкривали браму, тож люди якось самі сюди «затікали» в цей простір, заходять, зупиняються, розглядають, відпочивають. Тобто ця територія палацу Потоцьких вже живе як сквер. Така собі затишна камерна територія  в самому центрі міста, вона вже притягує людей. Тому перше, що ми зробили, це встановили огорожу по периметру цього скверика для того, щоб відсікти доступ людей до аварійних будівель. В нас же ж люди, особливо молодь, така цікава, що залазили б у кожну щілинку. А не дай Боже там може щось відвалитися. Тобто огорожа працює і в один, і в другий бік, щоб не залазили всередину і не пробували щось нищити. Крім того, ми зробили освітлення території. Ми вже подали заявки на те, щоб збільшити потужність світла, адже на освітлення загалом вистачає, а для проведення акцій чи тих самих ремонтних, реставраційних чи протиаварійних робіт, потужності не вистачить. Надіємось, що найближчим часом можна буде розпочати роботи із підведення кабелів, встановлення необхідного обладнання. А дальше будемо мати процес реставрації.
Про інтерактивний музей…
Наразі плануємо в колишньому хірургічному корпусі шпиталю зробити офісні приміщення, де б можна було проводити конференції, зустрічі тощо. Сюди ж, як ми говорили з Марією Козакевич, можна було би розмістити артефакти, зібрані ініціативною групою «Франківськ, який треба берегти». Мова йде про дерев’яні та металеві елементи, ліпнини, оздоби із огорож, кахлі, тобто такі речі, які ми виставляли на території під час святкування Дня міста. Це, знову ж таки, буде корисно тим експонатам, адже вони не будуть десь валятися невідомо де. Це має бути початок певної музейної історії. Хоча я би не говорив про музей в широкому розумінні, а швидше як про інтерактивний музей, що займав би не надто багато місця. Тут немає змісту розганяти великі фонди, а треба зробити такі вкраплення як окремий напрям.
Про майбутню концепцію…
Однозначно тут буде серйозна мистецька складова, тобто обов’язкова наявність тут певних подій: музичних, театральних, візуального мистецтва, тобто такий відкритий мистецький простір. Але він має бути фоном для того, аби тут можна було забезпечити комунікацію ще двох напрямків. Це має бути наука, яка в нас у такому стані, я би сказав, відокремленому. Тому хочеться науку трохи притягнути до реального життя, оскільки в світі наука працює для вирішення абсолютно реальних питань життя міста, життя та розвитку держави та громади. В нас можуть проходити наукові конференції, семінари, круглі столи, лекторії. Тому, я думаю, це може бути мистецтво як фон, наука плюс бізнес, це може бути середовище для зародження цікавих ідей, для впровадження нових технологій, які в подальшому можуть отримати серйозний розвиток, зокрема, в місті. Сюди будуть з’їжджатися серйозні розуми, наукові ідеї, які будуть зустрічатися з бізнесом місцевим та регіональним, я думаю, це може перерости в певні вектори розвитку міста. Це така широка мета. Щодо мети міської, тобто для кожного мешканця міста, то це максимально «завести» цю територію для того, щоб всім було цікаво тут перебувати. І для того, щоб відпочити, і щоб набратися корисної інформації, а можливо, і проявити себе. Тому що в палаці будуть відбуватися науково-практичні воркшопи, в яких можна буде взяти  участь будь-кому з містян. Ця територія має працювати на людей міста, для їхнього розвитку.
Про історичну складову…
Одним з головних напрямків також є проектно-вишукувальний. Це буде, в тому числі, пошукова діяльність в архівах. Зараз, для того щоб прийняти рішення, до якого стану відновлювати, закладати перші шурфи для археології, знати, що ми тут будемо шукати, якого кінцевого вигляду ми хочемо надати цим спорудам, ми повинні мати історичну підоснову і чітко розуміти, з чим маємо справу. Адже тут, на цій території, є дуже багато часових нашарувань. Знаємо, що будувався комплекс як резиденція власника Потоцького, але проіснував він досить нетривалий період саме як палац. Найбільша біда в тому, що ми не маємо іконографічних зображень, картографічних та будь-яких інших історичних матеріалів, щоб можна було із впевненістю сказати, як саме виглядав палац Потоцьких. Те, що дійшло до наших часів, – це не є палац. Тобто маємо історично складений комплекс, який включає в себе і палацову складову, але нині вона складається з перебудов. До нас дійшла більше госпітальна історія. Тому треба спершу віднайти інформацію в архівах, зокрема, польських (Краків, Варшава, — ред.). Я думаю, що має бути якась інформація, плани території, де знаходився основний корпус палацу, де були під’їзди до нього, як територія загалом була облаштована. Можливо, збереглися якісь картини чи гравюри, описи тощо. Думаю, що маємо знайти інформацію й у віденському архіві. Адже, коли австріяки тут робили госпіталь, перед його зведенням мала бути якась інвентаризація, споруди були перебудовані, натомість заплановані нові: хірургічний корпус, офіцерський клуб, кухня. Щоправда, два флігелі біля самої брами були переплановані і перебудовані дещо пізніше. Ну найімовірнішим є те, що, власне, ці два флігелі, які примикають до прозорої огорожі і в одну лінію «читаються» з в’їзною брамою, є ознаками палацу, адже збережені  на старих планах. Дуже може бути, що саме по центральній осі, де зараз порожнє місце, й міг бути центральний корпус. Ймовірно, що до наших днів дійшло тільки його ліве крило.
Але це все треба досліджувати, треба мати підтвердження, малюнки, схеми, плани, те, на що можна спертися. Тут треба чітко розуміти, що все має мати підґрунтя. Досліджувати потрібно кожен період в кожному будинку. Власне, цим займаються фахівці-реставратори з «Львівської політехніки». Тобто є там відповідна кладка стіни, її товщина, спосіб кладки, можна робити лабораторні дослідження складу цегли та розчину, щоб визначити  відповідний період. Перед тим, як пристосовувати територію, треба мати серйозну базу досліджень.
Однозначно, що ці всі цінні споруди мають зберегтися і увійти в структуру майбутнього комплексу. Тому що вони становлять основу пам’ятки. Цей весь комплекс є під одним номером, під одною адресою. Відтак фахівці будуть визначати цінність кожної споруди, можливі способи пристосування.
Про таємниці                       та легенди…
У підвалинах споруд, прибудованих вздовж мурів на території палацу, маємо досить цікаві склепіння. Там є декілька різних кладок, є тупикова стіна, яка замикає аркове склепіння. Дуже ймовірно, що вона може мати продовження. Тут дійсно можуть бути підземні ходи. Адже їх дуже просто було зробити під час робіт із закладання міста – місто ж будувалось як насип. Легенд багато. Але місто оборонне, а дві брами були слабкими місцями в оборонній системі, тому могли бути окремі додаткові, навіть таємні виходи за межі двох добудованих бастіонів. З точки зору комунікації, я думаю, теж абсолютно могли бути підземні ходи. Територія резиденції закрита, але підземний зв’язок міг бути і з магістратом, і родинною церквою, яка пізніше стала усипальнею (нинішній Музей мистецтв Прикарпаття, — ред.), і монастирем тринітаріїв.
Про ініціативу            сусідів-поляків…
Ми вже мали первинні розмови з фахівцями з краківської «Політехніки», які з радістю готові приїхати і допомогти у розробці концепції, взяти участь у розробці проекту. Вони готові приїхати на воркшоп, можливо, це буде в липні така перша ознайомлююча зустріч. А на осінь будемо планувати великий захід, на який плануємо залучити фахівців різних напрямків для того, щоб максимально і різносторонньо підійти до формування та кристалізації концепції реставрації та розвитку палацу Потоцьких. До речі, є такий задум: протестити на воркшопах ідею об’єднання усіх споруд в єдиний та цілісний комплекс. Тобто, щоб споруди були поєднані функціонально. Одночасно, цей комплекс повинен бути мультиінвестиційним і мультикомунікаційним.
Про причетність мешканців міста…
Палац Потоцьких – це той артефакт, який дасть можливість кожному мешканцю Івано-Франківська відчути причетність до історії міста. Так, наша історія складна і далеко неоднозначна. Але саме це може стати причиною відчути свою причетність. Я десь мав на думці зробити такий проект: мур у нас величезний, містян у нас 240 тисяч. Я думаю, що точно знайдеться 240 тисяч цеглинок, і кожен зможе відчистити свою цеглинку і поставити на ній прізвище чи мацьопку табличку. Хочу задіяти кожного мешканця міста. Не просто прийти на фестиваль чи свято, а відчути причетність до відновлення цього комплексу. Це, звичайно, попсові речі, але людям це потрібно, їх це буде притягувати, буде формувати відчуття особистого вкладу в історію міста.
Про фінансову складову…
Основний інвестиційний тягар на першому етапі, звичайно, має забезпечити місто. Мова йде про збереження та зупинку руйнації палацу. А паралельно один з відділів нашого підприємства буде займатися пошуком інвестицій, грантових та державних програм, підтягувати меценатські проекти. Тобто саме це, як на мене, має бути основним джерелом фінансування. Адже є досить цікаві європейські та американські грантові програми, зокрема існує програма скандинавського фонду, який дає кошти на відновлення спадщини. Звичайно, гранти рідко бувають без співфінансування з боку зацікавленої сторони, тому місто обов’язково буде долучатися і до реалізації ґрантових програм. Основні фінанси будемо все ж таки залучати зовні. Адже це чималі кошти, а міській владі ще є дуже багато куди кошти вкладати.
Про особисті амбіції   як керівника…
Якось так в житті складається, що те, що собі плануєш і в якому напрямку працюєш, воно ніби і виходить, але мені наче зверху кажуть: почекай із цим, є більш серйозні і важливіші справи. І для мене, коли я ще був на посаді головного архітектора міста, до речі, теж така була посада, за якою я ніколи не ганявся і навіть не уявляв себе на ній, але, після певних вагань та вмовлянь, для себе зрозумів, що то певний знак – треба! Так само й тут. Були амбіції бути причетним до цього місця, до шматка покинутої історії та архітектури міста. Ще  коли комплекс був у приватній власності, ми з ініціативною групою небайдужих відомих містян – а це Ростислав Держипільський, Сергій Адамович, Сергій Федорців, Микола Якимечко, Віталій Костишин, Олексій Гнатковський та Василь Іваночко організували толоку, потім організувалися в благодійний фонд з метою вплинути на майбутнє комплексу в самому серці міста. Завели сюди декілька цікавих мистецьких акцій, провели архітектурний воркшоп та декілька презентацій. Робили спроби домовитись з власником про передачу в довгострокову оренду однієї зі споруд комплексу з метою її реставрації. На жаль, наші спроби не мали успіху… А потім була передача комплексу місту. Після чого отримав пропозицію від мера. Я відчуваю, що є речі, які поза нашими бажаннями, розумінням, поза нашими планами. Для мене це, насправді, велика нагода, справа честі працювати з таким комплексом.
Це дуже важливо, це може бути і певною життєвою місією. Коли я зрозумів, що реально можу вплинути на розвиток такого значного для міста комплексу, бути одним з організаторів того, що тут буде нове життя, от тут вже амбіції зіграли. Це дуже класно!
Андрій МЕНІВ

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники

Цитата тижня

ЦИТАТА ТИЖНЯ

ЦИТАТА ТИЖНЯ

07:27:51, 7 Липень 2018

Олександр ТУРЧИНОВ, секретар РНБО (Людина-епоха) – Пішов із життя Левко Лук'яненко – справ[...]

Трибуна депутата

Працюємо задля того, щоб кожен мешканець Вовчинця завжди відчував гордість за своє село

Працюємо задля того, щоб кожен мешканець Вовчинця завжди відчував гордість за своє село

07:15:40, 7 Липень 2018

Володимир Фецич, депутат міської ради, фракція ОП «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Мину[...]

Vox Populi

VOX POPULI: Що б ви порадили молодому поколінню, з огляду на ваш досвід?

VOX POPULI: Що б ви порадили молодому поколінню, з огляду на ваш досвід?

06:35:28, 7 Липень 2017

Валерій Петрович, інженер-пенсіонер: – Навчитися культури поведінки, зрозуміти, що круто і модно бу[...]

КУРСИ ВАЛЮТ