КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

Багато насмітили

Багато насмітили

08:57:44, 1 Січень 2018

Міський голова Івано-Франківська відзначив роботу з прибирання міста після зустрічі Нового року «Мун[...]

Ветерани» виграли турнір Степана Бандери

Ветерани» виграли турнір Степана Бандери

08:21:12, 1 Січень 2018

30 грудня у спортивному залі КП «Муніципальний фізкультурно-оздоровчий центр» відбувся турнір з футз[...]

No thumbnail available

День пенсійного фонду відбувся в Прикарпатському університеті ім.В.Стефаника.

09:38:39, 12 Грудень 2017

На заході були присутніми представники управління ПФУ в м. Івано-Франківську, а саме заступник начал[...]

No thumbnail available

Звіт про виконання заходів, визначених Антикорупційною програмою Пенсійного фонду України на 2017 рік в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську

09:37:14, 12 Грудень 2017

Виконання положень антикорупційної політики в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Фран[...]

No thumbnail available

Небезпека наближається до України!

12:06:20, 12 Грудень 2017

Управління  Держпродспоживслужби в м. Івано-Франківську  інформує про загрозу занесення  збудника за[...]

Новації в пенсійному законодавстві

Новації в пенсійному законодавстві

09:29:09, 12 Грудень 2017

11 жовтня поточного року набув чинності Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до Закону Украї[...]

No thumbnail available

До уваги платників!

08:05:52, 11 Листопад 2017

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомляє, що 15.11.2017 року в Головном[...]

До уваги платників єдиного внеску!

До уваги платників єдиного внеску!

11:11:19, 10 Жовтень 2017

З 1 січня 2018 року набирають чинності зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на [...]

Щоб і сліду не було

Щоб і сліду не було

08:02:37, 10 Жовтень 2017

В Івано-Франківську планують демонтувати 150 незаконно встановлених малих архітектурних форм. Про[...]

No thumbnail available

Прикарпатські пенсійники до перерахунку пенсій готові.

06:51:27, 10 Жовтень 2017

Слово за Парламентом Впродовж останніх днів «гаряча лінія» Пенсійного фонду є дійсно «гарячою». Сту[...]

Я не хотіла покидати той світ

Світлана Хміль

Світлана Хміль

Це не про парадиз, це я про виставку живопису івано-франківської художниці Світлани Хміль. Наразі невеликий куточок її світу розташувався в експозиційному залі Бастіону. І що вона, ця виставка, принципово відрізняється від інших, засвідчив ось такий факт: люди, які прийшли на її відкриття, буквально поривалися (добровільно!) публічно висловитися про художницю і її роботи. Повірте мені, журналісту з ен-річним стажем, що таке явище — майже зі сфери фантастики.
Ось і я пишу зараз про роботи Світлани Хміль, бо аж розпирає — так хочеться висловитися. І так хочеться, щоб на виставку йшли люди. Нехай це добро, цей скарб не залишиться захованим. Нехай потішить якомога більшу кількість людей.

Залишу мистецтвознавчий аналіз для мистецтвознавців. Це їх робота препарувати і розкладати у пробірки художні засоби, «міряти» правильність композиційної побудови та її цілісності, визначати для картин полички з бірочками «мистецький напрям», «течія», «стиль» і таке ін. Мій текст — чистої води суб’єктивне. Отже, що на тій виставці побачила я. Заходиш — а тут усе світиться чистотою барв. Часом ризиковано поєднаних, а все одно не конфліктуючих. В просторі кожної картини живуть (а не знаходяться) речі й істоти. Живуть глечики, кавнички, келихи, пензлі, фрукти, птахи і риби… У них усіх свої характери, вони інтригують, інформують, випромінюють емоцію… — вони з тобою спілкуються.
Отак гамузом і не розкажеш про усю цю феєрію. Але біля кожної зокрема картини можна «зависнути» і роздивлятися, роздивлятися... На відкритті один з виступаючих фахівців чи то закинув художниці, чи то просто відзначив «надмірну деталізацію» у манері Світлани Хміль. Але, можливо, власне, ця увага до дрібниць (?) дає підставу і задоволення пожити біля кожної окремої картини. І покайфувати: он той бокалик — диви, як вигнувся на своїй цибатенькій ніжці, от-от зламається чи впаде з непевної поверхні у прірву. Танець на грані. А он розколений гранат демонструє своє нутро — ніби розкритий чіп, наладований інформацією. А риб, не риба — риб? Чомусь стать вгадується одразу, хоч жодних статевих ознак. Він по-джокондівськи чи по-джонідепівськи усміхається тобі і несе в своєму нутрі відзіґорний ключик. Від потаємних дверей? Від таємниці життя?..
Ці картини — разом і поокремо — світ казки, парадоксу. Але цілком дорослий. Це, як у Країні чудес Льюїса Керола і в Нарнії Клайва Льюїса одночасно. З одного боку, світ Світлани Хміль затишний — бо в ньому стільки ніжності, жіночної пильності, відповідальності за кожну деталь, за кожну барву, за кожного «персонажа». З іншого — динамічний, мінливий, мерехтливий, як відблиски світла на стінках одного з порцелянових кавничків.
Це ніби й наративне, фігуративне мистецтво — крісло тут, безумовно, крісло, а не хтось чи щось, що можна лише вгадати в плямах та лініях, а птахи і риби — таки птахи і риби. І архітектура на одній з картин — достеменно старий франківський пивзавод (нині покійний). Але усе воно не зовсім реальне, наче зі сну, гарного сну, а не марення. Або іноді, як візія крізь скляні призми, огранений коштовний камінь — переломлене зображення. Ця художниця могла би бути дуже реалістичною, от тільки не хоче. Оце «може» й «не хоче» одночасно присутнє в її роботах і так гармонійно поєднується.
Але боюся залізти в такі нетрі фантазій і асоціацій, що мій текст уже не матиме стосунку до самої виставки. А такий ризик є. Бо від робіт Світлани Хміль, як-то нині кажуть, «пре». І несе кудись у вже власні сни, спогади, у власне дитинство, у мрії. А що ще пересічному споживачеві мистецтва насправді треба? Щоб воно резонувало у його нутрі, живило й оживляло. Щоб діяло, як добрий наркотик. На виставці Світлани Хміль так і сталося. Тому той світ так не хотілося покидати.

Вероніка Заник

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники