КАТЕГОРІЇ ПУБЛІКАЦІЙ

Останні новини

У стилі «Етно»

У стилі «Етно»

04:02:20, 7 Липень 2018

Завтра в Івано-Франківську відбудеться третій фестиваль мистецтв «Купальська ніч».Через реконструкці[...]

No thumbnail available

«Дій сьогодні. Місяць жіночого здоров’я»

10:06:58, 6 Червень 2018

Під такою назвою в Івано-Франківську протягом місяця тривала медична програма, яку вперше започаткув[...]

No thumbnail available

Зарплату виводять з тіні

12:22:09, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську зростає кількість офіційно оформлених найманих працівників та зменшується кількі[...]

Пластиком і фарбою

Пластиком і фарбою

12:21:22, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську за понад п’ять мільйонів гривень нанесуть дорожню розмітку на 64 вулицях. Про ц[...]

Кольорово, музично, драйвово

Кольорово, музично, драйвово

12:18:14, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську запланували цікаву спортивно-музично-освітню програму до Дня молоді. Як повідом[...]

No thumbnail available

Автоматизовані системи зв’язку – для місцевих громад

12:17:33, 6 Червень 2018

Кожен з нас знає, наскільки потрібними у сучасному світі  є засоби комунікації та зв’язку. Особливо [...]

No thumbnail available

Перукарський регрес

09:38:14, 6 Червень 2018

За старої доброї Австрії у порядних перукарнях Станиславова кожному постійному клієнтові виділяли ок[...]

Сейфова «війна»

Сейфова «війна»

09:10:47, 6 Червень 2018

У 1914 р. станиславівська преса повідомила про незвичайне змагання, яке відбувалося в тодішній Австр[...]

No thumbnail available

Твереза думка

12:20:37, 6 Червень 2018

В Івано-Франківську необхідно створити кризовий центр для тимчасового перебування людей у стані алко[...]

No thumbnail available

Опікова травма у дітей

09:53:50, 6 Червень 2018

15-23 вересня 2018 року у медичному центрі «Medicover» (м. Львів) вже увосьме працюватимуть лікарі з[...]

«Живемо у час штучних літературних «звізд»

Євген БАРАН:

BaranЛітература сьогодні відіграє роль дзеркала. На сторінках книжок ми знаходимо все те, чого боїмось і від чого навіть сахаємось у реальному житті. Та не завжди герої літературних творів стають прикладами для наслідування. Ба навіть більше, вони тягнуть за собою цілий шлейф табу і цензури. З чим це пов’язано? Чому у 21 столітті, коли навколо вирує система вседозволеності, раптом появляється цензура на книжки? Про сучасні тенденції в літературі та скандали навколо заборони деяких творів для дітей говоримо із літературним критиком Євгеном Бараном.

– Література йде в ногу із суспільними явищами. Тому дуже часто на сторінках книжок можна знайти відображення навколишніх подій. Чи завжди письменникам для натхнення потрібно надихатися пережитими емоціями?

– Письменнику завжди треба залишатися чесним. Мати мужність вириватися за межі кон’юнктури. У нас таких письменників – на пальцях однієї руки. Першою в цьому ряді назву Галину Пагутяк. А емоції? Емоції можуть бути подразником до написання, але ніколи не змусять змінитися. Тим більше змінити світ навколо себе.
– Книжкові пропозиції від літераторів співпадають з очікуваннями читачів? Яка література має більший попит?
– Письменник,  який повністю орієнтується на читацькі смаки, приречений на забуття. Це треба пам’ятати.
Зараз пішла мода на жанр фентезі. Ось і новий нобеліянт Кадзуо Ісіґуро полонив читачів своїми антиутопіями. Щодо себе, то коли я і сприймаю фентезі, то тільки у виконанні Андре Нортон. Або ж українська класика – Юрій Смолич «Прекрасні катастрофи», Володимир Владко «Аргонавти Всесвіту», «Нащадки скіфів», «Сивий капітан», можливо ще один-два автори.
Також є запити на молодіжні романи, соціальні, історико-авантюрні, біографічні,  філософсько-дидактичні притчі (насамперед, Мирослав Дочинець), жіночі історії.
Тут не вгадаєш із жанром, який «востребований». Бо завжди знаходиться автор, який перекреслює будь-які статистичні підрахунки і повертає читача обличчям до нібито нудного чи архаїчного жанру.
– Чи повинен письменник провокувати читача?
– Свідомі провокації закінчуються несвідомою ізоляцією. Казав Сенека: якщо можемо, то говорімо сміливіше, якщо ні – то відвертіше. Це один із принципів, якого я особисто намагаюся дотримуватися.
Провокації, світоглядні, естетичні, інтимні тощо, якщо вони не мають на меті авторської внутрішньої зміни, нікому не потрібні.
– Нещодавно чимало галасу здійнялося навколо дитячої книжки «Майя та її мами» Лариси Денисенко. Вам не здається, що така реакція у суспільстві розігрівається штучно?
– Не просто штучно, а цинічно штучно. Ми живемо у час штучних літературних «звізд». Ситуація з книжкою цієї літераторки є свідченням того, що людина не хоче думати і не хоче змінюватися. Тому в цьому випадку, як і в деяких інших, я не так би складав провину на автора, як на читача. Письменник хоче заробити, він пропонує той продукт, який беруть. А чи він якісний чи швидко псується, – це вже не його проблема. На жаль, таких письменників, які живуть і пишуть за цим принципом,  більшість.
– Чи можна розцінювати книжку про одностатеву сім’ю як виклик сучасному світу і загрозу моральної деградації дітей?
– Усі ці розмови про одностатеві шлюби і заохочення до них є ідеологічною стратегією тих, які вважають, що керують світовими процесами. На індивідуальному рівні такі зв’язки – гомосексуальні чи лесбійські – не більше  як вияв психічної або ж фізіологічної хвороби. Коли такий «продукт» пропонується під маркою свободи вибору чи проголошується так званими ліберальними цінностями, це тільки означає, що суспільство піддається маніпуляціям, і як таке – не готове до змін. У цьому сенсі я християнин-консерватор. Тому на ваше запитання відповідаю – так, це несе загрозу моральній деградації спільноти і є викликом християнським цінностям.
– Аналогічною додатковою рекламою творчості став і скандал навколо «Часодіїв» Наталі Щерби. Чому так неоднозначно сприймаються книжки?
– Про книжки Наталі  Щерби говорити не буду. Хто хоче, нехай читає. Це не моя лектура. А сам «шкандаль» виглядав штучно розкрученим.
Книжки сприймаються неоднозначно з різних причин. Бо є різні книги, і різна у них мета. Бодлер, Мопассан, Міллер, Селін, Буковські, – попри всі виклики, які несли книги названих авторів, вони були й індивідуальним протестом проти суспільної брехні, тому й стали класикою. Сучасні ж автори «скандальних» книг банально хочуть заробити, і тільки.
– Чи мають право на життя такі літературні твори?
– Розумне суспільство обмежувало б доступ до таких книг дітям. Не заперечувало повністю, а обмежувало з тим, щоби вони, коли будуть готові, самі зробили вибір. Моральна шкода від цих книг в тому, що їх бере до пізнання неготовий дух. А казав Августин: нема нічого гіршого за неготовий дух.
– Які тенденції сьогодні переважають у літературних творах?
– Пишуть про все. Навіть про те, в чому не розуміються і чого не знають.
Найголовніша тенденція незмінна: хто ми, чому тут і куди йдемо. Просто різні автори в міру своїх творчих можливостей і таланту пробують відповісти на ці сакральні запитання. Про світоглядних графоманів і нездар мови не веду. Вони завжди будуть писати, і завжди їхні книжки виглядатимуть актуальними.
– Чи є теми, до котрих автори воліють взагалі не братися?
– Особисто я вважаю, що так, є теми, за які письменникові краще не братися. Але тут є вибір для кожного. Завжди треба думати не про тему, а прислухатися до свого внутрішнього голосу, який скаже, до чого ти готовий, а з чим тобі варто зачекати.
Розмовляв
Володимир БОДАК

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Одноклассники