КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Багато насмітили

Багато насмітили

08:57:44, 1 Січень 2018

Міський голова Івано-Франківська відзначив роботу з прибирання міста після зустрічі Нового року «Мун[...]

Ветерани» виграли турнір Степана Бандери

Ветерани» виграли турнір Степана Бандери

08:21:12, 1 Січень 2018

30 грудня у спортивному залі КП «Муніципальний фізкультурно-оздоровчий центр» відбувся турнір з футз[...]

No thumbnail available

День пенсійного фонду відбувся в Прикарпатському університеті ім.В.Стефаника.

09:38:39, 12 Грудень 2017

На заході були присутніми представники управління ПФУ в м. Івано-Франківську, а саме заступник начал[...]

No thumbnail available

Звіт про виконання заходів, визначених Антикорупційною програмою Пенсійного фонду України на 2017 рік в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську

09:37:14, 12 Грудень 2017

Виконання положень антикорупційної політики в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Фран[...]

No thumbnail available

Небезпека наближається до України!

12:06:20, 12 Грудень 2017

Управління  Держпродспоживслужби в м. Івано-Франківську  інформує про загрозу занесення  збудника за[...]

Новації в пенсійному законодавстві

Новації в пенсійному законодавстві

09:29:09, 12 Грудень 2017

11 жовтня поточного року набув чинності Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до Закону Украї[...]

No thumbnail available

До уваги платників!

08:05:52, 11 Листопад 2017

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомляє, що 15.11.2017 року в Головном[...]

До уваги платників єдиного внеску!

До уваги платників єдиного внеску!

11:11:19, 10 Жовтень 2017

З 1 січня 2018 року набирають чинності зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на [...]

Щоб і сліду не було

Щоб і сліду не було

08:02:37, 10 Жовтень 2017

В Івано-Франківську планують демонтувати 150 незаконно встановлених малих архітектурних форм. Про[...]

No thumbnail available

Прикарпатські пенсійники до перерахунку пенсій готові.

06:51:27, 10 Жовтень 2017

Слово за Парламентом Впродовж останніх днів «гаряча лінія» Пенсійного фонду є дійсно «гарячою». Сту[...]

WTF? – ХЗ! Я тя лю…

Поспішаючи жити, ми все частіше спілкуємося скороченнями та інтернет-сленгом, «граємося» мовою

13568 (1)Поки бабусі на лавках під під’їздом ностальгують про «совєцькі» часи КПРСу та ВЛКСМу, підлітки наспівують україномовну пісню «WTF» румунського гурту «Transylvania Damn Fun». І не розуміють вони одне одного, хоча нібито спілкуються мовою, що є для них рідною. Бо  сучасний тинейджер і гадки не має, що слово «нарком» не спільнокореневе зі словом «наркотик», а старенька Олімпіада Батьківна не второпає, що WTF – це іншомовне абревіатурне послання із трьох літер, котре наш галицький вуйко переклав би як «шо то за холєра». У третьому тисячолітті нам «пощастило» знову увійти у бурхливу річку скорочень слів (хоча така мода бере початок ще з 20-30-х років минулого століття). І цього разу, мабуть, є всі шанси перетворити інтернет-сленг та мовні кальки у розмовну норму.

«Есемесни» мені
Бути грамотним у сучасному світі нині не модно. У цьому переконують життєві реалії – низький рівень знання української мови за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, скорочення словникового запасу людства, зокрема і внаслідок масового використання гаджетів, котрі вимагають лаконічності та швидкої реакції. Пости у соціальних мережах рясніють фото, інколи з коротким описом подій чи думок, у якому правила граматики ігнорують на користь моментального опублікування. Інтернет-варіант української мови та sms-діалект мають усі шанси вкоренитися у повсякденному мовленні ще на довше ніж суржик.
Цілком логічно, що розлогі та грамотно побудовані з усіма знаками пунктуації роздуми потребують затрат часу, а нині це, так би мовити, дороге задоволення. Бо і час – це гроші, й «есемески» не безрозмірні та не безкоштовні. На жаль, такі дії можуть призвести до безграмотності при складанні стандартних і масштабніших текстів: дорослі не пам’ятатимуть, як правильно писати, діти так і не зможуть навчитися грамоти. Тож написання звичайного листа стане нездійсненним завданням.
П’ятеро із п’яти опитаних підлітків не використовують знаки пунктуації та не звертають увагу на орфографію, набираючи текстові повідомлення. Вони також використовують смайли та абревіатури. Серед найпопулярніших – запозичення з англійської LOL («laughing out loud» – дуже гучно реготати), OMG  («Oh my God!» – О мій Боже!), «plz» («please» – будь ласка), «imho», ІМХО («in my humble opinion» – на мою скромну думку); кальки з російської «мб» (може бути), «спс» чи «дяк» (спасибі, дякую), «хз» (хто-зна), «лю тя» (люблю тебе). Студенти ж обирають неформальний стиль і при конспектуванні лекцій. Тобто звичка до спотворень мови спершу закріплюється в мережевому спілкуванні, а потім переходить і на більш важливу документацію.
«Аффтар жжот»
Зате нині модно бути блогером. Інтернет-журнали ведуть навіть школярі. І роблять це охочіше, ніж заповнюють звичайні учнівські щоденники. Саме у середовищі таких мережевих «письменників» виникла тенденція до навмисного спотворення мови та надмірного засмічення її ненормативною лексикою.  Створився так званий інтернет-діалект. Тепер ним користуються і «маститі» блогери, котрі досконало володіють українською літературною мовою, навіть випускники філфаку: «Проснулась оце в час ночі, бо якийсь автомобільний меломан рішив развлєчься, підійшла до вікна подивицця, откуда воно волає і куди поліцію визивать», «Дєвушка, от чо ви улибаєтесь? Нє ну така странна, біжить і улибаєцця. Ви з мене смієтесь? Погода хренова, давлєніє, а вона улибаєцця. Вам до псіхіатра нада» і т.п. (із «Фейсбуку»).
Мережевий сленг особливо домінує у писемному мовленні сучасних підлітків. Звичайно, зумисне використання стилістичного прийому «як вимовляю, так і пишу» для створення експресивно-комічного ефекту – так званої албанської (нічого спільного з Албанією!) мови («аффтар» замість автор, «хлопчег» замість хлопчик, «падарак» замість подарунок, «ржунімагу» тощо) не така вже й біда, а просто данина дивній (скажу більше – давній: бо ще Іван Котляревський у своїй «Енеїді» закидав читачів макаронізмами та жаргоном) моді. Правда, якщо це не стає звичкою та не з’являється у шкільних зошитах.
На жаль, нині зумисне використання російсько-англійського інтернет-сленгу набуває масовості та переходить у площину повсякденного спонтанного спілкування. Цим зловживають і «медійники», з котрих часто беруть приклад пересічні українці. І якщо незнання української ще можна намагатися виправдати поганими вчителями чи обмеженими здібностями, то бажання свідомо перекручувати мову – поза межами розумного, навіть якщо це і прирівнюють до лінгвістичного феномену.

Надія ПШЕНИЧНА

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники