КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Як Прянична Фея побувала у Перу

39Ірину Станіславську в Івано-Франківську більше знають як Пряничну Фею. І не тільки діти, але й дорослі. Її прянички – справжній витвір мистецтва. А ще вона вчить пекти і розмальовувати пряники і малих, і старших. Проте нещодавно ми дізналися, що Ірина ще й смілива мандрівниця, відвідує ті країни, куди масові туристичні маршрути поки не прокладені. Не так давно Ірина Станіславська повернулася із подорожі до Перу. Враженнями про цю не зовсім відому широкому загалу країну мандрівниця поділилася із журналістами «Західного кур’єра».

Найбільше враження – ночівля у джунглях
Перу – дуже контрастна країна, ми відвідали багато різних місць, різнотипних і зовсім не схожих між собою. Тому вражень багато. Але найяскравіше – перша ночівля у справжнісіньких джунглях. Ми зупинились у селищі посеред джунглів, яке спеціально створене для туристів. Рівень сервісу там досить високий: Wi-Fi, електроенергія, рушнички, все, що потрібно.

Але була й особливість: у дерев’яному будиночку, де ми жили, було тільки три стіни. Замість четвертої – відкритий вихід у ліс, у джунглі. Всяка звірина може зайти. Заходиш в кімнату, а під ногами біжить величезна ящірка, сидить варан, або літає метелик… Звичайно, спочатку ми пищали, кричали. Але до всього звикається, у другу ніч було комфортніше. Ліжка в готелі обладнані спеціальними балдахінами, спляча людина захищена сіткою, через яку не проберуться ні жучки, ні комахи, ні ящірки. Перед входом у номер стояло відро з піском, а у номері – свисток і дерев’яна палка. Ми навіть не ризикнули запитати, як і від кого потрібно захищатися…
Джунглі – це живий ліс, який шумить, пищить, живе своїм життя. Звуки найрізноманітніші. Наприклад, щовечора ми слухали «концерт» мавпи-ревуна.
Перу – країна географічного розмаїття
Ми були у джунглях, у пустелі і на Тихому океані, на озері Тітікака, піднімалися в гори. Найбільша висота, яку я підкорила – 4000 м. Враження, звичайно, непередавані. Жодні фотографії чи розповіді не можуть передати ті надзвичайні емоції. Я добралася до місця, з якого відкривається вид на священну долину інків, побачила надзвичайні пейзажі і хмари під ногами.
Про місцеве населення
Одяг місцевого населення  дуже яскравий, кольоровий, схожий на одяг з косівською вишивкою. Щодня, звичайно, так ніхто не одягається. Хоча зустрічалися місцеві бабусі, які щодня вбрані у традиційний одяг.
Перуанська кухня вважається однією з найрізноманітніших у світі. Але ми  цього не відчули. В перші дні подорожі перуанські страви були нам у диковинку. Але коли протягом двох тижнів у різних закладах бачиш те саме меню – кухня перестає вражати. Обов’язково до будь-якої страви подають рис і смажену картоплю. Звичайно, були в меню морепродукти – у них же океан. Фірмова страва – севіче – умовно сира риба з соком лайма чи лимону. Місцева горілка називається піско, з неї готують коктейль піско сауер – до горілки додається сік лайма та яєчний білок.
Основною мовою є іспанська, є й місцева мова – кечуа, мова предків, але не всі нею спілкуються, принаймні у туристичних центрах. Ми спілкувалися здебільшого англійською та іспанською мовами.
При цьому, молодь розвивається, молодь вчить мови, молодь орієнтована на туризм. Той, хто хоче рухатися вперед, той рухається у будь-якій країні світу.
А є такі глухі місця, як і наші глухі села, де нічого не відбувається. Там жебраки просять у туристів гроші. Часто на тебе дивляться як на мішок грошей.
Загалом, в Перу на кожному кроці гроші просто вимагають, що є дуже некомфортно. Наприклад, ми сиділи в кав’ярні, вечеряли, підійшов музикант, пограв. Ми його не запрошували, але при розрахунку довелося заплатити й за музику. Коли такі факти почали повторюватися, дійшли висновку, що у місцевого населення немає достойної роботи, щоб заробити гроші.
І тут – корупція!
Багато перуанських проблем подібні до українських – тут  теж корупція є визначальною при вирішенні якихось питань, процвітає незаконна вирубка дерев.
У джунглях відбуваються величезні вирубки зникаючих порід дерев. Наприклад, червоного дерева, яке є дуже цінним. У доступних місцях його уже немає, вирубали. Тому відряджаються експедиції на 2-3 місяці вглиб незвіданих джунглів, вишукують цінне дерево, вирубують, сплавляють річкою і контрабандою продають.
Є й інші серйозні проблеми. Перу – одна із країн, які забезпечують світовий обіг наркотиків. А там, де наркотики, там завжди є корупційні схеми. Подейкують, що десь на території джунглів є місцина, за розмірами рівна території України, де розташовані плантації коки, з якої виготовляють наркотики. До цієї території немають доступу уряд, поліція, армія. Країна в країні. Місцеве населення працює на плантаціях за копійки, а наркобарони – наживаються.
Наркотичні засоби на вулицях можна придбати просто серед білого дня. Сидить на вулиці хлопчина, ніби продає картинки за 10 доларів. Якщо з ним поговорити довше, то запропонує покурити, випити, понюхати – весь спектр «послуг»!
Є чому повчитись
Перу – це така специфічна країна, де цікавинки розкидані по всій території, тому ми мали дуже багато переїздів і внутрішніх перельотів, долали великі відстані. Щодо транспортного сполучення, то в Перу є такий вид транспорту, якого, на жаль, немає ні в США, ні в Європі – спальні автобуси «Кама». Це двоповерховий автобус з м’якими комфортабельними кріслами, які розкладаються на 160 градусів, майже горизонтально, перетворюються на спальне місце. Практично подорожуючі вночі сплять. Тут і подушка, і пледик, аудіо- та відеоекран, якесь мінімальне харчування. Нагадує літак.
Якщо згадати наші нічні переїзди, то південно-американцям можна позаздрити. Дуже дивно чому таких автобусів немає на інших континентах – вони б  були затребувані, нехай би навіть і дорожче коштували квитки.
З подорожей повертаємося уже не ми
Правду кажуть: ми повертаємося з подорожей, але насправді повертаємося вже не ми. Міняється світогляд, бачення…
Такі мандри однозначно вартісні. Це – не дешеве задоволення, але воно того вартує. Це – емоції, які лишаються з тобою назавжди, відкладаються в скарбничку вражень.
Наталя ХРАБАТИН

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники