КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

WTF? – ХЗ! Я тя лю…

Поспішаючи жити, ми все частіше спілкуємося скороченнями та інтернет-сленгом, «граємося» мовою

13568 (1)Поки бабусі на лавках під під’їздом ностальгують про «совєцькі» часи КПРСу та ВЛКСМу, підлітки наспівують україномовну пісню «WTF» румунського гурту «Transylvania Damn Fun». І не розуміють вони одне одного, хоча нібито спілкуються мовою, що є для них рідною. Бо  сучасний тинейджер і гадки не має, що слово «нарком» не спільнокореневе зі словом «наркотик», а старенька Олімпіада Батьківна не второпає, що WTF – це іншомовне абревіатурне послання із трьох літер, котре наш галицький вуйко переклав би як «шо то за холєра». У третьому тисячолітті нам «пощастило» знову увійти у бурхливу річку скорочень слів (хоча така мода бере початок ще з 20-30-х років минулого століття). І цього разу, мабуть, є всі шанси перетворити інтернет-сленг та мовні кальки у розмовну норму.

«Есемесни» мені
Бути грамотним у сучасному світі нині не модно. У цьому переконують життєві реалії – низький рівень знання української мови за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, скорочення словникового запасу людства, зокрема і внаслідок масового використання гаджетів, котрі вимагають лаконічності та швидкої реакції. Пости у соціальних мережах рясніють фото, інколи з коротким описом подій чи думок, у якому правила граматики ігнорують на користь моментального опублікування. Інтернет-варіант української мови та sms-діалект мають усі шанси вкоренитися у повсякденному мовленні ще на довше ніж суржик.
Цілком логічно, що розлогі та грамотно побудовані з усіма знаками пунктуації роздуми потребують затрат часу, а нині це, так би мовити, дороге задоволення. Бо і час – це гроші, й «есемески» не безрозмірні та не безкоштовні. На жаль, такі дії можуть призвести до безграмотності при складанні стандартних і масштабніших текстів: дорослі не пам’ятатимуть, як правильно писати, діти так і не зможуть навчитися грамоти. Тож написання звичайного листа стане нездійсненним завданням.
П’ятеро із п’яти опитаних підлітків не використовують знаки пунктуації та не звертають увагу на орфографію, набираючи текстові повідомлення. Вони також використовують смайли та абревіатури. Серед найпопулярніших – запозичення з англійської LOL («laughing out loud» – дуже гучно реготати), OMG  («Oh my God!» – О мій Боже!), «plz» («please» – будь ласка), «imho», ІМХО («in my humble opinion» – на мою скромну думку); кальки з російської «мб» (може бути), «спс» чи «дяк» (спасибі, дякую), «хз» (хто-зна), «лю тя» (люблю тебе). Студенти ж обирають неформальний стиль і при конспектуванні лекцій. Тобто звичка до спотворень мови спершу закріплюється в мережевому спілкуванні, а потім переходить і на більш важливу документацію.
«Аффтар жжот»
Зате нині модно бути блогером. Інтернет-журнали ведуть навіть школярі. І роблять це охочіше, ніж заповнюють звичайні учнівські щоденники. Саме у середовищі таких мережевих «письменників» виникла тенденція до навмисного спотворення мови та надмірного засмічення її ненормативною лексикою.  Створився так званий інтернет-діалект. Тепер ним користуються і «маститі» блогери, котрі досконало володіють українською літературною мовою, навіть випускники філфаку: «Проснулась оце в час ночі, бо якийсь автомобільний меломан рішив развлєчься, підійшла до вікна подивицця, откуда воно волає і куди поліцію визивать», «Дєвушка, от чо ви улибаєтесь? Нє ну така странна, біжить і улибаєцця. Ви з мене смієтесь? Погода хренова, давлєніє, а вона улибаєцця. Вам до псіхіатра нада» і т.п. (із «Фейсбуку»).
Мережевий сленг особливо домінує у писемному мовленні сучасних підлітків. Звичайно, зумисне використання стилістичного прийому «як вимовляю, так і пишу» для створення експресивно-комічного ефекту – так званої албанської (нічого спільного з Албанією!) мови («аффтар» замість автор, «хлопчег» замість хлопчик, «падарак» замість подарунок, «ржунімагу» тощо) не така вже й біда, а просто данина дивній (скажу більше – давній: бо ще Іван Котляревський у своїй «Енеїді» закидав читачів макаронізмами та жаргоном) моді. Правда, якщо це не стає звичкою та не з’являється у шкільних зошитах.
На жаль, нині зумисне використання російсько-англійського інтернет-сленгу набуває масовості та переходить у площину повсякденного спонтанного спілкування. Цим зловживають і «медійники», з котрих часто беруть приклад пересічні українці. І якщо незнання української ще можна намагатися виправдати поганими вчителями чи обмеженими здібностями, то бажання свідомо перекручувати мову – поза межами розумного, навіть якщо це і прирівнюють до лінгвістичного феномену.

Надія ПШЕНИЧНА

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники