КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

Євстахій КРИЖАНІВСЬКИЙ: «Все робимо, аби освіта стала одним із напрямків інтеграції в Європу»

Kriganivskiii-28Під час вступної кампанії вищі навчальні заклади переживають період надій і сподівань. Чи не найважливішим моментом для керівництва закладу є довіра до вузу зі сторони абітурієнтів. Втім, конкурс на одне вакантне місце в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу як завжди великий. Чого чекають у стінах закладу, чим дивуватимуть майбутніх студентів? Про це говоримо із ректором університету Євстахієм Крижанівським.

– Євстахію Івановичу, очолюваний вами заклад вже декілька десятиліть не втрачає своєї популярності, а випускники університету отримують можливість працювати у найпрестижніших установах країни і світу. В чому секрет успіху?

– Я не вважаю, що у цьому особлива заслуга університету. Думаю, доля розпорядилася так, що університет обслуговує одну із найбільш важливих галузей економіки держави. Є правило, що рівень розвитку держави і достаток населення залежить від кількості енергії, котра виробляється на душу населення. Тому розвиток кожної держави характеризується розвитком енергетики у ній. Україна є енергодефіцитною державою, бо ми не маємо достатньо власних енергоносіїв. Тому багато наших не-друзів спекулюють на цьому. Якщо ми подивимось на енергетичний баланс незалежної України, починаючи із 1991 року, то за всі роки понад 50 відсотків посідають нафта і газ. Електро- , атомна, гідроенергетика, теплова, вугільна, альтернативні джерела енергії мають значно менші обсяги. Звідси і така велика увага до нафтогазових спеціальностей та проблем. Завдання університету – здійснювати підготовку фахівців для економіки України і забезпечувати наукові дослідження та реалізацію проектів у цій галузі.
– Університет нафти і газу є одним із небагатьох, котрий спеціалізується на підготовці спеціалістів у нафтовій та газовидобувній сферах. Чи маєте сьогодні потужних конкурентів, з ким варто позмагатися за рейтинги?
– У колишньому СРСР було сім таких університетів. Але жоден із них не був монополістом. Коли ми залишились у незалежній Україні одні, в перші роки ми були фактично монополістами. Але антимонопольний закон не дозволяв жодної монопольної діяльності. Тому міністерство прийняло рішення відкрити окремі спеціальності в інших університетах. Наприклад, у Полтавському національному технічному університеті імені Кондратюка є спеціальність «видобування нафти і газу», «буріння», «геологія нафти і газу», у Харківському політехнічному університеті є «нафтогазове обладнання», у Київському університеті імені Шевченка є «геологія нафти і газу». Але це окремі спеціальності.
Молодь, котра придивляється до певної спеціальності, хоче отримати фах у найбільш престижному університеті, який має потужну лабораторну базу, кадровий потенціал. Життя заставляє нас удосконалюватися. Сьогодні є багато проблем у державі,  тому ми не можемо розраховувати на велику підтримку зі сторони державного бюджету. Останнім часом у нас інтенсивно відбуваються захисти кандидатських і докторських дисертацій. В університеті працює понад сто докторів наук, 20 лауреатів державної премії у галузі науки і техніки. Але це не входить у певні змагання. Ми поставили перед собою завдання – отримати статус дослідницького університету. Це для технічного вузу є важливим кроком, адже це один із найвищих міжнародних статусів університету. В новому законі «Про вищу освіту» сказано, що такий статус дається університету, який має статус національного і забезпечує для економіки держави прорив у певному стратегічному напрямку. Ми маємо на меті збільшити видобуток власних нафти і газу. Ми залежні від російського газу, завозимо нафтопродукти, але володіємо достатніми ресурсами та сучасними технологіями, маємо підписаний меморандум із Міністерством енергетики. Якщо нам це вдасться, то це буде прорив у стратегічній галузі. Тут ми ні з ким не змагаємось, а просто маємо свою програму. Сьогодні третина навантаження викладача університету – це науково-дослідна робота. Тому усі вісімсот викладачів працюють на одну проблему – збільшення власного видобутку нафти і газу. Навіть гуманітарні кафедри знаходять своє місце у цьому питанні.
– Ви були готові долучитися до видобутку сланцевого газу, але це питання зупинилося у своєму розвитку ще на початку. Як бути далі?
– Ми зобов’язані були підтримувати видобуток сланцевого газу. Це було необхідно для того, аби нашого головного постачальника газу змусити зменшити постачання. Ми цього добилися, адже після того ціна на російський газ значно впала. Сполучені Штати завдяки сланцевому газу серйозно вирішили свої енергетичні проблеми. Зараз вони практично не купують газу. Для нас треба проводити ґрунтовні дослідження у цій галузі, а потім говорити про доцільність такого буріння. Зрозумійте, ніхто б не дозволив розпочати промисловий видобуток сланцевого газу без серйозних досліджень. Компанії, котрі були готові працювати в Україні, хотіли працювати саме з нашим університетом. До нас двічі приїжджав посол США Теффт. Це питання не знімається. Його треба вивчати і досліджувати. Тому саме в цій частині ми готові долучитись до досліджень.
Коли приїжджали представники американських наукових кіл, Міністерства енергетики, тодішній керівник області Михайло Вишиванюк сказав, що жодного кроку в області не буде зроблено без висновків науковців із університету нафти і газу.
– Крім традиційних для технічного вузу спеціальностей, університет постійно розширює горизонти. Так, тепер на базі вузу здобувають освіту і за гуманітарними напрямками. Наскільки доцільно поєднувати такі різнопланові спеціальності в стінах одного закладу? Чи не створюєте ви таким чином конкуренцію, скажімо, Прикарпатському університету?
– Гуманітарний блок ми розвиваємо у прив’язці до нафтогазової галузі. Насамперед нас цікавить технічний переклад. А це термінологія для нафтогазових підприємств. Коли була міжнародна конференція, нам було дуже важко знайти перекладача для синхронного перекладу, який би знав термінологію нафти і газу. НАК «Нафтогаз» декілька років тому звернувся до нас, щоби ми взяли на себе функцію підготовки і юристів для цієї галузі. Міністерство навіть дало дозвіл, але ми побачили велику складність кадрового забезпечення. Юристи-гуманітарії не завжди можуть глибоко вникнути у процеси оформлення контрактів на постачання енергоносіїв. Були випадки, коли за неправильно оформлені документи накладалися серйозні штрафні санкції. Нам треба мати всі обслуговуючі спеціальності, котрі би володіли цим середовищем. Це ні в якому разі не конкуренція. До речі, ми хотіли укласти місток співпраці, щоби юридичний факультет Прикарпатського університету спільно з нами готував юристів для нафтогазової галузі. Можливо, нам таке вдасться.
– Чим запам’ятаються цьогорічним абітурієнтам особливості вступної кампанії до університету? Впроваджуєте нові напрямки підготовки чи, можливо, скорочуєте?
– Маємо певні особливості вступу. Буде тільки електронна подача заяв. По-новому буде формуватись державне замовлення. Ще минулого року були введені пріоритети. Кожен абітурієнт може подати заяви на певну кількість спеціальностей, серед котрих обирає пріоритет. Цього року під реального замовника єдина система буде видавати державне замовлення. Тому більшість абітурієнтів із достатнім рівнем знань за  результатами ЗНО мають більше шансів отримати державне місце. Що стосується спеціальностей нашого університету, то ми фактично нічого нового не відкриваємо. Одні спеціальності об’єднуються, інші розділюються.
– Міністерство освіти і науки збільшує кількість держзамовлень на підготовку ІТ-спеціалістів. Такі правила диктують вимоги часу. Університет нафти і газу одним із перших в області запровадив у себе вивчення ІТ-технологій. Які ще спеціальності ви вважаєте найбільш затребуваними у суспільстві?
– Поняття популярні і затребувані в країнах із нестабільною економікою – справа непостійна і ненадійна. У цьому і основна причина розбалансування ринку. Для прикладу, візьмімо наші спеціальності. Завжди неабияким попитом користувалася спеціальність «транспортування газу». Зараз Росія зменшила транспортування газу, а відповідно зменшуються обсяги і штати. Деякі підприємства також зменшили видобуток чи буріння – це також має свій відбиток на попиті. Не за горами реалізація нової програми, згідно із якою треба буде збільшувати буріння. Я впевнений, що зразу буде спостерігатися стрибок у потребі таких спеціалістів.
Ринок праці дуже нестабільний, але він динамічний. Я спілкувався із ректорами польських університетів. Коли у них інтенсивно заговорили про видобування сланцевого газу, то кількість заяв абітурієнтів зросла на порядок. Декілька років тому в нас були популярними економічні спеціальності. Це була просто данина моді. Розумію загальну політику держави щодо скорочення підготовки економістів через перевиробництво. Зараз спостерігається високий стрибок використання інформаційних технологій. Тому зрозуміло, чому ІТ-спеціалісти будуть популярними. Не всі національності настільки здібні до точних наук, як українці. Я це бачу на прикладі проблем університетів різних держав. У сферу обслуговування йде багато, а у точні науки – мало. Українці у цьому плані почуваються комфортно усюди. Тому наші ІТшники користуються попитом навіть за кордоном.
– Нещодавно ви підписали меморандум про співпрацю із міською радою. Що це дає для університету?
– Наше місто – це наш дім. Можна жити у теплому приміщенні, коли у тебе багато надлишкової енергії, але можна мати менше і зберігати ту енергію, а не викидати її через вікна і стіни. Ми успішно працюємо з містом у плані енергоаудиту і енергозбереження. Є два шляхи – збільшити видобуток і зменшити споживання. Наприклад, на території університету ми дослідили усі приміщення і чітко знаємо, які стіни і які вікна скільки втрачають енергії. Ми розробили програму енергозбереження і тепер не купуємо тепло у «Теплокомуненерго». На кожному корпусі є своя котельня. Коефіцієнт корисної дії кожної котельні становить орієнтовно 93 відсотки. Ви, напевно, спостерігали, що біля теплотраси від котельні у тридцятиградусний мороз росте зелена трава. А це затрати теплопостачання. При старих системах у кращому випадку у приміщення доходить сорок відсотків тепла. У цьому плані ми і будемо співпрацювати з містом. Коли досліджувався рух транспорту, то наші студенти у місті збирали реальні дані про потоки пасажирів. У такій великій господарці, якою є наше місто, технічному університету завжди знайдеться місце, щоби допомогти удосконалити. Ми бачимо себе там, можливо, на правах дорадчого органу. Але хочу сказати, що ми з теперішньою владою знаходимо цікаві моменти співпраці. Вони нам допомагають у перебудові системи водовідведення.
– Університет активно інтегрується в європейський освітній та науковий простір. Чи означає це можливість ваших студентів розширювати горизонти та навчатися у кращих європейських вузах?
– Щороку наші випускники-магістри отримують разом із нашим ще й європейський диплом, переважно польських університетів. Зараз маємо програму співпраці із Угорщиною, Румунією, а також я підписав меморандум із британським університетом у Ковентрі. Кожен такий диплом є вільним на європейському ринку. Рівень підготовки у нас достатній. Зрештою, політика держави і прагнення народу інтегруватися в Європу є нормальним. Ми все робимо, аби освіта стала одним із напрямків інтеграції в Європу. Там можна себе легше почувати, отримавши європейську освіту. Сьогодні це один із тих напрямків, які нам вдається виконувати якнайкраще.
Розмовляв   Володимир БОДАК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники