КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Імунітет на весь рік

Імунітет на весь рік

09:43:12, 6 Червень 2018

З настанням літа усі ми прагнемо поласувати корисними ягодами і фруктами, котрі містять багато вітам[...]

Три відзнаки відомого прозаїка

Три відзнаки відомого прозаїка

10:52:23, 6 Червень 2018

Відбулося нагородження переможців міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2018». Два ро[...]

No thumbnail available

Перепони інвестиціям

10:46:07, 6 Червень 2018

У Івано-Франківську бракує великих земельних ділянок та вільних виробничих площ, які б можна було за[...]

Майже готова

Майже готова

09:56:42, 6 Червень 2018

Вулицю Станіславську після капітального ремонту відкриють через два тижні. Про це повідомив директо[...]

Місто квітне і зеленіє

Місто квітне і зеленіє

09:54:39, 6 Червень 2018

За три останні роки в Івано-Франківську посадили 1927 дерев та чотири тисячі кущів, з яких не прижил[...]

No thumbnail available

Зміна вивісок

09:49:22, 6 Червень 2018

На позачерговій сесії депутати міської ради змінили назви однієї комунальної установи та трьох навча[...]

Надмірна старанність

Надмірна старанність

06:29:06, 6 Червень 2018

В сучасному Івано-Франківську час від часу виникають скандали через примусове збирання грошей з бать[...]

No thumbnail available

Злодій під ліжком

06:27:40, 6 Червень 2018

У 1904 р. мешканець Богородчан Маркус Проппер приїхав до Станиславова і зупинився в готелі «Європейс[...]

Якою має бути «нова українська школа»

031 вересня першокласників зустріне “Нова українська школа”. Такою назвою Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич охрестила реформу середньої освіти. Планують змінити підхід до учня, розширити свободу вибору вчителя та свободу дій адміністрації школи, а також встановити партнерські стосунки з батьками. Окрім того, навчальне середовище також має змінитися.

Як зазначено в Концепції “Нової української школи”, наша освіта застаріла. Наші учні здобувають застарілі знання, спосіб навчання не мотивує, навчальна програма переобтяжена теоретичним матеріалом, учителі застосовують старі методи. Також зростає розрив між учнем та вчителем у сфері технологій. Ці проблеми й покликана вирішити реформа освіти. “Нова українська школа” – це школа з сучасними формами, методами навчання. Це школа щасливих дітей, які з задоволенням ідуть до школи. Вони навчаються граючись, тому що провідною діяльністю якраз у цьому віці (6 років) є гра”, – пояснює Леся Загрійчук, тренер “Нової української школи”, вчитель-методист приватної школи-садка “Перша ластівка”.

Учень має бути готовий до життя
В першу чергу реформа освіти має зробити школу орієнтованою на учня. Її головним завданням має бути не просто навчання як засвоєння знань, а власне підготовка дитини до життя. “Діти живуть в двадцять першому столітті, – розповідає тренер “Нової української школи”, викладач обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Галина Адамович. Це ера інтернету, сучасних гаджетів та нових технологій, що стрімко змінюють одна одну. Зараз успішній людині недостатньо завчити якийсь фактаж, вона повинна вміти цим користуватися”. Закінчивши школу, випускник має стати сформованою особистістю, інноватором та патріотом.
Для того, щоб виконати це завдання, дітям в школі формуватимуть життєві компетентності. Компетентність – це уміння діяти, використовуючи знання, вміння, досвід, ціннісне ставлення. Перед учнями ставляться наступні вимоги: спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, використовувати математику для вирішення життєвих завдань, користуватися інформаційними технологіями, вчитися протягом життя, бути ініціативним та підприємливим громадянином, бути культурно обізнаним та екологічно грамотним. “Оволодіння учнем вмінням застосовувати ці компетентності – це і є очікувані результати реформи нашої освіти”, – каже Галина Адамович.
Всі ці компетентності об'єднуватимуться наскрізними вміннями – читати та розуміти прочитане, усно і письмово висловлювати свою думку, мислити критично і логічно обґрунтовувати свою позицію, виявляти ініціативу та вміти вирішувати проблеми, оцінювати ризики та ухвалювати рішення.
Практично цей компетентнісний підхід втілюватиметься в інтегрованому курсі, що має назву “Я досліджую світ”. Його суть полягає у системному поданні учню навчального матеріалу, показати йому, як можна здобувати знання, як можна досліджувати світ. “Це і є нова система – не просто завчити готову інформацію, а навчитися її здобувати та використовувати в житті”, – пояснює Леся Загрійчук.
Ще один компонент змін – формування загальнолюдських цінностей. “Безумовно, формування цінностей передбачене і в старій програмі навчання, – каже Галина Адамович. – Але коли ми говоримо про цінності в “новій українській школі”, то звичайно маємо на увазі той же компетентнісний підхід, частиною якого і є ціннісні ставлення. Ми повинні більше  зважати на цінності, ніж раніше. Від того, як ми сприймаємо цей світ, як ми розставимо свої пріоритети, зокрема й в навчанні, буде залежати подальше наше життя”.
Першокласників чекає і нова система оцінювання. В першому та другому класі не буде оцінок від учителя, учні будуть оцінювати себе самі. Окрім того, кожна дитина матиме портфоліо, до якого входитимуть всі роботи, які вона виконує протягом двох років. “Вчителі та батьки будуть чітко бачити рівень розвитку дитини, – пояснює Леся Загрійчук. – Завдяки цьому вчитель бачитиме рівень розвитку дитини й при потребі буде допомагати подолати бар'єри навчання”. Перші результати навчання підбиватимуться в кінці другого класу. Це зроблено для того, щоб дати шанс слабшим учням підтягнути свій рівень знань.
Реформа освіти також передбачає й  інклюзивне навчання. Ці діти теж мають бути включені в процес навчання, і вчитель матиме можливість працювати з ними, тому що навчальне середовище організовано так, що є можливість, щоб ця дитина посиділа на килимку, щоб вона собі десь відпочивала у куточку усамітнення чи  працювала з дітьми.
Учитель має бути партнером
Учитель також змінює свій статус. Замість того, хто просто подає знання, педагог має спонукати дитину до самонавчання. У навчанні мають широко застосовуватися методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо).
“Вчитель-партнер допомагає, підтримує, мотивує, зорієнтовує дитину, – розказує Леся Загрійчук. – Він підбирає такі мотиваційні аспекти на початку уроку, щоб дитина сама хотіла вчитися, черпати ще більше і більше, і з захопленням йти на наступний урок. Вчитель-партнер перебуває біля дітей, організовує цікаві форми роботи для того, щоб дитина активніше працювала в групах чи парах. Він спрямовує їхню роботу, але ні в якому разі не дає готові знання. Партнерство полягає в допомозі дитині пізнати те, що їй потрібно”.
Для вчителів передбачається урізноманітнити кількість моделей підготовки та підвищення кваліфікації. Серед них: курси при інститутах післядипломної педагогічної освіти, семінари, вебінари, онлайн-курси, конференції, самоосвіта. Учитель має отримати право вибору місця і способу підвищення кваліфікації.
Зараз йде активна підготовка вчителів, що розпочнуть навчання з нової програми. “На Прикарпатті уже підготовлено 60 тренерів, – розповідає Леся Загрійчук, – які проводять тренінги для вчителів з лютого. Буквально зараз вчителі пройшли ще один практичний курс. Вони опрацювали державний стандарт, концепції нової школи, вони вже знають, що таке освітнє середовище, партнерство з батьками. Ми використовуємо наявний досвід, тому що від класики ми не відходимо. Окрім того, в жовтні-листопаді працювали з тренерами з Австрії, які нам дали надзвичайно цікаві форми та методи роботи, і ми стараємося це все передати нашим вчителям”.
Новий освітній простір
Окрім підходу до учня та нових вчительських методик, планують змінити і середовище, в якому проходитиме навчальний процес. Крім класичних варіантів, хочуть використовувати новітні мобільні робочі місця, які легко трансформувати для групової роботи, а також виділити окремі приміщення з відкритим освітнім простором.
Місце, де буде проходити навчання, може поділятися на центри. “Сім обов’язкових центрів – це помилкове бачення, – пояснює Леся Загрійчук, – їх може бути стільки, скільки хоче вчитель. У класі може бути центр навчання грамоти, центр математики, центр науки, центр мистецтва, центр гри з блоками тощо. Все залежить від квадратури класу.  Вчитель наповнює їх відповідно до потреби, до того, яку роботу виконуватимуть діти.  Основне спрямування центрів – навчальне, адже їх мають використовувати в інтегрованих курсах”.
“Коли говоримо про середовище класу, то часто забуваємо про середовище школи, – додає Галина Адамович. – Нам кажуть, що потрібно використовувати все – стіни, стелю, підлогу. Одним з трендів зараз є розфарбування сходів з нанесенням на них таблиці множення чи частин мови. Діти, йдучи з поверху на поверх, можуть повторити навчальний матеріал. Також можна розмалювати стіни різноманітними мотиваторами. Це буде краще, ніж портрети учених, на які просто не звертають увагу. Наприклад, в одній з київських шкіл в центрі тиші на стіні написано: “Не сиди просто так, думай про щось”.
Перші успіхи
Попри те, що запуск реформи відбудеться 1 вересня цього року, 4 школи нашої області вже працюють за новою програмою. Зокрема, в Івано-Франківську експеримент з впровадження новинок в освіті проходить в загальноосвітній школі І ступеня №9. “Діти зрозуміли, що вони навчаються в школі,   – розказує директор закладу Ольга Дорошенко. – Вони не бояться висловлювати власну думку. Загалом і учням цікаво, і батьки задоволені. Не уникнули й труднощів. Зокрема, не завжди вчасно приходили модульні програми, тому ми мусили їх розробляти самі”.
Також “Нова українська школа” впроваджується і в Ямницькому навчально-виховному комплексі І-ІІІ ступенів. Виконувачка обов’язків директора закладу Йордана Лесів підтверджує слова своєї колеги з обласного центру про бажання дітей ходити до школи. “Діти не бояться йти до школи, вони знають, що їх щодня чекає щось нове та цікаве, – каже очільниця школи. – Потім вони можуть й поділитися знаннями з батьками. Я думаю, це, напевне, головний здобуток експерименту – учні бажають вчитися та отримувати досвід”.
Любомир ЗУБИК

До теми

Скільки потрібно коштів?

На реформу освіти у державному бюджеті передбачили 1 млрд. 385,2 млн. гривень. 4 квітня уряд прийняв постанову, яка розподіляє використання цих коштів. Зокрема, на обладнання початкової школи піде 998,7 млн., а 386,5 млн. грн. – на навчання вчителів початкової школи. 40% коштів на обладнання буде спрямовано на закупівлю дидактичних матеріалів для 1-го класу. Ще 40%  коштів буде спрямовано на закупівлю сучасних меблів для початкових класів. Решту 20% має бути використано на закупівлю комп’ютерного обладнання для початкових класів НУШ. Розподіл коштів між областями здійснюватиметься з урахуванням кількості класів та учнів початкової школи в регіоні.
Окрім державної субвенції, освітня реформа фінансуватиметься і з місцевих бюджетів. Так, якщо школа знаходиться в місті обласного значення, то місцеві органи влади                                    забезпечують 30% необхідної вартості. Якщо це школа в районі чи в ОТГ, то відповідно забезпечується 10% вартості. У гірських районах дофінансовується 5%.

 

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники